Цьогоріч зима в Сумах була однією з найважчих. Через російські обстріли сум’яни надовго залишалися без світла й тепла у квартирах. Обурені містяни щонайменше тричі виходили на вуличні протести. Схожа ситуація була й в інших містах. Аби такий сценарій не повторився, в Україні вже почали активно готуватися до сезону й створили план енергетичної стійкості для всіх регіонів.
Сумщина також підготувала план стійкості, тож важливо зрозуміти, як він працюватиме в нашому місті. Розповідаємо, чому не всю інформацію в документі можна розголошувати, як до нового опалювального сезону готуються сусідні області, та які є способи захисту критичної інфраструктури Сум.
Що таке план стійкості?
Наприкінці зими Міністерство розвитку громад та територій України запропонувало регіонам запровадити плани стійкості. Це документ, що визначає, як міська влада захищатиме й забезпечуватиме безперервну роботу критичної інфраструктури під час наступного опалювального сезону. Затвердити його може міський голова, начальники обласних та міських військових адміністрацій, а схвалити — РНБО. Втілити його мають до першого вересня 2026 року, повідомив Президент Володимир Зеленський.
Обов’язки, зазначені в плані, розподіляють між собою український уряд та керівництва громад. Так, захист від обстрілів великих об’єктів транзиту електроенергії, видобутку й зберігання газу забезпечуватиме уряд. Регіональна влада ж має подбати про підстанції, насосні станції, закупити когенеративні установки та блочно-модульні котельні, пояснила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Координує виконання спеціальний Координаційний центр.
Свій план Сумська область представила ще в лютому. У його межах на підготовку до осінньо-зимового періоду уряд виділив майже 892 мільйони гривень. Ще 400 млн спрямували на встановлення блочно-модульних котелень у п’яти регіонах, куди увійшов і наш. Проте скільки таких котелень має бути на Сумщині та як вони працюватимуть — не повідомили. Відомо також, що до першого жовтня на Сумщині мають під’єднати одну когенераційну установку. Залежно від потужності одна може забезпечити лікарню, школу й дитсадок, а кілька — дати живлення цілому мікрорайону. Про це повідомили на Урядовому порталі, але на офіційних каналах керівництва області згадок про це не знайшли. Загалом понад 90% об’єктів обіцяють завершити найближчим часом.
Чому на Сумщині не пояснюють деталі плану?
Чи працюють над планом на Сумщині зараз? У квітні Олег Григоров, голова Сумської ОВА, повідомив, що Сумська область його вже реалізує. За інформацією, оприлюдненою Президентом України Володимиром Зеленськими, серед областей, які відстають від графіка виконання, Сумської немає. Проте у відкритому доступі документа, або ж інформації, як саме втілюють план, ми не знайшли.
Чому так? Ми звернулися з запитами до Сумської МВА, ОВА, АТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Сумитеплоенерго». Всюди відповіли, що доступ до таких даних обмежений, адже вони можуть зашкодити інтересам національної безпеки, територіальної цілісності, охорони здоров’я чи громадському порядку. Збиток «переважатиме суспільний інтерес».
Інформацію про фінансування АТ «Сумиобленерго» також вважає чутливою. Пояснюють, що ворог може використовувати її, щоб завдавати ударів по інфраструктурі міста. Додають лише, що з початку повномасштабного вторгнення росіяни пошкодили понад 2 000 об’єктів підприємства, а ресурсів на відновлення нібито вкладають щороку більше.
В Департаменті інфраструктури міста на запит Цукру відповіли, що інформацією про план стійкості не володіють. Ми запитали також кошториси матеріалів для котелень, зокрема на паливо та електроенергію, та капітальних видатків на ремонт чи відновлення електромереж і об’єктів електропостачання минулого та цього року. у ДІМ пояснили, що протягом цього часу бюджету на це не затверджували.
Що про це каже закон?
Під час воєнного стану інформація про об’єкти критичної інфраструктури справді повинна бути в закритому доступі. Це зазначено в постанові «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об’єктів критичної інфраструктури» від 2022 року. Ліцензіати та учасники оптового енергетичного ринку, тобто компанії, що торгують електроенергією, не можуть публікувати розташування чи інші географічні дані про об’єкти, стан та режим роботи обладнання.
Не можна ділитися інформацією й про технічні характеристики, топологію мереж, тобто схеми з’єднання елементів, межі охоронних зон. Ще — про кількість трансформаторів та їхні характеристики.
Що стосується технічних показників, то публікувати інформацію про них постанова також забороняє. Йдеться зокрема про коефіцієнти завантаження трансформаторів, тобто наскільки прилад завантажений відносно своєї потужності, кількість, тип і потужність трансформаторних підстанцій. Ще — про рівень напруги, протяжність, нумерацію опор та перерізи провідників ліній електропередачі.
Якщо ж говорити про централізоване тепло- та водопостачання й відведення, то в закритому доступі залишаються дані про діаметр і протяжність трубопроводів, а також про споруди на них.
Чи можна дізнатися про обладнання, яке ремонтують у реальному часі? За тією ж постановою, дані про переміщення, локації та процес проведення таких робіт розголошувати заборонено. Не можна інформувати й про кількість та якість наявного обладнання, і про технічну спроможність підприємства. Дані про захист критичної інфраструктури також не повинні оприлюднювати, адже ті ідентифікують або створюють уявлення про потенціал об’єктів.
А що кажуть експерти?
Законодавчої бази, що регулювала б, як виконують плани стійкості, не існує. Документів, за якими публікували б звіти їх реалізації — також. Це в коментарі Цукру пояснює Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. Водночас така інформація, на його думку, дійсно не має бути відкритою, адже може нашкодити.
— У документах вказуватимуть рівень захисту об’єктів і дату, коли їх введуть в експлуатацію. Такими даними зможе одразу скористатися Росія. Військові РФ зруйнують обладнання або поки воно не захищене, або дочекавшись, що його захистять, — каже Олег.
Через це складно оцінити, що вдається добре, а що — ні. Про переваги обраних стратегій також важко говорити, адже, за словами Олега Попенка, в жодній іншій країні не будували чи захищали критичну інфраструктуру під обстрілами, як у нас.
Підготовку до посилення системи теплопостачання в Сумах почали ще минулого року, однак робота стартувала запізно. Так вважає Анатолій Корж, президент Теплоенергетичного кластеру України. Наприкінці минулого літа погоджували технічні рішення, формували завдання й готували документацію для закупівлі модульних котелень, які мали стати основою майбутньої децентралізованої системи.
Наприкінці грудня 2025 року місто завершило відбір постачальників і підписало договори на поставку обладнання. Встановити нові котельні до початку опалювального сезону 2025-2026 не встигли. Тому минулу зими Суми проходили фактично зі старою централізованою моделлю, яка й надалі залишалася вразливою до обстрілів, розповідає Анатолій Корж.
— Попри те, що сама теплова мережа в Сумах технічно перебуває у кращому стані, ніж у більшості міст України, головна проблема залишалася незмінною — залежність від одного великого джерела генерації — ТЕЦ. Один удар по такому об’єкту може залишити без тепла значну частину міста. Саме тому місто вирішило впроваджувати децентралізовану систему, — пояснює Анатолій.
Зараз місто вже отримує обладнання і готується до його встановлення до наступного опалювального сезону. Йдеться про розміщення модульних котелень на ключових вузлах тепломережі. Фактично, на думку Анатолія Коржа, Суми стануть флагманом серед міст, які впровадили децентралізацію. Тепер навіть якщо одна ділянка буде пошкоджена через обстріли, інші джерела зможуть підтримувати подачу тепла, а відновлення стане в рази швидше.
Як сусідні області знайшли з цього вихід?
Плани, щоб захистити критичну інфраструктуру, — ідея не нова. Їх розробляють ще з 2022 року. Однією з перших стала постанова «Про реалізацію експериментального проєкту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури». Координаторами проєкту були Мінінфраструктури та Агентство відновлення. Деякі з пунктів збігаються з сучасною постановою, як-от про умови розміщення, утім сам план проєкту також не оприлюднювали.
Ще один подібний документ представили у 2023 році. Це розпорядження «Про затвердження Національного плану захисту та забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури». Поряд опублікували й сам план. В ньому описали стратегічні цілі уряду та кроки їх втілення, а програми забезпечення стійкості мали розробити та затвердити місцеві органи виконавчої влади.
Торік затвердили постанову, подібну до 2022 року. У ній детально описано, чим займаються учасники таких проєктів з захисту критичної інфраструктури, як розподіляють бюджет та які саме заходи мають вжити для захисту інфраструктури. Це зокрема:
- встановлення габіонів — сітчастих конструкцій, заповненими піском, каменем чи іншими матеріалами;
- облаштування біг-бегів — м’яких контейнерів з гнучкого матеріалу, для зберігання чи перевезення сипучого вантажу — чи контейнерів;
- монтування та під’єднання електрогенераторних установок, систем накопичення електроенергії, тобто акумуляторних станцій.
Щоб зрозуміти, яку інформацію про підготовку до зими можна публікувати, подивімося на сусідів. Деякі рішення почали втілювати зокрема в Києві, хоч там документ ще не затвердили. В зоні поблизу Теремків прокладатимуть трубопроводи й під’єднуватимуть до котельні, яку також модернізують. До того ж міська влада вже повідомляє про конкретні цілі. Загалом хочуть захистити 57 об’єктів КІ та встановити понад 200 МВт додаткової генерації. У Деснянському районі планують встановити 8-10 газових і твердопаливних котелень потужністю по 30-40 МВт кожна. Вони працюватимуть на мережевому та LPG газі, тобто зрідженому нафтовому, й трісці.
У Харківській області також є інформація щодо кількості інфраструктурних об’єктів. Нею поділився начальник ОВА Олег Синєгубов. Приблизні показники опублікували й на Урядовому порталі. 540 об’єктів КІ Харківщини хочуть захистити від атак. Введуть також додаткові 55,5 МВт додаткової розподіленої енергії, щоб забезпечити їх роботу, та 130 МВт на розподілену теплову генерацію. Планують також залучити 764 генератори.
У публічному доступі є й показники Полтавської області. Планують захистити 83 об’єкти та ще 248 одиниць обладнання, якого конкретно — не повідомляють. Передбачають під’єднати когенераційні установки й блочно-модульні котельні потужністю майже 32 МВт, побудувати котельні у 116 МВт. Розподіленої енергії планують ввести 106, 4 МВт.
Рішення для критичної інфраструктури Сум
На думку Олега Попенка, захистити всю КІ в Україні та в Сумах — неможливо з огляду на її значні масштаби. До неї входять не лише об’єкти, що надають послуги життєдіяльності, як-от КП «Міськводоканал», ТОВ «Сумитеплоенерго» та АТ «Сумиобленерго». Це й заводи, мости, лікарні та навіть цивільні багатоповерхівки. Щоб їх убезпечити, мають взаємодіяти сили протиповітряної оборони та фізичний захист споруд на землі, тобто укриття.
«Закрити» об’єкти КІ насамперед мають у прифронтових містах, де ППО не завжди встигає збивати безпілотники, вважає Олег Попенко.
— Існує кілька рівнів такого захисту. Найпростіший — мішки з піском або ж габіони, заповнені тим же піском чи іншими матеріалами. Вони слугують міцними підпірними стінами. На останніх рівнях — побудова повноцінних укріплень, — пояснює Олег.
Крім того, деякі структури можна перенести під землю, як-от школи. Кілька таких в області вже працює. Малі енергетичні об’єкти, як-от невеликі підстанції АТ «Сумиобленерго», теж слід «опускати», вважає Олег Попенко. Кілька об’єктів ТОВ «Сумитеплоенерго» також можна перемістити під землю або створити для них захисний саркофаг. Проте це набагато складніше, вважає Олег.
Централізоване постачання над землею, вочевидь, вразливе до російських обстрілів. Олег Попенко наводить приклад Києва, коли «від атак однією-двома ракетами зупинилося теплопостачання для мільйонів містян». У Сумах система працює схожим чином. Кілька ударів по основних об’єктах, на думку Олега, можуть «зупинити місто». Втім не потрібно відмовлятися від централізованої системи, а паралельно будувати нову, каже Олег. Вони зможуть заміняти одна одну в разі обстрілів.
Схожу думку має й Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього. У коментарі «Суспільному Київ» він пояснив, що нові котельні й установки не зможуть повністю замінити централізоване опалення, адже «російські шахеди атакують і малу генерацію також».
Як сум’яни можуть дізнатися, що місто готують до зими?
Минулої зими через російські обстріли у деяких сумських багатоповерхівках температура у квартирах падала до +9°C. В одних будинках світло вимикали на понад 10 годин, в інших — не вимикали взагалі. У тексті ми розповідали, що ускладнює електропостачання та які рішення можуть втілити Суми, щоб підготуватися до наступного опалювального сезону.
Також сум’яни можуть приблизно відстежувати, куди йдуть кошти на закупівлю чи відновлення обладнання. Спиратися можна на те, що за бюджет відповідає структура, яка й здійснює капітальні ремонти, пояснює Олег Попенко. Контроль за ними при підприємстві має здійснювати спеціальна група, створена обласною військовою адміністрацією.
Водночас міська влада має звітувати про використання коштів і терміни виконання проєктів, каже експерт. Головне завдання при цьому — пояснювати, як ці рішення реально підвищують стійкість міста, каже Анатолій Корж. У прифронтових регіонах питання звітності чутливе, адже є межа між прозорістю перед громадою і безпекою. Детальна інформація про розташування обладнання, технічні параметри чи обсяги резервної генерації може становити ризик, тому не все можна публічно показувати в режимі реального часу. Тому оптимальний формат, на думку Анатолія, — це регулярна комунікація з мешканцями щодо ключових етапів.
— Для громад важливо бачити не тільки цифри витрат, а й розуміти логіку рішень. Чому саме ці об’єкти захищають першими, як це вплине на роботу системи і що це змінить для людей взимку, — пояснює Анатолій.
На сторінці в Telegram Президент Володимир Зеленський регулярно публікує деталі роботи над планами стійкості. Він показує кадри з засідань, пояснює, скільки об’єктів у роботі по Україні та що області мають доопрацювати.
Інформацію про стан планів стійкості публікують й інші українські посадовці, наприклад, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Про роботу над ними регулярно звітує також Мінрозвитку на сайті, а також міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на своєму каналі. Для сум’ян повідомлення у Telegram дублюють голова ОВА Олег Григоров та начальник МВА Сергій Кривошеєнко.
