Суми передусім тримаються завдяки людям, які боронять місто. А ще — речам і подіям, що трапилися з нами після 24 лютого 2022 року. Вони стали символами: фрази, патріотичні плакати, місця пам’яті й ритуали. У Сумах за чотири роки повномасштабної війни таких назбиралося чимало. Кожен із них — про те, як місто реагувало на конкретні події. А разом вони складаються дещо більше — боротьбу й незламність. Розповідаємо про 10 символів, які тримають Суми від лютого 2022 року.
Чоловік, який віз автомати на велосипеді вулицею Соборною
25 лютого 2022 року сум’янин Володимир Абрамов проїхав вулицею Соборною на велосипеді. За плечима чоловік віз п’ять автоматів. Їх він взяв на складі Сумського артучилища, де у перші дні вторгнення роздавали зброю для захисту.
Поки Володимир їхав Соборною, хтось із сум’ян зафільмував його. Відео швидко поширилося в соцмережах, так про сміливого сум’янина дізналися за межами міста. Пізніше в інтерв’ю Цукру чоловік розповів, куди віз п’ять автоматів.
— Всі п’ять автоматів привіз на базу. Один із них віддав колишньому колезі, який пізніше загинув у Бахмуті. Ми теж разом працювали в міліції. Ще один новенький автомат пізніше я передав хлопцю, в якого був старезний, що заклинював після трьох пострілів, — розповів тоді Володимир.
«Суми вистоять. І ти вистоїш». Патріотичні листівки й постери
У перші дні повномасштабного вторгнення сумський дизайнер і волонтер Дмитро Дубовик створив патріотичні постери із написом «Суми вистоять. І ти вистоїш». Спершу постери були лише у диджитал-форматі. Згодом їх роздрукували й повісили на фасадах будівель по всьому місту.
Пізніше Дмитро надрукував листівки у кількох форматах: із фразою «Суми вистоять. І ти вистоїш», із зображенням скульптури Круазі «Янгол з дитиною» та написом «Суми — місто кремінь». Листівки він відправляв поштою усім, хто донатив на Громадський фонд «Суми». Їх можна придбати й сьогодні за донат у сумських кав’ярнях.
У вересні 2022 року Дмитро створив серію патріотичних поштових марок. На них дизайнер зобразив різні пам’ятки міста: скульптуру Круазі «Голгофа», Троїцький собор, будівлю краєзнавчого музею та інші.
— Постери, плакати й листівки виконали свою місію на сто відсотків. Я й досі шокований тим, як вони розлетілись Сумами й скільки підтримки надали людям, — говорить сьогодні Дмитро.
Мурал із зображенням захисника на стінах училища
Восени 2024 року на фасаді Сумського вищого професійного училища будівництва і дизайну з’явився малюнок. Стінопис зображує українського захисника у споряджені, який стоїть на фоні синьо-жовтого прапора і поруч із білими ліліями. Над воїном видніється напис: «Україно, свята мати героїв, зійди до серця мого».
Рік потому, після того, як з’явився малюнок, росіяни обстріляли будівлі училища. Пошкодився навчальний корпус і технічні приміщення, зайнялася пожежа. Але мурал вцілів і до сьогодні символізує, як ми зберігаємо стійкість попри важкі події війни.
Місце пам’яті за загиблими 13 квітня
У квітні 2025 року росіяни ударили двома балістичними ракетами по центру Сум, загинуло 35 людей. У наступні дні після трагедії сум’яни почали приносити до місця атаки квіти, м’які іграшки й лампадки. Так люди проявляли скорботу за загиблими й вшановували їхню пам’ять.
Сум’яни й сьогодні залишають квіти й іграшки поблизу місця атаки. Також у травні 2025 року поруч зі зруйнованим корпусом СумДУ висадили алею із 300 троянд. Вони символізують пам’ять за загиблими. Ще за кілька місяців у Сумах почали говорити про майбутній меморіал жертвам обстрілу 13 квітня. За результатами опитування найбільше голосів зібрала інсталяція «Сльози верби». Водночас опитування не гарантує, що реалізують саме проєкт, який переміг у ньому. Про те, чому місту потрібен такий меморіал, Цукру розповідала донька загиблої сум’янки.
Алея пам’яті для вшанування загиблих героїв
У травні 2025 року на майдані Незалежності встановили Алею пам’яті захисників і захисниць України. У такий спосіб у місті вшановують загиблих у російсько-українській війні військових із Сумської громади.
На алеї поставили куби, де на кожній стороні розмістили інформацію про шістьох загиблих героїв. Відтоді на майдані періодично з’являються додаткові куби. У лютому 2026 року внаслідок російського обстрілу кілька плакатів із зображенням загиблих військових пошкодилися. Невдовзі конструкцію відновили.
«Стінопис опору» в Сумах
На стінах сумських будівель з’явилися стінописи проєкту Руху опору й Центру національного спротиву ССО. Ці організації займаються спротивом проти окупаційних сил і докладають зусиль для відновлення українських територій.
Один із перших малюнків проєкту з’явився на стінах зруйнованого Центру професійно-технічної освіти в Сумах. На муралі зображений сучасний воїн, схожий на козака Мамая, із гвинтівкою й ноутбуком. Поруч із цим малюнком ще один — символ маски, що закликає людей чинити опір на тимчасово окупованих територіях.
До Дня Незалежності в місті з’явився ще один «стінопис опору». Намалювали його на фасаді будинку поруч із Театральною площею. На муралі зображені Суми у вигляді скульптури Тараса Шевченка, яку свого часу створив Іван Кавалерідзе. Цей пам’ятник зруйнували у 1956 році, бо він не відповідав вимогам радянського мистецтва того періоду. На малюнку Кобзар б’є сумкою з золотом створіння, що схоже на півня, змію й орла одночасно.
Наступний стінопис з’явився у Сумах у вересні 2025 року. На стіні зобразили людину в масці, обабіч неї — орнаменти з символами Руху опору. Над фігурою бійця написали «Знайди та одягни свою маску». Такими малюнками Рух опору й Центр національного спротиву ССО хотіли підтримати жителів підконтрольних областей, зокрема Сумщини, і також тих хто змушений жити під окупацією.
Суми — «Місто-герой України»
Торік у жовтні Суми отримали звання «Місто-герой України». Указ про це підписав Президент. Таке звання відзначає подвиг, героїзм і стійкість мешканців міст, які дали відсіч російській агресії. Коли місту надали звання, то Володимир Зеленський у своєму зверненні розповів: Суми завадили росіянам провести швидкий наступ і стали одним з найбільших провалів їхнього вторгнення.
— Місто, яке росіяни готувалися захопити й вже навіть анонсували це, але не отримали й не отримають. Один з найбільших провалів Російської Федерації, — сказав Президент.
Стела на в’їзді в Суми, що майорить прапорами
З початком повномасштабної війни стела на в’їзді в місто набула нового символічного значення. Та ще 2014 році її пофарбували в кольори державного прапора, підкресливши українську ідентичність міста.
Вже у 2025 році стела перетворилася на місце пам’яті: на її літерах з’явилися десятки прапорів українських підрозділів. Стяги майже повністю закривають назву міста, що символізує як захисники «закривають» Суми. Поруч зі стелою — дошка для шевронів і патчів, на якій військові залишають свої атрибути.
— Щодня стела продовжує зростати, і разом із нею — сила тих, хто б’ється за рідну землю. Кожен новий прапор, прикріплений до неї, — історія перемог та втрат. Це доказ того, що боротьба триває, а воля вирішує, — писали бійці полку ССО «Рейнджер» про сумську стелу.
Хвилина мовчання
Сьогодні хвилина мовчання — це ритуал пам’яті. У Сумах він щодня лунає з гучномовців у центрі міста і кількох районах. Щоранку небайдужі сум’яни зупиняються на хвилину, де б вони не були: у дорозі, на вулиці, на сніданку в закладі чи вдома. У такий спосіб ми віддаємо шану й пам’ятаємо про загиблих цивільних і військових у російсько-українській війні.
Катерина Захарук — представниця сумського осередку ГО «Вшануй», організаторка й учасниця акцій хвилин мовчання в місті. На думку Катерини, на початку повномасштабної війни такі акції у Сумах не були поширені. Водночас сум’яни більше почали долучатися до хвилин мовчання у 2023 році, а у 2024-му — акції стали системними. Бо саме тоді бігова спільнота «Доброран» почала організовувати публічні акції в центрі Сум: після ранкових пробіжок зупинялися о 9:00, щоб вшанувати пам’ять. Торік у місті запрацював сумський осередок ГО «Вшануй» — це також популяризувало хвилину мовчання, говорить Катерина.
Донати
Донати будь-якої суми — спосіб показати свою ненависть до росіян і натомість підтримати своїх. Після початку повномасштабної війни сум’яни активніше збирають кошти на потреби війська. Щоб це зробити, вигадують чимало способів: дарують за донат книги, особливі й символічні речі, проводять благодійні ярмарки, лекції чи концерти.
Торік Громадський фонд «Суми» спільно з доброчинцями зібрав на військо 4 223 691 гривні, а за кілька місяців 2026-го — 336 794 гривні. Кожен звук вибуху, повідомлення про руйнування і втрати спонукають нас тепер донатити ще більше. Бо це наш спосіб впоратися із важкими переживаннями й зробити внесок у перемогу. Зараз ви можете долучитися до кількох зборів Громадського фонду: на зарядну станцію та на детектори дронів.
