Гідроцикли на Пслі: «купив і катайся» проти «ми ледь не перевернулися». Чи є кому контролювати їхній рух у Сумах 

У Сумах під час купального сезону нерідко ширяться відео, де водії гідроциклів влаштовують перегони на річці Псел. Один із таких випадків зняв тренер веслувальників Олександр. Поки діти на каяках тренувалися біля пішохідного мосту «Здибанка», поруч на шаленій швидкості пронеслися гідроцикли. Під відео одразу розгорнулася дискусія: одні сум’яни обурювалися, що водії влаштовують небезпечні перегони там, де купаються і відпочивають люди, інші ж агресивно відрізали — «річка спільна, купив і катайся».

Щоб розібратися, хто насправді має контролювати рух транспорту на воді у Сумах та чи працює тут закон, ми поспілкувалися з: 

• Олександром Стоцьким — тренером секції веслувального слалому в Дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ) імені Олександра Васильовича Кулика;
• Євгенієм Олександровим — представником сумської спільноти власників гідроциклів;
• Сумською міською радою;
• Водною поліцією Сумщини (за підписом Євгена Іванченка);
• Адміністрацією судноплавства України.

«Я гадаю, це до першого летального випадку»

26 травня в сумських каналах та групах почали активно обговорювати відео тренера веслувальної секції Олександра Стоцького. На записі видно, як під пішохідним мостом на «Здибанці» кілька гідроциклістів проїжджають на високій швидкості, не стишуючи хід. У цей момент біля однієї з опор мосту пірнали діти, а сам тренер був на річці разом із вихованцями на каяках. 

— Ось мені цікаво, що взагалі коїться з безпекою в місті. Я не знаю, чи власники гідроциклів бачать тих, хто купається. Те, на якій швидкості вони влітають. Може, влада зверне на це якось увагу? І це вже сьомий, чи восьмий водний мотоцикл, який зараз проїхав повз нас. Все буде дуже сумно, коли вони когось переїдуть. І тоді тільки влада почне щось робити, — каже у відео Олександр.

Фото: скриншоти з відео в ТікТок Олександра Стоцького

В коментарях під публікацією Олександра думки містян розділилися. Частина користувачів підтримала тренера й почала ділитися власними історіями.Зокрема одна зі сум’янок написала: «Я ненавиджу ці скутери, ми так ледь не перевернулися на катамарані. Спецом дуже близько проїхав, весело йому було, а ми з дитиною перелякалися сильно». Ще одна користувачка згадує: «В минулому році таке саме було, ніхто не звернув увагу до сих пір… На відео просто ще не та швидкість на якій вони ганяють». А інший користувач додає: «Ну не все потрапляє в новини.. і реально це стрьомно». На що сам автор відео Олександр Стоцький відповів: «Я гадаю, це до першого летального випадку».

У коментарях сум’яни також обговорювали, що рух моторних суден річкою Псел намагалися обмежити ще до повномасштабного вторгнення, проте дієвого контролю на воді немає роками. 

Водночас на Олександра та його вихованців посипалася хвиля хейту. Чимало користувачів почали захищати водіїв моторного транспорту, мовляв, що річка спільна й купувати гідроцикл нікому не заборонено: «Яка тобі потрібна повага?», «Ти такий смішний. Купив — катаєшся», «Ну блін, так завжди було і ніхто не постраждав» або «60 (ідеться про швидкість, із якою їде гідроцикл на відео. — ред.), а тобі яке діло? Він на воді має право!». Інші радили тренеру забрати дітей з відкритої водойми й тренувати в басейні.

Після звільнення з армії через поранення Олександр тренує дітей на Пслі майже десять років. І проблема з гідроциклами, каже, не нова. Раніше власники техніки здебільшого збиралися на великому просторі Блакитних озер, проте згодом перемістилися у середмістя Сум.  

— Поки нічого не сталося — нікому не цікаво, — каже Олександр. — Є ті, хто поводиться нормально: збавляють хід, об’їжджають на тихому ходу і їдуть далі. Але є й інші.

Водій гідроцикла й веслувальник мають різний рівень захисту та швидкість, продовжує Олександр. Тому будь-яке зіткнення чи навіть різка хвиля можуть завершитися травмами: «Найнебезпечніша ситуація — коли скутер виходить з-за повороту на великій швидкості. Не чуєш, не бачиш — і раптом він вже тут. Ввечері ще й сонце б’є в очі, і гідроцикліст може просто не помітити людину у воді». Діти на тренуваннях Олександра знають що робити: відвернути човен носом до хвилі, відійти вбік, перечекати. Старші вихованці слідкують за молодшими. Але тренер визнає: він не завжди може бути на воді поруч.

— Відповідальність за дітей під час тренування несу я. І якщо щось станеться — сяду за грати я.

Через гідроцикли зривається і спортивна програма. Провести чемпіонат міста з веслування у вихідний неможливо — гідроцикли не дають дітям проїхати дистанцію. «Була б популяризація спорту: щоб діти бачили, що є такі змагання і призи. Розуміли, для чого взагалі треба займатися. А так дітвора сидить за комп’ютерами», — каже Олександр.

Страждають не лише спортсмени, адже на Псел приходять відпочити і звичайні відпочивальники. Олександр пригадує випадок, про який йому розповіли друзі з веслувальної спільноти: минулого сезону перекинулася одна з мам з дитиною на сапі — накрила хвиля від гідроцилка, що промчав поруч. На щастя, люди поруч швидко зреагували, і все закінчилося добре. Та коли трапляється така ситуація, говорить тренер — вилізти, щоб вилити воду з байдарки чи каяка, часто немає ніде. Доводиться їхати мокрим до найближчого моста.

Спроба домовитися: діалог на суші й перші зміни

Того травневого дня під мостом на «Здибанці» ніхто не постраждав: гідроцикли пролетіли далі, а тренер Олександр разом із дітьми перечекав хвилі біля берега. Проте залишати це просто так він не збирався. На початку червня чоловік зупинив групу водіїв і запропонував: «Кричати не буду, підпливати теж. Виходьте на міст, будемо говорити».

На цей заклик відгукнувся Євгеній Олександров, який катається на гідроциклі близько двох років. За його словами, після цієї зустрічі особисто написав у закритий чат сумського клубу любителів водної техніки, щоб обговорити безпеку. У цій спільноті разом із власниками катерів — близько тридцяти людей.

Євгеній визнає: поодинокі порушники, які ігнорують правила, у Сумах є, і вони псують репутацію всієї спільноти. Втім, на його думку, загальний масштаб проблеми часом перебільшують, адже для більшості водних мотоциклістів Псел у межах міста — це не зона для розваг, а лише транзитний маршрут з однієї стоянки до іншої.

— Ми маємо повне законне право пересуватися в цій зоні з дотриманням усіх правил безпеки судноплавства. Особливо ганяти тут нецікаво, бо через брак простору потрібно постійно скидати швидкість до мінімуму, — пояснює Євгеній.

Цей діалог приніс перші результати. Олександр, який активно веде свій ТікТок про життя веслувальної бази, невдовзі опублікував нові відео: тепер більшість власників гідроциклів завчасно сповільнюється і тихо оминає дитячі каяки. Тренер зазначає, що наразі напряму контактує із представниками спільноти водних мотоциклістів. Тепер, якщо на річці з’являються окремі порушники, Олександр передає інформацію чи відео лідерам гідроциклістів — і ті вже самостійно всередині свого закритого клубу розбираються із водіями. 

Зміни помітили й інші містяни. Сум’янка, яка регулярно виходить на річку з сапбордом, у своїх сторіс в Instagram поділилася спостереженнями:

— Цього сезону помітила зміни — водії скутерів і моторок підходять до людей на сапах і катамаранах та збавляють швидкість до безпечної. Бо раніше то був треш.

Що каже закон: чинні обмеження в Сумах

Понад десять років тому у Сумах з’явився офіційний документ, який мав би поставити крапку в суперечках між відпочивальниками та водіями гідроциклів. Йдеться про рішення № 4690-МР від 13 серпня 2015 року. Воно й досі актуальне, відповіли у пресслужбі Сумської міської ради.

Рішення каже, що щороку, з 20 травня до 1 вересня, у межах водойм міста повністю обмежують рух будь-яких моторних маломірних суден — катерів, моторних човнів і гідроциклів. На річці Псел (від мосту по проспекту Свободи до мосту по вул. Героїв Крут, з притоками й затоками), на Блакитних озерах (з 10:00 до 18:00) й озері Чеха.

Також заборонено їздити на таких суднах вночі, окрім спеціальних рятувальних засобів. Саме в цей період завершується весняно-літній нерест риби, під час якого будь-який моторний шум на воді критично шкодить фауні; й офіційно розпочинається і завершується купальний сезон. 

У міській раді на запит підтвердили, що рішення № 4690-МР відтоді не оновлювали. Водночас на запитання, чи планує місто актуалізувати правила та розробити офіційне зонування річки для різних видів відпочинку, відповіді не надали. 

Відтак у Сумах фактично склався гібридний режим використання водних об’єктів. Діяльність безмоторних плавзасобів — сапбордів, каяків, байдарок, катамаранів — спеціальними міськими рішеннями не регламентується, тому місцеві прокати продовжують роботу у штатному режимі. Водночас їхня діяльність підпорядковується загальним вимогам воєнного стану, зокрема забороні наближатися до мостів, гідроспоруд та інших об’єктів критичної інфраструктури. Натомість рух моторного транспорту — гідроциклів, катерів та човнів — у літній період додатково обмежується рішенням Сумської міської ради № 4690-МР, чинність якого підтвердили у міській раді. Додаткові режимні обмеження в контрольованих прикордонних районах, включно із Сумщиною, також регулюються наказом МВС № 1075.

Для порівняння, у Києві під час воєнного стану місцева влада повністю заборонила рух для будь-яких цивільних моторних маломірних суден (до них належать гідроцикли, катери, моторні човни та будь-які інші судна довжиною до 20 метрів із двигуном) на річках з міркувань безпеки. Якщо бізнес у столиці все ж хоче вивести якесь судно на воду, він має отримати спеціальний дозвіл від Київської міської військової адміністрації, який обов’язково погоджують із військовим командуванням міста.  

Яке покарання можуть отримати порушники закону? У разі кермування без прав, перевищення швидкості біля берега чи відсутності реєстрації на водний транспорт, патрулі водної поліції та інспектори судноплавства фіксують плавзасіб і притягують водія до відповідальності. Наприклад, за випуск на воду незареєстрованого гідроцикла або допуск до кермування особи без документів штраф 1 020 гривень (Стаття 116¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення), а загалом за порушення правил судноплавства та суміжних норм водного розділу КУпАП сума — від 850 до 8 500 гривень. У деяких випадках можуть навіть тимчасово вилучити техніку на штрафмайданчик.

Хто за що відповідає на воді (і чи дійсно все так складно)

У Сумській міській раді на запит Цукру відповіли, що «контроль покладений на правоохоронні органи». Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування» та Водним кодексом, міська рада дійсно не є правоохоронним чи профільним контролюючим органом у сфері судноплавства. Вона фізично не має штату інспекторів на воді, відповідних повноважень для складання «водних» протоколів чи власних технічних засобів (човнів) для переслідування та затримання порушників — за законом ці функції покладені виключно на державні структури та поліцію. 

Проте якщо подивитися на чинне рішення міської ради за 2015 рік, контроль за виконанням рішення покладено на інспекцію, якої вже не існує: «Рекомендувати Верхньо-Дніпровському міжрегіональному територіальному управлінню Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті посилити контроль…». Унаслідок реформ ці повноваження перейшли до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства).

Згідно з посадовими інструкціями, саме інспектори цього органу мають право здійснювати технічний контроль суден, перевіряти документи у судноводіїв та накладати відповідні штрафи на водному транспорті. Проте у відкритому доступі немає даних про те, що Адміністрація судноплавства має представництво або інспекторів безпосередньо у Сумах. Відповіді на наш запит ми не отримали; доповнимо матеріал, як тільки отримаємо його.

Тому чи не єдиною структурою, яка фізично перебуває в Сумах, має техніку й може оперативно реагувати на виклик до річки Псел, залишається поліція. Щоправда, тривалий час цей механізм на практиці не працював. 

— Одного разу телефоную в поліцію, кажу: тут гідроцикли, небезпечно. Мені відповідають: «У нас немає зафіксованого човна на воді саме зараз, як ми їх наздоженемо?», — ділиться своїм досвідом тренер Олександр Стоцький.

Проте останнім часом ситуація змінюється. У відповідь на запит Цукру Головне управління Нацполіції в Сумській області підтвердило: правоохоронці мають і ресурси, і законні підстави карати порушників. Хоча окремих підрозділів водної поліції в Сумах немає, наряди реагують на повідомлення за лінією «102», а питання безпеки на воді перебуває на постійному контролі керівництва ГУНП.

Випадки реального покарання в Сумах уже стають системними, і поліція доводить це результатами рейдів.

• Досвід минулих років: У липні 2025 року під час патрулювання в Сумах правоохоронці зупинили кермувальника без посвідчення судноводія, який отримав постанову за статтею 117 КУпАП. Його гідроцикл не був зареєстрований у Судновій книзі й не мав суднового білета (порушення ст. 37 Закону «Про внутрішній водний транспорт»), через що техніку вилучили на штрафмайданчик.
  
• Результати відпрацювань 2026 року: Протягом червня правоохоронці провели відпрацювання водних об’єктів у межах міста. За цей період за порушення правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами (ст. 117 КУпАП) до адміністративної відповідальності притягнули чотирьох громадян. Крім того, поліцейські склали протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо невиконання батьківських обов’язків — за те, що підлітку дозволили самостійно керувати гідроциклом.

Де виникає непорозуміння — і що може спрацювати

За словами тренера веслувальної бази Олександра Стоцького, ще рік тому ситуація на річці була неконтрольованою, проте зараз вона значно покращилася. Частково це заслуга системних рейдів поліції, а частково — самоорганізації самих відпочивальників.

— Раніше доводилося сперечатися, зараз ситуація стабільніша, — каже Олександр. — Ми з водіями гідроциклів змогли домовитися про «правила спільного життя»: вони пропливають зони тренувань веслувальників на тихому ходу, а якщо виникають непорозуміння, вирішуємо їх діалогом.

Водночас тренер переконаний, що для закріплення результату варто посилити контроль у місцях виходу техніки на воду — біля мосту на Героїв Крут, Студентського пляжу та за «Епіцентром» на Блакитних озерах.

— Патрулі, які з’являються в цих точках запуску, та реальні штрафи для тих, хто ігнорує правила безпеки, вже дають ефект. «Сарафанне радіо» у спільноті працює швидко: люди бачать, що правила почали працювати, і стають обережнішими, — додає Олександр.

Проблему поглиблює те, що в Сумах немає офіційних місць для відпочинку на воді. Хоча містяни масово відпочивають на Пслі й Блакитних озерах, ці локації не мають легального статусу. Через обмеження воєнного стану цьогоріч місто офіційно не визначило жодного місця для масового відпочинку на водних об’єктах. Рятувальна служба профілактично очистила дно на «Студентському» пляжі та на озері Чеха — але рятувальних постів там немає. А саме рятувальники за законом мають першими фіксувати порушення і передавати дані інспекторам. Це ще одна ланка в ланцюжку, яка не працює так, як треба.