Внаслідок масованої атаки російських безпілотників на Суми 17 лютого пошкодження отримали кілька пам’яток архітектури в центрі міста. Щонайменше йдеться про Альтанку, Сумський обласний краєзнавчий музей, будівлю Комерційного банку й Обласний художній музей імені Никанора Онацького. Усім їм уже понад 100 років. Загалом із початку повномасштабного вторгнення російські обстріли зруйнували або пошкодили пам’ятки культурної спадщини в 38 громадах області. Архітектор спільноти «Суми майбутнього» Ігор Титаренко пояснив Цукру, чому ці будівлі — не просто об’єкти, а «ключові елементи історичного каркаса міста».
Альтанка — візитівка Сум
Внаслідок атаки 17 лютого від вибухової хвилі на даху Альтанки в центрі Сум відпали деякі дерев’яні елементи. Також пошкоджений парканчик в одному місці, говорить Ігор Титаренко. Це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою.
— Сьогодні через військову агресію росіян страждають унікальні пам’ятки. Особливо цінними є дерев’яні, що змогли дійти до нашого часу, а їх небагато лишилося. Одна із них — візитівка Сум — Альтанка кінця 19 століття, розташована на Покровській площі. Це рідкісний для Сум приклад дерев’яної малої архітектурної форми, — розказує архітектор.
Автором проєкту Альтанки став Матвій Щавеліїв, пишуть у міськраді. Він був міщанином у Сумах, а його батько — селянином Курської губернії. У місті молодший Щавеліїв працював креслярем у Земській управі, яка, до речі, теж постраждала від російської атаки 17 лютого.
Альтанка має восьмигранну форму, високу дерев’яну хрещату покрівлю, банеподібне завершення й тонке різьблення із солярними символами, тобто пов’язані із сонцем. Вона є декоративним об’єктом і водночас важливим композиційним акцентом у структурі Покровської площі, вважає Ігор. За його словами, історично Альтанка виконувала соціальну функцію — тут відпочивали містяни, виступали невеликі оркестри. Зараз майже нічого не змінилося. Тобто це не просто архітектурний об’єкт, а символ публічного міського простору межі 19-20 століть.
Комерційний банк як приклад неоготики
На вулиці Соборній внаслідок обстрілу була пошкоджена будівля колишнього Комерційного банку. Його будували для потреб фінансово-кредитних товариств, розповідає «Суспільне Суми». У 1913 році тут були контори Олександрівського сільськогосподарського банку й Товариства взаємного кредиту Сумського повітового земства. Вони мали обслуговувати селян і дрібних підприємців. На першому поверсі був перший у Сумах автосалон Едуарда Кайданського.
На початку 1930-х років тут працював будівельний технікум, а від 1934-го — «Клуб піонерів». За п’ять років заклад перетворили на Палац піонерів. З 1991-го й по сьогодні будівля належить Палацу дітей та юнацтва.
Цей будинок — яскравий приклад неоготики в архітектурі Сум 20 століття, говорить архітектор Ігор Титаренко.
— Його фасад із напівколонами на кутах, аркатурами й вежами формує виразний силует у панорамі вулиці Соборної та скверу Шевченка. Декоративна насиченість вінцевої (верхньої, — ред.) частини, вітраж над центральними сходами, оригінальні дерев’яні вікна з мотивом конюшини — це деталі, які створюють архітектурну унікальність об’єкта. Зараз будівлю використовують як простір Палацу дітей та юнацтва, тобто знову ж таки це приклад тяглості функції громадського служіння, — розказує Ігор.
Внаслідок одного з вибухів було пошкоджене віконне скло, яке волонтери тимчасово закрили OSB-плитами. Однак під час їх монтування на саморізи вони могли пошкодити унікальні автентичні дерев’яні віконні рами, каже архітектор. За його словами, зараз бракує чітких правил усунення наслідків на об’єктах пам’яток архітектури та культури. Їх мають визначити відповідні органи охорони культурної спадщини.
Краєзнавчий музей у приміщенні Земської управи
На вулиці Герасима Кондратьєва пошкоджена також будівля Сумського обласного краєзнавчого музею, зокрема вікна. Цей будинок звели для Сумської повітової земської управи в 1885–1886 роках.
— Це одна з найвиразніших споруд історичного центру, виконана у стилі неоренесансу. Її напівротонда зі сферичною банею та шпилем, балкон із каріатидами, маскарони й багатий пластичний декор є прикладом синтезу архітектури й скульптури кінця 19 століття. Каріатиди символізують сільське господарство й промисловість — основні напрями діяльності земств, що підкреслює змістовну програмність архітектури того часу, — розповідає сумський архітектор.
З будівлею Земської управи пов’язана діяльність підприємців, благодійників і меценатів Івана та Павла Харитоненків, Дмитра Суханова, громадських діячів Дмитра й Павла Линтварьових, розказують на сайті «Відвідайте Суми». У 1905 році в цьому приміщенні були редакції перших міських газет «Сумской голос» і «Крестьянская газета». З 1917-го тут працювали різні установи, зокрема, Сумська неповна середня школа №9 та Інститут вдосконалення вчителів.
У 1972 році будинок Земської управи передали Сумському обласному краєзнавчому музею. Тут розташована основна експозиція. Загалом у музеї зберігається майже 45 тисяч оригінальних експонатів. Зокрема, у колекції є шийна гривна 8-9 століття, посуд 1 століття, копія посмертної маски Тараса Шевченка, залізний сарматський меч середини 2 століття до нашої ери – 2 століття нашої ери.
Загалом зважаючи на все, що відбувалося в цій будівлі, вона має надзвичайно важливе історичне значення для міста, каже Ігор Титаренко.
Художній музей — архітектура у формах неоренесансу
Через влучання в центрі міста в Сумському обласному художньому музеї Онацького пошкодило вікна. Ця будівля є пам’яткою архітектури національного й місцевого значення. Раніше тут працював Державний банк, який збудували за проєктом архітектора Карла Шольца.
— Державний банк кінця 19 століття є зразком репрезентативної фінансової архітектури у формах неоренесансу. Будівля розташована в мальовничій частині міста біля Псла й вирізняється продуманою планувальною структурою та багатим декором другого поверху. Аркові вікна, пілястри тосканського ордера, глибокий ризаліт із балконом, збережена ліпнина інтер’єрів. Усе це демонструє високий рівень архітектурної культури історії міста. Сьогодні тут розміщується Сумський художній музей Онацького, тобто споруда продовжує виконувати культурну функцію, залишаючись живою частиною міського середовища, — розказує сумський архітектор.
Збірка музею нараховує близько 15 тисяч експонатів: живопис, графіка та скульптура, повідомляє міська рада. Також тут є колекція нумізматики. Основна збірка зберігається саме в пошкодженому приміщенні. Більша частина музейного зібрання належала київському меценату та збирачу мистецьких старожитностей Оскару Гансену, пишуть на сайті «Відвідайте Суми».
З початку повномасштабного вторгнення деякі експонати перебувають у сховищі, а частину цінних речей евакуювали. Сумська ОВА допомагала музею облаштувати укриття: там усунули вологість, зробили ремонт і каналізацію.
«Матеріальні свідки розвитку Сум»
Ці пошкоджені пам’ятки, за словами Ігоря Титаренка, формують цілісний ансамбль Покровської та прилеглих площ. Це матеріальні свідки розвитку міста як адміністративного, фінансового й культурного осередку Слобожанщини кінця 19 – початку 20 століть. Вони демонструють різні стильові напрями: історизм, неоренесанс, неоготику й водночас відображають економічний і суспільний підйом того часу, говорить архітектор.
За його словами, пошкодження таких об’єктів — це удар по історичній пам’яті міста й воєнним злочином, згідно з міжнародним правом. Саме ці споруди формують ідентичність Сум, впізнаваність його середовища й безперервність культурного розвитку.
— Якщо говорити про архітектурну цінність, ідеться не просто про якісь окремі будівлі, а про ключові елементи історичного каркаса центру Сум. Вони ж формують обличчя міста вже понад століття, — вважає Ігор Титаренко.
