«Сумчани і крапка», «будете далі мʼяти/сумʼянити сумчан — відпишуся», «сум’янка — це з якоїсь сумки?» — такі коментарі ми часто читаємо під постами Цукру. Уже протягом кількох років наша редакція називає жителів Сум «сум’янами», у 2025-му цю форму навіть офіційно затвердили в Статуті громади. Однак нещодавно в мережі спалахнула нова хвиля дискусії. Почав її народний депутат Верховної Ради Ігор Васильєв. Він опублікував лист від Інституту української мови НАН з рекомендацією вживати слово «сумчани».
Цукр вирішив розібратися в ситуації — чи має силу лист інституту, які проблемні деталі в ньому помітили містяни, що про це каже філологія й історія та яке слово все ж варто вживати. Сум’яни, сумчани, сумці чи навіть сумняни? Читайте далі.
Нардеп проти статуту Сумської громади
Нещодавно нардеп Ігор Васильєв вирішив розібратися, як варто називати жителів Сум. Він звернувся до Українського інституту національної памʼяті, щоб визначити, чи назву «сумчани» навʼязали нам російською пропагандою.
В УІНП йому відповіли, що цей катойконім не належить до символіки російської імперської політики. Тож Васильєв звернувся до Інституту української мови НАН. У відповіді вони рекомендували вживати форму «сумчани». На листі вказана дата 24 березня, однак пост нардеп опублікував аж 11 травня.
Ці відповіді зі своїм зверненням Ігор Васильєв направив до Сумської міської ради, щоб тут їх врахували при внесенні змін у статут громади.
— Від себе додам, що сумчани — це не тільки мешканці міста Суми, але й мешканці Сумщини. Тому потрібно більш виважено ставитися до даних змін. І наостанок, жодним чином не проти, щоб люди називалися сумʼянами чи сумцями, але я за сумчан, — написав депутат.
Частина сум’ян почали обурюватися щодо цього й помітила дивні речі в листах. Зокрема, Наталя Науменко написала, що директор Інституту української мови Павло Гриценко звертається до Васильєва «Ігоре», хоча за новим українським правописом 2019 року слід вживати «Ігорю». Редакторка Ольга Васильєва теж пише, що правильно використовувати другий варіант.
Олексій Целік написав, що ситуація з листом «уся з підозрілим душком». Зокрема, через те, що в листі Інституту української мови немає обґрунтування (як зазвичай це роблять), чому краще вживати «сумчани».
Що кажуть мовознавці про «сум’ян», «сумців» і «сумчан»
Депутатка Сумської міської ради Ірина Дяденко оприлюднила відповіді профільних інституцій на звернення від СМР щодо вживання в Статуті громади назв жителів міста. Серед них був лист від Інституту мовознавства імені Олександра Потебні. До речі, теж Національної академії наук України, як Інститут української мови, який рекомендує вживати «сумчани». Однак у цьому листі рекомендують «сум’ян» як нормативну форму.
У ньому пояснили, що традиційно катойконіми від топоніма «Суми» утворювали за допомогою суфікса -ець, тобто «сумець». Проте, відзначили, що жіночий відповідник через омонімічність зі словом «сумка» не може закріпитися. В інституті також повідомили, що в українській мові форма «сумчани» постала під впливом російської саме в радянський період. Натомість «сум’яни» не порушують законів словотворення нашої мови. Це слово відоме з 19 століття, засвідчене в художній і публіцистичній літературі кінця 20 — початку 21 століття. Його фіксували орфографічні словники та стилістичні посібники.
Також Дяденко показала відповідь Центру професійного розвитку педагогічних працівників, в якій написали, що форма «сум’яни» відповідає мовним правилам. У листі пояснили, що відтопонімічні назви в українській мові утворюють за допомогою суфіксів -анин/-янин, -ани/яни, -ець (ці), -чанка/чанин (и) та інші. Тому існує кілька назв: «сум’яни», «сумці» та «сумчани». Проте, утворення останньої не відповідає правилам мови.
Інформацію про це в листі підтвердили статтею доцентки СумДПУ імені Антона Макаренка Олени Кумеди. Вона пише, що в радянські часи суфікс -чан унормувала російська літературна мова, тож під її впливом він закріпився й в українській. Однак звуковий комплекс -чан з’являється тоді, коли звуки [цьк] або [ц] в корені топоніма чергуються з -чч або -ч. Наприклад, Донецьк — донеччани, Вінниця — вінничани. А якщо такого чергування немає, то маємо «харків’яни», «львів'яни», і відповідно «сум’яни». Це підтверджує і кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології СумДУ Алла Ярова.
У листі також пишуть, що професор мовознавства Олександр Пономарів називає єдиним правильним варіантом «сум’яни».
Вірші, гусари й місцеві говірки. Як склалося історично
Краєзнавець і доцент кафедри журналістики й філології СумДУ Сергій П’ятаченко розповів, що форму «сум’яни» зафіксували ще у 19 столітті, зокрема в листах і віршах поета Пилипа Морачевського. За його словами, це традиційна форма і вона побутувала в усному мовленні з 18 по 20 століття.
Він пояснив, що за час існування Сум назва жителів міста декілька разів змінювалася. У 18 столітті траплялася форма «сумці», яка пізніше закріпилася в прізвищах Сумцов і Сумець. Останній варіант поширився після заснування міста, розказав краєзнавець і журналіст Геннадій Петров. Це прізвище на Сумщині зустрічається й досі. А от Сумцов — це зрусифікована форма, каже. Так український етнограф і фольклорист Микола Сумцов, пов’язаний з Боромлею на Тростянеччині, пригадував, що його дід мав прізвище Сумець.
Також Інституту мовознавства пише, що на Сумщині нерідко використовують форму «сумняни», але це відбитки діалектних особливостей деяких місцевих говірок.
У листі двох кандидаток філологічних наук і доценток кафедри української мови і літератури СумДПУ Вікторії Герман і Олени Кумеди написано, що форму «сумці” могли вживати, щоб позначати верству військових (спочатку козаків, а потім гусарів). На думку науковиць, найбільш історично й узуально вмотивованим є варіант «сум’яни». Також це слово не суперечить природі української мови.
Ще Ірина Дяденко опублікувала лист із СумДУ, який підготував професор, доктор наук із соціальних комунікацій і завідувач кафедри журналістики і філології Володимир Садівничий. Він написав, що форма «сум’яни» є носієм української мовної самобутності, що відображається у фольклорних записах, відповідає сучасній літературній нормі, не обмежена стилістично та зберігає тяглість культурної традиції нації.
То як офіційно називати жителів Сум
ГО «Місто розумних» також відреагувала на ситуацію і закликала сприймати рекомендації як рекомендації, адже це не директива. Місцеве самоврядування передбачає, що рішення ухвалюють представники громади, яких обрали мешканці. Саме так і сталося, пишуть в організації, — форму «сум’яни» затвердили в Статуті громади.
— Ми здивовані, наскільки легко публічний простір підмінюється гучними заголовками та спрощеннями. Жоден депутат, жоден лист, навіть від академічної установи, не може скасувати норми, затверджені у Статуті міста. Команда «Місто розумних» вважає, що компромісним рішенням могло б бути одночасне закріплення трьох варіантів: сум’яни, сумчани, сумці в Статуті Сумської громади. Саме тому, подавали такі пропозиції від нашої ГО до Сумської міської ради, — сказали в ГО.
Саме цю форму — «сум’яни» — радить використовувати більшість мовознавців і краєзнавців. Та поки дискусії тривають, офіційний документ громади дає чітку відповідь на питання, як правильно називати жителів Сум. А от у неофіційному спілкуванні кожен має право обирати варіант, який йому ближчий.
