Наприкінці березня колишній міський голова Сум Олександр Лисенко повідомив, що приєднується до лав ЗСУ. Лисенка разом з іншим посадовцем підозрюють в одержанні хабаря сумою 1,4 мільйона гривень. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Останнім часом українські журналісти почали говорити, що вступ підозрюваних до війська — одна з «лазівок», яка дозволяє уникнути покарання за злочини. Чи має справа Лисенка спільні риси з такими випадками? Розповідаємо, на якому етапі розгляд його справи, де він зараз проходить військові навчання та чи завадить його служба відвідувати засідання суду.
Підозрюваний у корупції пішов у військо
«Молодець». «Божої благодаті й захисту вам, Олександре Миколайовичу». «Гідний вчинок». «Дякую за захист» — такі коментарі лишали під постом колишнього міського голови Олександра Лисенка. У цій публікації 25 березня він повідомив, що відтепер проходить службу в Збройних Силах України.
— Офіційно повідомляю — наразі я проходжу службу в лавах Збройних Сил України. Наразі знаходжуся на військовому полігоні. Далі буду проходити службу в тій бойовій частині, яку обере військове командування. Проте продовжу інформувати вас, дорогі сумчани й сумʼяни, щодо ситуації в нашому рідному місті та громаді, — написав Лисенко.
Півтора року тому СБУ спільно з НАБУ та САП затримали міського голову Сум Олександра Лисенка та директора департаменту інфраструктури міської ради Олександра Журбу. Це сталося, коли посадовці начебто одержували хабар — 1,4 мільйона гривень. Вони вимагали неправомірну вигоду за новий тариф на побутові відходи, а також, щоб не створювати штучні перешкоди у роботі одного підприємства, повідомляла САП.
Наступного дня Лисенку і Журбі (його далі згадувати не будемо) повідомили про підозру. 4 жовтня ВАКС обрав міському голові запобіжний захід: залишатися під вартою до 2 грудня 2023 року, але з можливістю внести три мільйони гривень застави.
Заставу внесли наступного дня. Лисенка випустили з-під варти, але зобов’язали прибувати за першою вимогою суду, не виїжджати із Сум без дозволу, повідомляти прокурора, якщо змінить місце проживання, заборонили спілкуватися із депутатами міської ради. Згодом його відсторонили від виконання обов’язків міського голови.
У відповідь на запит Цукру в САП відповіли, що 25 березня 2024 року досудове розслідування справи Лисенка завершили. 18 вересня обвинувальний акт передали до ВАКСу. За інформацією аналітичного ресурсу Clarity Project, з того часу й аж до березня 2025 року суд постановив шість ухвал. Жодного з цих документів публічно не оприлюднили. Немає їх і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» пояснюють, що деякі ухвали можуть публікувати привселюдно лише через рік після того, як їх створили. Сьогодні справа Лисенка за номером 991/9932/24 призначена до судового розгляду, наступне засідання проведуть 26 травня о 10:30, пише ресурс «Судова влада України».
Де і за якою військовою спеціальністю навчається Лисенко
Олександр Лисенко протягом останнього часу активно публікував дописи у своїх соцмережах. У Facebook він писав про наслідки обстрілів, кількість збитих ворожих шахедів, вітав сум’ян зі святами чи просто публікував фото міста. З того часу, як Лисенко приєднався до ЗСУ, він тричі викладав фото у військовій формі. Наприклад, на одній світлині він з колегами святить паски до Великодня.
Лисенко проходить військове навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Цю інформацію підтвердила Академія у відповіді на запит Цукру.
— Перебування Олександра Лисенка в Академії має виключно навчальний характер, це не є підставою визнавати його частиною особового складу нашого закладу. Після завершення навчання його направлять до відповідної військової частини згідно з розподілом, визначеним вищим органом військового управління, — відповіли в Академії.
У квітні в анонімному Telegram-каналі «Сумка Лисенка» оприлюднили нібито витяг з наказу від 24 березня цього року, у якому йшлося про призначення Лисенка на посаду слухача курсів в Національній академії.
— Майора Лисенка Олександра Миколайовича, якого призвав на військову службу за під час мобілізації на особливий період Сумський міський ТЦК та СП, призначити на посаду слухача штатних курсів та курсів перепідготовки й підвищення кваліфікації. Номер військово-облікової спеціалізації — 342000, — йшлося в документі.
«342000» — це спеціальність військовослужбовця, який організовує психологічну підтримку персоналу, чи за іншою назвою займається психологічним забезпеченням, йдеться в переліку військово-облікових спеціальностей Міноборони. Інформацію про спеціальність і умови мобілізації Лисенка в Академії не можуть ні підтвердити, ні спростувати, адже такі дані конфіденційні.
Приєднатися до ЗСУ, щоб уникнути покарання
Підозрювані й обвинувачені в корупційних справах можуть приєднатися до війська добровільно або, отримавши повістку. Цього не забороняє закон, пояснює Павло Демчук, старший юридичний радник антикорупційної організації Transparency International Ukraine. Проте робити це можуть навмисно, щоб затягнути судовий процес.
— Якщо людину мобілізували, то в суду є обов’язок зупинити розгляд її справи. А в кожної такої справи є строк давності від 5 до 15 років, залежно від тяжкості злочину. Поки обвинувачений служить у війську, цей термін спливає. Коли він минає остаточно, людину до відповідальності не притягують, — пояснює Павло Демчук.
Уявімо, що подія трапилася у 2016 році, її строк давності 10 років, а у 2025 році суд на кінцевих етапах майже завершує її розгляд. І раптом підозрюваний вирішує піти у військо, розгляд справи призупиняють, а вже за рік строк її давності завершується.
Такі випадки час від часу трапляються з українськими посадовцями, яких, зазвичай, підозрюють у корупції чи зловживанні службовим становищем. У жовтні 2022 року НАБУ і САП повідомили про підозру голові Державної фіскальної служби Роману Насірову. За даними слідства, на своїй посаді у 2015-2016 роках він отримав хабар сумою 722 мільйони гривень. Також його підозрюють у справі з газовими схемами екснародного депутата Олександра Онищенка.
Після 2022 року справу поступово розглядали у ВАКС, та у квітні 2025 Насіров раптово не з’явився на засіданні суду. Річ у тому, що він мобілізувався до лав ЗСУ, ймовірно, щоб уникнути покарання. Його адвокати надіслали клопотання про те, щоб розгляд справи призупинили. Проте через суспільний розголос наказ про мобілізацію Насірова скасували вже 10 квітня.
Такий фінал гучної справи скоріше виняток, адже інші підозрювані в корупції, де фігурують менші суми, продовжують служити у війську, а строк давності їхніх справ спливає. Зараз відомо, що 48 підозрюваних добровільно приєдналися до ЗСУ після того, як їхні обвинувальні акти направили до суду, повідомили Цукру в САП. Детальніше про такі справи розповіли журналісти Bihus.Info.
Суди по-різному вирішують зупиняти чи ні розгляд справи у таких випадках. Деякі роблять це автоматично, якщо отримують клопотання від адвоката і підтверджуючі документи. Інші — звертаються із запитами до військових частин про те, чи можуть обвинувачені відвідувати судові засідання. Однак Верховний Суд вважає, що варто обов’язково спиратися на перший варіант, пояснює Павло Демчук.
— Як на мене, краще перевіряти підстави мобілізації й те, чи дійсно людина не зможе відвідувати судові засідання з огляду на характер служби, а не автоматично зупиняти розгляд справи. А для того, щоб «лазівка» з уникненням покарання не працювала, треба внести ці зміни у статтю 335 Кримінального процесуального Кодексу України, — пояснює Павло Демчук.
Лисенко теж уникатиме відповідальності за корупцію?
Українському суспільству шкодить, що підозрювані й обвинувачені уникають покарання, адже це здається несправедливим. Крім того, ці люди можуть псувати репутацію війська, демотивувати тих, хто справді мобілізувався, щоб захищати країну. Звісно, особа, яку підозрюють у хабарництві, яка завдала корупційних збитків державі, може змінитися і приєднатися до ЗСУ, щоб бути там корисною. Та цього ніколи не можна знати напевне.
Цукр телефонував і писав у соцмережі Олександру Лисенку, щоб більше дізнатися про його мобілізацію. Поки він не відповів. Але ми готові доповнити текст, якщо Лисенко погодиться відповісти на наші запитання. Нам вдалося зв’язатися з його адвокаткою Юлією Молібог. Вона говорить, що Лисенку вручили повістку на одному з блокпостів. Після цього він розпочав військові навчання, а до судових засідань приєднується онлайн.
— Ми не подавали клопотання про те, щоб розгляд справи призупинили й найближчим часом не плануємо. Як будемо діяти, коли Олександр Лисенко виконуватиме бойові завдання, поки не скажу, адже так далеко наперед не заглядаю. Суд може підлаштовуватися під нього, переносити справу на ту дату, коли Олександр зможе приєднатися онлайн, — стверджує Юлія Молібог.
Крім того, що мобілізація Лисенка може вплинути на строки давності справи, у суді його службу в ЗСУ можуть розцінити, як позитивну характеристику, пояснює Павло Демчук. А це впливатиме на пом’якшення покарання, якщо так вирішить суд. Цукр стежитиме за тим, як рухатиметься ця справа далі.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
