Понеділок, 10 ранку, моніторингові канали повідомляють про десяток російських «шахедів», які рухаються в напрямку Сум. За кілька хвилин у місті лунають вибухи. Здається, їх чують у всіх мікрорайонах. Один із ворожих безпілотників влучає в город, недалекого від якого — кілька подвір’їв із приватними будинками. Попередньо — загиблих чи поранених немає, але довкола — сотні шматочків скла, зігнуті паркани й покручені віконні рами. Що кажуть і роблять сум’яни за годину після вибуху — розповідаємо далі.
«Геп — і вікна повилітали»
Подвір’я пошкоджених будинків ніби змішалися — між ними немає парканів. Усюди метушаться люди: хтось був удома під час атаки, хтось прибув допомогти родичам. Журналісти й поліціянти приїхали документувати наслідки ворожого удару. На городі Андрія, одного з мешканців пошкоджених будинків, утворилася вирва, глибиною в півтора метра. Це — місце влучання ударного дрона типу «шахед» або «Герань-2», як його називають росіяни, й саме такий напис видно на уламках.
— Мене саме не було вдома, поїхав на дачу неподалік. Звідти чув вибухи, а за хвилину-дві подзвонила дружина, казала: «Приїжджай, у нас скло повилітало в хаті». Я поки зібрався, доїхав, а тут таке. На городі рвонуло й вибуховою хвилею побило вікна, пошкодило меблі. Сарай із профнастилу, який ближче до городу, розірвало на шматки. Якби хтось стояв, уламками б напевно прошило повністю, — припускає Андрій.
Біля сусіднього будинку подружжя старшого віку шукає щось у землі. Здається, що вони прибирають уламки. Але насправді збирають у відра й пакети волоські горіхи. Мабуть, вони рясно осипалися після вибуху. Ці плоди пара пропонує взяти з собою журналістам і правоохоронцям.
— Слава Богу уродило, хай же й люди їдять. Саме главне, якби отакої гадості більше не було, — каже жінка про безпілотники росіян, збираючи горіхи.
Їхня донька Олена була у своєму будинку під час атаки. Говорить, бачила у вікна, як «щось чорненьке летіло», а після цього — «геп і вікна повилітали».
«Перша реакція — дізнатися, як сім’я»
На подвір’я заходить іще один хлопець. Його теж звуть Андрій, він живе в одному з пошкоджених будинків. Після вибуху відвозив до бабусі неповнолітніх брата й сестру. А до цього працював із дому дистанційно.
— Я вже чув, що в місті лунають вибухи й написав керівництву, що маю відлучитися. Тільки вийшов із кімнати — почув сильний вибух, посипалися вікна. Перша моя реакція — дізнатися, як сім’я. Малих швидко спустив на вулицю до машини. А потім пішов на город, бо там незадовго до прильоту порався дід. Надворі стояв пил, щось горіло. Думав, його могло вбити. На щастя, дід за три хвилини до вибуху пішов до себе додому й не постраждав, — пригадує Андрій.
Біля побитих садиб починають працювати благодійні організації. Вони пояснюють, як отримати гроші для відновлення житла. Тим часом Андрій лізе драбиною на дах свого дому. Волонтери просять детально фотографувати всі пошкодження.
Цього понеділка, 21 жовтня 2024 року, росіяни атакували не лише ці подвір’я в Сумах. Медіа повідомляли про атаки, зокрема, «шахедів» і на інші мікрорайони міста. Попередньо — обійшлося без поранених і загиблих людей.
