За останній рік сум’яни пережили десятки атак на місто. Своїми спогадами вони діляться на платформі «Свідок». У них часто трапляються слова «терор», «біль», «страх». Але також можна побачити й такі: «сподіваємося», «віримо», «маємо надію». На цьому сайті жителі Сум із 2022 року публікують свої спогади про російські обстріли. Їх уже близько 50. До роковин повномасштабного вторгнення Цукр зібрав історії містян про пережиті атаки росіян у третій рік великої війни.
Ковдра та коридор як укриття
У ніч на 6 березня 2024 року росіяни тричі вдарили по Сумах. Через атаку безпілотників постраждали сім людей, серед яких була й дитина. Історію про пережите сум’янка опублікувала вдень після обстрілу.
«Ніч. Перша година. Вибух. “Мамо, в коридор!”, — донька схопилась і побігла. Це вже на рівні інстинкту. Я хапаю ковдру, окуляри й телефон. “Залітаю” до неї в коридор. Вибух, другий, вібрація. Донька, присівши, заповзає в коридор глибше. Я шукаю новини в Telegram-каналі, знаючи, що нічого конкретного не напишуть. Шум “мопеда”, дирчить усе сильніше і ближче. Я накриваю себе і доньку пуховою ковдрою, щоб хоч трохи захистити від уламків, якщо прилетить. Вибух. Накриваючи доньку собою, чую, як калатає її серце. Не біля нас. Під ковдрою душно. Вилазимо з-під свого “укриття”. У мене злегка тремтить ліва рука. Сподіваємося, що все. Далі — повідомлення “Як ти?” рідним. Ніч, відбій тривоги, треба спати, зранку на роботу»
На порталі ще одна жінка також поділилася пережитим тієї ночі. Якраз навесні 2024 року Суми почали частіше обстрілювати, порівняно з 2023-м.
«Я прокинулася о 00:30, щоб погодувати тримісячного сина. О 01:00 почула звук. Одразу не зрозуміла, що то “Шахед”. Потім звук вибуху, затремтіли вікна. Чую вже другий підлітає — таке відчуття, що летить прямо в наш будинок. Хапаю сина та біжу в коридор. Чую знову вибух, ще сильніший, і побачила зарево у вікні на кухні. Тут уже чую, що на підльоті третій “Шахед”. Вибігла з квартири, у чому була, тільки капці взула. Син на руках, теж у чому був. Тільки спустилася до дверей будинку, уже почула третій сильний вибух. До бомбосховища далеко, руки, ноги трусяться, серце вискакує, сльози градом»
Ще одна жінка написала історію про те, як прокинулася серед ночі від сильних вибухів. Як виявилося, це були «Шахеди» недалеко від її дому.
«Я дуже злякалася і почала вдягатися про всяк випадок, щоб одразу побігти в укриття. … І тоді я зрозуміла, що над моїм будинком “Шахед”. Я присіла на підлогу і чекала, поки він не пролетить. Коли пролетів, я почула два вибухи з інтервалом у п’ять-сім хвилин, а далі прочитала в новинах, що “Шахеди” влучили в житлові будинки»
Наступний спогад про цей обстріл опублікували із заголовком «Краще не знати».
«Коли о 2:00 я прийшла до спальні, чоловік запитав, чи бачила я новини — у Сумах прилетіли “Шахеди”. По мені побігли мурахи. Батьки, рідня. Був ступор. Я не написала жодного повідомлення їм. Зранку чоловік знову перепитав, чи відписували батьки. Але я нічого їм так і не написала. Я не знала, де прилетіло, бо не було фото і відео з місць влучання. У мене була лиш думка: “Якщо все ок, то я з ними зідзвонюся, як завжди, о 8:30. Якщо ні, то вже все одно пізно, краще я довше буду думати, що все ок”»
Влучання поруч зі школою
Вдень 7 березня Суми зазнали ракетної атаки. Через це дві людини загинули, ще 26 отримали поранення. Також були пошкоджені лікувальні та навчальний заклади. Свою історію про обстріл опублікувала школярка.
«Прийшли ми в школу. За день це не перша тривога, і всі засмутилися, що вона відбулася за 10 хвилин до кінця навчального процесу. Наша школа розташована поруч з ураженим місцем. Ми почали спускатися у підвал, а деякі ще не зайшли до нього. Через чотири хвилини після оголошення тривоги стався потужний вибух. Паніки не було, але по тому, що затряслася підлога у сховищі й посипалася штукатурка, можна було зрозуміти, що ми недалеко від місця удару. Деякі дівчата забігали в підвал зі сльозами, адже вони застали вибух на вулиці»
«У будинок навпроти прилетів “Шахед”»
Уночі 13 березня російський «Шахед» влучив у багатоповерхівку в Сумах. Внаслідок атаки загинули три людини, ще 12 отримали поранення. Було пошкоджено 30 квартир, із них 15 — повністю зруйновані. Спогади про обстріл опублікувала жінка, яка жила в будинку навпроти.
«Вночі, десь о 1:00, прозвучала тривога. Ми з чоловіком прокинулися. Син спав. Я його не хотіла будити, бо не знала, що може бути далі. На вулиці в небі побачили канонади пострілів і проміні прожекторів. Прозвучав вибух і через секунду сильний бабах. Чоловік вийшов на балкон і закричав “У будинок навпроти прилетів “Шахед”. Ми чули, як кричали люди. Бачили, як спалахнув будинок»
«Неможливо пережити»
Чергова атака росіян сталася ввечері 17 листопада. Через ракетний удар загинуло 12 людей. Ще 84 отримали поранення, серед них 12 дітей. Про вибух розказала жителька будинку, куди було влучання. У цей момент вона була вдома з чоловіком і дітьми.
«Діти з чоловіком були в кімнаті, а я була на кухні біля вікна. … Коли стався вибух, я сиділа на дивані, мене викинуло на підлогу, впав годинник зі стіни і я почула, як скло падає. Я піднялася, побігла до кімнати — діти цілі. Одягнувши куртку, я вибігла до коридору. Усе в пилу, усе валяється, двері вибиті, багато скла. Я спустилася на перший поверх, на подвір’ї горіли автомобілі, кричали люди. У мене паніка, я не могла зупинити себе від крику. З поверхів спускалися люди, кричали, що є травмовані, благали допомоги»
Про цей та інші обстріли в Сумах розказав ще один свідок. Історію опублікували 28 листопада.
«Був вибух у 400 метрах від мого дому й у 20 метрах від роботи. Вибиті вікна, двері, згоріли машини, були травмовані. У Сумах кожен день чутно вибухи. У суботу, на День незалежності, було декілька вибухів, один з них неймовірно гучний — у машин біля дому спрацювала сигналізація. Як результат, розбиті будинки, травмовані люди й один чоловік загинув. Сьогодні вночі літали “Шахеди”. Донька боїться, уже два тижні спить у коридорі, хоче поїхати з міста. Я погано сплю, постійно реагую на якісь незрозумілі шуми, здригаюся від гупаючих звуків»
Люди, «як мурахи»
26 листопада ворог обстріляв цивільну інфраструктуру міста. Через атаку загинуло двоє людей. Як повідомив Володимир Зеленський, стріляли з ракетної системи залпового вогню. Влучання було в стоянку. На платформі своїми спогадами про це поділилася жінка, яка живе поруч.
«Звичайний робочий день. Я сіла за стіл, щоб перевірити робочу пошту. Син сидів за стіною, на кухні, грався на планшеті. Зненацька пролунав звук вибуху. Їх часто чути у Сумах. Але того разу була різниця — я відчула вибухову хвилю, що дало зрозуміти, що це десь максимально поруч. Я миттю гукнула дитину і разом з ним заховалася у ванній, як тут пролунав ще вибух. Від страху трусилися руки. Місцеві Telegram-канали були в шоці, бо ніяку ціль у напрямку області чи міста не фіксували. Тут подзвонила сусідка вся в сльозах і повідомила, що прилетіло в автостоянку, яка була прямо поруч з будинком. Шок. По-перше, там люди. По-друге, там наша автівка. Чоловік побіг туди, щоб перевірити, в якому стані автомобіль. А я продовжила бути у ванній кімнаті. Через деякий час я вийшла і пішла на балкон. Те, що я побачила, було жахом. Удар прийшовся у будівлю СТО, яка була посеред стоянки. Частина автівок палала»
Розказує, що в один момент усі люди почали вибігати, «як мурахи». Тоді вона почула, як хтось крикнув «Загроза повторного удару». На щастя, цього не відбулося.
Спочатку страх і біль, а потім ненависть
Вночі 30 січня 2025 року росіяни вдарили безпілотником по Сумах. «Шахед» влучив у житлову багатоповерхівку. Внаслідок цього загинуло 11 людей, ще понад 10 отримали поранення. Одна жінка опублікувала історію про те, як почула цей вибух.
«Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже 17 листопада Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, усе тремтить від жаху. А потім — ненависть до Росії. У голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” Після всіх цих подій страшно навіть спати»
Ще одна жінка розказала, як це переживати обстріли у Суми, зокрема про вибух 30 січня.
«Коли я побачила жінку, в якої придавило ноги плитами, і вона висіла вниз головою, моє серце захололо. Я плакала до 4:00 і тільки потім змогла більш-менш заснути. Увесь наступний день почуваєш себе жахливо, кожну годину звістки про загиблих і за кожного рветься душа на шматки»
Кожен із цих спогадів — це не просто розповіді про пережитий біль і страх. За кожною з них — історія людини, яка вчиться жити в нових реаліях, підтримувати рідних і не втрачати віри. Усі вони складаються в єдину картину того, що відбувається з містом і його жителями з 2022 року. Вони стають колективною пам’яттю. І хоча зараз ці спогади сповнені болю, колись вони стануть нагадуванням про те, яку ціну заплатили Суми за свою свободу, і як його жителі, попри все, залишалися незламними.
Свої історії та спогади можете розказати й ви. Для цього треба зареєструватися на сайті платформи «Свідок». До своєї історії можна додати фотографії та відео.
