У Сумській громаді встановили мораторій на перейменування топонімів до завершення дії воєнного стану. Але що тепер буде з вулицями Менделєєва, Кожедуба та проспектом Лушпи? Їх варто перейменувати в рамках декомунізації та деколонізації. Чи зможуть завершити процес? Цукр поспілкувався про це з експертами та дізнався, чому мораторій — важливе рішення та як можна вирішити проблему з перейменуваннями на прикладах інших міст України.
Чому ввели мораторій
З початком російсько-української війни в Україні, зокрема в Сумах, почали перейменовувати вулиці на честь загиблих військовослужбовців. З повномасштабним вторгненням ця кількість зросла, і родини або знайомі захисників усе частіше зверталися до місцевої влади з таким запитом. Тож Сумська міська рада вирішила запровадити мораторій на перейменування.
Він охоплює всі вулиці, бульвари, майдани, площі, проспекти, провулки, проїзди й тупики. Діятиме до завершення правового режиму воєнного стану. У міськраді кажуть, що це вимушений крок.
— Хтось просив не поспішати. Хтось ініціював перейменування вулиці, яка нещодавно вже була перейменована. Деякі мешканці — прямо чи опосередковано — висловлювали нерозуміння: навіщо змінювати назви зараз, коли триває війна? Саме тому вирішили призупинити цей процес — до перемоги, коли суспільство буде готове осмислити втрати глибше й відповідальніше, — пояснили в міській раді.
Водночас завершили останні перейменування: вулиця Реміснича отримала назву Віталія Терещенка, а Водну назвали на честь Дмитра Богачова. Їх ініціювали ще раніше, вони пройшли повну процедуру громадських обговорень і їх офіційно винесли на розгляд сесії ще до ухвалення мораторію.
Як це вплине на процес декомунізації
Художник, краєзнавець і мистецтвознавець Костянтин Аленінський просив ввести мораторій на перейменування ще у квітні 2024 року. Зараз родичі загиблих ініціюють перейменування вулиць, назви яких міняли у 2022-2023 роках, пише Костянтин на своїй сторінці у Facebook. Але в Сумах їх лише 800.
— Зараз же накопичилося безліч петицій і колективних звернень від родичів загиблих. Звісно, міськрадо, ваш мораторій їх всіх дуже образить! Перейменували пару днів тому вулицю Ремісничу на вулицю загиблого солдата Терещенка. Ніхто не скликав топонімічну комісію й не порадився з експертами, — пише краєзнавець.
Ініціатор і модератор робочої групи з деколонізації топоніміки при Сумській міськраді Максим Корнієнко вважає, що рішення про мораторій правильне, але запізніле. Про це говорили й раніше в рамках робочих зустрічей.
Так було у травні 2023 року. Тоді міська організація української Спілки ветеранів Афганістану запропонувала перейменувати вулицю 2-га Харківська на Воїнів-інтернаціоналістів. Але до листопада 2022 року в Сумах була вулиця Інтернаціоналістів. Тоді її разом із понад 200 топонімів після громадських обговорень перейменували на Збройних сил України.
Максим каже, що в рамках Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» в Сумах зробили майже все. Але, за його словами, проблема в іншому — точкові ініціативи, які розглядають не як складові топонімічної системи, а як окремі рішення.
Водночас робочу групу створювали у 2022 році для того, щоб відійти від точкового підходу, а підійти до процедури системно, пояснює ініціатор групи з деколонізації топоніміки. Тобто потрібно напрацювати певний алгоритм наступних перейменувань, щоб робити це комплексно. Наприклад, як це було у 2022 році, коли робоча група працювала над цілим списком вулиць, проспектів і провулків протягом трьох місяців, пише «Суспільне Суми». За цей час визначили топоніми, які потребують заміни, зібрали пропозиції містян і надали пропозиції, на які саме назви можна їх замінити. Тоді перейменували понад 200 вулиць у громаді.
Керівник громадської організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков говорить, що спочатку треба було завершити процес декомунізації в громаді, а вже потім вводити мораторій на перейменування.
А як в інших містах, і що нам з цим робити
Щоб вийти з цієї ситуації, Вадим Поздняков пропонує два варіанти вирішення. Перше, що можна зробити, — створити так званий резерв. Тобто називати вулиці лише іменами тих загиблих, які отримали звання Героїв України. Так в Україні вже роблять деякі громади.
— Це один із найадекватніших варіантів. Умовно в тому ж Харкові на Алеї Слави вже більше тисячі людей поховано, можливо, до двох навіть. Та сама історія в Києві, у багатьох інших містах і навіть селах. У селі може бути десять загиблих і лише п'ять вулиць. Тому логічно, що вже, на жаль, кожен не отримає іменну вулицю. Ми бачимо, яка інтенсивність війни, яка кількість ще досі зниклих безвісти, яка кількість загиблих, яких ще не повернули, невпізнаних тіл тощо, — пояснює Вадим.
Керівник «Деколонізації. Україна» каже, що в Сумах залишилося ще п’ять вулиць, які потрібно перейменувати в рамках декомунізації. Це вулиці Менделєєва, Кожедуба і Чехова, проспект Михайла Лушпи та провулок Чехова. Наприклад, припускає Вадим, можна було б зарезервувати вулицю Менделєєва під військового, який отримав би звання Героя України.
Так роблять у багатьох містах України — як в обласних центрах, так і в менших населених пунктах. Зокрема, офіційно така схема працює в Хмельницькому. У місті є кілька зарезервованих вулиць, які можуть перейменувати на честь загиблого військового, який отримає статус Героя України.
Другий варіант вирішення цієї проблеми — це приклад Києва. За словами Вадима, у столиці діє мораторій на перейменування вулиць. Однак є прописана примітка — можна змінювати назви за рекомендацією від Інституту національної пам'яті.
Мораторій у Сумах — це спроба знайти баланс між вшануванням памʼяті загиблих військових і збереженням логіки в перейменуваннях. А щоб не було плутанини та важливий процес декомунізації тривав, варто подивитися на досвід інших громад.