Концепція міст-партнерів у світі з'явилася після Другої світової війни як спосіб допомогти у відбудові. Для узаконення відносин населені пункти укладають угоди про співпрацю й можуть підсилювати одне одного. Під час повномасштабної війни партнери допомагають українським містам «гуманітаркою», технікою, організовують відпочинок для дітей.
Суми зараз мають 15 дружніх міст — від польського Гожува-Великопольського до французького Орлеана. Розповідаємо, що міста-партнери з інших країн передають Сумам, як з ними шукати зв’язок, та чому дипломатія з горілкою не працює.
Що таке міста-партнери і яка від них користь
Термін «Міста-побратими», які зараз частіше називають містами-партнерами, з’явився після Другої світової війни як спосіб допомогти постраждалим європейським містам у відбудові, пояснювала громадська організація «Центр спільних дій». Зараз такі партнерства допомагають розвивати міжнародні зв’язки на рівні органів місцевого самоврядування.
Зазвичай найбільше партнерів мають великі міста або територіальні громади в прикордонних областях. Проте не всі з них користуються можливостями співпраці — чимало партнерств мають лише декларативний характер.
Зв’язки між містами можуть допомогти розвинути туризм, створити нові економічні або культурні проєкти, посилити євроінтеграційні процеси в регіонах та зміцнити міжнародні зв'язки українських громад, пояснювали в організації. А під час війни — залучити ресурси для відбудови громад або гуманітарної підтримки переселенців.
Після початку повномасштабного вторгнення європейські громади стали активно допомагати українським партнерам. Надсилали гуманітарну допомогу, генератори, інше технічне обладнання, пояснюють Цукру в організації «U-LEAD з Європою». Ще в липні 2022 року Transparent Cities підрахували, що 50 міст України отримали допомогу від партнерів 147 разів від початку вторгнення.
Проте угоди про партнерства укладають не лише великі міста, кажуть у «Центрі спільних дій». Наприклад, Овруцька громада на Житомирщині (приблизно 37 тисяч жителів) домовилися про співпрацю з польською громадою Цедри-Вельке (приблизно сім тисяч жителів). У межах партнерства українська громада отримала пожежний автомобіль у подарунок від польського міста.
Щоб ефективно шукати міста-партнери, фахівці «Центру спільних дій» радять громадам створити координаційний штаб із працівників, які володіють іноземними мовами та розуміються на міжнародній співпраці. Їхні завдання — надсилати офіційні листи й запити, інформувати про проблеми, займатися фандрейзингом. Такі штаби мають регулярно звітувати про свою роботу, наприклад, у соцмережах — це підвищує довіру потенційних партнерів.
Крім того, громада має чітко визначити, що може запропонувати партнерам у відповідь. Це не обов'язково матеріальна допомога — можна ділитися досвідом реформ, кризового менеджменту чи залучення громадян до ухвалення рішень. Головне — забезпечити двосторонність партнерства.
Для пошуку партнерів існує кілька платформ. На урядовому порталі «Децентралізація» можна заповнити анкету про пошук міста-побратима. Європейський портал Twinning.org допомагає знайти партнера за критеріями — країна, розмір громади, тематика співпраці. Платформа Cities4Cities від Ради Європи орієнтована на конкретні запити українських міст під час війни. Фахівці радять користуватися й особистими контактами — це найнадійніший фундамент для партнерських стосунків, пояснювали вони.
Після знайомства з потенційним партнером громади укладають договір про партнерство та співробітництво. У ньому важливо розписати конкретні напрями співпраці та проєкти, строк дії, питання фінансування. Договір підписує голова громади, але іноді потрібне погодження місцевої ради. Детальніше про те, як громадам шукати міста-партнери можна почитати в повній версії інструкції від «Центру спільних дій».
Які міста є партнерами Сум і як з ними домовлялися
Загалом Суми зараз мають 15 дружніх міст, але з деким уже майже не працюють. Найтриваліше партнерство — з польським Гожувом-Великопольським — угоду підписали ще 2005 року. У 2013-му Суми домовилися про співпрацю з польським Любліном.
Також ще до повномасштабної війни партнерами стали німецьке Целлє, болгарська Враца, китайські Сіньсян і Чжецзян, грузинське Кутаїсі. Утім, лише кілька міст, із якими укладали угоди раніше, продовжують допомагати Сумам.
Протягом повномасштабної війни в нашого міста з’явилося п’ять партнерів. У 2023-му — словацька Банська Бистріца й американське Сакраменто. Фінська Хямеенлінна та португальська Коїмбра стали партнерами Сум 2024-го. Цьогоріч місто уклало угоду з французьким Орлеаном.
У складі Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міськради працює відділ міжнародної співпраці. Серед його завдань, які написані в положенні про роботу, — «сприяти встановленню партнерських зв’язків» між нашою громадою та містами інших країн. Також представники Департаменту представляють інтереси Сумської міськради під час комунікації з партнерами, аби розвивати міжнародну співпрацю.
Більш конкретні завдання, записані в положенні, — готувати проєкти документів про співпрацю з партнерами, а також вести з ними ділове листування. Про те, як Суми працюють з партнерами з інших країн наприкінці липня ми поговорили з Артемом Кузнецовим, вже колишнім першим заступником міського голови Сум. У серпні його звільнили з посади, але розмова залишається актуальною.
Кузнецов працював першим заступником міського голови Сум півтора року. Міжнародні партнерства були одним із головних напрямів його роботи. Він пояснює, як міста встановлюють контакти між собою.
— Була президентська ініціатива — укладати угоди з містами країн, що входять до G7. Але ця вказівка була на державному рівні, а ми як органи місцевого самоврядування також пишемо листи про бажання співпрацювати з іноземними містами в посольства Франції, Великобританії, — говорить Кузнецов.
Утім часто вдається домовитися про співпрацю завдяки особистим зустрічам. Артем Кузнецов пояснює на прикладі угоди Сум із французьким Орлеаном.
— Спершу їхні посадовці на рівні регіону, як у нас обласна рада, заслухали лист про те, що Суми шукають партнера. Мера Орлеана Сержа Груара це зацікавило і він погодився підтримати.
Однак одразу після цього ніяких дій не було, каже Кузнецов. Згодом на одному з форумів сумський посадовець зустрів представника однієї громадської організації, який якраз живе в Орлеані.
— Я попросив його поспілкуватися з місцевою радою, і вони змогли організувати онлайн-зустріч із мером. Після нашої розмови з очільником Орлеана йому захотілося відвідати Суми. Наприкінці 2024 року Серж Груар приїхав і був вражений, як місто працює, попри тривоги. Окремо відзначав скульптури француза Аристида Круазі на сумському кладовищі. Після цього Суми й Орлеан підписали угоду, — розповідає Кузнецов.
Після цього візиту Орлеан став надсилати Сумам гуманітарну допомогу: пральні й сушильні машини, мікрохвильовки, підгузки, візки для людей з інвалідністю та інше медичне обладнання. Також посадовці французького міста домовилися з громадською організацією Dignitas, аби запустити роботу мобільних клінік у Сумах, розповідає Артем.
— Засновник ГО — з Орлеану й товаришує з їхнім мером. До роботи будуть залучені лікарі з Сум та Орлеану. Це важливо для старостинських округів, бо звідти людям особливо важко дістатися лікарень міста.
Меморандуми про партнерство не зобов’язують до конкретних дій. Скоріше документ лиш декларує наміри співпраці, пояснює Кузнецов.
Посадовець розповідає, що в липні також вдалося встановити контакт з англійським містом Болтон. У ньому живе сум’янин, який допоміг зв’язатися з місцевою міськрадою.
— У Болтоні провели засідання ради, де озвучили, що отримали листа з міста Суми про бажання підписати меморандум. Вони одноголосно підтримали рішення, — ділиться Артем.
Що Суми отримували від партнерів і з ким можуть співпрацювати надалі
Найбільше гуманітарної допомоги Сумам передало німецьке Целлє, говорить Кузнецов. Це місто — один із найстаріших партнерів із 10-річною історією співпраці.
Від початку повномасштабної війни німецький партнер передав 11 гуманітарних вантажів. Зокрема, Суми отримали легкові та пожежне авто, машини швидкої допомоги, мікроавтобус, зарядну станцію. Також у червні 2025 року Целлє організувало відпочинок для дітей-сиріт і дітей із нашої громади, чиї родини мають складні життєві обставини.
Литовський партнер, місто Мажейкяй, яке має 40 тисяч жителів, нещодавно закупило медикаментів на 40 тисяч євро для Сум, розповідає посадовець. Також Рада Мажейкяйського району разом із партнерами реалізовували в нашій громаді грантовий проєкт на 170 тисяч євро в галузі управління відходами у 2023 році.
Фінська Хямеенлінна зараз готує два міські автобуси, наповнені гуманітарною медичною допомогою, які мають передати Сумам. Поки документи про передачу гуманітарної допомоги від партнерів із Фінляндії погоджує Міністерство розвитку громад, пояснюють у міськраді.
«Гуманітарний» транспорт не можна було законно використовувати на платних міських маршрутах до серпня цього року. Тепер запрацювали зміни, що дозволяють використовувати автобуси від партнерів легально. Та весь отриманий транспорт поки не працює в Сумах, бо міська рада має провести голосування й передати його на баланс КП «Електроавтотранс».
З польським Любліном Суми реалізували проєкт для безпеки жителів. За 5,9 мільйона гривень закупили чотири модульні укриття, провели тренінги, видали буклети про домедичну допомогу. На сховищах від польських партнерів є символіка Любліна.
Зараз сумські посадовці ведуть перемовини з новими партнерами. Зокрема, комунікують із польським Влоцлавеком, турецьким Трабзоном, американською Талсою.
Ще 2023 року Суми підписали Меморандум про взаєморозуміння з американським Сакраменто. У 2023 році їхній мер планував приїхати до Сум з допомогою, але через корупційний скандал з тодішнім міським головою Сум американці призупинили співпрацю, ділиться Кузнецов.
— Після зміни керівництва в Сумах ми написали їм листа. Вони довго не реагували, а нещодавно віцемер Сакраменто відповів: «У нас закінчується каденція мера. Ми розуміємо, що вам потрібна допомога, ви на фронтлайні. Спробуймо відновити співпрацю», — переповідає сумський посадовець.
Суми можуть пропонувати партнерам у відповідь насамперед досвід виживання в умовах війни. Як організувати роботу з ліквідації наслідків, як зберегти працівників, як працювати за значного відтоку персоналу, вважає Кузнецов.
З кожним партнером Суми шукають точки дотику — економічну, історичну спадщину. Але часто знаходять спільне завдяки роботі університетів.
— Наші СумДУ, СНАУ, СумДПУ звучать авторитетно не лише в межах України, а і в Європі. Маємо багато успішних кейсів обміну між університетами. Молодь, студенти — це завжди про розвиток і майбутніх професіоналів, які на своїх місцях виконуватимуть обов’язки, — пояснює Артем.
Важливість партнерств між містами підтверджують і міжнародні експерти. У коментарі Цукру команда міжнародних партнерств організації «U-LEAD з Європою» пояснює, що завдяки партнерствам громади можуть реалізовувати різні заходи — від навчальних візитів до спільного підвищення спроможності чи розробки проєктів для залучення фінансування.
Міжнародне партнерство допомагає українським громадам краще зрозуміти європейські цінності й демонструє реальність майбутнього членства України в ЄС. Воно забезпечує доступ до експертизи в зеленій енергетиці, управлінні відходами, стратегічному плануванні й розвитку бізнесу, кажуть в організації.
— Успішні партнерства працюють найкраще, коли починаються з малого, базуються на довірі та підтримують регулярну комунікацію, — додають експерти.
Майбутнє за проєктним менеджментом, а не горілкою
Суми співпрацюють і з українськими містами. Тернопіль став партнером нашого міста в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч». Хоч у ньому «держава сама визначала, кому з ким дружити», результат перевершив очікування, ділиться Кузнецов.
— Тернопіль перерахував Сумам два мільйони гривень субвенцій, які ми витратили на відновлення зруйнованих будинків. Місто приймає релокований сумський бізнес, дає гарні умови. Навіть створили хаб для можливої евакуації жителів Сум.
Також Суми підписали меморандум про співпрацю з Чернівцями. Партнери планують провести традиційний ярмарок крафтовиків у Чернівцях із виробниками з обох міст.
Кузнецов вважає, що Сумам варто співпрацювати з Тернополем і Чернівцями в тристоронньому форматі. За його словами, міста на заході вже не потребують того, що критично необхідно Сумам.
— Вони йдуть трохи попереду. У них краща ситуація з транспортом, впроваджений електронний квиток, медицина не потребує УЗД-апаратів. Можливо, їхні партнери матимуть те, що не потрібно їм, а необхідно нам. За таким трикутником можна працювати, — пояснює логіку Кузнецов.
На його думку, міській раді бракує спеціалістів, які знаються на проєктному менеджменті й роботі з грантовими коштами.
— У майбутньому залучати гроші для відновлення можна буде переважно завдяки проєктному менеджменту. Вже й зараз не можна поїхати з пляшкою сумської горілки й домовитися з кимось за щось, — пояснює свою думку посадовець.
Для європейських партнерів підтримка Сум — це також питання іміджу. Мер Орлеана казав, що захотів підтримувати Суми, бо їм важче, ніж містам на заході України, розповідає Кузнецов.
Також каже, що в міській раді розробляють онлайн-інструмент для моніторингу співпраці з містами-партнерами. Громада зможе бачити, яка допомога від кого надходить і кому розподіляється. Навесні подібний інструмент анонсували для моніторингу стратегії розвитку громади.
