У Сумах, на підйомі до вулиці Воскресенської, стоїть п’ятиповерхова цегляна будівля з панорамними вікнами. Це торговельний центр Viva. У 19 столітті на цьому місці розташовувався будинок, де винаймав квартиру майбутній благодійник й цукрозаводчик Іван Харитоненко. Згодом у ньому розгорнув свій бізнес місцевий купець, який продавав вбрання для дорослих і дітей.
У 2000-х роках тут працював магазин одягу. Пізніше будинок планували реконструювати під торговельний центр, добудувавши мансардний поверх. Але плани замовника змінилися і від старої будівлі залишилася тільки кутова частина. Чому так сталося, і які історичні будівлі опинилися в тіні торгового центру — розповідаємо далі.
Будинок, в якому мешкав Харитоненко
У 1848 — 1849 роках два будинки на Воскресенській придбав майбутній цукровий магнат Іван Харитоненко. Він прожив там близько 10 років. За словами краєзнавця Віталія Шейка, Харитоненко мешкав саме у тій частині будинку, де зараз стоїть торговий центр.
Згодом будівля належала купцю Андрію Коваленку, каже історичний мотиватор Євген Мурза. Це була його суконна фабрика, де виготовляли та продавали дешевий одяг для дорослих та дітей. На першому поверсі працював магазин, на другому — мешкав сам купець.
Нині торговельний центр Viva закриває собою одну з перших кам’яних споруд міста — будинок війта, тобто голови місцевого самоврядування. Колись він належав сумському голові — Данилу Ткачу. Зберігся цокольний поверх ще з кінця 17 століття й арковий підвал. За словами Євгена Мурзи, ця будівля є старішою за Воскресенський собор і, ймовірно, в ній колись знаходилась міська ратуша.
На межі 19–20 століть в будинку розмістили готельні номери з рестораном. Пізніше використовували як гуртожиток педінституту.
Нині будинок війта в незадовільному стані, каже архітектор ГО «Суми Майбутнього» Ігоря Титаренка. Аварійними є фасади, підвал і дерев’яні конструкції.
— Будівлю варто розглядати як цінний об’єкт, де можна розмістити сучасний музей історії сумського козацтва, або ж тематичний заклад пов’язаний з історією або тематикою відповідного історичного періоду, — ділиться своїми думками Ігор Титаренко.
До всього цього будинок війта стоїть в тіні торгового центру. Проте, за історико-архітектурним планом, закривати вигляд на історичні будівлі заборонено, пояснює архітектор Олег Кривцов.
«Архітектори рекомендували робити торговельний центр нижчим»
У 2008 році будівлю, де колись жив Іван Харитоненко, і де працювала суконна фабрика, вирішили реконструювати. Тепер це мав бути торговельно-офісний центр. Замовником, як зазначено в документах Сумської міської ради, було ТОВ «Джерело здоров’я». На сайті YouControl вказано, що основна діяльність компанії — надавати в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.
З 2000-х років компанією керує Віктор Васіканцев. Його прізвище й фігурує в документах на реконструкцію будівлі.
Дозвіл на будівельні роботи надало Управління комунального майна Сумської міської ради. Ескізний проєкт розробило ТОВ «Квартал-Суми». Архітектурно-планувальне завдання розробило КП «А.Б.К». За цим документом були накладені обмеження щодо висоти — до двоповерхової будівлі мали добудувати лише мансарду з панорамним виглядом. Та натомість на Воскресенській виросла п’ятиповерхівка з панорамними вікнами. Серед документів, які міська рада надала у відповідь на наш запит, немає відомостей про зміни в проєктній документації.
У документах про реконструкцію Васіканцев зазначений як орендар ділянки на Воскресенській. На запитання, чому змінилися масштаби забудови, директор «Джерело здоров’я» відповів, що не знає, бо на той час не був керівником.
Олег Кривцов згадує, тоді архітекторська спільнота була проти будівництва.
— Архітектори рекомендували робити торговельний центр нижчим, щоб він не конкурував зі Спасо-Преображенським собором, оскільки ця пам’ятка має охоронну зону навколо себе, — пригадує Олег.
У результаті після «реконструкції» від історичної будівлі залишилася тільки кутова частина. Також демонтували арку до житлового кварталу.
Що порушили під час будівництва
Нові будівлі серед архітектурних пам’яток та історичних ареалів можна зводити лише з дозволу органів охорони культурної спадщини, йдеться в історико-архітектурному плані Сум. При цьому будівництво не має перевищувати масштаби наявної забудови. Це означає, що ТЦ Viva мав обмежитися двома поверхами, пояснює Олег Кривцов.
Також торговельний центр зайняв частину житлового кварталу. Причина в тому, припускає Олег Кривцов, що на той час не було документів, які б обмежували площу будівництва.
— Будівля повністю займає всю земельну ділянку, відведену під неї. У результаті на території не залишається місця ані для дитячих майданчиків, ані для паркування чи будь-якого іншого облаштування житлового кварталу. Фактично вся ділянка повністю забудована, отже відсоток забудови перевищує встановлені нормативи, — пояснює архітектор.
У Державних будівельних нормах зазначено, що нова забудова може займати не більше 70% ділянки. Решта території має залишатися вільною — для входів до будинків і проїзду пожежних автомобілів та швидкої.
Окрім завеликих масштабів торговельного центру, стверджує архітектор Олег Кривцов, є інша проблема — поблизу немає паркувальних місць.
— Будівництво будь-яких об’єктів, пов’язаних з торговлею передбачає створення зручної інфраструктури. Торговельний центр — це магніт для людей, які приїздять на автівках, велосипедах чи електросамокатах. Зараз поблизу торговельного центру неможливо припаркуватися. Відвідувачі роблять це або на дорозі, або біля «Козацької броварні».
Як мають реконструювати історичні будівлі
Історичні споруди мають зберігати свій автентичний вигляд, стверджує архітектор ГО «Суми Майбутнього» Ігор Титаренко. Будь-яка новобудова, на його думку, у більшості випадків створює дисгармонію в історичному середовищі. Виняток — лише реставрація або реконструкція, що відтворює історичний характер місця.
— Існування цього торговельного центру є порушенням автентичності історичної забудови. Фактично будівля є дисгармонійним елементом у сформованому історичному середовищі. І, на жаль, це не поодинокий випадок, в центрі міста вже з’явилося чимало подібних об’єктів. Такі будівлі потребують особливої уваги.
Потрібно аналізувати обставини їхнього будівництва, перевіряти можливі порушення законодавства, встановлювати відповідальних осіб, що надавали погодження або бездіяли. У деяких випадках варто навіть ставити запитання про переосмислення цих об’єктів або навіть демонтаж, щоб відновити історичну забудову.