Перлина радянського модернізму, «сумський пентагон» і місце, де народився мем «Підпис здєсь». Будівлю Сумської облдержадміністрації звели наприкінці 1970-х років на місці, де колись височіла сумська фортеця. За цей час адміністрація встигла побачити три революції, обрости народними назвами та пережити декілька російських обстрілів. 

Лише з початку літа ворожі безпілотники атакували будівлю ОДА та майдан Незалежності близько шести разів. Цукр поговорив з архітектором та громадським активістом Юрієм Леонцем про цінність цієї архітектурної пам’ятки та як змінилися закладені в її фундамент сенси.

«Новий центр» на руїнах історичного ареалу

Восьмиповерхова будівля з граніту та скла на понад сто метрів в довжину вигинається перед майданом Незалежності. На даху, ловлячи пориви вітру, майорить український стяг. Чітку ритмічність фасаду будівлі цього літа порушила вибухова хвиля, яка понівечила вхід з темного каменю. Частину вибитих шибок замінили дерев’яними плитами, а біля віконних отворів де-не-де видніються сліди пожеж. До пошкодженої ударами безпілотників будівлі прикуті мовчазні погляди загиблих українських захисників з Алеї пам’яті, що розташована навпроти.

Ще на початку минулого століття на цьому місці була Миколаївська площа та вулиця з такою ж назвою. Вона була продовженням Соборної та перетікала у Троїцьку. На розі вулиці Нижньої Соборної розташовувався Будинок міської управи. Ще тут височіла Миколаївська церква, яка до наших днів не вціліла.

На місці газону, що зараз розкинувся перед Сумською облдержадміністрацію, стояв будинок Штайнера. У ньому в різні часи працювали страхові, господарські та будівельні компанії. У часи німецької окупації тут була комендатура гестапо, а після — Сумський міськвиконком. Навпроти ж будівлі Штайнера стояв будинок купця Суханова.

Під час планування розбудови міста у 1980 роках, радянська влада виступала за знищення всього старого для побудови нового, каже архітектор та громадський активіст Юрій Леонець. Це можна простежити за генеральним планом Сум 1976 року: історичний центр хотіли забудувати п'ятиповерховими будинками. Архітектор каже, що частково совєтам вдалося це зробити між вулицями Воскресенською та Нижньою Воскресенською.

Будівля ОДА стала одним із символів цієї перебудови, адже зокрема через неї зникла частина історичного ареалу міста, вважає Юрій. Будівництво за проєктом архітекторки Ольги Вірченко розпочалося на початку 70-их років. А вже у другій половині 1970-х на площі почали демонтувати будинки старого центру.

Повністю роботи завершили у 1979. Споруда стала частиною ансамблю майдану Незалежності разом з готелем «Суми» та двоповерховою будівлею конференц-залу, що примкнула до основної будівлі адміністрації. Поряд з ними на площі встановили пам'ятник Леніну. За словами Юрія, архітектори хотіли повторити цими будівлями радянську символіку: готель мав нагадувати голову молота, а вигнутий фасад адміністрації та конференц-зала — серп.

До часів незалежності України тут проводив засідання сумський обласний комітет Компартії України й сумський облвиконком. Зараз у цій будівлі працюють Сумська обласна державна адміністрація та міська рада.

Сумський модернізм, студентські протести та російські обстріли

За останні 30 років площа перед входом стала місцем проведення для демонстрацій та мітингів. У 90-х сум’яни тут виступали за проголошення незалежності України. У 2004 році над площею лунали вигуки «Ющенко — так!», а у 2013 протестували проти уряду Януковича та за євроінтеграцію.

Як каже Юрій Леонець, з часом будинок ОДА втратив свій ідеологічний характер, закладений авторами проєкту. Зараз це яскравий приклад пізнього модернізму, який вже починає сприйматись як історичний архітектурний стиль. Будівля ОДА стала частиною культурної спадщини міста та регіону. Юрій продовжує, що в Києві багато споруд радянського періоду вважають пам’ятками архітектури. Серед них і готель «Салют», і будівля УкрІНТЕІ, а також Житній ринок, який отримав цей статус нещодавно.

У 2025 році на площі перед будівлею ОДА встановили Алею пам’яті захисників і захисниць України. Композиція складається з ряду кубів розміром два на два метри. З кожного боку є плакати з короткою інформацією про загиблих бійців, а також QR-коди, за якими можна буде перейти на сторінки з розширеною інформацією про життя військових.

Останнім часом будівля ОДА потерпає від активних російських обстрілів. У червні цього року ворожі безпілотники двічі влучили у центр міста: перший раз на майдані Незалежності, другий — у верхівку будинку облдержадміністрації. У липні атаки почастішали. За 25-26 липня росіяни тричі атакували цю будівлю дронами. А 30 липня сюди знову влучив БпЛА, унаслідок чого 75-річна жінка отримала поранення. Місцева влада ж закликає сум’ян уникати майдану Незалежності під час повітряних тривог. 

Навідміну від будівлі ОДА, де сенси змінювалися від комуністичних до проукраїнських, у нашому Клубі принципи залишаються незмінними — ми хочемо змінювати місто на краще. І разом з твоєю підтримкою це можна зробити ще швидше
портретка
Захар Ювко
Новинар Цукру
logo red black horizontal (3)

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Вас може зацiкавити

1
🚙 5 міфів про автоцивілку, в які досі вірять деякі водії
Автоцивілка існує вже десятки років, і здається, що кожен водій чудово розуміє, для чого вона потрібна. Але практика страхових компаній і реальні ситуації на дорогах показують, що деякі досвідчені автомобілісти продовжують вірити у міфи щодо цього виду страхування. Частина водіїв переконана, що обов’язкова автостраховка може покрити буквально все, інші — що найважливіше знайти найдешевший варіант, […]
тролейбус вночі
🚎 Автономний хід, скорочені маршрути й додаткові автобуси. Як сумські тролейбуси працюють під час відключень світла
У зв'язку з відключеннями електроенергії в місті, частина тролейбусів КП «Електроавтотранс» зупиняються посеред дороги або продовжують свій хід на вбудованому акумуляторі. Цукр поспілкувався з представниками підприємства про те, як довго сумські тролейбуси можуть працювати без світла і скільки транспортних засобів обладнали автономним ходом. Як тролейбуси працюють без світла У пресслужбі КП «Електроавтотранс» нам повідомили, що […]
kotyk z iialynkoiiu
🎄 Поринути в Різдво крізь сторінки. Зібрали різдвяні книги й радимо, як читати їх атмосферно
Уявіть. Передвечір Різдва. У кімнаті тепло й тихо — чути лише легке потріскування дерев'яного ґніту свічки. Повітря сповнене ароматів випічки з прянощами, свіжого цитрусу й сосни. Чим зайнятися в такій атмосфері? Мабуть, поринути у захопливий зимовий сюжет? Разом з учасниками Клубу ми створили добірку книг, що додають у свято нових барв. А також додали треків […]
Підлітки в Сумах постраждали біля підїзду
😡 «Довели чоловіка, а з ними по-іншому й не можна». Чому люди виправдовують стрілка по підлітках у Сумах?
Днями в Сумах чоловік поцілив з рушниці по компанії підлітків. Більшість отримали поранення й потрапили в лікарню. Прокуратура говорить, що свій вчинок він пояснює так: «Вони бігали. Я цілив по березі, щоб налякати». Водночас місцеві мешканці будинку говорять, що підлітки ніби-то порушували громадський порядок, а дехто з них виправдовує вчинок підозрюваного. Люди ж у соцмережах […]
Програма для жінок з розмінування
👱‍♀️ Навчитися знешкоджувати боєприпаси та боротися зі стресом. На Сумщині стартує програма She Demines
На Сумщині запускають безплатну програму підтримки жінок She Demines. Вона для тих, хто хоче спробувати себе в гуманітарному розмінуванні й інших безпекових і відновлювальних службах. А ще — впорядкувати фінанси й планування, навчитися боротися зі стресом і відновити впевненість у собі. Про старт програми She Demines повідомили в Сумській обласній службі зайнятості. Навчитися знешкоджувати снаряди […]
путівник зимовими звичаями від Витоки
❄️ Карачун, павуки й інші традиційні оздоби — вийшов путівник зимовими звичаями від Zagoriy Foundation
Zagoriy Foundation оновили свій ілюстрований путівник українськими традиціями «Витоки. Зимовий цикл». Його присвятили зимовим святам і традиціям, що їх супроводжують. В оновленій редакції додали текстів про Карачун, святвечірню їжу, різдвяний декор і солом’яні вироби. Розповідаємо, що ще цікавого можна знайти у путівнику від Zagoriy Foundation і де з ним можна ознайомитися. Гайд Кози-Маланки й різдвяні обрядові хліби […]