«Ця подія пронизана сексизмом і змушує юних дівчат виходити на подіум, ніби на вітрину, щоб хтось оцінив їхню красу. Я б ніколи більше не взяла участь, і відмовляла б свою доньку від цього». Так сум’янка Рита відгукується про конкурс «Міс Суми», у якому вона брала участь кілька років тому. Їй тоді було 17. На одній із репетицій, коли учасниці були в лосинах, топах і на підборах, за кулісою сидів незнайомий чоловік. Дивлячись на дівчат, він «торкався себе», пригадує Рита, але за її словами, організаторки ніяк не реагували. У квітні цього року в Сумах знову проводили «Міс Суми». Дівчата дефілювали в сукнях і купальних. Цей захід із 2006 року організовує Лариса Токарєва, яка керує модельною агенцією «Мішель», та її донька.
До Цукру звернулися сум’янки, які співпрацювали з агенцією. Обурювалися, що в Сумах досі проводять конкурси краси, і що організовує їх саме «Мішель». Про роботу в компанії колишні моделі відгукувалися так: «пропонували укласти контракт сумнівної якості», «тиснули й називали невдячною», «нав’язливо рекомендували їхати за кордон». Розповідаємо, як на історії дівчат реагує директорка Лариса Токарєва і чи місце конкурсу «Міс Суми» у 2026 році?
Імена героїнь, які погодилися поділитися своєю історією, змінені у тексті на вигадані.
«Міс Суми» 2026
У кінотеатрі «Дружба» повний зал глядачів — тут проходить конкурс «Міс Суми 2026». Ведучий розпочинає шоу: «Дівчата зачекалися дарувати вам свою красу, зустрічайте неймовірних учасниць конкурсу». На сцені дефілюють 14 сум’янок. Про кожну ведучий говорить кілька слів, а тоді запитує про різне:
— Ти така ніжна, жіноча, приваблива, це не заважає тобі займатися кікбоксингом?
— Зовсім ні, це доповнює мене, бо можу бути не лише красивою, а й сильною.
У передньому ряду — журі, яке обиратиме кандидатку, достойну звання «Міс Суми 2026». Виступ дівчат полягає в дефіле на підборах у кількох образах — сукнях-вишиванках, вечірніх сукнях, весільних і купальниках. Для останнього дівчат вбрали у пляжні спідниці-макраме, ледь закривши частини тіла. А їхні рухи в цих образах доволі відверті. Наймолодшій учасниці тут 16 років.
Рита брала участь в «Міс Суми» кілька років тому, коли їй було 17. Пригадує, як під час фотосесії для конкурсу фотограф говорив, що «у неї доволі малі груди». До самої події дівчата готувалися завчасно — тренувалися дефілювати.
Сьогодні дівчина відгукується про цей конкурс так: «Ця подія пронизана сексизмом і змушує юних дівчат виходити на подіум, ніби на вітрину, щоб хтось оцінив їхню красу. Я б ніколи більше не взяла участь, і відмовляла б свою доньку від цього. Конкурси краси вже віджили себе й мають залишитися у 2000-х».
«Ми даємо можливість поїхати, а ви й далі працюєте офіціантками»
Організаторки — це Лариса Токарєва і її донька Наталія Загорулько-Токарєва (останні роки Лариса займається цим сама, бо донька живе за кордоном). Ще Токарєва із 2007 року й до сьогодні керує сумською модельною агенцією «Мішель». Про негативний досвід з цією агенцією із Цукром поділилася ще одна дівчина.
У 2024 році 17-річна сум’янка Юлія познайомилася із Ларисою Токарєвою в одному із сумських закладів. Тоді ще незнайома жінка підійшла до неї й сказала: «Ой яка красива дівчина, така висока». Після компліментів Лариса запросила дівчину на модельний кастинг. Батьки Юлії погодилися. Пройшовши відбір, вона уклала з агенцією контракт, який згодом їхній нотаріус назвав «нікчемним папірцем».
Після навчання в модельній школі агенції, Лариса почала пропонувати Юлії укласти закордонний контракт. Ці пропозиції поступово перетворювалися на системний тиск, пригадує дівчина.
— «Юль, чого ти сидиш в Сумах? Треба їхати й дивитися світ, тільки в тебе така можливість». Схожі коментарі чули й інші дівчата: «Ми вам даруємо можливість поїхати, а ви натомість обираєте залишатися в Сумах і працювати офіціантками». Але я не хотіла їхати, тому відмовлялася.
Перша модельна робота Юлії була на відкритті одного зі спортивних клубів у Сумах. Вона разом із колегою виходила з табличками між раундами показових боїв. За це дівчина отримувала невелику плату готівкою. Пізніше Юлія таки погодилася на закордонний контракт. Вона взяла участь в онлайн-зустрічах із трьома агенціями. Перші дві їй відмовили.
— Вони відповіли, що в них інший запит, тому мій типаж не підійшов. Але Лариса та її донька мали свою версію: «Що ти зробила не так? Можливо, погано позувала?». Врешті на третій контракт мене взяли. Донька Лариси Наталія займалася підготовкою квитків і страховки, із цим проблем не було. Сама поїздка пройшла добре, я брала участь у закордонному показі й фотосесіях. Та іноді від Лариси та її доньки могло лунати: «Чому в тебе так мало робіт? Можливо, ти погладшала і вийшла з параметрів?». Інколи здавалося, що вони мене підбадьорювали, але це просто було в їхніх інтересах. Вони ж отримували гроші за контракти, — розповідає дівчина.
«Скинь грошей. Віддяч за те, що ми зробили для тебе»
Під час закордонного контракту Юлія не заробила грошей. Невдовзі вирішила, що хоче рухатися далі — перейти в іншу модельну агенцію. Та коли сказала про це Ларисі та Наташі, вони вказали дівчині на один пункт з їхнього екземпляра контракту.
— В тому екземплярі ніби нізвідки взявся абзац: «Якщо модель хоче достроково розірвати контракт без жодних претензій, то має виплатити “неустойку” сумою, яку визначить агенція. За витрачений на модель час та ресурси агенції та за внесок агенції у розвиток моделі». У моєму ж варіанті договору такого пункту не було, конкретної суми штрафу теж. Крім того, портфоліо, квитки й документи для закордонного контракту я робила своїм коштом. Пізніше інші дівчата розповідали, що теж мали такі проблеми з цим документом, — говорить Юлія.
Лариса Павлівна пояснила дівчині це так: тоді якраз усі контракти змінювали, тому вийшла плутанина і до Юлії потрапив старий екземпляр. Дівчина вирішила проконсультуватися з нотаріусом.
За словами фахівця, контракт був просто папірцем, а не юридичним документом. В ньому не йшлося про конкретну суму чи відсоток штрафу, а всі розрахунки відбувалися готівкою — без жодних чеків чи виписок, каже Юлія. Нотаріус порадив розірвати контракт за іншим пунктом: «Якщо модель веде перемовини з іншою агенцією».
— Це спрацювало, але нескінченні зустрічі й дзвінки з Ларисою Павлівною мене виснажували: то вона вмовляла мене не йти, то звинувачувала. Казала, що «я невдячна й ухвалила погане рішення, а могла б ще з’їздити в Париж, у Мілан». Кілька разів наполягала «віддячити Наташі (доньці Лариси — ред.), скинувши гроші на картку, за те, скільки вона в мене вклала». Коли ж я пояснювала, що вони й так отримали кошти за мій закордонний контракт, то відказували «Та що там тих 200 доларів, це ж копійки», — розповідає Юлія.
Лариса телефонувала дівчині й через кілька місяців після розірвання контракту, коли Юлія опублікувала фото зі знімання у співпраці з новою агенцією. Від жінки лунав монолог із тими ж фразами про втрачені можливості й неправильне рішення покинути «Мішель», пригадує Юлія.
— Врешті вона відчепилася, але продовжувала обговорювати мене з іншими. Моя подруга, що залишилася в «Мішель», переказувала: щойно заходила розмова про мене, Лариса говорила, що «Юля пішла в гарем і знайшла собі “папіка”. Краще не спілкуйтеся з нею», — стверджує дівчина.
Цукр поспілкувався ще з однією дівчиною, яка в юному віці уклала контракт з агенцією. Але пізніше вона попросила не публікувати її історію, адже це може нести загрозу їй та її родині.
Що відомо про Ларису Токарєву й агенцію «Мішель»
Перш ніж поговорити про відгуки про агенцію й ставлення до конкурсів «Міс Суми» із Ларисою, Цукр пошукав інформацію про неї й «Мішель» у відкритих джерелах. Агенція працює в Сумах із 2007 року, приблизно відтоді Лариса Токарєва й керує нею. Це, зокрема, підтверджують фото, які є на сторінці агенції, ще в одному матеріалі за 2010 рік вона фігурує, як директорка.
За роки роботи «Мішель» періодично набирає базу моделей, переважно дівчат із Сум віком від 13 до 22 років, укладає з ними контракт і навчає. На сайті зазначають, що моделями можуть стати обидві статі. Але на відміну від хлопців, дівчата повинні відповідати не лише параметру зросту від 170 до 182, а й мати талію до 64 см та стегна до 93. Ще модель-дівчина має додатково надіслати фото в купальнику.
Якщо агенція знаходить для моделі роботу в Україні чи за кордоном, то частину прибутку дівчина віддає «Мішель». Робота — це демонстрація одягу на подіумі, участь у фото- й відеорекламі та у виставках, презентаціях, показах, корпоративах. З початку свого існування агенція проводить конкурс краси: 16 «Міс Суми» і три «Містер Суми».
Сьогодні Ларисі 68 років, йдеться на її сторінці у Facebook. Її донька Наталія із 2022 року живе в Італії. Ім’я Лариси Павлівни Токарєвої ми знайшли на сайті Судової влади України. Вона фігурувала в кримінальній справі №: 1806/12748/12, яку закрили за відсутністю складу злочину. Детальніше про перебіг досудового розслідування йдеться в постанові Ковпаківського районного суду 2012 року:
«В ході досудового слідства встановлено, що у 2010 році ОСОБА_2 будучи фізичною особою підприємцем та керівником модельного агентства (в іншій постанові є згадка про назву — це «Мішель» — ред.), за попередньою змовою з невстановленими особами, діючи повторно, займалась сутенерством та втягненням в зайняття проституцією молодих та неповнолітніх дівчат з використанням обману та уразливого стану останніх».
У відповідь на запит Цукру ГУНП Сумщини надіслало інформацію, що в результаті досудового розслідування цієї справи, в листопаді 2012 року ухвалили рішення закрити її у зв’язку із відсутністю складу злочину (пункт 2, статті 6 КПК України в редакції 1960 року).
Тоді як Ковпаківський районний суд у відповідь на запит повідомив: із 2012 року до сьогодні обвинувальний акт відносно Токарєвої Лариси Павлівни до їхнього суду не надходив.
Що про це каже Лариса Токарєва
Цукр зв’язався з Токарєвою. Спершу говорили про конкурс. За словами Лариси, подію вийшло організувати вдало, а відвідувачі ділилися приємними відгуками й дякували їй. Конкурс краси вона називає частиною культури міста, а його мету визначає так: «зробити позитивний подарунок для сумчан». Цього року в журі — 12 суддів, і їхні оцінки для дівчат були схожими. Увагу звертали на харизму, дефіле, впевненість, відповіді на запитання від ведучого і зовнішність, каже Лариса.
— У підготовці до конкурсу дівчатам часто казала: «Вмикайте позитив, посміхайтеся, не комплексуйте». Харизма тут грає велику роль. Якщо учасниця йде «нещасна, немов засватана», ну чого вона така? Це ж свято, треба радіти. Без харизми на дівчину не хочеться дивитися, притягує та, «яка сяє», — говорить Лариса.
Також попросили Ларису прокоментувати слова дівчат, які звернулися до Цукру. До прикладу, чи тиснула вона на них після розірвання контракту, чи називала невдячними й чи просила «скинути її доньці гроші на картку, щоб компенсувати витрачений час на модель».
— Усі ці дівчачі розмови не мають бути публічними, це наші стосунки. Те, що модель згадує про цю ситуацію, ще раз показує, яка вона невдячна. Мені прикро, що так сталося, бо я ставилася до неї з усією душею, моя донька витрачала свій час на відеоконсультації з нею. Звісно ми витратили на неї ресурс і я просила їй бути вдячною хоча б доньці, яка з малою дитиною за кордоном. Мене бісить, що ця дівчина ще щось розповідає. Я тобі рекомендую взагалі нічого не писати. Це як коли чоловік і жінка у сварці побили морди одне одному й викликали поліцію — це нікому не цікаво, — відповідає Лариса.
— Одна з дівчат розповідала (її історію повністю не згадуємо з міркувань безпеки — ред.), що ви могли обговорювати зовнішність інших моделей поза їхніми спинами: «Глянь, які в цієї ляхи жирні, вона точно не модель», «Ми цій нещодавно фото для портфоліо робили, так у неї ніс картошкою». Чи траплялося таке? — запитую в жінки.
— Я такого не пам’ятаю, але звісно, якщо на кастинг приходить дівчина без потрібних параметрів, то я можу сказати, що її зовнішність не відповідає. Модельне направлення — специфічне, тут треба мати зовнішність, зріст, об’єми потрібні, харизму. Мені взагалі не подобається, куди завернула наша розмова, «мовляв, якась дівчина щось сказала». Як це противно, я хочу робити хорошу подію «Міс Суми» для міста і не планую звертати увагу на всіляке сміття, яке десь щось каже, — відповідає Лариса.
— Також одна із дівчат говорила, що в її екземплярі контракту не було пункту про виплату «неустойки», тобто штрафу, якщо вона розриває контракт без претензій до агенції. Водночас ви показали їй свій екземпляр, де цей пункт був. Що скажете про це?
— Я відмовляюся конкретно про це говорити, пиши тільки про конкурс, нічого сюди агенцію приплітати. Дівчата всіляку гидоту кажуть, а журналісти їх підтримують? Те що хтось не задоволений, ну так буває. Якщо вам покупець хліба скаже, що той йому не сподобався, ви теж про це напишете? — сказала Лариса.
На запитання стосовно кримінальної справи директорка відповідати відмовилася.
Після цих запитань Цукру Лариса заборонила використовувати її слова в матеріалі. Але ми публікуємо їх, адже вони становлять суспільний інтерес і показують ставлення жінки до ситуації.
Адвокат про договір агенції «Мішель»
Сумський адвокат Юрій Ломака проаналізував договір між агенцією «Мішель» і моделлю Юлією, про яку розповідали вище. Фахівець пояснює, якщо у різних примірниках умови відрізняються або суперечать одна одній, це означає, що сторони не досягли згоди. Відповідно, такий договір може вважатися неукладеним.
— Сам документ не можна повноцінно назвати договором. У ньому відсутні істотні умови, які є обов’язковими для такого типу документів. Передусім — нечітко визначений предмет договору, тобто незрозуміло, для чого саме сторони його укладають. Також незрозуміло, з ким саме модель укладає договір: на сторінках згаданий ФОП, в іншому місці — «агенція». Відповідно, незрозуміло, хто саме є стороною договору і хто має право заявляти претензії у разі незгоди, — пояснює Юрій.
Також адвокат критикує зміст договору агенції «Мішель»: «Умови сформульовані непрофесійно, юридично неграмотно, ймовірно, просто скопійовані з інтернету». Документ не містить необхідної структури та логіки, притаманної повноцінним договорам, і загалом виглядає як «формальний папірець», а не юридично продуманий документ.
Що про моделінг і конкурси краси говорить експертка?
Історії сум’янок, згадані в тексті, — не виняток, а частина ширшої картини, яку добре видно з соціологічної перспективи. Олена Стрельник, докторка соціологічних наук, пояснює: українські модельні агенції й конкурси краси відображають те, в якому суспільстві ми живемо.
— Краса досі вважається головним жіночим капіталом: «відкриває двері до вдалого шлюбу, суспільної самореалізації». Конкурси краси й модельні агенції, з одного боку, підкріплюють ці уявлення про гендерні ролі. А з іншого — просто живляться з того, чого хочуть люди, — пояснює експертка.
Говорити лише про окрему агенцію чи конкретний конкурс недостатньо, вважає Олена. Ці структури — частина великої індустрії, яка існує десятиліттями й відтворює одні й ті самі стандарти. Наприклад, вимоги агенції «Мішель» до дівчат і хлопців — різні за віком, параметрами тіла, наявністю фото в купальнику — не є випадковістю чи індивідуальним рішенням керівництва. Це відображення того, як індустрія в цілому сприймає жіноче тіло.
— Тринадцять років (вік, з якого беруть в агенцію «Мішель» — ред.) — це малолітня дитина, а їй уже висувають вимоги до талії й стегон і просять фото в купальнику. Ці агенції просто транслюють те, що є узвичаєним у модельному бізнесі. Але від цього не менш жахливо, — розповідає Олена.
Такі стандарти мають конкретні психологічні наслідки. Дівчата, які з підліткового віку потрапляють у середовище, де їхня цінність вимірюється розмірами тіла, виростають із переконанням, що зовнішність — це головне. Одна з дівчат говорила, що навмисно доводила себе до худорлявості. Юлія чула від агенції натяки на те, що могла «вийти з параметрів».
— Дівчата, виховані в логіці «головне — твоє тіло», все життя борються самі з собою. Вони постійно думають, що з’їсти, щоб не погладшати. Зміни тіла після вагітності, годування, старіння викликають комплекси. Світові дані свідчать, що розлади харчової поведінки переживають переважно дівчата. Чому б це? Тому що до чоловічої зовнішності таких вимог просто немає, — пояснює дослідниця.
За словами експертки, участь у конкурсах краси й підписання контрактів може не бути вільним вибором дівчини, навіть коли здається, що вона «сама хоче».
— Ми не можемо говорити про абсолютно усвідомлений вибір. Дівчата в юному віці особливо чутливі до думки оточення. Вони самостверджуються через конкурси краси, отримують суспільне схвалення. Але треба серйозно розбиратися: де межа її власного бажання, а де — бажання батьків чи тиск середовища, в якому вона виросла? — каже експертка.
Цей тиск, за словами Олени, часто починається задовго до того, як дівчина потрапляє на конкурс чи в моделінг. Його здійснюють мами чи тати, які коментують зовнішність доньок, школи, університети й навіть дитячі садочки, які проводять змагання з краси, чи соцмережі, що нав’язують образ вічної молодості й досконалості жінок. Модельна агенція в цьому ланцюгу — ще одна ланка, яка вміло використовує вже сформовану вразливість.
— Сексуальна об’єктивація жінок в суспільстві є системною — вона є в мистецтві, рекламі, скрізь. А от сексуальна об’єктивація чоловіків не має такого системного характеру. І конкурси краси, і модельні агенції є частиною цього великого ланцюга, — пояснює експертка.