Між маршруткою і тролейбусом я завжди обирав «рогатого». Давно розумів, що жовті «Рути» — це щось із темної сторони міського транспорту. Не дуже приємно їздити щоранку на «п’ятірці» під лайку водія на пасажирів чи обирати місце, де не крапає з даху під час дощу. Але остаточно я перейшов на комунальний транспорт у листопаді, коли проїзд у маршрутці здорожчав до 15 гривень. Я вже три місяці їжджу з проїзним і тепер розповідаю, як вони працюють у Сумах, чому комунальний транспорт потребує змін, і що в ньому можна покращити вже зараз.
Як я зустрів свій перший проїзний
Про те, що в Сумах існує проїзний для автобусів і тролейбусів, за яким можна їздити цілий місяць, я чув раніше, але детально не цікавився. Одразу купити його не зміг, хоч і запитав з десяток водіїв, водійок, кондукторів (доводилося навіть стукатися, коли автобуси стояли пустими й чекали наступний рейс). Та виявилося, що вже на початку місяця знайти їх складно. Тобто, купувати проїзний одразу в тролейбусі чи автобусі умовно на лютий варто від 15 до 31 січня (втім мені згодом щастило отримати його у перші числа місяця).
Та коли у листопаді я вперше шукав проїзний, мені довелося їхати в тролейбусне депо. Пояснював на прохідній, що мені треба, після пройшов турнікет, і нарешті отримав документ у типовій радянській касі з напівовальним прорізом у склі.
Який же він — проїзний? Пластиковий, як банківська карта, з прорізом-позначкою місяця, який продавчиня зробила ножицями на моїх очах.
Ціни на проїзний і його переваги
Зараз існує лише два типи проїзних на місяць. Я купую звичайний за 360 гривень. Разовий квиток коштує 8 гривень, тому проїзний — це як 40 окремих поїздок комунальним транспортом. Ще є пільговий місячний проїзний для студентів за 180 гривень.
Нескладна математика — за 360 гривень можна 24 рази проїхати на маршрутці, тобто 12 днів на роботу й додому. А з проїзним отримаєте необмежену кількість поїздок тролейбусами й автобусами на місяць.
Тепер без сумнівів проїжджаю одну зупинку, якщо треба від «МакДональдза» до «Мануфактури». Задовгі інтервали між транспортом іноді компенсую «безплатною» пересадкою. Наприклад, коли треба з Хіммістечка доїхати до Соборної, сідаю на тролейбус №13, а на зупинці Холодноярської бригади забігаю в №15А чи автобус із Басів.
Під час поїздок тролейбусами я вчив правила. «Пасажири мають показати проїзні документи, коли заходять у транспорт». Це важливо, бо хоч ви й знаєте, що маєте проїзний, водії можуть вимагати його. Не завжди зручно підходити, але поки у нас немає культури тривалих проїзних, то така вимога видається логічною. Тому ще одна користь від проїзних — водіям не треба буде продавати квитки й відволікатися.
Приблизно під час третини поїздок у транспорті працювали кондуктори. Якщо більшість пасажирів користуватимуться проїзними, ця професія стане не актуальною. Відтак з’являться гроші, які можна інвестувати в інші потреби. Для перевірки документів буде достатньо контролерів, які заходитимуть у транспорт із певною періодичністю.
Що ще варто покращувати
Зізна́юся, іноді доводиться їхати маршруткою, бо бракує часу чекати комунальний транспорт. На маршрутах щодня працює 38 тролейбусів і 17 автобусів — половина з наявного комунального транспорту. В «Електроавтотрансі» кажуть, що цього достатньо для Сум. Хоча в пікові години, наприклад, тролейбус №7 їздить переповненим. Коли в Сумах часто вимикали світло, й тролейбуси майже не їздили, в автобуси з Басів було неможливо зайти. Пасажири буквально з розгону проштовхували інших. Марина Вакулішина говорить, що бюджет підприємства збільшили лише на 12%, але цих грошей не вистачає для повноцінного розвитку. Також підприємству потрібні водії автобусів, для тролейбусів — вистачає.
Як зменшити інтервали між транспортом, пропонував експерт, що приїжджав до Сум, і я підтримую його ідею — варто оптимізувати маршрути. Зробити їх подекуди коротшими й прокласти до так званих вузлових станцій, де можна буде пересісти на інший транспорт у потрібному напрямку. Треба скласти розклад, так, щоб пасажири мали час на це.
У КП кажуть, що кілька років тому в Сумах ліквідували розворотні кільця, які дозволяли тролейбусам, наприклад, розвернутися біля Центрального ринку. Тобто, була ідея подовжувати маршрути, аби в центрі міста не скупчувався транспорт. Думаю, варто провести ґрунтовне дослідження, аби зрозуміти, як ефективніше використовувати доступні ресурси.
Сумами досі їздять тролейбуси «ЗиУ» виробництва 1990-х років, проєкту 1960-х. Їх не списують, бо вони в робочому стані. В умовах відключень світла й перепадів напруги «ЗиУ» вигідніше використовувати через нижчу вартість запчастин, кажуть в «Електроавтотрансі». Але ці тролейбуси мають дуже високі сходинки, які зовсім не відповідають інклюзивним нормам. Під час поїздок бачив, як старші люди ледь не падали з них, а малеча залазила поповзом. Ці тролейбуси набагато менш комфортні за нові «Богдани».
Розклад — зручно, але можна краще
Комунальний транспорт їздить за визначеним розкладом, який можна знайти у закріпленому повідомленні Telegram-каналу. Завдяки цьому можна прогнозувати час, коли тролейбус приїде на потрібну зупинку. Але є нюанси. У розкладі є час прибуття лише на ключових зупинках. Найчастіше — початкова, кінцева й багатолюдні напівшляху, на кшталт, універмагу «Київ». У який час транспорт буде на решті зупинок — доводиться прогнозувати самостійно. Крім того, у розкладі не пишуть напрямок руху у вказані часові слоти, тому вгадати ще складніше.
Якщо в розкладі писати кожну зупинку, то в таких даних буде важко орієнтуватися, пояснює Марина Вакулішина. Вона рекомендує стежити за розділом «Прогноз» на сайті gps.sumy.ua. Щоправда, в ньому можна побачити лише транспорт, який прибуде в наступні 20-30 хвилин, та й те не всі маршрути. Однак це не допоможе, якщо хочеш запланувати з вечора, коли вийти на зупинку зранку, аби встигнути на потрібний транспорт. Тож хотілося б, щоб «Електроавтотранс» створив зрозумілу мапу чи інфографіку, де можна знайти інформацію про весь транспорт на кожній зупинці.
У КП кажуть, що в лютому графік транспорту кожної зупинки має з’явитися в застосунку «Транспорт Сум» (Google Play, немає в App Store). Розробник створив його і сайт gps.sumy.ua для міста з власної ініціативи, тепер вони комунікують із «Електроавтотрансом» про оновлення. Щоб стежити за транспортом на мапі, я також користувався застосунком EasyWay (Google Play, App Store). Більшість тролейбусів і автобусів мають GPS-трекери. Єдине — вони можуть не працювати під час повітряних тривог, які нині у Сумах часто.
Онлайн замість пластику
У «Електроавтотрансі» кажуть, що знову «активно працюють» над електронним квитком. Завдяки цій системі в транспорті буде можливість купувати через термінал і разові, і місячні проїзні. Що саме вже зробили для запуску електронного квитка, в «Електроавтотрансі» не називають. Додають, що це дороге рішення, яке навряд зможуть впровадити найближчим часом. Водночас кажуть, що домовляються з іншими популярними банками, аби можна було оплатити проїзд через QR-код не лише у «Приват24».
Я впевнений, що систему проїзних варто вдосконалювати. Щонайменше, знайти рішення, як щомісяця поповнювати власний рахунок, а не отримувати чергову пластикову картку зі свіжим прорізом. Треба створити електронні проїзні. Це може бути віртуальний рахунок, який можна поповнити, коли є потреба, а не лише від 1-го до 1-го числа. Крім того, не доведеться опитувати десятки водіїв у пошуках фізичної картки. У пасажирів з’явиться можливість заплатити через банкінг, бо зараз потрібно знаходити 360 гривень готівкою. І це не для всіх зручно.
Попри всі складнощі, я точно не шкодую про свій вибір на користь комунального транспорту. Зрештою, кожна поїздка — це голос за краще місто. Я хочу бачити в Сумах комфортний, передбачуваний міський транспорт і в достатній кількості. Щобільше сум'ян користуватимуться тролейбусами й автобусами, формуватимуть суспільний запит, то швидше вони стануть кращими. Тож може варто спробувати?
