Цієї весни вийшло чимало релізів від виконавців із Сумщини. Ми вирішили не лише послухати їх в офісі редакції, але й зібрали та зробили на них огляд. Тут є і техно, і поп-панк, і пісні, які змушують зупинитися посеред дня. І, звичайно, кілька, які «трощать усе навколо». Оцінити треки Цукр попросив команду медіа про українську культуру «Лірум» і двох наших колег: Захара, який грає на бас-гітарі та шарить в олдскульній музиці, і Лейлу — діджейку Бамбалейлу, яка знає всі пісні Бейонсе.
Радимо перед кожним відгуком вмикати трек і читаючи слухати його 🎧
«ХЗВ» — «Інсульт ві траст»
— «Хамерман Знищує Віруси» — цей дует поважних, але здебільшого голих імпозантних дядьків — перлина Сумщини, без перебільшення. Осягнути всі рівні, відсилки та образи в їхніх піснях тяжко, тому давайте просто вважати їх одним великим абсурдним мистецтвом. Конкретно в цьому випадку, у цьому релізі, — великим техномистецтвом, що рефлексує над віком і часом, — Оля Закревська, «Лірум».
«Сквер» — «Потяги»
— Зізнаюсь — пишу ці рядки, слухаючи «Потяги» і маючи перед очима обидва варіанти тексту — старий і новий. Ніколи б не здогадалася, що чую адаптацію! І ще одне зізнання: «Сквер» — гурт з мого плейліста. Люблю, знаєте, оцей гаражно-роковий надрив з урбаністичним вайбом. Маєте потяг до такого? Тримайте «Потяги», — Оля Закревська, «Лірум».
Art Sopin — Day after Day
— Пісня Day after Day навіює настрій втомленості від буденності. Наче гімн людини, яка постійно шукає щось нове з дня в день. Слова й музика написані досить просто та доступно, якраз щоб передати настрій. Але ця гітара, яка паралельна звучить з голосом виконавця, найбільше мене зачепила. Тут виходить своєрідний діалог між інструментом і голосом, до якого хочеться завжди повертатися, — Захар Ювко, Цукр.
Moann — «Паузи»
— Пісня «Паузи» — це глибокий, але водночас дуже простий і зрозумілий трек, в якому виконавиця нагадує про важливість зупинятися серед життєвого хаосу. Мені сподобалося, як Moann через антитези (суцільний грім — тиша в голові, вниз каменем — вгору птахами) створює яскраві образи та передає внутрішню боротьбу і право кожного на відпочинок, — Настя Денеж, «Лірум».
Moann — «Дім без світла»
— Трек «Дім без світла» ще з назви передає свою депресивну атмосферу. Адже особисто для мене дім — це місце, яке асоціюється власне зі світлом, теплом, затишком і комфортом. А коли Moann говорить про дім без світла, вона руйнує цю базову асоціацію, створюючи оксюморон — як може існувати дім, позбавлений свого головного атрибута (я тут світло сприймаю метафорично, а не як фізичне благо). Особливо болісно це звучить в українському контексті, де після початку війни поняття «дому» кардинально змінилося. Як зазначає сама виконавиця, тепер це не лише фізичне місце, але й внутрішній стан, сформований складними обставинами.
Музично це підкріплюється «виючими» гітарами, які, за словами артистки, «самі за себе позвучали» — немов демони, що заселили цей дім і позбавили його світла. Трек не дає відповідей чи розради, натомість залишає слухача з тим самим почуттям розгубленості та втрати контролю, яке відчуває людина, опинившись у власному домі, що раптом став чужим і темним, — Настя Денеж, «Лірум».
«краш тест» — «душніла»
— Не втомлююсь повторювати, що в мене зараз музична ера 2000-х—2010-х. А «душніла» краш тесту — це якраз поп-панк-трек у стилі нульових, який із неймовірною чесністю розповідає про таких людей, як я. Які «знають усе про все» і не можуть втриматися від коментарів.
Найсильніше в треці — це відсутність саможалю та іронічне самоприйняття: «це частина мене, я завжди був і буду твоєю душнілой», — Настя Денеж, «Лірум».
BERAIA — «Місце сили і тиші»
— Пісня «Місце сили і тиші» — це щирий і глибоко особистий трек, в якому BERAIA створює музичний портрет рідного міста як притулку від життєвої метушні. Мені сподобалося, як виконавиця через образ повернення додому передає універсальну потребу кожної людини в місці, де можна відновити внутрішню рівновагу та знайти спокій.
Особливо вражає контраст між «нав'язливими думами» і тишею рідного простору — цей прийом дозволяє слухачеві відчути катарсис разом із героїнею. BERAIA майстерно поєднує інтимність особистих переживань з емоціями, зрозумілими кожному, хто коли-небудь шукав свій «дім» не лише як географічну точку, а як стан душі.
Ця композиція стала однією з найвпізнаваніших у творчості співачки та особливо відгукнулася багатьом її прихильникам і поціновувачам міста Суми, які впізнали в тексті власні почуття до рідного місця, — Лейла Бабаєва, Цукр.
Re-read — «Те, що потрібно зараз»
— Хто мені каже, що вірить у мене? Мама. А тепер ще й Re-read у новому треці. Не знаю, де вони знайшли у собі сили й ресурси випустити мотиваційну пісню-підтримку, бо я ледь знайшла їх, щоби клікнути на Play та написати кілька слів. Але дякую — захотілося щось робити нарешті, — Оля Закревська, «Лірум».
ZzuppamanN — Kotyk
— Моторошна й строката деконструкція народної колискової, після якої будуть снитися хіба постапокаліптичні жахіття. ZzuppamanN позиціюється як соціальний регі-метал з міцною локальною ідентичністю, і перші враження від прослуховування можна описати як «ну щось дуже мистецьке». Відчувається атмосфера студійних джемів, мистецьких концепцій, постійних експериментів і прагнення робити щось неординарне. Такий підхід заслуговує на повагу в часи промптів «зроби мені хіт, щоб залетів у TikTok» для ШІ, — Лєра Зданевич, «Лірум».
ZzuppamanN і Doctor Bugg — Algorhythms
— Акт творчої наруги сумʼян над треком із минулогорічного ЕР київського виконавця експериментального хіп-хопу (і ще суміші з десятка жанрів) Doctor Bugg. Музичний супровід ZzuppamanN додав пісні напруги, драматизму і хаосу, хоча, здавалося б, куди вже. Те, що треба для тексту про те, як соцмережі, алгоритми й постійна погоня за створенням контенту псують наше життя. Як на мене, трек має дуже хороший потенціал розкриватися на лайвах і трощити все на сцені і під нею, — Лєра Зданевич, «Лірум».
«Тіні» — «Деталі»
— «Деталі» — це відбірний і потужний рок, який віддає найкращими зразками нью-металу нульових. Тут і тема розбитого серця, розставання та самотності, і брейк із криком вокаліста, що продирає до глибин душі. «Деталі» дуже сильно резонують із ритмом скаліченого розставанням серця. Це пісня для тих, хто не може змиритися з втратою та самотністю, коли ще донедавна кохана людина для тебе стала просто «тінню після вибуху на стелі», — Захар Ювко, Цукр.
Komendantova — «Титаніки»
— У синглі «Титаніки» виконавиця звертається до теми помилок минулого й переживання провини. Це стільки не драматичне зізнання, а радше спокійна розмова із собою, коли вже не хочеться виправдовуватися, а просто зробити висновки й рухатися далі.
Звучання пісні — мʼякий інді-поп, в якому мінімалістичний біт, делікатна електроніка й вокал створюють відчуття занурення. Так, трохи каламбуру до назви треку, а хто мені заборонить? У фіналі зʼявляються більш насичені синти — ставлю на те, що це сигналізує про те, що внутрішній процес самокопання завершено, і можна рухатися далі, — Марічка Максимець, «Лірум».