Проходячи повз старі будинки в центрі міста, ви могли помітити незвичні таблички з вирізаними квадратами. Кожна з них — це історія про людину, яка жила в Сумах і стала жертвою політичних репресій. Їх вішали на фасадах будинків, де жили сум'яни, яких репресували під час Великого терору. Зараз у Сумах таких 17, їх присвятили розстріляним євреям.

Таблички встановлювали в рамках міжнародного проєкту «Остання адреса». Організаторка та координаторка ініціативи на Сумщині Олена Приймач розказала Цукру, як ці таблички з'явилися в місті та чию пам'ять вони бережуть.

Остання адреса репресованих

Проєкт «Остання адреса» почали ще у 2014 році. Тоді такі таблички вішали в країнах світу, які раніше входили до складу СРСР, а також у деяких європейських. З того часу до ініціативи приєдналися кілька українських міст, зокрема й Суми.

Координувати проєкт на Сумщині взялася історикиня Олена Приймач. Вона якраз досліджувала період Великого терору 1937-1938 років, коли сталінські репресії досягли вершини інтенсивності. Протягом цього часу проводили масові репресії, у результаті яких тисячі громадян ув'язнили, закатували або стратили за підозрілу діяльність щодо радянського режиму. Приблизно з 2018 року історикиня почала вивчати архіви СБУ, доступ до яких відкрили. Раніше вони належали Комітету державної безпеки СРСР.

Олена розказує, що під час Великого терору в Сумах жило десь 50 000 населення. За півтора року репресій зазнали 593 людини. До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 259. З них 30 були євреями. Загалом розстріляли 254 людини із Сум.

Тож Олена написала кілька статей у газетах, які присвятила цій темі. Одна з них була про справу євреїв. Згодом її запросили в єврейську громаду Сум прочитати лекцію про це. Благодійна організація «Сумський єврейський фонд Хесед Хаїм» хотіла якось вшанувати пам'ять репресованих євреїв і Олена запропонувала зробити це через проєкт «Остання адреса».

На початку 2022 року організація вже виграла грант для реалізації цієї ініціативи, але почалося повномасштабне вторгнення і проєкт призупинили. Тоді думали, чи продовжувати його далі, оскільки ідея належить російському журналісту Сергію Пархоменку. Інформацію для таблички брали з баз даних правозахисного та благодійного товариства «Меморіал».

— В Україні використали цю ідею, але втілення самостійне. ГО «Остання адреса — Україна» ніяк не було пов'язане з російською організацією. Я так само не пов'язувала цей проєкт з Москвою. Я думала про те, чи втілювати проєкт після 24 лютого 2022 року. Рішення ухвалювала десь рік. Хоча працювати з архівними справами продовжувала. Я вважаю проєкт концептуально цікавим для візуалізації та репрезентації локальної історії. Питання обговорювала з єврейською громадою, — каже Олена.

Наприкінці 2022 року все ж вирішили повернулися до ідеї. Однак історикиня не брала інформацію з баз даних «Меморіалу». Для цього використовувала лише українські архіви. Перші таблички з квадратними отворами встановили вже у 2023 році. Щоразу влаштовували акцію біля встановлення — збирали людей і розказували про жертв політичних репресій єврейської національності в СРСР. Загалом за кілька років у Сумах їх провели тричі.

«Одне ім'я, одне життя, один знак»

Табличка з порожнім квадратом — це архітектурний проєкт, дизайн якого означає порожнечу, що залишилася, пояснює Олена. Адже у справах вилучали фотографії. Наприклад, на всіх розстріляних сумських євреїв в історикині є лише одна світлина. За її словами, з одного боку, це відсутність обличчя, а з іншого — відсутність життя і людини. Таким чином радянська влада намагалася не лише знищувати цих людей, але і пам'ять про них.

На табличці пишуть ім'я, професію, рік народження, дату арешту, страти та реабілітації розстріляної людини. Принцип ініціативи — «Одне ім'я, одне життя, один знак».

Серед людей, кому присвятили таблички, були фігуранти справи про підпільну сіоністську організацію. Її насправді не існувало, тобто справу сфальсифікували, каже Олена. Сіонізм — це єврейський національний рух, який прагне об'єднати й відродити єврейський народ на історичній батьківщині — в Ізраїлі. У 1938 році в Сумах за цим звинуваченням заарештували 20 людей єврейської національності. Під час слідчих дій у Харківському управлінні НКВС вони визнали свою провину. Усіх розстріляли.

Спочатку в Сумах встановили таблички в пам'ять про капелюшника Казацького, бухгалтера Бірштейна, годинникаря Базарського та хутряника Ескіна. А наприкінці 2024 року на перехресті вулиць Петропавлівської та Олександра Аніщенка повісили ще одну на честь фармацевта Макса Гольдштейна. Саме в цьому будинку він жив. Його заарештували останнім із 20 фігурантів справи. Чоловік зізнався в проведенні націоналістичної пропаганди серед євреїв. Гольдштейна розстріляли 27 травня 1938 року в Харкові.

У грудні 2024 року також встановили таблички Йосипу Глазебнику, Шмулю Брескіну, Арсенію Гугновичу та іншим. Хоча розстріляних євреїв із Сум було 30, але в місті вже немає деяких будинків і навіть вулиць, де вони жили, тому загалом з'явилося 17 табличок. Про кожну людину Олена написала у своєму історичному блозі. Цього року історикиня також видала книгу «Реабілітовані посмертно» про цих репресованих.

Повний список 54 репресованих євреїв із Сум можна подивитися нижче:
  • Арулінський Юхим Абрамович
  • Базарський Ісак Вульфович
  • Бумштейн Веніамін Ісакович
  • Бенбік Генріх Львович
  • Бірштейн Михайло Йосипович
  • Богухвалов Лейб Михайлович
  • Брескін Шмуль Лейзерович
  • Вайсброд Лев Абрамович
  • Вайстух Шмуль Хаймович
  • Варшавяк Генріх Беркович
  • Гак Георгій Михайлович
  • Гарбер Олена Савеліївна
  • Гарбер Шмерель Рубінович
  • Глазебник Йосип Якович
  • Гольдштейн Макс Йосипович
  • Горн Абрам Маркович
  • Горн Іохвет Мордухівна
  • Данюшевський Михайло Григорович
  • Дворкін Вульф Абрамович
  • Добрович-Гольдберг Макс Ілліч
  • Казацький Хаїм Якович
  • Калушинер Овсій Мойсейович
  • Клещенко Хана Менделівна
  • Левський Лев Миколайович
  • Лойбман Арон Абрамович
  • Ескін Натан Пінхусович
  • Жолковський Овсій Еммануїлович
  • Інгор Борис Ісакович
  • Індик Леонтій Вікторович
  • Іоффе Йосип Шоломонович
  • Лось Самуїл Борисович
  • Маркович Яків Йосипович
  • Матлін Лейб Борисович
  • Микуловська Єва Соломонівна
  • Микуловський Мендель Хаїмович
  • Неусихін Михайло Йосипович
  • Осипчук Марія Вульфівна
  • Пінт Яків Айзикович
  • Пшебильський Іцек Хаїмович
  • Райбенбах Шулем Ізраілевич
  • Рубінштейн Естер Аронівна
  • Рубінштейн Фаїна Аронівна
  • Рязанський Ізраїль Аронович
  • Сальман Йосип Маркович
  • Сендовський Сенай Абрамович
  • Фрадкін Йосип Вульфович
  • Фрайнд Абрам Пінхусович
  • Фрумерман Натан Лазарович
  • Харон Семен Наумович
  • Чауський Ілля Леонтійович
  • Черфас Ісак Абрамович
  • Шмаєвський Зель Іонович
  • Штігельман Зінаїда Ізраїлівна
  • Шульман Давид Лейбович

Як вшанувати репресованих

Акція з вшануванням євреїв завершилася. Однак Олена залишається координаторкою проєкту «Остання адреса» в Сумах та області. Тож до неї може звернутися будь-яка людина: родичі репресованих, колеги, науковці тощо. Або, як сталося в цьому випадку, представники етносу чи національності. Історикиня допоможе реалізувати ідею, а також дослідить справи в українських та обласних архівах.

Спочатку треба знайти справу і з'ясувати, що дійсно цю людину засудили за політичними мотивами, а не за кримінальними. Також дуже важливим фактом є те, щоб її засудили неправомірно, тобто щоб потім це визнали та її реабілітували
Олена Приймач
історикиня, дослідниця

Зокрема до кожної справи вона пише історичну довідку. У ній ідеться про обставини справи, арешт, як це все відбувалося, який вирок винесли, що сталося з людиною. Потім Олена допомагає зі встановленням табличок, у тому числі, щоб їх дозволили повісити на будівлях.

— Коли ми встановили перші таблички, боялися, що можуть прийти росіяни. Я намагалася показати, що якщо вони прийдуть, то в нас таке (репресії, — ред.) може повторитися: зникатимуть люди, їх знищуватимуть. Тому ми повинні зробити все, щоби цього не сталося. І взагалі, коли розповідаєш про історію, це такий місток між минулим і сьогоденням. Він показує, що життя завжди триває, і навіть коли були трагічні сторінки, то все одно життя продовжується, — говорить Олена.

Про табличку нам розказала учасниця Клубу Цукру, помітивши її на вулиці Петропавлівській. А інша учасниця розповіла про проєкт «Остання адреса». Тож, якщо теж хочеш ділитися цікавою інформацією про Суми, приєднуйся до нас
для сайту
Владислава Кріцька
редакторка стрічки новин Цукру

Вас може зацiкавити

pryiom v likaria hinekoloha
«Як так сталося, що ви цнотлива?», «А як сексом займатися, то не боляче?». Що сум’янки чули від гінекологів
Перед тим як увійти до кабінету гінеколога, чимало жінок починають тривожитися. Однією з причин є страх почути від лікаря принизливі вислови та некоректні запитання: «А ти не брешеш, що цнотлива?», «Ого скільки в тебе було статевих партнерів», «Ха-ха, які ще діти? З такою маткою ти ніколи не народиш». Іноді гінекологи не дослухаються до скарг жінок […]
Чоловіки беруть участь у забігу
1 462 дні незламності. Race Project проведе благодійний забіг до четвертої річниці повномасштабного вторгнення
Узяти участь можна з 24 лютого до 15 березня включно
Комунальники прибирають у Сумах
«Піскотруси», тракторці й робота з 6:00 ранку. Як у Сумах справляються зі снігом
Як комунальники борються зі снігом та ожележицею у Сумах
воєнні злочини росіян на Сумщині
У 2025 році на Сумщині зареєстрували понад 3 200 воєнних злочинів. Росіяни вбили 196 цивільних
Злочини росіян на території Сумської області у 2025 році
Ліцей №33
У Сумському ліцеї, ймовірно, збудували укриття за завищеними цінами: аналіз «Громадського моніторингу»
Укриття ліцею з цеглою за 112 034 гривень
Володимир Овсієнко
Президент нагородив двох військових із Сумщини «Золотою Зіркою» та бійця за оборону Юнаківки
«Золота Зірка» для бійців, які боронили Сумщину