Двори багатоповерхівок у Сумах — це пофарбовані в кілька шарів лавки, доріжки із пластикових кришечок, дитячі іграшки на клумбах. Забудовники не завжди їх озеленюють та роблять зручними, тож мешканці покращують їх, як можуть. Але ми знайшли приклади комфортних дворів в українських містах, щоб Суми перейняли їхній досвід. Розповідаємо, чому малоповерхові будинки краще, для чого встановлювати підземний паркінг та як сучасні відкриті двори покращать місто.
Чому двори некомфортні
Типові двори багатоповерхівок у Сумах, та й інших містах України — це обкладені плиткою чи просто заасфальтовані тротуари, запарковані поруч десятки автомобілів, пластикові дитячі майданчики, де пісочницю давно не наповнювали піском. За кілька метрів стоять переповнені сміттєві баки, звідки ворони витягують відходи. Чи не єдині місця для відпочинку — лавки біля під’їзду.
Аби зробити прибудинкову територію привабливішою, мешканці «прикрашають» її лебедями із шин, прив’язують до дерев м’які іграшки, викладають доріжки із пластикових кришечок, ставлять на клумби пластикові фігурки.
Мешканці двору зробили із пластикових пляшок тварин
Більшість дворів у містах є спадщиною радянської забудови. Її зводили для того, щоб дати житло мільйонам людей, які переїжджали в індустріальні центри, розповів «Рубриці» архітектор-урбаніст Станіслав Дьомін.
— Радянські архітектори створювали типові рішення, універсальні для різних регіонів. Так нас оточили квартали з хрущовок та панельних дев’ятиповерхівок з однаковими, невиразними й непродуманими дворами, де зараз не просто не хочеться проводити час, а й навіть відпускати гуляти своїх дітей чи проходити повз вечорами, — пояснив архітектор-урбаніст.
Проте незручні двори можна знайти не лише в радянській забудові. Сучасні сумські ЖК не завжди доступні, зелені та вільні від запаркованих автівок поруч із зонами відпочинку. Наприклад, ЖК «Зарічний» на вулиці Харківській — п’ять цегляних багатоповерхівок. За проєктом невдовзі в комплексі збудують дитячий і спортивний майданчики. Інші зони для відпочинку не передбачені. Свої машини мешканці часто залишають поруч із під’їздами, бо замість паркінгу, віддаленого від будинків, поставили гаражні бокси.
Житловий комплекс «Зарічний» у Сумах. Фото: Енциклопедія новобудов
Попри це в українських містах з’являється все більше комфортних, безпечних і доступних житлових комплексів. Їхні архітектори враховують потреби людей різного віку, людей з інвалідністю, допомагають всім соціалізуватися. То який досвід вдалих рішень для облаштування дворів можуть перейняти Суми?
Двори із соснами та без автівок
Малоповерховий комплекс із зеленими зонами збудували в передмісті Івано-Франківська, у селі Вовчинець. Це чотири будинки, які мають п’ять і шість поверхів. Забудовники пишуть, що така висота дозволить уникнути щільності «мурашника». Квартири на першому поверсі мають власні подвір’я, а на останньому — тераси на даху. Паркінг розташували за територією комплексу, також у дворі проклали велодоріжки. У ЖК планують збудувати власну школу, спортивні майданчики для футболу, баскетболу та тенісу.
У київському комплексі ЖК Respublika розташовані чотири групи дев’ятиповерхових будинків, які побудовані у формі пелюсток квітки. Всередині «рослини» створили ком’юніті-простір. Кожна група із чотирьох будинків має внутрішній двір із ландшафтним дизайном та дитячими майданчиками.
До будинку можна дістатися пандусом та сходами, які розташовані на різних рівнях. Ліфт зупиняється біля кожного. Покриття дворів комплексу однорівневі, без бордюрів. Паркінг Respublika збудували за територією ЖК. Так архітектори звільнили простір для ландшафту та місць відпочинку з лавками й бесідками. У дворах посадили березові та хвойні дерева, доріжки вклали плиткою, а зеленим зонам додали рельєфу, зокрема, горбистості.
Проєкт житлового комплексу Respublika і фасади збудованих будинків. Фото: rating remont
У Гостомелі побудували житловий комплекс Parktown. Архітектори спроєктували тераси з краєвидом на верхівки сосен. Також на території є вісім гектарів лісу. Такий проєкт міг би підійти й для Сум, оскільки в межах міста є чимало лісів.
Будинки в комплексі мають різну висоту, найвищий — дев’ятиповерховий. Завдяки цьому можна водночас щільно розмістити людей і зробити так, аби сосни були на рівні з будинками, говорить архітектор Олексій Пахомов в матеріалі «Хмарочосу». Біля будинків заборонено паркувати автівки, натомість зробити це можна в підземному паркінгу. На території ЖК облаштували дитячий та спортивний майданчики. Основну територію лісу залишили такою, як була — зберегли всю рослинність, пояснює архітектор проєкту Олексій Пахомов. Крім того, у лісі проклали стежки для прогулянок.
Такий вигляд мають двори на території комплексу Parktown. Фото зі сторінки ЖК
У 2011 році компанія City One Development почала будувати в Печерському районі Києва житловий комплекс «Бульвар фонтанів». Раніше там розташовувався винзавод. За словами архітекторки комплексу Тетяни Григорової, рельєф майбутнього комплексу був складним, а район розташовувався недалеко від центра міста.
— Коли проєкт стартував, навколо нього також почали будувати житло. Це хороший приклад того, як нова забудова впливає на концепцію розвитку всього мікрорайону, — ділиться архітекторка в інтерв’ю The Village.
Щоб двори комплексу мали більше місця для прогулянок і відпочинку, у ЖК збудували підземний паркінг. Туди спускаються всі ліфти, є розмітка для машин. Доступ до паркінгу мають мешканці «Бульвару фонтанів», а також його гості, які отримають спеціальну картку. Для таксі також передбачені паркомісця. У «Бульварі фонтанів» розташовані зелені зони для відпочинку, футбольне поле, дитячий садок, майданчики з тренажерами, бібліотека, кав’ярня, інтер’єр-салон, галерея дизайну. Також є спільна тераса для мешканців із зоною барбекю.
Житловий комплекс «Бульвар фонтанів» у Києві, фото внизу — проєкт. Фото зі сторінки ЖК
Також на території встановили кілька світломузичних фонтанів, що простягаються на 150 метрів. Саме каскадний рельєф спростив їхнє будівництво, пояснюють архітектори: завдяки природному руху води, для фонтанів не були потрібні насоси. Власне тому комплекс має назву «Бульвар фонтанів».
Комфортне місто має бути в «людському масштабі»
Висотність будинків впливає на якість життя людей у них. З погляду європейських урбаністів, комфортне місто має бути в «людському масштабі», тобто з невисокою забудовою. Насправді ж висотки не забезпечують житлом більше людей, ніж малоповерхівки, пояснює архітектор Микола Морозов у матеріалі для Pragmatika.
— Якщо будівлі стають вищими, їх потрібно будувати далі одну від одної — для збереження стандартів інсоляції, тобто притоку сонячної радіації, природної вентиляції та інших норм. Якщо санітарні стандарти ігнорувати, міста перетворяться на антиутопічні кам’яні джунглі. А ось щільна забудова середньої поверховості дозволяє збільшити кількість квартир, не знижуючи, а навіть підвищуючи якість життя, — говорить архітектор Микола Морозов.
Запозичити досвід затишних дворів навколо низьких будинків можна у львівського проєкту ЖК Villa Magnolia. Поверхи там сягають від двох до п’яти. Навколо комплексу є тераси, підземний паркінг та зони відпочинку. Крім того, у Villa Magnolia встановили прозорі двері до під’їздів, до яких можна потрапити без сходів і бордюрів. Тому маленьким дітям, батькам з візочками та людям з інвалідністю зручно ними пересуватися.
Внутрішній двір комплексу Villa Magnolia. Фото зі сторінки ЖК
Чому не можна огороджувати двори парканами
Переглянувши приклади сучасних дворів житлових комплексів, Цукр розповідає, якими вони можуть стати в Сумах. У таких дворах кожна людина матиме доступ до будь-яких послуг, майданчиків, зелених зон. Поруч зі східцями можна встановити пандуси, а із бордюрами — зручні з’їзди.
Територія навколо багатоквартирних будинків може бути повністю озеленена. Так вологість повітря стане кращою, а температура навколо стабілізується. А смітники можна розмістити не поруч зі входом у під’їзди чи власне житловий комплекс, а за 50 метрів від них. Працівники комунальних служб можуть вчасно забирати відходи зі сміттєвих контейнерів.
У дворах мають встановити достатню кількість дитячих майданчиків. Для цього варто будувати прості й безпечні конструкції, насипати спеціальний очищений пісок. Майданчики можна вчасно фарбувати та ремонтувати.
Щоб простір був безпечним, не треба будувати навколо ЖК паркани, зачиняти їх від інших мешканців міста. Це не створить безпечний простір, а, навпаки, несправедливо поділить людей, пояснює архітектор-урбаніст Станіслав Дьомін у матеріалі «Рубрики». Натомість безпечним двір зроблять правильне освітлення вулиці й під’їздів, відеоспостереження, що фіксуватиме порушення.
— Мешканці житлових комплексів не хочуть, аби хтось псував майданчики, забруднював територію. Тому й зачинитися у дворі вважають раціональним рішенням. Але таке рішення не є здоровим для міста. Якщо так зроблять усі двори й навіть цілі квартали — ми отримаємо не придатне для існування середовище. Це збільшить соціальний розрив між тими, хто опинився по різні боки парканів.