Зима вже тут, а разом з нею — перші морози й снігопади. Градусник дедалі частіше показує мінусову температуру, земля обростає пухким шаром снігу. І якщо людина може додати тепла в холодні зимові вечори завдяки чашці чаю й теплій ковдрі, то в птахів такої можливості немає.
Всі комашки від морозів поховалися, насіння з землі важко дістати через шар снігу, а вода перетворюється на лід. Справжнім порятунком стає годівничка. Цукр упродовж тижня спостерігав за птахами по місту й спілкувався зі спеціалістами, щоб розібратися з чого майструвати пташині їдальні, яким кормом годувати пернатих і чи впливає це на їхню популяцію.
Чому горобців стає все менше
Зима — важкий період для птахів, які ведуть осілий спосіб життя. Їм доводиться шукати їжу в складних умовах, з’являється потреба гніздитися у теплих закритих місцях, щоб сховатися від холоду й опадів. Особливо важко синицям і горобцям, які через маленькі розміри не мають можливості діставати з-під снігу щось поживне.
За даними Європейської програми моніторингу поширення птахів, чисельність хатнього горобця з кожним роком зменшується. Орнітологиня Ганна Кузьо в інтерв’ю Василини Копитко для «РБК-Україна» говорила, що цей вид існує поруч з людьми настільки давно, що не залишилося писемних згадок, коли ці птахи жили у диких умовах. Науковиця пов’язує скорочення популяції горобців в містах з індустріальною революцією.
Раніше цьому виду було зручно жити з людиною в сільськогосподарській місцевості: поруч були зернові поля й худоба. З розвитком і розширенням міст доступної їжі стало менше. А після винайдення сміттєвих пакетів діставати поживу стало практично неможливо: у горобців немає тієї сили, щоб дзьобом розірвати целофан. До того ж сучасні будинки зводять таким чином, що птахам ніде гніздуватися, адже їм потрібні шпарини, куди можна наносити хмизу.
Чи може це вплинути на наше життя? Горобці — комахоїдні птахи й кожного літа вони з’їдають безліч сільськогосподарських шкідників. Історія знає приклад, коли горобці масово зникли: у 50-х роках в Китаї Мао Цзедун оголосив війну пернатим через те, що ті також харчувалися зерном. Однак через це в державі почався голод, адже після винищення більшості птахів, шкідники весь урожай з’їли.
Але орнітологиня Ганна Кузьо каже, що в Україні не настільки величезна кількість горобців, щоб їхня популяція могла серйозно вплинути на сільське господарство. До того ж зараз боротися зі шкідниками фермерам ефективніше допомагають пестициди, аніж тварини.
Як і чим годувати птахів
Керівниця екологічного відділу Центру еколого-натуралістичної творчості Сумської міськради (ЦЕНТУМ СМР) Олена Бур’ян вважає, що підгодовувати птахів взимку — справа благородна. Це підвищує їхні шанси на виживання, підтримує біологічне різноманіття й рівновагу, а ще, на думку викладачки, за ними просто приємно спостерігати.
У природі не існує корисних чи шкідливих птахів, але деяких пернатих українці підтримують взимку ще дуже давно, говорить Олена. Як приклад — синиця. За день вона може з’їсти стільки комах-шкідників, скільки важить сама. Тому традиція підгодовування птахів починається ще з часів Київської Русі, адже це був ефективний й біологічний метод боротьби зі шкідниками.
Головна мета підгодовування — дати можливість дожити птахам до весни, чим підвищити їхню популяцію. Однак, продовжує Олена, є дослідники, які вважають таке втручання з боку людини неправильним.
— Деякі спеціалісти закликають не підгодовувати птахів взимку. Вони апелюють до поняття природного добору, за яким вижити мають найсильніші особини. Птахи повинні дати сильне потомство для того, щоб зберегти ареал для виду, — каже керівниця екологічного відділу Центру еколого-натуралістичної творчості.
Однак, зазначає Олена, в Україні підгодівля птахів не розповсюджена масово, тому її вплив на чисельність птахів незначний. До того ж підгодовувати птахів має сенс лише за мінусових температур, коли не мають можливості добувати їжу самостійно.
Що входить у раціон птахів взимку? Через те що комахи під час морозів ховаються глибоко в землю чи кору дерев, горобці й синички змінюють свій режим харчування й переважно споживають зерно і насіння. Для них це додаткове джерело енергії, що допоможе пережити зимові морози.
Тому Олена радить насипати в годівничку несолоне і несмажене насіння соняшника й гарбуза. Для дрібних птахів гарбузове насіння можна потовкти. Також синиці полюбляють несолене сало. До годівнички ще можна покласти пшеницю, просо, овес і ячмінь. Однак в жодному разі птахам не можна давати пшоно й інші крупи: вони можуть розбухнути й спричинити закупорення кишківника.
З цієї ж причини їм не варто давати хліб, особливо чорний: він викликає бродіння в органах травлення та серйозні розлади здоров’я. Те саме стосується запліснявілої чи зіпсованої їжі.
Також Олена радить посадити у дворі калину або горобину, адже птахи дуже полюбляють ласувати ягодами. В зимову пору для них це також додатковий спосіб втамувати спрагу. До слова, поки водойми не замерзли, немає сенсу залишати поїлку поруч з годівничкою, каже Олена.
Утім, під час сильних морозів ставити миску з водою необхідно, щоб птахам було що пити й чим очищати пір’я. Важливо, щоб доступ до свіжої води у пернатих був щоденним до спадання морозів, тому періодично її потрібно змінювати.
З чого ладнати годівнички для птахів
Олена Бур'ян каже, що годівничку можна змайструвати з будь-чого і будь-якої форми. Навіть з пластикових пляшок чи паперових коробок з-під молока. Це простий і бюджетний варіант, який виконує свою функцію. Головне, щоб годівничка мала дах і бортики, аби насипана їжа не висипалася на землю і не намокала.
Проте найкраще для цього підходить дерево — годівнички з такого матеріалу більш довговічні й не викликають у пташок підозр, а ще мають естетичний вигляд.
Керівниця екологічного відділу пояснює: бажано, аби кольори годівнички були нейтральними, адже яскраві пернаті можуть сприймати як загрозу. Те саме стосується матеріалів, які відблискують на сонці, вони теж можуть налякати тваринок.
Окрім цього важливим є розмір. Щоб у горобців та синичок їжу не крали більші птахи, необхідно встановити таку годівничку, з якої їм буде важко щось дістати.
Годівничку варто надійно закріпити на одну з гілок дерева. Бажано на висоті від півтора до двох метрів чи вище, щоб коти чи собаки не мали до неї доступу. Водночас це місце має бути зручним і для людини, щоб можна було підсипати корм.
Олена каже, що краще за все насипати їжу в годівничку кожного ранку — саме тоді пташки вирушають на її пошуки. Після кожного підгодовування варто ретельно мити руки. Якщо у вас немає можливості регулярно годувати птахів, то краще відносити корм до тих місць, де вже висять годівнички, наприклад у міські парки, Центри натуралістичної творчості, школи чи дитсадки. Після декількох частувань пернаті звикають до місць підгодівель й тому перш за все починають пошуки їжі звідти.
Також керівниця екологічного відділу розповідає, що окрім годівничок можна робити своєрідні новорічні іграшки, на які за допомогою крохмалю чи смальцю кріпити зерна й насіння. Каже, діти в їхньому Центрі полюбляють для цього вирізати з картону будиночки або ліпити кульки з насіння й зерна, щоб потім розвішувати їх на гілочки дерев і спостерігати за пташками.
Під кінець сезону підгодівлі, коли термометри знову показуватимуть плюсову температуру, годівнички потрібно знімати. Попередньо їх варто обробити окропом або дезінфекційними засобами, адже деякі птахи можуть переносити хвороби, якими може заразитися людина.
Пернаті запам’ятовують людську доброту і місця, де могли знайти для себе їжу. Це означає, що з настанням тепла вони будуть поруч з вами й віддячуватимуть тим, що з’їдатимуть шкідників, зокрема мошок і комарів. Підгодовувати взимку птахів сирим насінням, щоб влітку менше чути надокучливого комашиного дзижчання — damn good deal, як не глянути.
