Ми вже звикли, що в Україні чимало державних послуг доступні у кілька кліків: більше не потрібно відстоювати черги зрання чи тижнями чекати на паперові довідки. Проте на рівні міст така цифровізація часто пробуксовує, і жителям доводиться шукати готівку для оплати проїзду в маршрутках чи розбиратися в процедурах ОСББ. У Сумах хочуть це змінити завдяки застосунку «СмартСіті», який влада анонсувала як цифрову трансформацію громади.
Цукр проаналізував його функціонал та з’ясував, як ухвалили рішення про запуск без відкритого конкурсу й участі депутатів. Розбираємося, чи стане цей інструмент реальним помічником для сум’ян.
Для цього матеріалу ми поспілкувалися з:
- Риммою Биковою — заступницею міського голови Сум. Саме вона фактично просуває проєкт «СмартСіті» в місті;
- Оксаною Кубрак — депутаткою Сумської міської ради та очільницею управління стратегічного розвитку міста.
Що таке «СмартСіті» і як він з’явився
На початку березня в Сумах повідомили про запуск мобільного застосунку «СмартСіті». Римма Бикова анонсувала його як «серце цифрової трансформації міської інфраструктури» і закликала сум’ян тестувати новий інструмент.
У «СмартСіті» вже зараз можна:
- сплачувати комунальні послуги;
- знайти мапи укриттів, пунктів незламності, контакти комунальних установ;
- перевіряти сповіщення про тривогу.
Також анонсували можливості подавати звернення щодо міських проблем, брати участь в опитуваннях, оплачувати проїзд, управляти багатоквартирними будинками.
Новина запустила жваве обговорення в соцмережах. Зокрема, своїми думками про ініціативу публічно поділилася Оксана Кубрак. У своєму Facebook-пості вона написала, що впровадження схоже на преференцію приватному бізнесу без конкурентної процедури.
Римма Бикова пояснює, що застосунок є частиною Стратегії розвитку Сумської громади до 2027 року, яку міська рада затверджувала ще у 2023-му. У ній цифровізацію публічних сервісів називали одним із пріоритетів. Партнером для розробки обрали Portmone, платіжний сервіс, який презентував продукт міста в смартфоні ще у квітні 2025 для Чернівців.
Також компанія має потрібну технічну інфраструктуру, відповідає вимогам безпеки й може швидко інтегрувати сервіси Сумської громади, враховуючи досвід співпраці з місцевим ЦНАПом, пояснює заступниця міського голови Сум. Місто порівнювало різні платформи: розробки подібного продукту коштували від трьох до п’яти мільйонів гривень. А в цьому випадку місто не витрачало бюджетних коштів, а подальше користування вартуватиме гривні на рік.
— Крім Portmone, жоден з розробників не мав можливості розробити для нашої громади такий продукт на некомерційних засадах та без значних капіталовкладень. Також ми не могли залучити грантові гроші для таких цілей. Тому виконавчий комітет і ТОВ «Портмоне» уклали меморандум про співпрацю некомерційного характеру, — пояснює заступниця міського голови Сум.
Римма Бикова також розповіла, чому альтернативні моделі фінансування мають свої обмеження. Говорить, грантові програми зазвичай покривають розробку і підтримку продукту лише на кілька років, але право власності на застосунок залишається у розробника, а не переходить до громади.
Спільна розробка з кількома містами, на думку посадовиці, також має суттєві недоліки. За її словами, бюджетний кодекс вимагає чіткого правового оформлення будь-якої передачі коштів між бюджетами, а синхронізація рішення кількох рад із різними пріоритетами може затягнутися на роки.
Рішення про застосунок ухвалив виконком, а не міська рада. Римма Бикова посилається на закон про місцеве самоврядування і каже, що таке питання не належить до компетенції ради. Обговорення з депутатами, за її словами, проводили у внутрішньому чаті — і лише один із них поставив запитання. Щодо консультацій із мешканцями — Бикова каже, що від грудня 2025 року кілька разів публікувала у Facebook пости із закликами ділитися ідеями функціоналу.
На думку ж Оксани Кубрак, процедуру розробки застосунку проводили некоректно. Вона вважає, що спершу рада мала ухвалити рішення, створити робочу групу, прописати технічне завдання, провести опитування мешканців — і лише потім шукати партнерів. Для порівняння вона наводить Чернівці, де «СмартСіті» від Portmone теж працює. У цьому місті міська рада перед запуском затвердила концепцію цифрової трансформації і лише після цього підключила до додатку вже створені міські послуги — електронний квиток і систему оплати паркування.
Принципова різниця між «буде» і «є»
Якщо відкрити «СмартСіті» прямо зараз, більшість доступних функцій виглядають знайомо. Можна оплатити комуналку, але те саме можна зробити через мобільні банкінги, часто без комісії. Можна перевірити, чи триває повітряна тривога, однак для цього містяни вже звикли користуватися спеціалізованими застосунками чи Telegram-каналами. До того ж, часто неофіційні спільноти в реальному часі повідомляють у деталях про загрози для Сум, а не лише публікують сповіщення про тривогу.
Римма Бикова пояснює, що «СмартСіті» — не альтернатива банківським застосункам, а інструмент, який із часом має об’єднати всі міські сервіси. Оплата за садочок, школу, спортсекцію, паркування, адміністративні послуги — все це, за задумом, буде доступне в одному сервісі. Оксана Кубрак погоджується, що ідея правильна, але вказує на принципову різницю між «буде» і «є»: зараз унікальних міських послуг, заради яких варто встановлювати окремий застосунок, фактично немає.
Одна з анонсованих, але поки не запущених функцій сумського «СмартСіті» — безготівкова оплата проїзду в усьому громадському транспорті міста. Ця можливість вже не один рік доступна в комунальних тролейбусах, а віднедавна й автобусах. Оплачувати ж безготівково проїзд приватними маршрутками — давня, але досі не здійснена мрія сум’ян.
Римма Бикова розповідає, що нові партнери пропонують цифрове рішення для безготівкової оплати й контролю за сплатою проїзду, зокрема й ідентифікації пільговиків. Фактично йдеться про наліпки з QR-кодами, які вестимуть на сервіс оплати через застосунок. Завдяки цьому місту не буде потрібно витрачати бюджетні кошти на дорогі валідатори. Недолік такого способу — людина без телефону не зможе оплатити проїзд безконтактно банківською карткою.
За словами заступниці міського голови, незабаром цей інструмент має пілотно запрацювати на маршруті № 52 приватного перевізника. Посадовці також ведуть перемовини й з «Електроавтотрансом» для інтеграції сервісу у комунальному транспорті.
Водночас Оксана Кубрак вважає, що системно зобов’язати приватних перевізників можна лише через умови нового конкурсу на маршрут, де безготівкова оплата буде обов’язковою. Такого конкурсу наразі не планується, каже депутатка.
Ще одна обіцяна функція в новому застосунку — інструменти для ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку). Римма Бикова пояснює, що чимало голів будинкових об’єднань зараз не живуть у Сумах і фактично не виконують своїх обов’язків. Застосунок, за її словами, дозволить співвласникам дистанційно голосувати, подавати звернення та брати участь в опитуваннях незалежно від місця перебування. Але для запуску функції потрібно, щоб щонайменше 10 ОСББ уклали партнерські договори з Portmone — частина з них вже опрацьовує проєкти таких угод, каже посадовиця.
Що можна (було б) зробити інакше
Угода про співпрацю міста з Portmone публічно недоступна, бо має умови конфіденційності. Римма Бикова каже, що не може надіслати документ без письмового погодження партнерів. Тобто мешканці не можуть самостійно переглянути умови, на яких місто передало приватній компанії право розробляти і адмініструвати застосунок, який позиціонується як міський.
Також заступниця міського голови Сум розповіла, що права інтелектуальної власності на застосунок належать не місту, а ТОВ «Фінансова компанія МБК» (за документами, вони — розробники «СмартСіті»), а на адміністративну панель — Portmone.
Відповідальність за обробку і зберігання персональних даних користувачів також лежить на «МБК». Римма Бикова наводить технічні деталі: дані зберігаються в українських дата-центрах у зашифрованому вигляді, системи щорічно проходять аудит за стандартом PCI DSS (міжнародний стандарт безпеки платіжних карток).
Оксана Кубрак, яка вже тестувала застосунок, розповіла про можливі порушення захисту даних. За її словами, Portmone почали надсилати їй пропозиції на пошту, попри те, що вона не давала дозволу на рекламні повідомлення.
Також у пості-анонсі Римма Бикова писала про промокод SMARTCITYSUMY для безкомісійних оплат платежів, який мав діяти до кінця березня. Зараз його вже продовжили до 30 червня. Але ж що буде після? Заступниця міського голови каже, що Portmone встановлює розмір комісії залежно від умов співпраці з кожним окремим надавачем послуг, і що місто опрацьовуватиме питання можливого покриття цих витрат з бюджету, якщо сервіс матиме попит.
Ми також запитали Римму Бикову, яким чином місто оцінюватиме успішність продукту. Говорить, що відстежуватимуть кількість активних користувачів, рівень використання сервісів і динаміку підключення нових партнерів. Однак конкретних кількісних цілей не передбачають. Оксана Кубрак вважає, що без прозорих публічних показників неможливо зрозуміти, чи проєкт досягає своєї мети, і чи варто продовжувати вкладати в нього ресурси міста.
Оксана Кубрак запевняє, що вона не проти цифровізації — навпаки, вважає, що місту справді потрібен якісний цифровий інструмент. Але проблема, за її словами, не лише в тому, як запустили цей застосунок, а в тому, що Суми системно не займалися цифровізацією. Говорить, у Сумах досі не запустили електронний документообіг.
Очільниця управління стратегічного розвитку міста нагадує, що ідею міського застосунку обговорювали ще в попередній каденції ради. Тоді зупинилися на концепції «кабінету мешканця», де людина могла б отримувати послуги ЦНАПу. Та проєкт так і не реалізували.
Зараз, за словами Оксани Кубрак, потрібні послуги, які могли б стати основою для справді корисного застосунку — ті, яких немає в банкінгах чи месенджерах. Наприклад, можливість оплатити туристичний збір. А натомість туристи б отримували певні пропозиції лояльності в місті.
Депутатка міськради зараз пропонує кілька конкретних кроків. Насамперед — оприлюднити меморандум і договір, щоб умови співпраці з Portmone були доступні мешканцям. Далі — створити робочу групу з депутатів, профільних підрозділів і громадського сектору, яка б системно займалася цифровізацією. Паралельно — визначити реальні міські послуги, яких немає в інших сервісах, і зробити їх основою для застосунку.
— Якщо ми говоримо про міський застосунок — він повинен бути безплатним у користуванні. Бо це міський сервіс, а не комерційний продукт. Також необхідно почути запити тих, для кого ми це робимо. Треба запитати, що буде корисним жителям міста, як вони бачать цей процес, — переконана Оксана Кубрак.
Як цифровізуються інші міста
Застосунки — лише один інструмент у ширшій системі цифровізації міста. Наприкінці 2025 року програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine опублікувала дослідження електронних сервісів одинадцяти обласних центрів. За їхніми оцінками, у середньому міста виконують менш як половину вимог — 49,8% з максимально можливих 100 балів. Лідером став Київ із 70 балами, за ним — Львів (63) та Харків (58). Суми до вибірки не потрапили.
Автори дослідження пишуть, що цифрові сервіси є слабшим місцем місцевого самоврядування, ніж публічність і прозорість рішень. Однак це важливо не лише для зручності, а й для доступу до базових прав. Під час війни люди можуть втратити документи, вимушено виїхати тощо. Тоді можливість отримати послугу онлайн стає чи не єдиним рішенням. Дослідники закликають міста не обмежуватися точковими рішеннями, а розробити стратегічне планування у цифровій сфері на три-п’ять років із конкретними цілями й показниками успіху.
Столиця України, яка набрала найбільше балів у дослідженні, має застосунок «Київ Цифровий». Його створили у 2021 році міським комунальним підприємством, продукт є власністю міста, а не приватної компанії. Він виріс із інструменту для оплати проїзду і паркування до екосистеми з 51 сервісом.
За даними кінця 2025 року, застосунком користуються понад 3,7 мільйона людей. У ньому працюють більш звичні функції оплати за проїзд, паркування, участі в опитуваннях і петиціях. Також є дашборди з різними даними, цифрові учнівські, запис до ЦНАП, мапа сортування сміття тощо.
Інші міста, що очолюють рейтинг, шукають власні шляхи. Харків має платформу 1562 — вебпортал і мобільний застосунок, де мешканці можуть повідомляти про міські проблеми і стежити за їхнім розв’занням. У Сумах діє подібний чат-бот «15-80» у месенджерах. На харківському сайті є окремий розділ «Було-стало» з фото виконаних робіт і публічна статистика по кожному місяцю. Також у Харкові діє міський затосунок Open Kharkiv. У ньому доступна цифрова Картка харків’янина, з якою можна отримувати різні бонуси в понад 150 партнерів і відвідувати тематичні події.
Львів на початку цього року оголосив про створення власного міського застосунку за підсумками відкритого конкурсу між п’ятьма українськими ІТ-компаніями. Переможцем стала платформа Misto. Її ключовою перевагою називають автономність. Місто зможе самостійно додавати нові сервіси без залучення команди розробників. Проєкт реалізують за грантові кошти.
Досвід українських міст не унікальний — схожі виклики проходять і сусідні країни. Рада зовнішньої політики «Українська призма» досліджувала розвиток smart cities у Центрально-Східній Європі і виявила закономірність. У більшості міст регіону цифровізація відбувається точково — окремі проєкти в транспорті чи послугах, які не пов’язані між собою, і не спираються на стратегію розвитку міста загалом. А навіть вдалі пілоти часто зупиняються на старті: немає команди, щоб їх підтримувати, і коштів, щоб розширювати.
Міста-лідери регіону демонструють, що може вийти, коли підхід системний. У словенській Любляні застосунок Urbana об’єднав оплату проїзду в транспорті, оренду велосипедів і електроскутерів та паркування в одному місці — мешканець вирішує всі питання мобільності через один інструмент.
Висновок аналітиків «Української призми»: найбільший ефект дає не окрема технологія, а її зв’язок із реальним управлінням містом — транспортом, енергією, довкіллям. А перехід від точкових проєктів до послідовної трансформації можливий лише тоді, коли за цифровим інструментом стоїть стратегія і дані — а не навпаки.