Бус для шкільних поїздок, архів у безпечному місці й пожежна машина з Волині — 160 громад з різних куточків України підтримують Сумщину через проєкт «Пліч-о-пліч». Програма дозволила залучити сім мільйонів гривень на допомогу нашій області, понад 500 дітей відпочили на заході України, а деякі побували за кордоном. Розповідаємо, чим Юнаківку підтримують громади-партнери, хто погодився зберігати архіви Великої Писарівки, і яке місто допомагає Сумам відновлювати будинки після російських атак.
Для цього тексту ми поспілкувалися з:
- Ігорем Кальченком — керівником апарату Сумської обласної військової адміністрації, координатором проєкту «Пліч-о-пліч» у регіоні;
- Людмилою Бірюковою — головою Великописарівської громади;
- Оленою Сімою — головою Юнаківської громади.
Держава й особисті зв'язки: як шукають партнерів
«Пліч-о-Пліч» — це проєкт, який об’єднує тилові й центральні громади України з громадами-форпостами. Останні — це ті території, які розташовані вздовж кордону й на лінії бойового зіткнення, де значна частина об’єктів інфраструктури пошкоджена та зруйнована. Громади-партнери допомагають їм відновитися.
У проєкті бере участь 51 громада із Сумщини. На сьогодні вже 160 громад з різних регіонів України підписали меморандуми про партнерство з нашою областю. Це зробили протягом року в рамках проєкту «Пліч-о-пліч», зараз триває вже четверта хвиля. Одна громада-форпост може мати одразу кілька партнерів, пояснює координатор програми Ігор Кальченко.
Зазвичай Міністерство регіонального розвитку зіставляє населені пункти за рівнем бюджету й кількістю населення, щоб вони були рівнозначними. Невеликі громади на заході України, як правило, контактують з невеликими із Сумщини. І навпаки — наприклад, Суми й Тернопіль — це рівнозначні громади, які допомагають одна одній.
Проте це не виключає й особистих зв'язків, каже Ігор Кальченко. Якщо в голови громади є знайомство з колегою з іншого регіону, вони можуть самостійно домовитися про співпрацю в межах проєкту.
Мільйони на відбудову, генератори й відпочинок для дітей
Як же партнери допомагають громадам? За рік вдалося залучити близько семи мільйонів гривень для Сумщини, говорить Ігор Кальченко. Але також вони надають матеріально-технічну й гуманітарну допомогу, відновлюють і ремонтують об’єкти, влаштовують культурні, освітні та спортивні заходи для молоді. А ще підтримують дітей, організовуючи поїздки в оздоровчі табори та шкільні ліги.
Фінансова підтримка. Найбільшу грошову допомогу за цей час отримали Суми. Тернопільська міська рада виділила два мільйони гривень на відновлення об'єктів житлово-комунальної та соціальної інфраструктури. Цим коштом потім відновлювали будинки після російських атак на 12-му мікрорайоні.
Вараш передав таку ж суму Миропільській громаді на підтримку місцевих жителів. Городоцька — виділила мільйон гривень Юнаківській на відновлення зруйнованого житла. А Кременчук передав стільки ж Охтирці на відновлення ліцею.
Крижопільська селищна громада надала 300 тисяч гривень Хотіні на оздоровлення дітей та автомобіль швидкої медичної допомоги. Гніздичівська громада зі Львівщини виділила 400 тисяч гривень Краснопільській на матеріальну допомогу сім'ям у складних життєвих обставинах.
Обладнання та техніка. Ігор Кальченко пояснює, що кожна громада вибудовує свою комунікацію. Деякі одразу кажуть, що їм не треба гроші, а просять конкретну допомогу, наприклад, дизельні обігрівачі чи зарядні станції.
Так, Ківерцівська громада з Волині передала Тростянцю генератор, трансформатор і насос для водопостачання. А Торчинська — надала Шалигинській пожежний автомобіль.
Есмань від свого партнера — Великобірківської громади з Тернопільщини — отримала чотири ноутбуки, два принтери, кутову шліфувальну машину, змінні акумулятори, шурупокрут, бензопилу й мастила.
Допомога дітям. Понад 500 дітей із прикордонних громад Сумщини цього року оздоровилися у Львівській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській областях. Деякі за кошти партнерів побували за кордоном — у Польщі й Німеччині.
Яворівська міськрада організувала відпочинок 25 дітей із Шалигинської громади у Вінцері в Німеччині. А ще 20 дітей з Нової Слободи оздоровлювалися в Тараканівській і Повчанській громадах на Рівненщині.
У межах проєкту також проводять спортивні заходи. У Тернополі відбувся турнір з футзалу серед юнаків 5-9 класів «Згуртовані громади: Тернопіль-Суми». На гру зібралися юні спортсмени з Охтирки, Самбора, Мостиська та Борислава.
Символічні проєкти. Окрім фінансової й матеріальної допомоги, є й інші історії співпраці. Наприклад, Онуфріївська громада з Кіровоградщини організувала благодійний ярмарок «Наша сила у єднанні» напередодні Великодня. Зібрані майже 190 тисяч гривень передали Березівській громаді на Сумщині, щоб створити Меморіал полеглих Героїв.
Інший приклад єдності, каже Ігор Кальченко, — фестиваль борщу Великописарівщини, який уже вп'яте зібрав людей разом. Цього року свято відбулося в Приютівській громаді Кіровоградської області.
Юнаківська громада: бус для шкільних поїздок і зимова допомога
Найбільше партнерств має саме Юнаківка, каже Ігор Кальченко. Це село на сході Сумської області, приблизно за шість кілометрів від кордону з Росією. За даними мапи DeepState, зараз Юнаківка окупована росіянами. За неї ідуть тяжкі бої. Голова громади Олена Сіма розказує, що раніше тут було прописано 4 965 людей. Зараз — близько 4 200. А проживає на території лише 301 людина. Дітей немає, їх вивезли одразу, коли оголосили евакуацію, говорить Олена Сіма.
Громада приєдналася до «Пліч-о-пліч» з найпершого етапу, і за цей час уклали вже вісім меморандумів із громадами з Волинської, Чернівецької, Хмельницької, Черкаської та Рівненської областей. Останній підписали з Поляницькою сільською радою.
— Наші громади-побратими об‘єднали людей з чистою душею, з великим серцем. Вони нам цілий рік допомагали. Найголовніше, — брали наших діток на оздоровлення. Тому що це для нас було пріоритетно, — розповідає голова Юнаківської громади Олена Сіма.
Громади-партнери виділили їм кошти на матеріальну підтримку жителів на зимовий період. За словами Олени Сіми, близько 220-230 людей вразливих категорій отримали по 13 тисяч гривень. Городоцька громада Рівненської області виділила 1,5 мільйона гривень. Смідин з Волині подарував пожежну машину.
Окрема історія — купівля автобуса для перевезення дітей. Громади-партнери виділили кошти на придбання буса Mercedes на 22 пасажирських місця, щоб возити школярів на відпочинок.
— Ми зараз проводимо тендер для того, щоб купити бус. Ми хочемо возити наших діток на триденний відпочинок. Наприклад, повести їх до міста Канів на могилу Тараса Григоровича Шевченка. Тому завдяки нашим громадам-партнерам ми можемо втілити свої бажання в життя, — каже Олена Сіма.
Великописарівська громада: архів у безпеці й робота з молоддю
Великописарівська громада розташована в східнопівнічній частині Сумської області, приблизно за три кілометри від кордону з Росією. Село перебуває під постійними обстрілами, зокрема КАБами та дронами.
Велика Писарівка уклала чотири меморандуми — з Корицькою, Опішнянською, Попільнянською та Приютівською громадами, розказує голова Людмила Бірюкова. За її словами, найнезвичніша історія співпраці — з першою. Туди вивезли повністю архів громади й матеріальні цінності, які врятували від обстрілів у 2024 році.
— Тепер жодна людина не втратить ні стаж, ні копійку якихось виплат, бо всі документи збережені. Ми там організували віддалене робоче місце, де працює наша людина, якій ми платимо заробітну плату, — розповідає Людмила Бірюкова.
Вона зізнається, що на старті щодо архіву отримали багато критики. Але згодом люди зрозуміли, що це було мудре й виважене рішення, каже голова Великописарівської громади.
З Опішнянською громадою налагодили співпрацю через Молодіжну раду. Діти їздять до них, відвідують засідання виконкому й сесії, беруть участь у різних активностях.
— Робота з молоддю поки виглядає як позитивні емоції й обмін досвідом. Але для мене, як для голови громади, це стратегічний напрямок. Так діти будуть розуміти, що вони активні жителі громади й саме вони мають впливати. Можливо, навіть у деяких випадках диктуватимуть, як буде жити їхня маленька батьківщина, — каже Людмила Бірюкова.
Чому це партнерство, а не допомога
Може здатися, що таке партнерство — це лише односторонній потік допомоги. Але насправді все інакше, каже Ігор Кальченко.
Також Ігор Кальченко говорить, що такі співпраці для громад-партнерів корисні незвичним досвідом, яким діляться жителі прифронтових територій, зокрема на Сумщині.
За його словами, особливо змінюється ставлення партнерів, коли вони приїжджають сюди. Коли вони бачать на власні очі реальність прикордонного життя, то розуміють важливість цієї допомоги. Координатор проєкту впевнений, що зв'язки між громадами збережуться й після закінчення війни. На його думку, саме завдяки цьому й відбуватиметься відбудова.
