Аварія на центральному напірному колекторі наприкінці листопада на три дні залишила Суми без води. Містяни шикувалися у довгі черги за технічною, «розмітали» бутильовану з полиць супермаркетів, поповнювали запаси з річок та озер.
Цукр дослідив, чи дійсно ситуація була настільки критичною, щоб на кілька днів залишати без водопостачання все місто? І чи можна було уникнути таких масштабних відключень, якби нову ділянку колектору, збудовану ще у 2016 році, підключили до старої труби?
Для цього тексту ми зверталися до:
- Сумської міської ради;
- Департаменту інфраструктури міста;
- Колишнього Керівника КП Міськводоканалу Анатолія Сагача;
- Доктора технічних наук, завідувача кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ, Миколи Сотника;
- Начальника управління капітального будівництва та дорожнього господарства Віталія Шилова.
Три дні без води. Хронологія подій
Увечері 17 листопада сталася аварія на каналізаційному колекторі. Щоб її ліквідувати, по всьому місту припинили водопостачання. Комунальне підприємство «Міськводоканал» заявило, що його відновлять по закінченню ремонту.
Однак наступного дня вода в будинках сум’ян так і не з'явилася. Тим часом «Міськводоканал» повідомив, що складний порив на напірному каналізаційному колекторі діаметром 900 мм ліквідовували всю ніч.
«Після відкачування стічних вод ремонт може зайняти орієнтовно від години до трьох годин часу. Тому просимо ще трохи терпіння містян і перепрошуємо за незручності! 🙏» — йшлося у дописі.
Увечері 18 листопада підприємство заявило, що причиною аварії є руйнування стінок труби, яку не оновлювали 40 років, тож ремонт тривав впродовж двох наступних днів.
Тим часом в місті організували подачу технічної води, за якою шикувалися довгі черги. Люди стояли в них годинами. Водночас, були і ті, хто закупився водою в супермаркеті. Кому не вистачало резервів чи пляшок з питною водою — набирали її прямо з річок. У соціальних мережах сумʼяни ділилися своїми емоціями.
20 листопада аварійну ділянку труби, зрештою, замінили й по місту відновили водопостачання.
Чи можна було не вимикати все місто?
За інформацією «Міськводоканалу», аварія сталася через гідроудар. Як пояснив Цукру доктор технічних наук СумДУ Микола Сотник, гідроудар — це різкий стрибок тиску в трубопроводі, який виникає через раптову зміну руху води: коли її потік миттєво зупиняється або, навпаки, різко запускається. Гідроудар може спричинити хвилю тиску, що завдає серйозних пошкоджень водомережі.
Пізніше у коментарі Цукру підприємство додало контексту: спершу на їхніх об’єктах вимкнулася подача електроенергії. Це спричинило гідравлічний вибух, що призвів до пориву зношеного колектора. Проте, чи дійсно ситуація була настільки критичною, щоб на кілька днів залишати без води все місто?
18 листопада, на другий день повного відключення води, депутатська комісія з питань ЖКГ, благоустрою та енергозбереження зібралася на засідання. Начальник виробничо-технічного відділу КП «Міськводоканал» Юрій Ульянченко звертався до міської ради стосовно розгляду та погодження Інвестиційної програми на 2026 рік та Плану розвитку довгострокової інвестиційної програми на 2026-2030 роки цього підприємства.
Депутати проєкт не підтримали, аргументуючи це відсутністю на засіданні нинішнього керівника КП «Міськводоканал» Євгенія Ключко. Оскільки засідання відбувалося саме тоді, коли Суми вже добу перебували без води, члени комісії обговорювали аварію на колекторі. Зокрема колишній керівник КП «Міськводоканал», а нині — депутат міської ради Анатолій Сагач висловив сумнів у необхідності відключення води й каналізації всьому місту.
— Це не перший порив цього каналізаційного колектора за 10 років. І ми виключали частково водозабори міста, щоб зупинити потоки каналізації й можна було виконати роботи (йдеться про попередні аварії на колекторі — ред.). Тому я скажу так: як мінімум під час ліквідації аварії половину міста можна було залишити з водою і з каналізацією, а половину міста — зупинити. Тепер що стосується самої каналізації. Можна було поставити перекачки. Хоча я скажу так. В мене немає претензій до працівників. Хтось прийняв рішення зупинити все місто. Я думаю, що це рішення приймав керівник, але пішли по найлегшому шляху, — сказав Анатолій Сагач.
На це представник «Міськводоканалу» Юрій Ульянченко відповів незгодою, бо вважав, що «ситуація більш складна, ніж здається».
Інвестиційну програму депутати таки затвердили на засіданні 25 листопада. Проте вже у присутності директору КП «Міськводоканал» Євгенія Ключка.
«Аварійні відключення світла провокують гідроудари»
Ймовірно, Суми могли б уникнути таких масштабних відключень, якби працювала нова ділянка колектора, яку мали збудувати у 2016 році. 19 листопада колишній міський голова Сум Геннадій Мінаєв у своєму Telegram-каналі опублікував світлини з приблизною схемою розташування колектора.
— У місті є новий колектор від Центрального ринку (КНС-2) і до вулиці Сірка (камера №19). Також діє старий колектор від вулиці Сірка до очисних споруд, який досі працює — його ж і прорвало на початку листопада. Паралельно цій трубі нібито проклали нову, з міського бюджету двічі заплатили приблизно по 25 мільйонів гривень. Та «Міськводоканал» досі не взяв цю ділянку в експлуатацію. Бо, ймовірно, вона не добудована належним чином, — так перебіг подій із аварією пояснював Геннадій Мінаєв в обговореннях свого допису.
У заключному звіті про виконання Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сум, ми знайшли такі дані: із 2016 по 2018 роки на реконструкцію каналізаційного напірного колектора із міського бюджету витратили 27,2 мільйони гривень. Роботи виконали повністю від камери по вулиці Дем’яна Коротченка до камери по вулиці Криничній.
Реконструкцію замовило Управління капітального будівництва та дорожнього господарства СМР у 2016 році. Тендер на проведення робіт виграла ТОВ «ЮМО», пишуть на платформі YouControl. Роботи коштували 24,5 мільйона. Але є кілька неточностей: цей тендер на платформі YouControl відображається двічі, а також немає посилання на документи про реконструкцію колектора. Причина відстуності посилань — технічна. Як пояснили представники YouControl, вони публікують дані з платформи Prozorro. У 2016 році система співпрацювала з платформою «Вісник», яка відображала тендери під іншими номерами.
Пізніше «ЮМО» перемогло в тендері на реконструкцію іншого колектора. Інша компанія-учасниця торгів подала на ТОВ скаргу, мовляв, його працівники не мають гарантійного листа про досвід виконання аналогічних робіт. На це директор «ЮМО» відповів:
— Реконструкція каналізаційного напірного колектора від діючої камери Nº19 до камери Nº 31 перебувала на спрощеній системі оподаткування (п’ята група, Єдиний податок). У такому випадку до тендерної документації не додаються копії податкових накладних і витягів з реєстру податкових накладних. Також у підприємства «ЮМО» невідомі викрали документи й електронні бази даних. Серед викраденого — акти виконаних робіт та інші папери, — йдеться в копії листа, який оприлюднило видання «Вибори. Вибори».
За роз’ясненням, чому на платформі двічі оголошували тендер ми звернулися до Управління капітального будівництва, яке замовило цей проєкт. За словами начальника управління Віталія Шилова, у період з кінця 2014 по 2015 ціни на матеріали зросли наполовину. Через це повторно провели тендер, адже на початку труба коштувала 24 мільйони гривень, а після «стрибка» вартості — 32 мільйони. У результаті на платформі з’явилося два тендери по 24 мільйони.
— Труба, яку прокладали у 2016 році, лежить паралельно колектору, де стався прорив. Колектор від камери № 19 до камери № 31 повністю збудувала компанія «ЮМО». Єдине, там потрібно зробити «врізки» в обох камерах. Але цього не зробили, бо «Міськводоканал» сказав, що не зможе понизити тиск у мережі, щоб переключитися на нову трубу. Ми навіть ввели об’єкт в експлуатацію, але без цих врізок. Так-то ці два колектори не повʼязані між собою, адже ми не робили санацію, тобто сполучення старої труби з новою. Я пропонував «Міськводоканалу» переключитися на нову лінію. На мою думку, під час аварійних відключень світла завжди будуть гідроудари і така ситуація може повторитися, — стверджує Віталій.
За інформацією Сумської міської ради, з 2013 року КП «Міськводоканал» керував Анатолій Сагач. Його каденція, за даними Суспільного, завершилася у липні 2025 року, отже, саме він зміг би пояснити, чому нова труба не експлуатується. Анатолій Сагач погодився надати Цукру коментар. Проте на момент виходу тексту, зробити цього не зміг. Редакція доповнить матеріал, як тільки отримає роз’яснення.
Як ситуацію пояснюють міська влада й комунальники
З жовтня 2025 року «Міськводоканалом» керує Євгеній Ключко. Він родом з Харківщини й до цього був директором «Харківської компанії з вивезення відходів». За його словами, нові труби для колектора прокладали поруч зі старими ще за часів колишнього керівництва. Роботу виконали лише частково і не під’єднали нову систему до старого колектора. Загалом, як пояснило підприємство, напірні колектори в місті зношені на 90%. Цю інформацію підтвердив Цукру Департамент інфраструктури міста СМР.
— Попереднє керівництво боялося торкатися цього напірного колектора, бо знало, що стара труба у жахливому стані. Відповідальність брати не хотіли. Нову трубу проклали лише наполовину, а до дюкера, як мали б, не дісталися. Тож нову систему не під’єднали. Відтоді минуло вже п’ять років, — розповів Євгеній Ключко на засіданні депутатської комісії з питань ЖКГ.
Також керівник підприємства додав, що «врізатися» у старий колектор, тобто під’єднати збудовану частинку, буде складно. Щоб провести такі роботи, треба вимикати водопостачання всьому місту. За його ж словами, обтяжити процес можуть також зламані засувки на колекторі.
Як аварії на колекторах в Сумах стали тенденцією
Аварії на каналізаційній мережі в Сумах стаються не вперше. Наприкінці 90-х років проблема вже давала про себе знати, й через прориви на трубах люди залишалися без водопостачання.
Колектор на проспекті Перемоги. У 1999 році на проспекті Перемоги (Прокоф’єва) прорвало колектор. Про це писала газета «День». У результаті каналізацією затопило трасу по вулиці. Частина сум’ян лишилася без води, а дехто її отримував за графіком. Роботи над ліквідацією наслідків тривали понад добу.
Ще один прорив на цій же вулиці стався у травні 2009-го року після аварійних робіт на колекторі. Люди знову опинилися без водопостачання. Тоді міська рада вирішила замінити трубу та побудувати нові колектори до проспекту Лушпи та від Центрального ринку до МЦ «Романтика». Роботи коштували 27 мільйонів гривень, а закінчили їх впродовж року.
Очисний колектор на одній із вулиць Сум. У 2010 році пошкодило очисний колектор на проспекті Перемоги, через що більше ніж на добу припинили подавати воду. Також аварія спричинила витік 100 тисяч літрів відходів у Псел. Для розуміння, це приблизно 500-650 ванн наповнених водою з середнім об'ємом 150-200 літрів.
Колектор на проспекті Перемоги у 2010-х. У 2015 втретє прорвало трубу на цій вулиці, від чого «просів» тротуар, і жителі району залишились без водопостачання. Через те, що стару трубу не відремонтували, а нову недобудували, ділянка була проблемною. Наприклад, на Криничній через два роки після ремонту колектору від Івана Сірка сталася аварія, через зношеність колектора.
Колектор на ринку СКД. У 2019 році на ринку СКД частково провалився кіоск, розташований на каналізаційній мережі. Люди не постраждали, бо торгівельна точка не працювала. У КП тоді пояснили, що кіоск стояв над колектором, у охоронній зоні мережі. На таких ділянках заборонено встановлювати будь-які споруди.
Наступного року двічі затопило каналізацією підвали будинку поблизу: спочатку через аварію на колекторі, а згодом — через пошкодження мережі всередині будинку. Про це писало Суспільне. Вода доходила до квартир мешканців перших поверхів.
Колектор на СКД ремонтували ще у 2016 році. За даними Prozorro вартість робіт за договором Управління капітального будівництва склала 1 млн 181 тис. гривень. У 2020 році зруйнувалася верхня частина труби. На сайті водоканалу вказали, що конструкція працює з 1979 року.
Чому так стається
Однією із причин проблем з каналізаційною мережею в Сумах можуть бути корупційні схеми на проєктах реконструкції. Наприклад, у 2018 році розгорівся скандал навколо ремонту колектору від Берестовської до Центрального Ринку. Цим проєктом займалися Управління капітального будівництва СМР та ТОВ «БК Сумиводстрой». Компанія зазначила у звіті про реконструкцію роботи, які не були виконані. Про це пише «Вибори Вибори».
Схожа ситуація сталася у 2024 році на реконструкції колектору по Соборній. Про цю ситуацію писав сумський проєкт «Громадський моніторинг України». Замовником був Департамент інфраструктури міста. Тендер на проведення робіт виграли БК «Аквабуд» на майже 195 мільйонів гривень. Ціна була вищою ніж в іншої компанії — «ТЕХМАШЕКСПОРТ», яка пропонувала 130 мільйонів за проєкт. Департамент інфраструктури аргументував це тим, що «найбільш економічно вигідна пропозиція є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону». Тобто в третину дешевшою за інші пропозиції. Також, ціни у договорі з « Аквабуд» на матеріали дорожчі на 28 мільйонів від ринкових. За цим тендером у 2025 році відбулося судове засідання за позовом керівника Окружної прокуратури інтересах держави в особі позивача Державної аудиторської служби України. Суд позов залишив без розгляду.
Водночас місто продовжує виділяти кошти з бюджету на реконструкцію колекторів. Зокрема, у 2024 році на це виділили 1,2 мільйонів гривень, зазначили у відповіді на наш запит Департамент інфраструктури міста. У 2025 на ремонт виділили 2 мільйони.
Що буде далі
За словами керівника «Міськводоканалу», найближчим часом підприємство намагатиметься розв’язати проблему з колектором, розповідав Євгеній Ключко на засіданні комісії. Спершу приєднати нову трубу, яка йде паралельно, до старої.
— Будемо доробляти те, що було не виконано. «Врізатися» можна буде в проміжку труби між 19 та 31 камерами колектора. Так у нас з’явиться запасна магістраль. Виконати такі роботи зможемо влітку. Згодом, якщо буде фінансування, продовжимо трубу до очисних споруд, як і планувалося на початку, — пояснив Євгеній.
За словами начальника виробничо-технічного відділу «Міськводоканалу» Юрія Ульянченка, загальна вартість ремонту каналізації може скласти майже 15 мільйонів гривень. Загальна вартість самої інвестпрограми на 2026-й рік — 30 мільйонів 65 тисяч.
Ділянку труби на місці частково поремонтували, але водночас проблема залишається невирішеною: скільки ще таких конструкцій у аварійному стані?
— Найсвіжіші враження від наслідків несвоєчасного ремонту колекторів в Сумах у багатьох з нас ще живі у пам'яті. Результати аварій на водопровідних та каналізаційних мережах населених пунктів завжди мають негативні соціальні, техніко-економічні, екологічні наслідки. На жаль, це аксіома. Чи матиме це подальший вплив на якість водомережі та екологію буде залежати від нас з вами, — говорить Микола Сотник, доктор технічних наук СумДУ.
