Для когось вересень у Сумах пахне кавою й гранатовим соком, для інших — спогадами зі школи. А ще — це час для приємних розмов і прогулянок. Місто пропонує чимало затишних паркових зон, кав'ярень і базарів просто неба, які варто відвідати в цю пору. Команда Цукру, учасники Клубу та інші містяни поділилися своїми улюбленими маршрутами й розповіли, що робить кожен із них особливим.
Перш ніж піти на прогулянку
У Сумах безліч чарівних місць, та деякі з них можуть бути небезпечними для прогулянок. Плануючи маршрут, треба бути обережним і дотримуватися рекомендацій сумських рятувальників. Варто дивитися під ноги й навколо себе, не заходити у високу траву й на місця влучань, не торкатися незнайомих предметів.
Рятувальники й медики також радять мати при собі «тривожний набір», а ще — наполягають будувати осінні маршрути поблизу укриттів.
Зробили все? Тоді можемо йти на прогулянку.
Від базару до кав'ярень у центрі
Улюблений маршрут блогерки Поліни Уварової — від барахолки вінтажного посуду на Центральному ринку до кав'ярень у центрі міста. Вона ділиться, що в її родині вже давно побутує традиція ходити в суботу на ринок по сезонні продукти. Це ніби цілий ритуал, каже дівчина.
— Спочатку ми прогулюємося «сільським базаром» і дивимося, хто що продає. Підходимо до овочевих прилавків, аби взяти кукурудзу й квашенину; зазираємо в кіоски, де продають вінтажний посуд. Також любимо заходити «на круг» — там тато жартома торгується за сало з продавчинею, схожою на грузинку. Після того йдемо купувати гранатовий сік. Узагалі ринок — магічне місце: він завжди немов живий і саме тут можна дізнатися, який настрій у містян сьогодні, — говорить Поліна.
Після маленької мандрівки ринком блогерка разом з батьками заходить на каву. Родині полюбився Дворик на Кузнечній, адже, як каже Поліна, «до фільтра можна ще й вареників навернуть». У холодну пору вони зазвичай відвідують Espresso Room або «Софочку» на проспекті Шевченка.
👣 Маршрут Поліни Уварової:
Центральний ринок — Засумська, 12а
Дворик на Кузнечній — Кузнечна, 2
Espresso Room — Соборна, 32
«Софочка» — проспект Шевченка, 21
Прогулянка Центральним ринком. Фото: Поліна Уварова
Уздовж Попадьки з книгою та пледом
Маршрут учасниці Клубу Цукру Аліни Ольховик пролягає від її дому на вулиці Сумської тероборони до Ганнівки. Він проходить уздовж річки Попадьки. Дівчина живе неподалік, тож восени, крім звичних прогулянок, любить приходити сюди з книжкою та пледом. Тут дуже затишно, людей мало, а атмосфера — казкова, ділиться Аліна.
Зазвичай Аліна йде пішки повз Веретенівський парк, що розташований між вулицями Сумської тероборони, Веретенівською та Березовою. Далі проходить повз коледж СНАУ та вздовж Виноградної вулиці вниз. Там відкривається джерело, а далі — березовий ліс, каже дівчина.
— Восени тут ніби своя атмосфера, особливо коли світить сонечко: можна зробити гарні світлини й прогулятись уздовж річки, — додає Аліна.
Коли Аліна хоче продовжити мандрівку, прямує до Ганнівського кладовища. Потім — до Свято-Троїцького храму на вулиці Сонячній. Якщо пройти ще трохи далі від храму, відкривається інший бік річки, де можна посидіти на плотику, каже дівчина.
👣Маршрут Аліни Ольховик:
Свято-Троїцький храм — Сонячна, 20
Тіні в дендропарку й тиша студентського пляжу
Менеджерка Клубу Юлія Козлова восени найчастіше вирушає від центру міста до парку Асмолова (або парку ЛСУ) на Троїцькій. Це пейзажний дендрарій — простір, що оточує садибу підприємця Івана Асмолова.
Осінь у парку відчувається особливо сильно, каже Юлія. Колись вона проводила тут багато часу і наодинці, й з друзями.
— Місце тихе й естетичне, тож сюди варто йти за будь-якої погоди. У сонячний день можна розглядати гарні тіні від дерев на доріжках і будівлях, а ще — спостерігати за білками й котами, які тут мешкають, — ділиться вона.
Коли хочеться більшого усамітнення, Юлія продовжує свій маршрут далі — до студентського пляжу. Сюди зручно дійти пішки від проспекту Свободи або ж приїхати велосипедом від парку Ліщинських. Восени пляж стає тихим і майже безлюдним, тож можна спокійно насолодитися часом наодинці з думками, розповідає дівчина.
👣 Маршрут Юлії Козлової:
Парк Асмолова — Троїцька, 14
Садиба й альтанка в парку Асмолова. Фото: Юлія Козлова
Гуляти на Чешці дорогою до Псільської
Анна Ольшанська, директорка відділу комунікацій Цукру, вважає, що звичайна прогулянка вздовж Чешки може стати окремим маршрутом. Крокуючи вздовж озера, вона згадує, як школяркою проводила час на переправах і гуляла тут із друзями після уроків.
Коли в Анни з’являється зайвих пів години, вона продовжує свій маршрут далі — до вулиці Псільської. Поряд розташовується художня школа, яку дівчина відвідувала в дитинстві. Каже, восени тут на бруківці лежать каштани, і саме тоді Анна згадує, як колись гралася ними з однокласниками після уроків. До того ж на вулиці є кілька архітектурних пам'яток, серед яких — будинок Ліщинських, особняк Кайдановського й садиба Богдановичів.
👣 Маршрут Анни Ольшанської:
Художня школа — Псільська, 7А
Будинок Ліщинських — Псільська, 6
Особняк Кайдановського — Псільська, 4
Садиба Богдановичів — Псільська, 2
Будинок Ліщинських на вулиці Псільській та озеро Чеха. Фото 1: Україна Інкогніта. Фото 2: Цукр
Поетичні маршрути Троїцькою та Петропавлівською
Поетки з літературного об’єднання The Dancing Poets Христина та Лерія восени люблять гуляти від Троїцької до Петропавлівської. Маршрут проходить повз кілька історичних пам’яток: Сумський класичний ліцей, Костел благовіщення пресвятої діви Марії, особняк Шрейнера й Троїцький собор. Лерія згадує, як у дитинстві ходила цим шляхом до художньої школи: ці будівлі здавалися їй частиною маленької казки.
Після прогулянки Троїцькою дівчата прямують у бік майдану Незалежності. Згодом продовжують маршрут до Петропавлівської, а потім — до Центрального міського кладовища.
— Вузька дорога тут проходить повз дерева та будівлі в різних стилях, а архітектурні деталі особливо вирізняються на фоні неба та пожовклого листя, — ділиться Христина.
Прогулянку цією вулицею Христина та Лерія називають «щемкою», адже шлях пролягає повз один з корпусів Сумського державного університету, пошкодженого під російською ракетою 13 квітня. Поетки діляться, що рухаючись біля будівлі, варто бути обережними й уважно вибирати шлях.
👣 Маршрути поеток Христини та Лерії
Будівля Класичної гімназії — Троїцька, 5
Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії — Троїцька, 6
Особняк Шрейнера — Троїцька, 15
Свято-Троїцький собор — Троїцька, 34
Сумський класичний ліцей і Троїцький собор на шляху до Петропавлівської. Фото: Україна Інкогніта
Повз озеро Чеха до околиць Сум
Новинар Цукру Захар Ювко любить гуляти від центру міста до 12 мікрорайону, де живе. Тут є кілька природних зон для відпочинку, а поблизу лежить озеро Чеха. Захар каже, що це — його улюблений маршрут увесь рік, адже кожної пори він має різний вигляд. Захар називає його оазою в середмісті.
— Тут можна доторкнутися до природи, не відходячи далеко від дому, а ще — почути крики чайок і шум листя. Вмостившись на лавці між двома берізками, можна милуватися озером. У цю пору вода особливо красива, бо поступово набуває холодних тонів, — розповідає хлопець.
👣 Маршрут Захара:
Озеро Чеха в холодну пору. Фото: Захар Ювко
Маршрути зі «щемом»
Через постійні атаки росіян, місця, які дарували спокій, тепер нагадують про трагедії. Їхній затишок зруйнований вибухами й пожежами. Наприклад, ліс за Н-корпусом СумДУ — улюблена локація редакторки стрічки новин Цукру Владислави Кріцької.
Раніше Владислава любила їздити повз ліс на велосипеді. Тоді брала чай у термос, бутерброди — і вирушала далеко, аж за Хімпром. Пригадує, як каталася, поки не відчувала приємну втому в усьому тілі. У цьому районі також проходить залізниця. Дівчина розповідає, як їхала поруч, розглядала старі вагони й будувала власні маршрути, об'їжджаючи колії. Тепер Владислава не гуляє цим маршрутом, адже він проходить повз пошкоджені будівлі, а на ньому залишилися уламки.
Пересування улюбленими маршрутами за межами Сум також ускладнилося, каже Захар Ювко. Раніше його улюбленим шляхом була дорога до ярку в селі Верхнє Піщане на околиці міста. Нею він їздив до бабусі й дідуся, і спогади про ті поїздки залишилися для нього особливими. Раніше сюди можна було дістатися від центру міста через проспект Свободи, а далі шлях пролягав повз соняшникові поля, та зараз їх варто оминати.
