Незабаром у Сумському державному університеті, одному з найбільших університетів Сумщини, пройдуть вибори на посаду ректора. На неї претендують двоє: чинний ректор Василь Карпуша та Сергій Лукаш — директор сумської філії Харківського університету внутрішніх справ. Обидва підготували передвиборчі програми з десятками обіцянок — від цифровізації та наукових парків до службового житла й безплатної психологічної підтримки для працівників СумДУ. Цукр проаналізував, що пропонує кожен кандидат, які з обіцянок виглядають реалістично, а які — мають ознаки популізму.
Карпуша — ректор СумДУ із 2021 по 2026 рік
62-річний Василь Карпуша народився на Рівненщині. Навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фізика», йдеться у біографії кандидата в передвиборчій програмі. У травні 1990 році здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. З 1995 року Василь Карпуша працює у Сумському державному університеті.
— Пройшов шлях від старшого викладача кафедри загальної та експериментальної фізики до ректора університету. Є автором близько 80 наукових праць, присвячених проблемам оптики твердого тіла та розвитку системи вищої освіти, — йдеться у передвиборчій програмі Карпуші.
Впродовж років чоловік поступово переходив на нові й нові посади в СумДУ: декан механіко-математичного факультету, завідувач кафедри моделювання складних систем, проректор з науково-педагогічної роботи, перший проректор, а з 2021 став ректором університету.
На ресурсі You Control можна знайти декларацію Василя Карпуші за 2025 рік. Його зарплата, як ректора Сумського державного університету, склала 819 205 гривень за рік (у середньому 68 267 на місяць), пенсія — 229 245 гривень (близько 19 103 на місяць). На банківському рахунку Василь Карпуша має 78 457 гривень та 303 євро, а в готівці ще 14 000 доларів США.
Лукаш — директор сумської філії Харківського університету
Сергію Лукашу 48 років, він народився в Сумах, а навчався в Харкові на правозахисника. У своїй передвиборчій програмі пише, що між 1988 та 2003 роками служив в Управлінні МВС України в Сумській області. Потім ще три роки працював викладачем-методистом у Сумській філії Харківського національного університету внутрішніх справ. У 2006 році він став директором цієї ж філії університету. Лукаш очолює заклад впродовж 20 років і дотепер.
— Доктор юридичних наук, професор. Автор близько 100 наукових праць, член спеціалізованих вчених рад із захисту дисертаційних досліджень, член Союзу юристів України, — пише у своїй передвиборчій програмі кандидат.
У 2015 році Лукаш балотувався до Сумської обласної ради від партії «Європейська Солідарність», але не обрався, йдеться на порталі «Руху Чесно». У декларації його дружини Ірини Лукаш на сайті You Control є деталі про статки кандидата станом на 2025 рік. Як директор Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, за рік він отримав заробітну плату сумою 1 249 016 гривень (у середньому за місяць це 104 084 гривень). Також чоловік за рік отримав 305 036 гривень пенсії (близько 25 419 за місяць). Ще Сергій має інші грошові активи в готівці: 26 000 доларів США та 18 000 євро.
Що пропонує Василь Карпуша
У передвиборчій програмі Карпуша зазначає, що пріоритети його наступної каденції — стійкість, збереження стратегічного курсу розвитку й наступність (тобто продовження попереднього досвіду). Програма кандидата складається із розвитку кількох напрямів у СумДУ. Що ж Карпуша пропонує:
Освіта. Розширити програми дистанційного, змішаного навчання й англомовні. Також створити сертифікаційні й короткі програми, адаптовані до потреб ринку праці, зокрема для післявоєнного відновлення економіки.
Кадрова політика. Створити HR-систему університету, щоб автоматизувати управління усім персоналом. Зменшити навантаження на молодих викладачів у перші роки роботи, а ще — запровадити програму ментальної підтримки працівників СумДУ й профілактики вигорання.
Наука та інновації. Збільшити фінансування науки — за держбюджетом і від зовнішніх замовників. Створити Науковий парк СумДУ як платформу для зв’язку науки з бізнесом. Модернізувати лабораторії та наукове обладнання.
Цифровізація. Впровадити ШІ для освітнього процесу й управлінських рішень. Перевести бібліотеку в аналітичний центр підтримки досліджень.
Студентське середовище. Створити молодіжний центр для студентських ініціатив. Посилити роль студентського самоврядування. Розвивати спортивну та культурно-мистецьку інфраструктуру.
Менеджмент та фінанси. Ввести фінансові дашборди, щоб ухвалювати рішення на основі даних. Розвинути систему фандрейзингу для співпраці з бізнесом, випускниками й міжнародними фондами.
Інфраструктура. Відновити пошкоджені будівлі університету. Встановити власну генерацію енергії та резервні системи живлення. Облаштувати укриття. Зробити університет доступним зокрема й для людей з інвалідністю.
Що пропонує Сергій Лукаш
Програма Сергія Лукаша містить сім основних напрямів, які пропонує змінити й розвивати в СумДУ. Також місцями в програмі кандидат залишив свої агітаційні роздуми про майбутнє університету, схожі на промови: «Сильний університет — це університет, у якому народжуються нові ідеї. Наука має бути рушійною силою розвитку університету!» чи «Жодні стратегії не працюють без людей. Жодні стратегії не працюють без людей. Сильна команда — сильний університет! Разом сильніші — разом успішніші!». Які ж пропозиції хотів би втілити за своєї каденції Лукаш:
Освіта. Оновити програми під стандарти ЄС і потреби відбудови країни. Розширити дуальну, дистанційну та змішану освіту. Ввести програми перекваліфікації для ветеранів і ВПО. Розробити відкриті онлайн-курси англійською для залучення іноземних студентів.
Студенти. Захищати права студентів як ключовий пріоритет. Підтримувати студентів-ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю. Сприяти працевлаштуванню випускників. Залучати студентське самоврядування до прийняття важливих рішень.
Наука та інновації. Розвивати нові наукові парки, стартап-інкубатори та лабораторії. Зосередитися на прикладних дослідженнях у сферах медичної реабілітації, розмінування, кібербезпеки та відбудови.
Міжнародна діяльність. Розширити партнерства з університетами Європи, США та Азії. Розвивати програми подвійних дипломів та спільні лабораторії з іноземними вишами.
Кадрова політика й соцзахист. Розширити преміювання за наукові публікації, грантову й міжнародну діяльність. Підтримувати мобілізованих працівників та їх сім’ї. Надавати безплатні медичні та психологічні послуги працівникам СумДУ. Будівництво службового житла для них і можливість пільгового кредитування, а ще — часткова компенсація оренди.
Цифровізація та управління. Зробити фінансову та управлінську інформацію відкритою. Розробити стратегію антикризового та післявоєнного планування.
Фінанси та інфраструктура. Збільшити доходи завдяки науковим розробкам і платним послугам. Залучати інвестиції на відбудову пошкоджених корпусів. Реалізовувати енергоефективні проєкти.
Як визначити сумнівні обіцянки
Ректорські вибори певним чином подібні до загальнонаціональних виборів, пояснює громадська організація «Прогресильні» у своєму блозі. Є кілька кандидатів зі своїми передвиборчими програмами й кампанією. Вони ж зустрічаються з електоратом, щоб схилити їхній вибір на свою користь.
Будь-яким передвиборчим змаганням, навіть в університеті, притаманні обіцянки виборцям, серед яких можуть бути популістичні й нереалістичні. Програми Лукаша й Карпуші теж складаються з обіцянок і планів, які вони хотіли б реалізувати в СумДУ. Але чи реалістичні вони, і чи не виглядають популістичними?
Медіа «Радіо Свобода» створило «дорожню карту», за якою можна це перевірити. Наприклад, сумнівні обіцянки пропонують відрізняти за такими запитаннями:
- Чи дає кандидат розпливчасті обіцянки, використовуючи суб’єктивні категорії, як-от «моральне виховання суспільства»?
- Чи є в кандидата повноваження для втілення ідеї? Це залежить тільки від нього?
- Чи використовує влучні гасла з нереалістичними обіцянками?
- Чи вдається до емоційності або використовує страхи й нагнітання?
- Чи пояснює кандидат покроково, як буде досягати мети та де братиме ресурси?
- Ця обіцянка точно ще не втілена? Якщо так, то чи є приблизні терміни її виконання?
За цими критеріями ми спробували проаналізувати передвиборчі пропозиції Василя Карпуші й Сергія Лукаша. До прикладу, нереалістичною може бути обіцянка, коли її виконання не залежить безпосередньо від кандидата, і коли він не має кінцевих повноважень її реалізувати.
У передвиборчій програмі Лукаш обіцяє, що університет отримає статус національного. Водночас рішення про надання такого статусу ухвалюється за пропозицією МОН, а відповідний указ видає Президент України. Ректор університету може лише ініціювати або підтримувати цей процес, але не ухвалює остаточного рішення.
Обидва кандидати також пропонують запровадити підтримку ментального здоров’я працівників: Карпуша хоче зробити для цього спеціальну програму, а Лукаш — надавати безплатну психологічну допомогу. Водночас чи має університет на це кошти, чи залучатиме зовнішні джерела фінансування і як саме вони будуть це реалізовувати — кандидати не пояснюють. Ознаки нереалістичності мають і обіцянки Лукаша збудувати службове житло для працівників СумДУ, надати їм пільгове житлове кредитування (таке рішення не залежить від ректора), частково компенсувати вартість оренди житла.
Як проходять зустрічі з виборцями
Цими днями обидва кандидати зустрічалися з виборцями — студентами й працівниками СумДУ. Ми приєдналися до таких заходів з Навчально-науковим інститутом права та БіЕМ, а також факультетом ІФСК. Посилання знайшли у відкритому доступі.
За нашими спостереженнями, загальний настрій був доволі офіційний і стриманий. Карпуша переважно розповідав про «наступництво», тобто продовження того, що університет вже має. Також наголошував, що треба автоматизувати управління людьми й грошима: створити спеціальні дашборди, HR-системи та запровадити ШІ. Натомість рішення своєї попередньої каденції кандидат не критикує. Тоді як від виборців із залу така критика лунала.
Зокрема одна з учасниць зустрічі запитала, чи має університет чіткий план дій на випадок найгіршого сценарію війни — коли доведеться евакуйовувати працівників і переміщати роботу закладу в інше місце. Вона також додала, що під час останніх обстрілів університету, її колеги не мали чітких інструкцій, як діяти, тому робили це інтуїтивно. На це Василь Карпуша відповів:
— Такий план евакуації в мене є, я зможу показати його пізніше. Натомість усі системи університету, які працюють на хмарних сховищах, теж захищені. В разі чого їх можна буде відновити. Якщо нам доведеться релокуватися, то на мою думку, повністю зберегти колектив і матеріальні цінності університету не вийде. Тож у мене, як у ректора, немає чіткої відповіді, як можливо уникнути втрати цих ресурсів. Також я щиро вірю, що причин для такого переміщення у нас не буде. А поки потрібно створити безпечні умови для роботи саме в Сумах, — відповів кандидат.
Сергій Лукаш у своїх висловлюваннях був більш емоційний і критикував попередніх ректорів за те, що не розв’язували проблеми. Наприклад, на його думку, СумДУ досі бракує структури у всіх процесах, мовляв, «права рука не знає, що робить ліва». Кандидат також тривало розповідав про гроші, зокрема пропонував підвищити зарплати викладачам та науковцям:
— Так жити не можна. Рівень зарплат не відповідає тому, скільки ви вкладаєтеся в університет. Гроші для цього є, їх просто не треба «засолювати в банці», як це роблять. Для чого це робити, грошей нікому дати? — сказав Лукаш на одній із зустрічей.
Коли ж із залу пролунала ремарка, що висловлювання схожі на популізм, мовляв, у програмі кандидата не було конкретного рішення, завдяки чому він підвищить зарплати, Лукаш відповів:
— Я не вважаю що це популізм, це реальні речі, які можна вирішити вже сьогодні. Гроші є, просто їх не дають. Ці кошти треба просто взяти й поділити. Бо передусім університет має працювати для людей. В нас йде війна. Стіни університету ми відбудуємо. Але стіни не плачуть, як люди. Тому передусім треба дбати про людей, — сказав Лукаш.
На що звертати увагу в передвиборчих програмах?
Під час виборчих перегонів важливо оцінювати не лише зміст програм кандидатів, а й форму їхньої подачі, розповідає Цукру засновник і голова координаційної ради ГО «Прогресильні», кандидат політичних наук і громадський діяч Богдан Ференс.
Іноді вже за структурою, стилем і логікою документа можна зробити певні висновки про підхід кандидата та його команди. Ці програми мають показувати не лише наміри, а й попередні досягнення: що саме людина вже зробила у своїй професійній кар’єрі або громадській діяльності.
— Важливо пам’ятати, що кандидат на посаду ректора не може діяти самостійно. Для реалізації будь-яких змін потрібна команда — управлінська та академічна. Тому виборці мають оцінювати не лише самого кандидата, а і його оточення, — розповідає Богдан.
Передвиборчим перегонам, навіть в університетах, притаманний популізм, говорить кандидат політичних наук. Хоча формально вибори ректора не є політикою, на практиці вони також пов’язані з владою, впливом і ресурсами, тому певні політичні елементи в них неминучі.
— В Україні культура програмної політики ще недостатньо розвинена: часто виборчі програми не відіграють ключової ролі в ухваленні рішень. Люди можуть орієнтуватися на особисті симпатії, репутацію чи інші чинники. Прикладом може бути фокус на соціальних обіцянках — наприклад, на забезпеченні житлом викладачів або додаткових виплатах. Такі теми завжди викликають інтерес, але важливо розуміти, наскільки вони реалістичні, — говорить Богдан.
Якщо кандидат може чітко пояснити, як реалізовуватиме обіцянку й де братиме на неї гроші, то це додає йому переконливості, пояснює фахівець. Іноді кандидати включають до своїх програм цілі, реалізація яких залежить не лише від університету або його керівника. Такі цілі можуть бути радше стратегічними орієнтирами або мотиваційними ідеями, розповідає Богдан. Також майбутній ректор повинен мати низку якостей і попередній позитивний досвід.
— Ректор — це передусім прогресивний лідер, за яким готові йти люди, а не авторитарний керівник. Та в українській системі вищої освіти досі поширена авторитарна модель управління, коли ректор фактично діє як директор у жорсткій ієрархії. Однак такий підхід не сприяє розвитку науки й освіти. Натомість важливо розвивати горизонтальні зв’язки всередині університетської спільноти та підтримувати атмосферу свободи. Саме в умовах свободи викладачі, студенти й науковці можуть ефективно працювати, створювати нові освітні програми, реалізовувати наукові розробки та ініціювати зміни, — розповідає фахівець.
На що впливають вибори ректора
Вибори ректорів пов’язані не лише з внутрішнім життям закладу, а й впливають на розвиток міста загалом, пояснює Богдан Ференс.
— Якщо університет є одним із найбільших у місті або області, то від того, хто його очолює, значною мірою залежатиме не лише стан закладу освіти. Це також впливатиме і на розвиток громади. Бо, до прикладу, життя Сумщини не можливе без фахівців, педагогів, науковців, без реалізації наукових проєктів і програм, які можуть зміцнювати економічну спроможність регіону та формувати його професійний профіль, — пояснює експерт.
Вибори ректорів у ЗВО часто розглядають як своєрідну модель національних виборів — подібно до виборів президента чи парламенту. Усі ці процеси пов’язані з демократією, залученістю людей до ухвалення рішень та відповідальністю за результат, говорить Богдан. На його думку, виборчий процес має бути прозорим, ефективним і сприяти розвитку самого університету.
Згідно з нормами українських законів у виборах ректора беруть участь різні групи університетської спільноти: науково-педагогічні працівники, студенти, а в деяких закладах — наприклад, у військових — кадети. Таким чином формується можливість для представників університету впливати на те, хто стане його керівником. До прикладу до виборів у СумДУ можуть долучитися 1 267 людей, серед яких 76% — науковці й педагоги, 16% — студенти й 8% — інші працівники.
Переможцем виборів стає кандидат, який набирає понад 50% голосів. Однак після цього процедура не завершується: необхідно, щоб відповідне міністерство (зазвичай Міністерство освіти й науки України) підписало з переможцем контракт.
— Зараз вибори ректора — як ковток свіжого повітря: коли під час війни українці не можуть проводити загальнонаціональні, то навіть такі локальні демократичні процедури, як вибори в університеті, набувають особливого значення, — каже фахівець.
На його думку, участь виборців у всьому процесі дуже важлива: обговорення програм, запитання до кандидатів і навіть критика є частиною демократичної культури. Нагадуємо, що вибори ректора СумДУ відбудуться 14 квітня з 9:00 до 15:00. Адреси виборчих дільниць можна знайти за посиланням. Зараз Василь Карпуша і Сергій Лукаш проводять зустрічі з виборцями, графік можна знайти на сайті СумДУ.
