За літо 2026-го росіяни завдали по Сумщині близько 6 200 ударів. Через ворожі атаки загинули 103 мирних жителі, поранення отримали щонайменше 954 людини. У липні кількість загиблих від керованих авіабомб зросла вп’ятеро порівняно з червнем. Цього літа ворог почав частіше атакувати АЗС і логістичні центри зі складами. У «Мапах обстрілів» розповідаємо, як росіяни обстрілювали Сумщину в серпні, що змінилося в їхній тактиці за останні три місяці й чого чекати восени. 

«Мапи обстрілів» — щомісячна рубрика про атаки росіян на Сумщині. У ній ми аналізуємо й фіксуємо ворожі обстріли в регіоні. Інформацію збираємо зі щоденних зведень Сумської ОВА й моніторингових каналів. Також спілкуємося з військовими й аналітиками, які пояснюють ситуацію на фронті й тактику ворога. Липневий випуск не вийшов через технічні проблеми з обробкою даних, тож цього разу ми обʼєднали три місяці в один аналітичний матеріал і зробили акцент на тенденціях.

Нова фаза війни чи продовження тенденцій

Полковник Віталій Саранцев, начальник відділу комунікацій 14 армійського корпусу, у коментарі Цукру сказав, що літо на Сумщині — це не нова фаза війни, а продовження й інтенсифікація вже наявних стратегічних тенденцій. За його словами, дії ворога на цьому напрямку підпорядковані двом завданням. Перше — створити так звану «буферну» зону вздовж кордону — ідея, яку Росія вперше публічно озвучила ще в червні 2023 року. Друге — відтягнути Сили оборони від напрямку головного удару на Донеччині.

Бригадний генерал Дмитро Волошин, командир 8 корпусу Десантно-штурмових військ, називає це продовженням завдання, яке росіяни почали виконувати ще восени минулого року. За оцінкою командування корпусу, ідеться не лише про буферну зону, а про розтягування лінії зіткнення — і, відповідно, розтягування українських сил на ширший фронт.

— В операційній зоні 8 корпусу противник своїх планів не досяг. Корпус керує тут угрупованням військ понад рік, і жодного зі своїх завдань противник не виконав, — сказав Дмитро Волошин.

КАБи по Сумах — нова реальність?

Усе літо росіяни на Сумщині щодня застосовували три типи зброї без винятків — ударні безпілотники, FPV-дрони й керовані авіабомби. Як ми писали в матеріалі за червень, того місяця ці три типи зброї згадували у всіх 30 зведеннях від Сумської ОВА; у липні й серпні — у 31 із 31.

За словами начальника відділу комунікацій 14 армійського корпусу Віталія Саранцева, головна зміна цього літа — не просто зростання інтенсивності ударів, а кратне зміщення акцентів на користь авіації та ударних безпілотників. Він говорить, що якщо раніше авіабомби летіли переважно по прикордонню, то влітку ворог почав масовано й системно бити КАБами по цивільній інфраструктурі, логістичних вузлах і житлових кварталах самих Сум і віддаленіших громад.

У червні від керованих авіабомб у місті загинули троє людей, у липні — 15, і в серпні — п’ять. Для порівняння: за всю весну від КАБів було двоє загиблих у березні та двоє у квітні. У перший місяць літа в Сумах через КАБи люди загинули 18, 21 і 22 червня, востаннє — водій тролейбуса, який помер від опіків у лікарні.

3 липня від удару авіабомби загинули п’ятеро людей, включно з п’ятирічною дитиною. 11 числа — п’ятеро, зокрема 13-річна дівчинка, і ще одна жінка, поранена того ж дня, згодом померла в лікарні. 15 липня одразу троє людей загинули від КАБів.

3 серпня загинуло троє людей, з них — двоє сестер віком п’ять і 10 років. Також від КАБів загинули дві людини 11 і 27 серпня.

На думку лейтенанта і керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, удари КАБами по Сумах — частина демографічної війни, яку веде Росія. За його словами, тут немає класичного розуміння воєнних цілей. Росіяни воюють із цивільними в надії змусити людей покидати територію України, пише Андрій Коваленко.

Атаки безпілотниками по Сумщині

Від дронів на Сумщині загинули 22 людини в червні, 15 — у липні, і 22 — у серпні. У червні один удар БпЛА по будинку багатодітної родини в Зноб-Новгородській громаді забрав життя одразу трьох людей — 13-річного хлопчика, його 36-річного батька й 73-річну бабусю. Ще двоє дітей із цієї родини отримали поранення. 9 серпня ударом безпілотника в Березівській громаді загинули 19-річна жінка й 25-річний чоловік.

Окрім цього, скидання вибухівки з безпілотників на Сумщині зафіксували двічі наприкінці червня та один раз у липні.

За літо в області почали фіксувати швидкісні реактивні безпілотники, модифікації «Шахеда» з турбореактивним двигуном замість звичайного поршневого. Про перший офіційно підтверджений удар такого дрона по Сумах повідомили 27 червня. Реактивні дрони розганяються до 500-600 кілометрів на годину проти 200-400 у звичайних «Шахедів» із поршневим двигуном. Це суттєво ускладнює їх перехоплення дронами-перехоплювачами й мобільно-вогневими групами.

Командир 8 корпусу ДШВ Дмитро Волошин розповідає, що противник запускає реактивні «Шахеди» на висотах шість-сім тисяч метрів, а безпосередньо перед об’єктом атаки дрон різко знижується й переходить у пікірування. Саме на піку підрозділи корпусу й уражають ці цілі переносними зенітно-ракетними комплексами й радянського парку, і сучасними західними засобами. Частину цілей уже вдається збивати, каже Дмитро Волошин.

За липень зафіксували ще чотири атаки реактивними «Шахедами» — 3, 20 і 24 числа. Внаслідок них загинули троє людей, ще 24 отримали поранення, серед постраждалих — шестеро дітей. 25 липня реактивний дрон удруге за місяць влучив у відділення «Нової пошти» в Сумах — загинули троє водіїв. Також наприкінці липня цей тип БпЛА атакував Роменську і Кролевецьку громади.

У серпні ворог продовжив комбіновані атаки реактивними дронами й КАБами. Через атаку цими БпЛА в Буринській громаді 14 серпня загинули 29-річна жінка та її дев’ятирічний син. Удари по житлових будинках реактивними дронами також фіксували у другій половині серпня в Сумах і Конотопі.

За літо такі дрони влучали по відділеннях пошти, автозаправних станціях, житловому будинку та складських приміщеннях у Сумах, а по області — зокрема, по молочній фермі, де загинули корови.

Також у сумських моніторингових каналах влітку почали частіше з’являтися повідомлення про використання FPV-дронів на оптоволокні у межах Сум. Зокрема, у Telegram-каналі Sumyregion за червень про них згадували тричі — загрози ударів були зосереджені в селі Нижнє та Верхнє Піщане Сумської громади. За липень про загрозу FPV на оптиці для Сум у каналі згадували близько 14 разів. За серпень це число виросло до 25 згадок.

Віталій Саранцев пояснив Цукру, що сигнал керування та відеопотік такого дрона передаються не через радіоефір, а фізичним оптоволоконним кабелем, який розмотується прямо під час польоту. Це робить традиційні засоби радіоелектронної боротьби безсилими — купольні чи окопні «глушилки» не діють, бо немає радіосигналу для придушення. Слабкі місця FPV на оптоволокні — ризик зачепити й обірвати кабель у густій рослинності чи забудові, і обмежена дальність польоту. Однак, якщо раніше це було 10-15 кілометрів, зараз фіксують випадки застосування на відстані 50 кілометрів, говорить Віталій Саранцев.

У 8 корпусі ДШВ кажуть, що оптоволоконний дрон рухається на висоті 50-100 метрів, інколи нижче, і виявити його можна фактично лише візуально. Позицію пілота також складно встановити — вони добре ховаються. Ці дрони найчастіше працюють не по військових об’єктах, а по житлових кварталах, цивільній техніці й людях.

— Побачили оптоволокно, яке лежить на землі — не соромтеся, просто перервіть його. Це може зробити будь-яка людина за кілька секунд. Не має значення, використане воно чи ні. Можливо, це саме та лінія, яка щойно лягла на ваше подвір’я, а дрон ще летить до цілі, — говорить генерал Дмитро Волошин. 

Артилерія та ракети, якими атакували Сумщину влітку

Класична ствольна артилерія, зокрема міномети, каже полковник Віталій Саранцев, лишаються постійним фактором для найближчих до кордону населених пунктів, але відійшли на другий план у загальній структурі руйнувань, поступившись авіації та дронам-камікадзе.

Артилерія фігурувала у 28 зведеннях ОВА за червень, 29 — за липень, і в усіх 31 за серпень. Зокрема, міномети — у 24, 25 і 31 відповідно. Тобто в серпні артилерію вперше за літо застосовували на Сумщині щодня.

За інформацією командира 8 корпусу ДШВ Дмитра Волошина, навесні та на початку літа по Сумах працювала самохідна артилерійська установка «Піон» — її виявили й знищили в районі урочища Культура, північніше населеного пункту Любимівка на території Росії. Окремий випадок — 210-міліметрова гармата БР-17, фактично музейний експонат зразка 1939 року вагою понад 43 тонни, каже Дмитро Волошин. Усього виготовили дев’ять таких гармат, половина стоїть у музеях. За словами командира 8 корпусу, противник притягнув цю гармату під Суми, але зробити бодай один постріл вона не встигла — гармату виявили й знищили.

Водночас реактивні системи залпового вогню з кожним місяцем літа застосовували дедалі рідше: 13 згадок у червні, 12 — у липні, 10 — у серпні. 13 серпня внаслідок таких ударів у Середино-Будській і Буринській громадах загинули щонайменше п’ять людей. Через удар по будинку серед загиблих був дев’ятирічний хлопчик. 

22 серпня в Середино-Будській громаді троє людей загинули від вибухонебезпечних предметів — двоє одразу, а третя жінка померла в лікарні після поранення того самого дня.

Ракетні удари росіяни завдали двічі в червні. 18 числа в Дубов’язівській громаді внаслідок цього загинула 78-річна жінка. 18 серпня ворог ще раз атакував Сумщину ракетою.

АЗС, «Нова пошта» і навчальні заклади — які об’єкти атакувала Росія за літо

У червні росіяни вдарили по навчальних закладах 11 разів у семи громадах Сумщини — Глухівську атакували двічі за перші три дні місяця, а до 16 числа — уже вчетверте. Медичні заклади пошкодили тричі — у Конотопській, Великописарівській і Середино-Будській громадах. Заклади культури обстріляли чотири рази, релігійні споруди — тричі, серед них Благовіщенський храм у Тростянці, пам’ятку архітектури національного значення.

За червень на Сумщині ми нарахували щонайменше 13 атак на автозаправних станціях. 17 числа росіяни вдарили безпілотником типу «Герань-2» по кінно-спортивній школі в Сумах — загинули троє коней. Ще один удар був по сортувальному терміналу «Нової пошти» — пошкоджено понад 13 тисяч відправлень на суму понад 42 мільйони гривень.

У липні по навчальних закладах били 12 разів у семи громадах області — найчастіше в Білопільській і Глухівській. 27 липня шкільні приміщення пошкодили одразу в трьох ОТГ за одну добу. Медичні заклади атакували сім разів у чотирьох громада. Об’єкти культури й релігії пошкодили дев’ять разів у восьми ОТГ. Поштові будівлі були пошкоджені двічі. Також 24 липня дрон влучив в автомобіль «Укрпошти» в Новослобідській громаді — водій отримав поранення. 

За серпень у зведеннях ОВА зафіксували 13 ударів по навчальних і дитячих закладах у 10 громадах, двічі — по медичних, і двічі — по об’єктах культури. З’явився й новий тип цілі, який не фіксували в червні, — 1 серпня FPV-дрон влучив у дах Центрального ринку в Сумах, тоді постраждала 88-річна жінка.

Військовий, який працює на Сумському напрямку, сказав Цукру, що на початку літа була менша кількість російських ударів, ніж зараз. На його думку, «ворог біситься», що українські бійці почали частіше бити по об’єктах на території Росії, і вони відповідають аналогічно. Тому, за його словами, удари по АЗС, складах і логістиці — пріоритет для росіян. 

— І це по всій Україні, а особливо — у Сумах й Одесі. Ворог не знає, як перемогти на фронті, тому починає нищити все, що бачить, — сказав боєць.

Віталій Саранцев каже, що вибір автозаправок, торгівельних центрів, гіпермаркетів, логістичних хабів і залізничних потягів підпорядкований чіткій логіці — спробі економічного й соціального знекровлення регіону. Також удари по місцях масового скупчення цивільних — під час закупівлі продуктів, поїздки потягом чи заправляння авто — роблять з метою знищити відчуття безпеки в буденному житті.

Військовий оглядач Михайло Жирохов у коментарі Цукру пояснив, що росіяни намагаються зробити «випалену землю» із Сумщини.

— Вони поставили собі за мету зробити непридатними для життя людей ту територію, до якої вони можуть дотягнутися. А до Сумщини, на жаль, вони можуть дотягнутися буквально всім, починаючи від FPV-дронів на оптоволокні й закінчуючи такою потужною зброєю як КАБи, — говорить Михайло.

Командир 8 корпусу ДШВ Дмитро Волошин також каже, що у відповідь на ці атаки українські військові атакують по паливному забезпеченню противника, по системах зв’язку та енергопостачання у Курській області й Криму.

Чого очікувати на Сумщині восени

Серпень став першим улітку, коли одразу три показники — щодо обстрілів, загиблих і поранених — знизилися відносно попереднього місяця. Наприкінці червня російський президент Володимир Путін заявляв про наближення росіян до Сум на відстань «трохи більш як 10 кілометрів». Цю тезу спростували в Центрі протидії дезінформації — за оцінками Сил оборони й моніторингових платформ, лінія фронту від обласного центру проходила на відстані понад 20 кілометрів і не змінювалася суттєво понад рік.

Уже наприкінці літа риторика президента Росії змістилися в сторону того, що до Сум російським військам залишилося 12 кілометрів. Центр протидії дезінформації повторно спростував це твердження і пояснив, що це дезорієнтована пропаганда — де відсутність перемог на фронті намагаються компенсувати вигаданою географією. За даними аналітичного проєкту DeepState на 8 вересня від «червоної зони» до міста залишається майже 18 кілометрів у напрямку Олексіївки й близько 22 кілометрів у напрямку Юнаківки.

В операційній зоні 8 корпусу ДШВ, за даними Дмитра Волошина, немає ніяких змін. Операційна зона корпусу охоплює частину Сумської області, а не весь регіон. Суми увійшли до неї нещодавно, говорить Дмитро Волошин. Поза межами зони відповідальності корпусу залишаються, зокрема, Тростянець, Білопілля, Глухів, Конотоп і Шостка.

—  На сьогодні наші бійці стоять на тих самих рубежах, що й на початку літа, на початку весни й на початку зими. Ми не втратили нічого, а в окремих місцях поліпшили положення, — каже Дмитро Волошин.

Військовий оглядач Михайло Жирохов вважає, що просування росіян на фронті восени буде меншим, тому що зникне «зеленка», тобто буде менше зеленого листя на деревах і кущах. І тоді, каже експерт, українські військові зможуть використовувати FPV-дрони й інші засоби ураження ефективніше проти росіян. 

— У цілому ситуацію на Сумщині я оцінюю як дуже важку. Я не бачу просвіту в тому, що буде якась кардинальна зміна в нашу сторону найближчим часом, — сказав Жирохов.

За оцінкою аналітичного видання «Тексти.org.ua», це «прикордонний фронт нового типу»: росіяни тиснуть розосередженими малими групами, а українська оборона — зокрема підрозділи 14-го армійського корпусу — реагує гнучко, з тактичними відходами на підготовлені рубежі.

Віталій Саранцев говорить, що Сили оборони цілодобово вдосконалюють ешелоновані системи ППО й комплекси РЕБ, впроваджує нові технічні рішення для збиття ворожих безпілотників і нарощує фізичний захист критичної інфраструктури й логістичних шляхів.

— При цьому суспільство має пам’ятати важливу річ: українська сторона неодноразово ініціювала та пропонували РФ всеосяжне, довготривале припинення вогню й виступали з різними конструктивними форматами перемир’я, у тому числі за посередництва наших міжнародних партнерів. Проте Росія вкотре демонстративно ігнорує будь-які українські пропозиції, нехтує мирними зусиллями США та продовжує робити ставки лише на мову ультиматумів, терору й ескалації, — говорить Віталій Саранцев.

Дмитро Волошин пов’язує прогноз на осінь із мобілізацією в Росії: якщо противник її проведе, варто очікувати зростання інтенсивності інфільтрації, руху штурмових груп і, відповідно, вогневого ураження. Окремо командування корпусу очікує ударів по об’єктах критичної інфраструктури — насамперед по ТЕЦ, з метою залишити населені пункти без тепла, світла й води і створити гуманітарну кризу в громадах.

На думку військового, який працює на Сумському напрямку, з настанням холодів росіяни будуть бити по енергетиці, через що «зима буде дуже тяжкою». Водночас в області готують резервні схеми живлення, захист трансформаторів від FPV-дронів і розвиток розподіленої генерації. План стійкості регіону передбачає додаткові 36,4 мегавата потужності, з яких станом на середину серпня ввели в експлуатацію лише 2,4. Через Фонд підтримки енергетики на обладнання для енергокомпаній Сумщини вже погодили закупівлю на 54,9 мільйона євро.