На початку грудня на вулиці Заливній у Сумах чоловік стріляв з вікна багатоповерхівки по підлітках. Вони сиділи у дворі на лавці. Внаслідок стрілянини шестеро дітей отримали поранення. Деякі мешканці будинку звинувачують підлітків нібито в порушенні громадського порядку, а ще у відсутності реакції на зауваження дорослих. У коментарях під публікаціями про інцидент люди звинувачують постраждалих і негативно про них висловлюються: «не стару людину треба карати, а розбещених підлітків, «ці зумери дебіли». Чимало таких висловів мають ознаки розпалювання ворожнечі до молоді.
Після того як Цукр опублікував матеріал про хронологію тих подій, думки сусідів і слідства, троє підлітків із компанії, що постраждала, зв’язалися з нами. Вони розповіли, що насправді трапилося у день стрілянини, чи мали конфлікт із місцевими мешканцями та як задовго до стрілянини деякі дорослі із погрозами й лайкою говорили до дітей.
На прохання дітей і батьків справжні імена підлітків у цьому тексті ми змінили на вигадані
«Нас врятували об’ємні куртки й шапки»
Після того як Цукр опублікував текст про інцидент на вулиці Заливній, кілька підлітків звернулися до редакції, щоб розказати свою версію перебігу подій. Нам вдалося поговорити із трьома дітьми. Але, за згодою батьків, публікуємо коментарі двох.
Рита й Артем — підлітки з компанії, яка часто збиралася біля будинку на вулиці Заливній. Більшість дітей навчаються разом в школі чи живуть в одному будинку. У компанії — близько десяти-п’ятнадцяти підлітків, вони бачаться майже щодня, але щоразу кількість присутніх змінюється. 9 грудня кілька дітей вирішили, як зазвичай, зустрітися у дворі на вулиці Заливній.
— Я підійшов до своїх друзів, які вже сиділи на лавці біля будинку. Привітався, ми почали спілкуватися. Через певний час я побачив, як хтось із верхніх поверхів будинку світить на нас ліхтариком. І одразу ж звідти пролунало: «Що ви забули на моєму майданчику?» Але звучало це в грубій формі, із лайкою. За кілька хвилин я почув гучний звук. Спершу подумав, що десь прилетів «ланцет», — так 15-річний Артем пригадує події 9 грудня.
Того дня поблизу будинку на вулиці Заливній 60-річний чоловік поцілив із мисливської рушниці по компанії підлітків. Експертиза підтвердила, що чоловік був у стані алкогольного сп’яніння. Підозрюваний стріляв із десятого поверху житлового будинку. Діти у той момент були на вулиці, поблизу лавок. Згодом, свої дії слідчим чоловік пояснював плутано: чи то «хотів налякати», чи то «збити російський дрон».
Після пострілів вони побігли трохи далі від будинку, пригадує Артем. Поруч із хлопцем опинилася подруга. Він побачив, що з її лоба стікає кров: «Їй було боляче, паморочилася голова». Поки Артем її заспокоював, інші викликали поліцію й медиків. Пізніше прокуратура повідомила, що через стрілянину поранення отримали четверо дітей, ще двоє звернулися за допомогою медиків згодом.
— Усіх забрали до лікарні на обстеження. Я, на щастя, вцілів. У моєї найкращої подруги у ногах виявили шість поранень, один уламок — на лобі, якби ще сантиметр, то заділо б око. Ще дві знайомі отримали осколкові рани, в іншого хлопця — контузія, ще одному зачепило голову. Наймолодша з компанії 13-річна дівчина отримала поранення ліктя і п’ятки. Інших захистив одяг, бо зараз холодно і всі носять об’ємні куртки. Але навіть у наших куртках і шапках медики познаходили рештки від куль, — розповідає Артем.
Як підлітки проводили час
У дворі будинку на Заливній, за словами Артема, його друзі збиралися, щоб не сидіти вдома наодинці. Коли там вимикають світло, то бути на самоті, поки батьки на роботі, — нудно, а іноді й страшно, каже хлопець. «Ці зустрічі для нас — хоч якась можливість спілкуватися у складні часи» — додає хлопець.
— Ми часто збиралися саме на тих лавках, бо живемо неподалік. Якщо хтось відчував, що замерз — йшов додому. Також, коли на Суми летіли чергові «шахеди», ми могли швидко забігти у під’їзд чи підвал поблизу дому. Це безпечніше й зручніше, — каже Рита.
За словами дітей, в Сумах нині немає добре облаштованих для них місць. Дехто збирається в ТРЦ «Мануфактура» чи KFC в ТЦ «Київ». Але для компанії Артема й Рити такий варіант — не найкращий. Тому вони й обирали зустрітися поруч із лавками.
— Ще влітку ми часто ходили на річку, яка поблизу Заливної, а з осені — більше проводили часу на лавках поруч із тим будинком. Я не казатиму, що ми були «святими» увесь час, але нічого забороненого, неприйнятного не робили. На тих лавках ми часто грали в мафію, карти чи інші карткові ігри. Під час цього дехто із нашої компанії міг голосно говорити чи жартома кричати. Але це було вдень, або не пізно ввечері. Бо після 20:00 ми зазвичай розходилися по домівках, — розповідає 15-річна Рита.
Віра Іванівна, директорка школи, де вчиться частина постраждалих раніше розповідала Цукру, що ці підлітки не порушували порядок у навчальному закладі, а вчаться на середньому рівні.
— Можливо у тому будинку проживає багато людей старшого віку, а молодь їм заважає. Часто на підлітків навпаки нарікають, що вони сидять вдома, а не спілкуються наживо з однолітками. У місті, поруч із житлом дітей, не так багато місць для зібрань. Тому вони й обирають спілкуватися на лавках поблизу під’їздів, — припускала Віра Іванівна.
«Йдіть звідси, це наша лавка»
Кілька мешканців будинку на вулиці Заливній стверджують, що підлітки — нібито неконтрольований натовп, а на зауваження дорослих не реагують. Водночас до кінця не зрозуміло про яку саме компанію так відгукуються. Василь Петрович, який мешкає в будинку, де трапився інцидент, розповідав нам:
— Якраз поруч із під’їздом, де живе той чоловік, часто малолєтки збираються. На середньому під’їзді, там ще понаїхали молоді переселенці. Підлітки ж не з нашого дому, а з інших чи спільного подвір’я. Ну, в той день чоловік той, мабуть, і зробив замічяніє, а ті чють-лі не послали. От і вийшов конфлікт, хотів налякать їх, шмальнув по березі. А воно случайно в дітей потрапило (ред.: увесь інцидент місцевий мешканець не бачив на власні очі).
Василь Петрович також говорив, що стріляти по підлітках не треба було. Натомість на його думку, варто було зібрати усіх хлопців-знайомих і «піти й конкретно налякати тих діток».
Рита говорить, що мешканці того будинку дійсно робили їм зауваження, але у грубій формі, часто із нецензурними словами чи погрозами. Зазвичай це були люди старшого віку. Дехто зі старших часом розпивав на лавках у дворі алкоголь.
— Я ніколи не чула від них нормальних зауважень на зразок «діти, поводьтеся тихіше». Бувало деякі із матюками зганяли нас із лавок. Якось влітку ми грали в карти, а невдовзі збиралися йти на річку. Тоді до нашої компанії підійшли дідусь із бабусею зі словами: «Йдіть звідси, це наша лавка». Ми відповіли, що не хочемо, запитали, чому це маємо робити. І от зав’язався конфлікт, до того ж бабуся ще й чомусь почала обзивати маму однієї дівчинки. Ці ж дорослі вирішили викликати поліцію. Ну і після цього ми просто пішли звідти, щоб не загострювати ситуацію, — пригадує Рита.
Як повідомляла нам раніше речниця прокуратури, протягом року поліцію на цю адресу викликали чотири рази, але жодних порушень з боку підлітків патрульні не фіксували.
Ще один конфлікт теж трапився влітку. Підлітки навіть змогли записати його на відео, яке показали нам. Публікувати, на прохання дітей, не будемо, проте перекажемо.
На відео — конфлікт між чоловіком, якого на записі називають Сашком, та підлітком у дворі будинку на вулиці Заливній. Чоловік, ймовірно в стані алкогольного сп’яніння, агресивно вимагає, щоб хлопець забрав самокат і залишив лавку, аргументуючи це так: «я тут живу», «сам цю лавку робив» і «яблуню садив». На зауваження підлітка, що самокат — його власність і що на лавці сидять також інші діти, чоловік каже: «Встав і пішов». Під час суперечки він відкрито погрожує фізичною розправою, демонструє кулак і заявляє: «розіб’ю нах** голову ним щас». На відео також чути, як хтось із мешканців будинку просить чоловіка не чіпати дітей: «Сашко, не чіпай дітей, вони з нашого двору».
Чи дійсно підлітки вдарили чоловіка пляшкою?
Мешканці будинку на вулиці Заливній у коментарі Суспільне Суми розповідали про ще один конфлікт: між підлітками й підозрюваним чоловіком. Нібито хтось із дітей вдарив чоловіка пляшкою по голові, після того, як той повалив підлітка на землю. За словами підлітків, це нібито сталося ще влітку. Артем і Рита про ситуацію із пляшкою дізналися кілька місяців тому від своїх друзів.
— До наших товаришів підійшов чоловік разом зі своїм другом і запитував: «Ви не бачили, хто мене вдарив пляшкою?». Я не знаю, чи говорив це саме той чоловік, що стріляв по нас. Але ніхто з нашої компанії не був з ним знайомий особисто. Виходить, що він не бачив, хто це зробив, — розповідає Рита.
Речниця прокуратури Наталія Науменко розповідала нам, що такий конфлікт із пляшкою прокуратура й поліція Сумщини не фіксували. Також вона пояснювала: «Навіть якщо це трапилася, то не відомо, хто вдарив чоловіка: хтось із компанії підлітків, які постраждали 9 грудня, підлітки з іншої компанії чи взагалі інша доросла людина».
«Через ті коментарі я повністю розчарувалася в суспільстві»
Коли сумські медіа й Telegram-канали опублікували у своїх сюжетах коментарі мешканців будинку, то підлітків це обурило. Рита говорить, що деякі твердження неправдиві: про те, що підлітки порушували громадський порядок, чи ходили із музичною колонкою, або ж вдарили підозрюваного чоловіка пляшкою по голові. За словами підлітків, вони свідомо вирішили не звертатися до певних медіа, аби розказати свою версію подій.
— Коли під публікаціями про те, що трапилося, я читала коментарі, то розчарувалася в нашому суспільстві. Я плакала через те, що там писали люди. Вони не розуміють, що зараз йдеться про дітей, у яких стріляли? Як поруч із цим твердженням можна писати «заслужили», «спровокували», «з ними по-іншому не можна». Мені страшно жити в одному місті з тими, хто так говорить. Не хочу, аби так було, — ділиться Рита.
Після того, що трапилося, батько Рити став на бік підлітки й підтримав її. Сказав, що коли дорослі, які мають захищати дітей, стріляють в них, то щось із цим світом не так. Мама Артема спершу повірила усім тезам, які ширили в медіа. Тож ставила сину багато запитань. Але врешті поставилася до ситуації із розумінням. Підлітки також говорять, що інші діти з компанії дуже переймаються коментарями. Їм особливо страшно, бо деякі люди пишуть погрози їхнім батькам: «ми їх десь зустрінемо і кислотою обіллємо».
За словами речниці прокуратури Сумщини Наталії Науменко, 26 грудня апеляційний суд вирішив залишити підозрюваного чоловіка в закінченому замаху на умисне вбивство кількох неповнолітніх під вартою. Тому два місяці з дня вчинення злочину він перебуватиме в СІЗО. Слідство триває, а для розгляду справи призначили відповідні експертизи.
«Публічний простір став місцем конфлікту»
За нашими спостереженнями, після інциденту чимало людей стали на сторону підозрюваного чоловіка: звинувачували підлітків, виправдовували стрілянину, а ще негативно відгукувалися про всю молодь, зробивши їхній образ «ворожим». Чому так сталося — ми запитали у фахівчині.
Наталія Зеленська — сумська практична психологиня вищої категорії. Значну частину своєї роботи вона проводить саме з підлітками, тому розуміє, з якими проблемами вони стикаються.
Спостерігаючи за ситуацією, що трапилася на вулиці Заливній, і за коментарями людей в соцмережах, вона зрозуміла: замість того, щоб бути розважливими у конфліктній ситуації, дорослі демонструють агресію і виправдовують жорстокість, яка нібито потрібна для виховання.
— Наш публічний простір став місцем конфлікту, а не співіснування: в чергах у магазині, в кінотеатрі, в автобусі, в потязі. Дорослі не поступаються один одному, часто сперечаються, хто з них головніший. Тоді як підлітки в цьому просторі сприймаються як порушники спокою. А дорослі для них — контролери чи загроза, — пояснює психологиня.
Схильність частини суспільства виправдовувати жорстокість до підлітків має довгу історію, переконана психологиня. Це накладання різних установок і травматичних подій, які переживали попередні покоління.
— Старші люди зазвичай мають досвід життя в системі, де сила дорівнювала порядкові. Порушив дисципліну в школі — прийшов додому, батьки відлупили ременем. Вчитель ляснув по руках — рідні, замість підтримки, сказали, що так і треба. Чимало людей старшого віку зростали в умовах, де насильство було нормою, — пояснює фахівчиня.
Зараз ці дорослі розпалюють ворожнечу до підлітків у коментарях. Водночас їхні слова мають реальні психологічні, соціальні й навіть безпекові наслідки. Навіть якщо коментарі адресовані конкретним підліткам, то прочитають їх все одно всі. І через особливості фізіології та психології діти почнуть ідентифікувати себе з об'єктом знецінення.
— Коли підлітків принижують словами — «всіх перевиховати», «покоління деградує» — лишається без реакції, воно стає соціально допустимим. Це знижує загальний рівень поваги в суспільстві. У підлітка формується образ: я — це проблема, і я живу як проблема. Якщо я як проблема, то у мене зростає тривога, знижується самооцінка і виникає самозахисна агресія, навіть тоді, коли мене не провокують, — говорить Наталія.
Як дорослим говорити з підлітками
Дорослі можуть реагувати на поведінку підлітків, але спосіб їхньої реакції вирішує все, переконана Наталія. Вона пригадує ситуацію, яка нещодавно трапилася в одному з сумських автобусів. Наталія була очевидицею інциденту.
— Зайшло двоє підлітків 12-13 років. За ними — кремезний чоловік років 60. Хлопчики між собою обговорювали щось, говорили голосно, і в їхній розмові лунали матюки. Чоловік у різкому тоні обізвав їх. Він не попросив: «Хлопчики, давайте трохи тихіше, ви тут не самі». Він використав агресивну фразу, на яку підліток у відповідь послав його. Цей чоловік розвернувся і вдарив дитину по обличчю. Якби цей чоловік звернувся до них спокійним тоном, без зверхності, без загрози, коротко і без нотації — ситуація склалася б інакше, — розповідає психологиня.
Звертаючись до підлітків, психологиня радить використовувати формулювання, подібні до цих: «Я не проти вашого спілкування, але матюки тут дуже чутно» чи «Скажіть, будь ласка, а не могли б ви трішки тихіше?».
— Водночас є речі, які не варто робити: кричати, погрожувати, знімати на телефон. Останнє для сучасних підлітків є значним тригером. Мобільний телефон та інформаційний простір — це життя підлітка, це його простір. Якщо ви у нього втручаєтеся, то, можливо, отримаєте агресію у відповідь, — пояснює Наталія.
Психологиня наголошує: підлітки — це дзеркало змін у суспільстві. Поведінка молоді показує, яке наше суспільство зараз.
— Молодь перша реагує на соціальні зміни. Молодь говорить про кордони, про психічне здоров'я, про ідентичність. А для багатьох старших це руйнує картину їхнього світу. Бо вони про це ніколи не говорили. Вони не говорили про свої кордони, не розуміли, що таке психічне здоров'я, і не знали, як себе ідентифікувати, — каже психологиня.
