У Сумах на Сумської тероборони стоїть пам’ятник Сидору Ковпаку. На бюсті написано, що вулиця названа на честь «прославленого командира партизанського з’єднання, державного діяча, двічі Героя Радянського Союзу». У 2024 році її перейменували. Проте пам’ятник досі стоїть, хоча і є рішення виконкому про демонтаж. Розбираємося, хто такий Ковпак, чи дійсно його бюст треба знести й чому цього досі не сталося.
Цей та інші тексти ми пишемо завдяки Клубу Цукру. Якщо вам подобається наша робота, також можете підписатися на спільноту або підтримати нас одноразовим донатом.
Ким насправді був Сидір Ковпак
Хоча Сидір Ковпак і народився в Полтавській області, відомим він став через партизанську діяльність на Сумщині. Проте його військова кар’єра почалася раніше — чоловік брав участь у Першій світовій війні, а в часи Української народної республіки воював, зокрема, проти гетьмана Павла Скоропадського. Від 1919 року був членом Комуністичної партії (більшовиків) України.
У 1921-1926 роках Ковпак працював військовим комісаром Великого Токмака, Генічеська, Кривого Рогу, Павлограда. Потім до 1934 року був директором Павлоградського військово-кооперативного господарства, яке займалося забезпеченням їжею Червоної армії, тобто під час Голодомору 1932-1933 років в Україні, пише ГО «Деколонізація. Україна».
— Під час так званої колективізації селянства, яке було тодішньою формою його закріпачення комуністичним тоталітарним режимом, Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, масових репресій в 1930-х роках, зокрема Великого терору 1937–1938 років, Ковпак не просто вцілів, а заслужив позитивну оцінку з боку Москви, зробив успішну кар’єру, — пояснюють у громадській організації.
У часи Другої світової війни Сидір Артемович став керівником партизанського з’єднання, яке діяло в Сумській області. Історик Григорій Стариков розказував Цукру, що Ковпак досі лишається героєм для півночі нашої області, адже діяв у Спадщанському лісі поблизу Путивля. За його словами, партизан виконував накази, але й міг заперечити деяким. Наприклад, повернув до Москви нагороду зі словами: «Мій комісар не доярка, щоб його нагороджувати такими орденами».
Історик Геннадій Іванущенко наголошує, що Сидір Ковпак не воював за незалежність України. За його словами, партизан мав іншу мету — збереження радянської влади. Цим він, зокрема, займався у Карпатах, під час походу від Путивля. Там Ковпак об’єднував місцевий спротив і вчиняв антинацистські акції. Але в його фокусі були не лише німці.
— Ковпаку дали чітку настанову — боротися проти Української повстанської армії. Тому загони радянського партизана влаштовували з нею бойові зіткнення. Відтак оцінюємо — УПА воювала за незалежність України, а якщо Ковпак боровся проти неї, тож боровся й проти вільної держави, — пояснює Геннадій Іванущенко.
Нещодавно «Деколонізація. Україна» показала цікаві факти з біографії Сидора Ковпака, які можна знайти в його спогадах, зокрема в книзі «Из дневника партизанских походов». До прикладу, у ній використовував фразу «петлюровские жовтоблакитники». Як пояснював Ковпак, так в Україні «зневажливо називали українських буржуазних націоналістів за кольором їхнього прапора».
— Після війни Ковпака зробили героєм і депутатом, видали нагороди. Після війни він нічим не відзначився та переїхав до Росії. Проте до Сумщини ставився з шаною й допоміг кільком землякам просунутися в кар’єрі, — говорить Григорій Стариков.
Нині героїчний образ Сидора Ковпака росіяни й досі намагаються нав’язати українцям. Так, у 2025 році в тимчасово окупованому Генічеську на Херсонщині встановили погруддя Сидору Ковпаку, повідомили в «Деколонізації. Україна».
Район, вулиця, бюст: що в Сумах досі нагадує про Ковпака
На сайті Сумської міської ради досі є сторінка про Сидора Ковпака. На ній, зокрема, згадують про його звання й нагороди. «За вміле керівництво партизанським з’єднанням Ковпаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу», — пишуть на сторінці СМР.
Також у Сумах на його честь назвали один з двох районів — Ковпаківський — і вулицю. На ній поставили бюст Сидору Ковпаку. Такий пам’ятник також стояв у Києві. Однак його демонтували у 2024 році. У Сумах цього все ще не зробили.
У липні 2024-го вулицю Ковпака перейменували на Сумської тероборони. У квітні наступного року планували ліквідувати Зарічний і Ковпаківський райони міста. Для цього оголосили про проведення громадських обговорень. Однак результати показали, що більша частина сум’ян не підтримує ліквідацію районів.
Чи варто демонтувати пам’ятник Ковпаку
У травні 2024 року Український інститут національної пам’яті надіслав організації «Деколонізація. Україна» лист щодо пам’ятників Сидору Ковпаку. У ньому пояснили, що такі об’єкти мають демонтувати.
— Пам’ятники та пам’ятні знаки встановлені на честь С.Ковпака, як особи, що брала участь у встановленні радянської влади в Україні та обіймала керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади УРСР, відповідно до вимог Закону, мають бути демонтовані, — пишуть у листі УІНП.
У листопаді того ж року «Деколонізація. Україна» опублікувала оновлений список зі 100 пам’ятників, які треба демонтувати на території України. Серед них було дев’ять об’єктів із Сумської області, зокрема бюст Ковпаку в Сумах.
Водночас колишній голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович виступав проти знесення пам’ятників на честь Ковпака. Він просив довести, що такі об’єкти дійсно мають бути демонтовані.
— Що стосується Сидора Ковпака — він борець з нацизмом і, відповідно до закону 2015 року, пам’ятні знаки на його честь перебувають під охороною держави. Якщо комусь не подобається Ковпак, хтось готовий довести, що він був у якійсь забороненій організації — нехай показує документи про це, — процитувала Дробовича «Деколонізація. Україна».
Як пише організація, Ковпак у 1920-1967 роках обіймав керівні посади в органах влади й управління, політичній партії, збройних формуваннях СРСР і брав участь або сприяв реалізації російської імперської політики. Саме тому всі меморіальні об’єкти й топоніми в публічному просторі на його честь є символікою російської імперської політики, згідно із законом про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики.
Чому пам’ятник досі стоїть
У лютому цього року активістам «Деколонізації. Україна» прийшла відповідь від Сумської міськради про те, що в місті все-таки демонтують погруддя Сидору Ковпаку. У листі посилалися на рішення виконкому за 26 червня 2025 року «Про демонтаж окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики, на пам’ятниках, розташованих на території Сумської міської територіальної громади». Відповідальним за демонтаж цих об’єктів визначили Департамент інфраструктури міста.
На сайті міськради цього рішення виконкому ми не знайшли. Тож надіслали відповідний запит. У копії рішення пам’ятник Ковпаку вказаний як об’єкт, який не має статусу пам’ятки культурної спадщини й містить символіку російської імперської політики. У документі також йдеться, що всі демонтовані об’єкти мають передати в Державний історико-культурний заповідник у Путивлі.
Поки ж у Сумах поруч стоять два символи: бюст Ковпака — як нагадування про російську імперську політику, і розбитий ракетою корпус училища — як свідчення її наслідків. Цукр кілька разів намагався зв’язатися з директором Департаменту інфраструктури міста Євгеном Бровенком, щоб дізнатися, чому пам’ятник досі не демонтували. Однак його або не було на місці, або нам не відповіли на дзвінки. Тож ми надіслали запит до департаменту. Щойно отримаємо відповідь — оновимо цей текст і повідомимо про це окремо.