При в’їзді в Басівський парк висить табличка: «Парк-пам’ятка, охороняється законом». Звучить так, ніби це місце під надійним захистом. Та вже за кілька метрів від неї можна побачити, як машини паркуються посеред соснового лісу, а відвідувачі розводять багаття, залишаючи сміття після пікніку. Ми вирішили з’ясувати, що насправді означає природоохоронний статус, хто відповідає за те, щоб парк залишався здоровим, та що варто робити вже сьогодні, аби зберегти його.
Парк, заснований у 19 столітті
Близько четвертої години суботнього вечора в Басівському парку повно відвідувачів. Деінде земля на в’їзді стала нерівною. Ймовірно, коли йшов дощ, колеса машин утворили тут горбисту багнюку. На одному із дерев висить табличка: «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, охороняється законом».
Басівський парк створили ще в 19 столітті, як частину садибного комплексу заміського будинку поміщиці Штеричевої. У ті часи територія простягалася на 30 гектарів. Облаштовували її, використовуючи штучний ландшафт, також посадили різні види місцевих рослин. У верхній частині парку розмістили штучний став, а навколо нього — верби.
Сьогодні тут ростуть багаторічні дуби, клен гостролистий, в’яз гладкий, вільха клейка й не лише. У сосновому лісі, що розташований майже над дорогою, стоять кілька автівок. Припаркувавшись, люди розстелили неподалік покривала для пікніка. Праворуч від лісу — невелике озерце. До нього веде стежка, обабіч якої висаджені маленькі сосни. У водоймі купаються сум’яни, а на березі розпалюють багаття, щоб посмажити м’ясо й овочі. Неподалік відвідувачів лежить кілька пакуночків зі сміттям. Певне вони заберуть його додому, чи в гіршому випадку залишать у парку. Поблизу немає сміттєвих баків, деякі урни можна знайти на базах відпочинку, що на території.
Басівський парк-пам’ятник — одне з моїх найулюбленіших місць у Сумах. Часом у сосновому лісі я завішую гамак, а потім читаю в ньому книжку, чи просто ходжу стежками розглядаючи верхівки дерев і шишки на землі. Останніми місяцями тут я помічаю залишене сміття, зазвичай серветки, припарковані посеред дерев автівки й залишені випалені ями від «пікніків».
Стан цього парку хвилює не лише мене, а й спільноту активних сум'ян. Тему для цього тексту запропонував нам учасник Клубу Цукру.
— Басівський парк перетворився на локацію для пікніків. Люди палять багаття просто на землі, попри те, що це шкодить ґрунту і корінню дерев. Після себе часто лишають сміття — пляшки, одноразовий посуд, пакети. Та на території самого парку немає контейнерів для сміття. У сосновому лісі сум’яни часто проводять фотосесії, залишаючи після себе конфеті, серветки, пакування реквізитів, — розповів учасник Клубу Цукру.
Як стихійний відпочинок шкодить парку
Басівський парк — зелений острівець у місті, який має рекреаційне й естетичне значення, тобто тут можна відпочивати, проводити дозвілля й водночас насолоджуватися краєвидом. Крім того, ця територія — дім для різних комах, птахів, грибів і рослин. У парку є сосновий ліс, а на його підвищенні стоять до 20 вікових дубів, яким понад сто років, розповідає Юлія Литвиненко, завідувачка кафедри біології та методики навчання біології СумДПУ та кандидатка біологічних наук.
— На території є прибережно-водна, місцева рослинність і створена штучно — це ті види рослин, які не характерні для природної флори України, а географічно походять з інших країн. У Басівському парку серед таких є, наприклад, амурське коркове дерево (який ще називають бархатом амурським), модрина європейська, горіх сірий і не лише, — розповідає науковиця.
За словами Юлії, засмічення території й розпалення багаття поступово руйнують парк. Такий вплив людей на природні місця відпочинку часто називають рекреаційним навантаженням: ми не можемо заборонити комусь відвідувати Басівський ліс, натомість маємо докласти зусиль, щоб сум’яни не руйнували це місце.
— Наприклад, багаття негативно впливає на рослинний покрив, випалюючи й так негусту траву. До того ж високі температури руйнують коріння, особливо молодих дерев. Структура ґрунту змінюється, звідти зникають корисні мікроорганізми. Навіть якщо багаття розпалити на певній відстані від сосен — воно все одно підсушуватиме кору, та тріскатиметься, а через щілинки в дерево потраплятимуть патогенні організми, — розповідає кандидатка біологічних наук.
Рослинам шкодить не лише багаття, а і їжа, яка часто залишається після таких пікніків. Навіть якщо це органічні відходи, які лежать на землі, як-от картопля, овочі, хліб: вони приваблюють комах, птахів і тварин, які можуть нашкодити покриву, пояснює Юлія Литвиненко.
Ще одна проблема парку — автівки, які заїжджають у сосновий ліс. Так вони порушують ґрунтовий покрив і ущільнюють його, пояснює кандидатка географічних наук Ганна Шевченко.
— У сосновому лісі не надто велике різноманіття трав’янистих рослин, а через це він рідшає. Крім того, автівки підіймають пил, а в місті й так його концентрація майже завжди вища від норми. Проблему посилює літня спека й вітер. Найкращий спосіб боротьби з пилом — трава. Автівки ж збільшують «відкриті» поверхні ґрунту, які впливають на кількість пилу в повітрі. Люди приходять у Басівський парк, щоб подихати запахом сосен, повітрям, натомість автівки вивільняють у простір ще й свинець і важкі метали, — пояснює Ганна.
Що говорить Зеленбуд
Більшу частину території Басівського парку-пам’ятки доглядає комунальне підприємство «Зеленбуд». Воно відповідає за санітарне утримання і догляд за насадженнями. У «Зеленбуді» не захотіли розповідати, як саме і як часто вони доглядають за територією. Натомість сказали шукати всю інформацію в електронній системі публічних закупівель Prozorro. На цьому сайті опубліковані усі угоди між «Зеленбудом» і Департаментом інфраструктури міста Сумської міськради, який замовляє послуги в підприємства.
Наприклад, минулого року згідно із договором працівники «Зеленбуду» виконували такі роботи на території парку: збирали, вантажили та вивозили сміття, підгрібали його екскаватором, обслуговували контейнери для відходів. У лютому 2025 року підприємство і департамент уклали новий договір. Відповідно до нього роботи виконуватимуть до грудня цього року: так само прибиратимуть і вивозитимуть сміття, вручну звалюватимуть м’які дерева, видалятимуть п’ять таких дерев за допомогою автовишки, очищатимуть територію від залишків рослин. Крім того цього року «Зеленбуд» посадить 20 звичайних сосен (або вже це зробили) і проведуть лісопатологічне обстеження.
За моїми спостереженнями, у Басівському парку часто висаджують саме одно- чи дворічні сосни. Та Ганна Шевченко пояснює, що прозвітувавши про це, далі за деревами можуть не доглядати належним чином. Річ у тому, що молоді деревця чутливі до зовнішніх умов. У Басівському парку, наприклад, десяток таких висадили понад стежкою, де весь час ходять відвідувачі. Вони зачіпають ці сосни й шкодять їм, пояснює Ганна. Варто або краще доглядати за ними, або висаджувати великомірні дерева, більш міцні. Та для цього було б добре, аби у відповідному департаменті зʼявилася посада архітектора, відповідального саме за озеленення.
Що можна робити вже зараз
Басівський парк варто правильно озеленити новими деревами, облаштували урнами, які стояли б неподалік дна від одної, лавками чи навіть стежками, на які заборонено їздити, переконана Ганна Шевченко. Водночас втілити це буде важко, бо ця територія охороняється законодавством, має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
У майбутньому неподалік Басівського парку варто облаштувати стоянку для автівок, проклавши її спеціальною плиткою з отворами для проростання трави, пояснює кандидатка географічних наук. Також треба обмежити в’їзд певними знаками чи огородженнями та зробити обов’язком поліціянтів чергувати на території парку: вони б попереджували чи штрафували тих, хто смітить, розводить вогнище чи заїжджає вглиб лісу. Робити це варто, розуміючи, що ми не можемо ізолювати природу від міста, але маємо її правильно інтегрувати, підсумовує Ганна Шевченко.
— У Басівського парку має бути спеціальний план чи проєкт реконструкції. Його мають розробляти фахові науковці, а всі інші — дотримуватися, — пояснює Ганна Шевченко.
У Сумській міській раді Цукру відповіли, що такий чи то проєкт, чи то концепція реконструкції парку є. Документ створили на замовлення СумДУ. Проте чи дійсний він зараз, адже термін дії таких концепції може спливати, не змогли уточнити. Щоб отримати цей документ, Цукр надіслав запит до Сумської міськради.
Якщо вас турбує те, в якому стані перебуває Басівський парк, крім того, ви маєте пропозиції, як на це можна вплинути — напишіть про це звернення до міської ради. Також ви самостійно можете покращувати територію маленькими вчинками: прибирати за собою сміття, забирати його за іншими, не розпалювати багаття просто на землі та не заїжджати автівками вглиб парку.
