На початку лютого в мережі з’явилися відео, як над Сумами російська «Гербера» скидає FPV-дрон. Раніше ці безпілотники вважали дешевими імітаціями «Шахедів» для перевантаження ППО, але тепер ворог використовує їх як матки-ретранслятори. Така тактика дозволяє FPV залітати далі в тил, а звук бензинового двигуна носія часто маскує підліт меншого дрона-камікадзе.
Разом з експертами розбираємося, як влаштована «Гербера», звідки її запускають та як поводитися, якщо чуєте звук «газонокосарки» в небі.
«FPV-дрон можна почути не одразу, його глушитиме бензинова “Гербера”»
Повідомлення про те, що росіяни застосовують на Сумщині БпЛА «Гербера», як матку для FPV-дронів, дедалі більше надходять у соцмережах. Уперше такий випадок описали 3 лютого на каналі «Сергій FLASH | Про технології». Його, ймовірно, веде радник міністра оборони з технологічних напрямів Сергій Бескрестнов. Сам FPV дрон не знайшли. Він, додають у повідомленні, міг бути й ударним, і розвідувальним.
У той самий час Інститут вивчення війни (далі — ISW) також повідомляв, що росіяни все частіше застосовують такі безпілотники, як матки. За даними ISW, дальність польоту самої «Гербери» може сягати 300-600 кілометрів.
— Росіяни використовують такі безпілотники, щоб доставляти FPV-дрони ще глибше в тил для розвідки, й згодом завдавати точних ударів по навчальних полігонах, системах ППО, реактивних установках, місцях зосередження особового складу й рухомих цілях, — йдеться в тексті.
У Суми 6 лютого «Гербера» принесла на собі два FPV-дрони й виконувала функцію ретранслятора для них, тобто передавала сигнал до оператора. Про це повідомили на моніторинговому каналі RDS-простір. Його, ймовірно, веде військовослужбовець Єгерь 117 бригади ТрО. У тексті також ішлося, що на такій «матці» FPV можуть долітати на більшу відстань. Наближення дрона можна почути не відразу, адже його нібито глушить бензинова «Гербера».
9 лютого у соцмережах з’явилося й відео, на якому видно, як материнський безпілотник «Гербера» скидає FPV-дрон. Його опублікували зокрема в Telegram-каналі «Сергій FLASH | Про технології». В описі додали: випадки, коли застосовують «Герберу»-матку, фіксували щодня. Водночас у дописі STERNENKO відзначили, що таку тактику застосовувати складно через віддалене управління безпілотником. Утім, якщо у ворога буде стабільний LTE або mesh-звʼязок, тобто такий, що складається з кількох модулів і утворює єдину мережу Wi-Fi, він може завдавати точкових ударів.
Як з’явилася «Гербера»
«Гербера» — відносно новий безпілотник. Його максимальна швидкість — 160 кілометрів на годину, а дальність польоту сягає 600 км. Існує три типи таких дронів, які може виготовляти ворог, пояснюють в Defense Express. Це радіоелектронні дрони-розвідники, хибні цілі, що відволікають ППО, або камікадзе, тобто ударні дрони.
Використовують «Герберу» зокрема щоб перевантажити роботу української ППО, пояснюють на сайті NV. У тексті додають, що в деяких випадках вона може нести інформацію на відстань 100-120 кілометрів без ретранслятора, а з ним — на 150-180 км. Це відбувається у прифронтових регіонах.
Уперше такий БпЛА застосували в другій половині липня 2024 року. У ніч на 24 липня такий самий безпілотник вдруге збили над Києвом, повідомляв «Мілітарний». Його фюзеляж, писали в Defense Express, виготовили з пінопласту, а сам безпілотник зібрали з «низькою культурою виробництва».
Бойової частини в першій «Гербері» не було, однак росіяни встановили телевізійну камеру, схожу на ту, що застосовують в FPV-дронах. Усередині розташували дві 3G й 4G антени на модем із сім-картою. Це, пояснювали в «Мілітарному», могло забезпечувати стабільний канал зв’язку. З його допомогою передавали відео на пульт управління оператора через українську мобільну мережу. Або ж дрон, збитий чи приглушений засобами РЕБ, міг поширювати локацію, щоб «інші безпілотники оминали цей район». Також додавали, що, ймовірно, «Гербера» може літати й без втручання оператора чи ретранслятора. А ще — що такі безпілотники можуть утворювати рій.
На початку лютого 2025 року на каналі «Сергій FLASH | Про технології» повідомляли, що росіяни почали споряджати ці БпЛА бойовими частинами. У «білих пінопластових “обманках” зустрічаються від трьох до п’яти кілограмів вибухівки». Улітку 2025, відзначав «Мілітарний», ворог став частіше використовувати «Герберу» на лінії фронту. Її забезпечували камерою, двигуном внутрішнього згорання, CRPA-антеною супутникової навігації та антеною для зв’язку з оператором. Протягом 23 днів червня минулого року таких збили 36.
На Сумщині росіяни відпрацьовують атаки роєм
Де ж застосовують та звідки запускають «Герберу»? Найчастіше її фіксують у північних та центральних областях України. Богдан Долінце, експерт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій, у коментарі Цукру пояснює, що основні області, куди вона долітає, — Сумська, Харківська та Чернігівська. Саме тут ворог намагається «прощупати глибину ближнього тилу за допомогою дронів».
— Таку географію зумовлює конструкція. Легкий пластиковий фюзеляж найкраще демонструє себе на дистанціях до 100-150 км від точки старту. Ці ж прикордонні напрямки наразі є основним полігоном для відпрацювання атаки роєм, — додає Богдан.
Деякі дрони можуть діставати до Київщини. Тут, вважає Богдан Долінце, їх плутають із «Шахедами» через звук двигуна, який видають безпілотники.
Запускають такі дрони, ймовірно, з прикордонних районів Брянської, Курської та Бєлгородської областей, припускає Богдан. Це дозволяє швидко вийти в район для атаки. За словами Юрія Шуліпи, фіксували й випадки, коли дрони запускали з окупованих територій на сході України в бік Дніпропетровщини.
Для запуску можуть використовувати мобільні катапульти, адже такі дрони важать мало й мають пінопластовий корпус. Це дозволяє ворогу змінювати точки пуску, пояснює Юрій.
«Навмисне обирають дешеві матеріали, що містять якнайменше металу»
Виготовляють такий БпЛА, ймовірно, на заводі в особливій екологічній зоні Алабуга, що біля міста Єлабуга в Татарстані. Там також випускають БпЛА типу «Шахед». На сайті ГУР МО писали, що саме його імітує «Гербера». Утім вони значно повільніші й несуть менше вибухівки, стверджував авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України Валерій Романенко в матеріалі NV. Один «Шахед» може нести 40-50 кг, «Гербера» — п’ять.
Чому «Герберу» виробляють із дешевих матеріалів? Створення дрона з пінопласту економить ресурси, пояснював представник ГУР МО Андрій Черняк у тексті Reuters. Ціна на створення одного сягає 10 000 доларів. Для порівняння, виготовлення одного Shahed-136 коштує близько 200 000 доларів.
Раніше «Еспресо» також пояснювало, що такі складники обирають навмисне. Надають перевагу тим, що містять якнайменше металу, щоб на безпілотники не реагували радіолокаційні станції. Також додавали:
— Якщо пофарбувати БпЛА певними типами фарби, його буде важко побачити. А якщо на двигун поставити глушник — ще й почути.
Усередині безпілотник наповнюють компонентами іноземного виробництва, переважно китайського, пояснює Юрій Шуліпа в коментарі Цукру. Росіяни використовують концепцію «цивільного конструктора», тобто апарат збирають з готових деталей, доступних на цивільному ринку. Наприклад на Alibaba чи AliExpress. Це дозволяє виготовляти БпЛА масово, дешево та в обхід санкцій.
Завозять деталі з Китаю через «треті компанії», тобто не безпосередньо звідти у РФ, а через інші підприємства. Збирають «Гербери» за китайським прототипом виробництва китайської компанії Skywalker Technology Co., Ltd, писали у NV. Вона відома як розробник оригінальних БпЛА. Деякі деталі виготовляють й у США та Європі.
«Найважливіша функція «Гербери»-матки — ретрансляція»
На початку лютого цього року росіяни почали використовувати БпЛА «Герберу» як материнський безпілотник для FPV-дронів. «Гербера»-матка — насамперед модульна платформа, де роль носія FPV може поєднуватися з іншими функціями. Це пояснює Богдан Долінце, експерт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій. Окрім самого дрона-камікадзе під фюзеляжем, апарат можуть оснащувати модулями радіоелектронної розвідки. Вони дозволяють під час польоту фіксувати роботу українських радіолокаційних станцій ППО.
Також, за словами Богдана, конструкція дозволяє встановити курсову або поворотну камеру. Так носій перетворюється на розвідника-коригувальника, який у реальному часі транслює результати атаки скинутого FPV-дрона.
— Теоретично, після від’єднання дрона, сама матка може виконувати також роль камікадзе. Це стається, якщо всередині її корпусу розміщено додатковий заряд вибухівки. Проте з огляду на обмеження вантажопідйомності близько п’яти кілограмів, ворог зазвичай обирає між додатковим боєприпасом або обладнанням для ретрансляції чи розвідки, — пояснює Богдан.
Розмах крил «Гербери»-матки сягає близько 2.5 метрів. Двигуном такого безпілотника обирають китайський DLE60, що працює на бензині, або аналоги. Він простий в обслуговуванні, споживає мало палива, але сильно вібрує, тому корпус «Гербери» додатково ущільнюють пінопластом. Такі характеристики, пояснює Юрій, дозволяють «матці» нести два-три легких семидюймових FPV-дрони. На Сумщині ж, за його словами, зафіксували підвіс одного. Збільшення ж кількості дронів критично знижує дальність польоту самої «матки» через додатковий опір повітря та вагу.
Однак найважливіша функція «матки», зазначає Юрій Шуліпа, — ретрансляція, тобто передача сигналу між дроном і оператором, його підсилення та забезпечення зв’язку в складних умовах. Для цього на «Герберу» встановлюють ретранслятор, тобто антену чи підсилювач. Вони дозволяють керувати запущеним FPV-дроном на великій відстані, де «звичайний наземний пульт уже не “дістає”». Одну з таких антен нібито знайшли у дворі після прольоту «Гербери» над Сумами 9 лютого, писали в пабліках у Telegram.
Як далеко може пролетіти FPV-дрон, скинутий з такої «матки»? Звичайна дальність FPV, пояснює Юрій Шуліпа, — до 10-15 км. При запуску з материнського безпілотника відстань від точки скидання сягає 20-30 км.
Головна перевага запуску FPV-дрона з «матки» полягає в тому, що він опиняється в районі цілі з повністю зарядженим акумулятором, пояснює Богдан Долінце. При цьому не витрачає енергію на зліт і доліт до району атаки. Це дозволяє FPV подолати додаткові 10–20 кілометрів після скидання, зберігаючи маневровість для удару по цілі. При цьому сама «Гербера» продовжує кружляти в небі як ретранслятор. Вона забезпечує стабільний зв’язок на відстанях, де прямий сигнал із землі «вже давно б зник через викривлення горизонту». Так, дрони можуть діставати вглиб тилу на 60-100 км від кордону.
Чим відрізняється материнська «Гербера» від «Молнії»?
Раніше ми писали, що росіяни також застосовували БпЛА-«матки» на Сумщині. Йдеться про «Молнії». Михайло Жирохов пояснював, що вони переносять FPV на радіоуправлінні на більшу відстань і «грають роль ретранслятора для зв’язку між оператором і дронами. Після «відділення» військовий перехоплює керування FPV».
«Молнія» — проста платформа, яку можна збирати на різних майданчиках. Це щось між класичними FPV-квадрокоптерами й баражуючими боєприпасами типу «Ланцет», тобто такими, що поєднують можливості БпЛА й керованих ракет. Певний час вони шукають ціль у повітрі, згодом атакують і самознищуються. Вони працюють в іншій ніші дальності, точності й вартості.
Як і «Гербери», «Молнії» прості й дешеві у виробництві. Це пояснював речник Харківської прокуратури Дмитро Чубенко у тексті «Накипіло»:
— Його виготовляють у «кустарних» умовах: з фанери, пластику, поліетилену. Щоразу можуть встановлювати різну бойову частину, ручну гранату, посил до ручного протитанкового гранатомета (ймовірно, йдеться про постріл до РПГ, тобто боєприпас, що складається з гранати й метального заряду — ред). Можуть використовувати й саморобний вибуховий пристрій.
Водночас Юрій Шуліпа каже, що немає підтвердження, що «Молнію» застосовують як матку. За його словами, цей БпЛА «заслабкий для цього. Він просто розвалиться від ваги додаткового дрона та кріплення».
— Швидше за все, виникає плутанина через термін «носій». Коли кажуть, що «Молнія» переносить FPV, зазвичай мають на увазі одну з двох речей. Перша — вона сама є FPV-дроном літакового типу. Тобто це не матка, яка когось везе, а просто великий снаряд, яким керують у режимі «від першої особи» — First Person View, — пояснює Юрій. Друга — іноді росіяни експериментують із більшими літаками, схожими на «Молнію», але міцнішими. На них FPV-дрон кріпиться знизу на звичайний електромагнітний замок або пластикову клямку. Коли такий літак-матка долітає до цілі, замок розмикається, і дрон просто падає вниз, запускаючи двигуни в повітрі.
«Гербера» ж суттєво відрізняється від «Молнії». Це літак-носій, що теоретично може повернутися назад або «працювати як багатофункціональна платформа». Вона має внутрішній фанерний каркас, тому легко витримує FPV під фюзеляжем.
Також Богдан Долінце додає, що на відміну від «Молнії», «Гербера» значно більша, може підняти вантаж. Її політ займає інший час і глибина теж відрізняється.
— БпЛА «Молнія» — малий тактичний засіб із фанери для роботи на коротких дистанціях до 40–60 км. «Гербера» — значно більша платформа, здатна кидати FPV-дрони на глибину понад 100 км, — пояснює Богдан.
Що робити, якщо чуєте «Герберу»-матку?
Раніше в тексті NV авіаексперт Валерій Романенко пояснював, що сама «Гербера» навіть із бойовою частиною не становить великої загрози, як, наприклад, «Шахед». Тому «засоби ППО на неї не витрачають».
— Якщо «Гербера» без вибухівки влучить у стіну будинку, жодної шкоди не нанесе. Тоді як в автомобілі з’явиться лише вм’ятина, не більш за те, адже весь корпус дрона є пінопластовим, — пояснював Валерій.
Звучить такий БпЛА тихіше за «Шахед», відзначає директор Міжнародної спілки «Інститут національної політики» Юрій Шуліпа. За його словами, «звук двигуна більше схожий на мопед або газонокосарку, але не такий гучний».
Що робити, якщо чуєте чи бачите «Герберу»? Не стійте на відкритому просторі — пройдіть в укриття. Навіть якщо це дрон-обманка, він може нести вибухівку або «вигулювати» FPV-дрон. У навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності цивільних ДСНС радять:
- користуватися підвалами, цокольними приміщеннями чи підземними паркінгами;
- обирати укриття якомога далі від адміністративних закладів, військових і стратегічних об’єктів;
- не ховатися в під’їздах чи автівках;
- залишатися в укритті, допоки не надійде повідомлення про відбій загрози;
- не торкатися збитих БпЛА;
- не поширювати локації прильотів чи інформацію про збиття в інтернеті й не публікувати такі світлини.
Раніше ми пояснювали, що робити, якщо почули FPV, який запустила матка:
Шукайте одразу укриття. Рухайтеся зигзагом, не біжіть прямолінійно — це ускладнить цілевказання. Не наближайтеся і не торкайтеся дронів, що впали або стоять на землі. Якщо ви в авто, вимкніть музику й відкрийте вікна для кращого слуху. Пересувайтеся швидко й обирайте найкоротший маршрут через потенційно небезпечні ділянки. Помітили дрон — негайно з’їжджайте з дороги, залишайте авто й ховайтеся.
На каналі 225 Окремого штурмового полку також є відео, де на реальному прикладі пояснюють, як діяти, якщо FPV влучив у транспорт.
