У середмісті Сум і досі чути російську мову. Про це неодноразово повідомляли користувачі соцмереж і читачі Цукру. Вони пишуть, що в місцевих пекарнях працівники дивляться «на фоні» російські серіали, а в магазинах та деяких ресторанах цією мовою обслуговують відвідувачів.
Нещодавно Сумська міська рада заявила, що розробляє мораторій на російськомовний контент у місті. Чи дотримуються цієї заборони в інших містах, чому сум’яни продовжують споживати російське та як на таке реагувати — розповідаємо в тексті.
Для цього тексту ми поспілкувалися з:
- Анною Кожушко — юристкою Сумського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги
- Вікторією Вітер — представницею Уповноваженої із захисту державної мови
- Вадимом Поздняковим — військовослужбовцем, громадським активістом, співзасновником організації «Деколонізація.Україна»
- Романом Кандибуром — військовослужбовцем «Культурного десанту»
- Анною Тимченко — психологинею сумського Центру учасників бойових дій
Української в просторі стало більше, але російська не зникла
Повідомлення про те, що в Сумах можна почути російський контент чи мову, з’являються зокрема в Threads. Так, користувачка із Сум нещодавно написала, що в одній із сумських пекарень «у баристи на весь простір ішов російський фільм». У коментарях натомість відповідають різне. Хтось пише: «Транслювання «язика» не має бути в публічному місці в будь-якому випадку». Інші кажуть, що погляди працівника не мають впливати на роботу бізнесу в прифронтовому місті.
Інша дівчина переїхала з міста у квітні минулого року. В січні 2026-го знов приїхала в Суми. Пише, що чує «дуже багато російської мови! Після Івано-Франківська тепер вже тут ріже вуха».
На момент публікації тексту користувачка, ймовірно, видалила цей допис. Проте схожі повідомлення надсилають і учасники Клубу Цукру в чат спільноти. Кажуть, в деяких сумських закладах і досі обслуговують російською.
Бренд-директорка Цукру Анна Ольшанська пише, що в закладі Vertel на прохання обслуговувати українською зверталися у відповідь російською або мовчали чи казали мінімум слів. Телефоном, говорить, відповідають українською. Учасниця спільноти Наталя також пише, що в «3D-центрі комп’ютерної томографії» досі розмовляють російською. Менеджерку Клубу Юлію Козлову підвозив таксист, що «говорив російською, але останні «будь ласка» й «навзаєм» сказав державною».
На сторінках місцевих бізнесів у соцмережах час від часу можна знайти контент з російською музикою. Як-от в Instagram-профілі ресторану Vecera, куди 19 серпня працівники закладу виклали рилс про відкриття. Для відео використали пісню російського гурту «Miyagi&Эндшпиль». Нещодавно, 30 січня, кіберспортивний клуб Cyberion виклав на своїй сторінці в Instagram відео, де працівник повторює тренд з соцмереж під пісню російського виконавця Slava Marlow.
Був «понаїхавшим селюком», якщо говорив українською
Утім у суспільстві зростає попит на те, щоб «прибрати все російське з публічного простору». Так вважає громадський активіст і співзасновник організації «Деколонізація.Україна» Вадим Поздняков. У коментарі Цукру він зазначив, що в Україні вже утворилася критична маса людей, які розпочинають дискусії на підтримку української в соцмережах. Так вони показують, що чути російську в обслуговуванні та публічному просторі — некомфортно.
— Раніше було так: якщо вимагаєш звертатися до тебе українською мовою — опиняєшся в маргінальній меншості й тебе вважають «понаїхавшим селюком». А зараз ситуація зворотна, — вважає Вадим Поздняков.
Активіст також додає, що зараз здебільшого російські пісні вмикають у «забігайлівках або дуже далеких районах, але й там такого не має бути».
— Є Закон про мову (йдеться про Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який ухвалили у 2019 — ред.). Згідно з ним мали б обслуговувати українською мовою вже років шість. Тому тут питання в тому, що це порушення чинного законодавства, й такий переступ, як ми розуміємо, варто «кенселити», — зазначає Вадим. Можуть бути одиничні випадки, наприклад, коли офіціант чи офіціантка обслужили клієнта російською. Тоді це можна вважати помилкою системи. Але якщо ситуація повторюється постійно, це свідчить про «напівватну» чи «ватяну» позицію власників бізнесу.
Водночас за відчуттями Вадима, самої російської в публічних просторах великих міст, як-от Києва та Харкова, також стало більше в порівнянні з 2022 роком. Він вважає, що на погляди деяких людей повномасштабне вторгнення не вплинуло. До того ж каже, частина людей, що повернулися в Україну після евакуації до інших країн, продовжують жити «у світі до 24 лютого».
Керівник мобільної групи “Північна брама” Культурного Десанту Роман Кандибур називає кілька причин, чому деякі українці продовжують слухати російську музику та розмовляти російською. Одна з них — історичний контекст. Усі українські міста століттями зросійщували, й зрештою українську стали вважати «мовою села» чи просто другорядною. Цього, на думку Романа, позбутися складно. Інша причина — доступність контенту, зокрема російського.
— Росіяни завжди добре давали раду всіляким спецопераціям, ІПСО, створювали фейки. Утім не думаю, що всі російськомовні піддатливі до ворожих наративів. Люди легко «тягнуть» ІПСО в українськомовний простір, — пояснює Роман.
Російська стає тригером для військових
У соцмережах можна натрапити й на відео, де військові пояснюють, що російська мова їх тригерить. Зокрема тих, хто пережив полон. Військовослужбовець Дмитро Расті з 12 бригади НГУ «Азов» провів у ньому 2.5 роки. У відео «Громадського» він розповів про тригери, що з’являються в цивільному житті, й один з них — російська.
— Дівчинка почала російською говорити. Спершу балакала українською, а потім хоп — і різко перейшла на неї. А мій ворог з Уралу, якого чув, говорив російською. І тут я в Києві, в тилу в себе чую дівчину, що говорить з таким самим акцентом, як і той, хто хотів мене вбити, — пригадує Расті.
Психологиня сумського Центру учасників бойових дій Анна Тимченко каже, що випадків, коли цілеспрямовано приходили пропрацьовувати тригер російської, не було. З ними працюють у контексті тривожності, депресії чи проблем зі сном. Водночас додає, тригерити може будь-що, й «ніхто не може уявити, що саме».
— Під час бойових дій саме російська мова часто супроводжувала загрозу життю. Інколи військові чули накази від ворога чи крики під час обстрілів. Також — якщо переживали досвід полону, приниження чи допитів. У такому випадку ця мова може бути досить потужним тригером, — пояснює психологиня. Це звук, і він сприймається слуховою корою. В нас є структура в головному мозку, яка відповідає за емоції: страх, агресію, що провокує одну з реакцій — «бий, біжи, замри». І вона миттєво розпізнає це, як знайомий якийсь сигнал загрози, ще до того, як усвідомили слова. Звісно, людина може на це відреагувати.
Психологиня додає, що ця мова може викликати флешбеки, тобто раптові інтенсивні спогади про травматичну подію, та інтрузію — нав’язливе повторне переживання. Остання «занурює в кошмар і може викликати ті самі реакції, але гостріші. Людина після цього почувається розбито, розгублено, й не знає, що з нею відбувається».
Зменшити ж усі тригери в суспільстві — неможливо, на думку Анни Тимченко. Тому, додає, варто з розумінням ставитися до досвіду військових.
— Якщо ж виникає конфлікт на фоні мови — не потрібно відстоювати право говорити російською. Якщо ж це відбувається з близькою людиною, можна домовитися або обмежити спілкування, — вважає Анна.
Що каже законодавство про російську музику
19 червня 2022 року Верховна рада ухвалила зміни в деяких законах України, що обмежують публічне використання російської музики. Йдеться про Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора» (далі — № 2310-ІХ). Він забороняє відтворення пісень, відео чи кліпів російських співаків, що отримали громадянство після 1991 року в публічних місцях.
— Публічне місце — це територія або приміщення, доступне для необмеженого кола осіб. Тут можуть перебувати люди без спеціальних дозволів. Наприклад, парки, вулиці, магазини, громадський транспорт, — додає юристкою Сумського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Анна Кожушко.
Раніше в коментарі для «Слуху» депутат партії Слуга Народу Олександр Санченко також пояснював, що виконання російської музики на вулиці чи програвання з колонок підпадають під обмеження. Водночас відповідальності за це не передбачено. Натомість поліцейські можуть вимагати припинити, або ж звернутися до порушників можуть «свідомі громадяни».
Утім є винятки, коли слухати російську музику дозволено. Йдеться зокрема про пісні, записані громадянами Росії, що померли до 1991 року або мали українське громадянство на момент смерті й не отримували іншого. Також музичні твори російських виконавців не підлягають забороні, якщо вони використовуються в медіапродуктах, пояснює Анна Кожушко. Не заборонено слухати й твори, що звучать у ретрансляціях, тобто за повторного показу, іноземних програм, окрім російських. Ще — у фільмах та звуковому супроводі телепередач, створених до 20 лютого 2014 року, і в інших випадках, передбачених Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Можна слухати й виконавців, що занесені до умовного білого списку, тобто росіян, що засуджують агресію проти України. Проте, за даними Української Правди, такого списку не існує. Його «мають формувати Служба безпеки України та Рада національної безпеки та оборони. Щоб потрапити до цього переліку, виконавець, зокрема, має написати декларацію на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України із закликом до Росії припинити агресію».
Водночас російськомовні пісні, тобто ті, що виконують російською мовою, але не обов’язково створюють на теритоії РФ, не заборонені. Це відзначає Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Такі треки серед іншого можуть публічно виконувати українські співаки.
Чи можна слухати російську музику в транспорті? З 7 жовтня 2022 року водії рейсових пасажирських автобусів та маршруток не можуть відтворювати будь-які звуки, крім інформації про поїздку. Російська музика туди також входить. Про це повідомив Комітет гуманітарної та інформаційної політики у Facebook ще раніше, 6 жовтня. Треки чи фільми можна слухати лише пасажирам у навушниках, порушників водій має право висадити. У таксі ж програвати музику можна за згодою всіх пасажирів. За прослуховування в особистому авто відповідальності немає, писали в «Суспільне Полтава». Проте приватний перевізник — ФОП чи ТОВ — може сплатити штраф.
Що з російською мовою в публічному просторі та соцмережах?
У закладах, підприємствах та установах мають обслуговувати українською незалежно від форми власності. Про це йдеться в Законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він поширюється на супермаркети, розважальні заклади та харчування, інтернет-магазини та заклади, що надають освітні, соціальні та медичні послуги.
У всіх видах транспорту послуги також мають надавати українською. Серед них — залізничні та автовокзали, аеропорти, морські та річкові порти. Інформацію ж мають надавати також державною, але її можна дублювати. Йдеться про оголошення, покажчики, вивіски та інші фізичні вказівники.
Перейти на будь-яку іншу мову можна на прохання клієнта, проте вона має бути прийнятною для обох сторін. Заборони клієнту, споживачу або відвідувачу говорити російською немає. Регулювати ж питання дотримання Закону має Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Вона здійснює контроль або з власної ініціативи, або ж реагує на скарги, що надходять, й за його результатами складає акт про них. Згодом попереджає суб’єкта господарювання та вимагає усунути порушення протягом 30 днів. Штраф накладають у разі повторного недотримання вимог, пояснюють у Liga Zakon.
Використовувати російську мову чи інший контент на сторінках закладів — також порушення. Так вважає представниця Уповноваженої із захисту державної мови Вікторія Вітер. Вона додає:
— Інформацію для загального ознайомлення мають подавати українською мовою. Про це йдеться в статті 28 Закону. Це оголошення, зокрема ті, що містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення й написи. А також інша текстова інформація, яку розміщують публічно. А ще — візуальна й звукова інформація.
Як обмежити російську в публічному просторі Сум
Скорочувати кількість російської в публічному просторі має держава. Так вважає засновник організації «Деколонізація.Україна» Вадим Поздняков. Військовослужбовець Роман Кандибур також додає, що для цього слід створювати більше українськомовного контенту й забороняти російський всюди, де це можливо. У нас, на думку Романа, це відбувається поступово.
— Потрібно заповнювати українською ті ніші, де її немає. У нас це технічна література, наприклад, медична. Перекладів мало, бо дорогі. І ми читаємо російською, бо розуміємо. Ще держава може тиснути, наприклад, на гейм-дизайнерів, Netflix, щоб створювати українські інтерфейси, — пояснює Роман.
Щоб обмежити російськомовний контент у публічному просторі, у Сумах розпочали роботу над спеціальним мораторієм. Про це в Сумській міській раді повідомили 30 січня. Зокрема можуть обмежити «аудіовізуальні твори й фонограми, музичні кліпи й пісні, концерти, театральні вистави та інші публічні заходи російською мовою».
Подібні мораторії в інших містах запровадили ще раніше. На досвід деяких із них спиратимуться Суми, укладаючи свій, зокрема — Києва. У столиці тимчасову заборону запровадили в липні 2023 року. Документ передбачає заборону публічного висвітлення російськомовних книг, художніх альбомів, аудіовізуальних творів і музичних звукозаписів. А також художніх альбомів, концертів та вистав, і культурно-освітніх послуг.
У листопаді того ж року мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту запровадили і в Запоріжжі. Йшлося також про книжки, музику, аудіовізуальні твори та культурно-розважальні заходи. Втім відповідальності за недотримання заборони немає. Однак з іншого боку працює Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», і за його порушення передбачена адміністративна.
Одним з останніх запровадили такий мораторій у Дніпрі. Це сталося 6 листопада 2025 року на звернення Уповноваженої. Рішення про це ухвалив виконком міськради. В ньому заборонено використовувати будь-які культурні продукти, створені чи відтворені російською, «до повного припинення окупації території України». Утім дотримуються заборони не всі. Вже за 2 дні на приватній вечірці в одному з клубів Дніпра лунали пісні російського гурту «Рефлекс» та українського «Пошлая Молли» російською.
Що робити, якщо чуєте російський контент у Сумах?
У транспорті для початку варто звернутися з проханням вимкнути, пояснює юристка Сумського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги. Однак у випадку, якщо це не спрацює, спеціальної системи покарань немає. Водночас говорить, у транспорті порушення Закону № 2310-ІХ може впливати на допуск підприємств до конкурсів з перевезення.
— Якщо водій порушує закон, пасажир має повідомити про це керівництву підприємства-перевізника й відповідальним за транспорт органам влади. Бажано мати підтвердження щодо правопорушення, тобто аудіо чи відео, — зазначає Анна.
У випадку, якщо чуєте російську музику у відкритих громадських місцях, як-от місць для купання, можна звернутися до поліції. Однак, за словами Анни Кожушко, «максимум, що буде — зроблять зауваження, або накладуть невеликий штраф за статтею 155. Але вона поширюється більше на підприємства».
У сфері ж торгівлі, закладах харчування чи інших закладах, що надають послуги, заборонену музику потрібно зафіксувати й звернутися до керівництва з проханням припинити порушення. Якщо це не допомагає — викликати поліцію, каже Анна. Вона може скласти адміністративний протокол за статтею 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У такому випадку накладають штраф від 17 до 170 гривень.
Також можна звернутися до Уповноваженої із захисту державної мови, говорить Анна Кожушко. Слід заповнивши електронну форму за посиланням, або надіславши інформацію про порушення на пошту: [email protected]. Для цього треба вказати місце, час події, обставини правопорушення, додати його відео чи аудіозапис і свої контактні дані. Відповідно до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Уповноважена може накладати штраф від 3 400 до 8 500 гривень, якщо порушення вчинено вперше. За повторне — від 8 500 до 11 900 гривень.
Що ж робити якщо вас досі обслуговують російською? Раніше це пояснював колишній Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь у матеріалі «Радіо Свобода». Спершу слід звернутися до працівника з проханням перейти на українську. Якщо ж відмовляють — йти до керівництва чи подзвонити на гарячу лінію. Якщо ж чуєте відмову й там — зафіксувати її в аудіо чи відеоформаті, або ж письмовим підтвердженням очевидців, та дані суб’єкта господарювання. Далі подайте скаргу до Уповноваженої протягом 6 місяців. Зробити це можна, надіславши її на поштову адресу чи електронну скриньку [email protected]. А ще — заповнити форму на сайті.
