13 квітня, у вихідний день, на який припала Вербна неділя, росіяни вдарили балістичними ракетами по центру Сум. У цей час містяни прогулювалися вулицями, йшли до церкви святити вербу чи спілкувалася з друзями в місцевих кав’ярнях. Близько десятої ранку дві балістичні ракети зруйнували приміщення Конгрес-центру й ще одного з корпусів СумДУ, пошкодили кількадесять житлових будинків, кав’ярень, магазинів. Вже відомо про 32 загиблих і 99 постраждалих людей. Розповідаємо, як сум’яни оговтуються після обстрілу та показуємо наслідки російської атаки.
«Приїхавши, намагалася ні на що не дивитися»
Ще за кількасот метрів від місця трагедії рятувальники обгородили все червоно-білою стрічкою. Вибухова хвиля накрила тут багато житлових будинків, закладів та магазинів. Будівля Конгрес-центру СумДУ, куди поцілила одна ракета, понівечена: в одній частині повністю провалився дах, на дорогу вилетіли металеві каркаси, скло, цегла та фіранки. На коричневу лавку, де у вихідний день зазвичай сидять люди, попадали віконні рами й кущі, які росли поблизу будівлі.
— У Конгрес-центрі на момент вибуху були люди, звідти витягли трьох поранених. Черговий приміщення під час удару отримав контузію, — говорить Ігор Шаповал, в.о. голови Товариства Червоного Хреста України в Сумській області.
Асфальт тут ніби став м’яким, бо наступаючи, відчуваєш дрібні, скрипучі уламки скла. Вони перетворилися на кашу, змішалися із землею. Вулицею прямують люди старшого віку, палицею відкидають гілки дерев, які впали на землю.
У Сумському районному суді, здається, не вціліло жодне вікно. Ліворуч від будівлі стоїть жінка в хустці. Її обличчя похмуре й бліде, вона переступає з ноги на ногу, ніби чогось чекає.
— Як завжди невчасно — сів телефон, чекаю на колегу, вона має приїхати й сфотографувати наслідки. Я власниця медичного центру «Мідас», у нас повилітали вікна, скляні двері, навіть раковину вирвало. Зранку я просто вирішила купити гілочку верби, як інші люди. Свято ж сьогодні, а на що його перетворили росіяни? Вже на пів дороги почула вибухи, одразу примчала сюди. Приїхавши, намагалася взагалі ні на що не дивитися, адже просто не могла підняти очей на те все, — розповідає жінка.
Дорогою, що всипана склом, швидко крокують люди різного віку. Сум’янка Алла поспішає до сестри, адже її квартира на першому поверсі лишилася без вікон. Зайшовши в арку, опиняємось у внутрішньому дворі будинків. Кілька жінок стоять поруч із під’їздом, обговорюючи те, що трапилося.
— Моя донька на момент вибуху була у квартирі, її придавило меблями, які повалилися від вибухової хвилі. Коли побачила це, почала кричати, гукала рятувальників. Вони почули й визволили її. Слава Богу, донька в порядку, — розповідає 50-річна Людмила.
На місці удару загинули водій і пасажири автобуса
Уже кілька годин поруч із Конгрес-центром лунає набридливий звук — сигналізація пошкодженої автівки. На вулиці стоїть з десяток різних авто, які згоріли. Від більшості лишився тільки поржавілий каркас.
На перетині Маґістратської й Петропавлівської — людей найбільше. Рятувальники на спеціальній техніці розбирають завали одного з корпусів університету, поліціянти фіксують злочини росіян. На перехресті земля перетворилася в брудне місиво: стала вологою від гасіння пожежі, змішалася із чорним попелом, склом, гіллям дерев. Ступаєш на неї, наче як у в’язку смолу. У повітря здіймається пил, звідусіль відчувається запах гарива й крові.
У самому центрі перехрестя вже кілька годин поспіль незрушно стоїть понівечений, червоний автобус. Рятувальники поступово виносять людей із салону, на водійському кріслі досі лежить тіло. За словами очевидців, під час удару більшість людей, хто перебував в автобусі, загинули. Пізніше «Електроавтотранс» повідомив, що за кермом був їхній водій Микола Леон. Чоловік помер.
На цьому роздоріжжі з місця на місце ходять посадовці з Сумської ОВА й МВА й поглядають на роботу рятувальників. Посадовці Володимир Артюх, Тарас Савченко і Сергій Кривошеєнко на всі наші запитання відповідають, що нічого коментувати зараз не можуть.
— Поки рятувальники працюють, ми нічого не готові сказати. Про детальні наслідки говоритимемо пізніше, — каже Володимир Артюх.
Ще один корпус університету залишився без вікон, а одна з його частин повністю зруйнована. Всередині приміщення працівники університету підмітають скло. Чоловік у робочій формі перевіряє, чи вціліло щось в кабінетах.
— Я був у фоє, коли почув два вибухи, але залишився неушкодженим. Крім того, в укритті займалися діти. У нас повилітали вікна, двері. Тепер все прибираємо, — каже він.
Прибирають розбите скло і допомагають людям
Трохи далі від епіцентру вибуху свої намети розгорнули волонтери. Вони пригощають сум’ян гарячим чаєм, розмовляють із ними, аби хоч трохи заспокоїти. У натовпі можна розгледіти людей з наліпками «Психолог», які спілкуються з очевидцями подій.
Поруч із місцевим кафе працівники підмітають скло й прибирають звалища будівельного сміття. Хлопець, який працює в закладі, вирішив допомогти людям із будинків поруч — він витягує понівечені рами вікон.
— Добре, що наш заклад розташований у підвальному приміщенні. Тому ні працівники, ні відвідувачі не постраждали. Лише вибиті вікна, двері. Скло і сміття ми вже майже прибрали, тому вирішив підійти до людей із житлового будинку, допомогти їм, — розповідає кухар Євген.
На вулиці Петропавлівській вікна й двері вилетіли в багатьох закладах і магазинах: «Дари моря», «Вина світу», EconomClass, Strudel й інших. Більшість працівників, які знаходилися на роботі на момент удару, відпустили додому, щоб ті оговтувалися після того, що сталося. Інші ж приїхали змітати скло і прибирати наслідки.
Станом на 18:00 відомо про 34 людини, які загинули внаслідок російської атаки по центру Сум. Також постраждало 117 людей, з них 15 — діти. У Сумській громаді оголосили Дні жалоби за загиблими: 14, 15 та 16 квітня. Також вшановуватимуть загиблих і в інших містах України, про це повідомили у Харкові, Львові, Кривому Розі й не лише.
Кілька Telegram-каналів створили банку, щоб зібрати кошти на допомогу постраждалим. Спільними зусиллями люди вже накопичили майже п’ять мільйонів гривень.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів