П'ять тисяч сум'ян могли б отримати сучасне укриття й водночас підземний паркінг. Таку амбітну обіцянку ще у 2023 році дав ексголова Сумської МВА Олексій Дрозденко. Йшлося про будівництво двох захисних споруд у спальних районах міста. Що вдалося зробити за рік і чи потрібні місту такі об'єкти — дослідив Цукр.

Два підземних паркінги й укриття на Театральній

Дрозденко був не першим, хто озвучував ідею звести в Сумах підземні паркінги. Відсторонений мер Олександр Лисенко у квітні 2023-го розповідав, що під будівництво паркінгів вже навіть виділили дві ділянки у 12 мікрорайоні. У листопаді того ж року заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Тимур Ткаченко уточнив: кожен із паркінгів вміщуватиме по 5 тисяч людей, будівництво стартує у 2024 році. 

У квітні 2024-го начальник управління муніципальної безпеки СМР Віталій Дейниченко повідомив: шукають гроші на проєкти будівництва підземних паркінгів на вулицях Сірка та Матюшенка на 8,3 тисячі людей кожен. А також найпростішого укриття під Театральною площею на 2,5 тисячі місць. Коли проєкти будуть готові, зможуть оцінити, скільки вартуватиме будівництво.

DSC00384
Театральна площа в Сумах. Фото: Цукр

Гроші на проєктно-кошторисну документацію таки знайшли, щоправда, лише для укриття на Театральній — тендер на майже півмільйона гривень із бюджету міста отримала ТОВ «Артемон». 

Скриншот: prozorro

Проєкт реконструкції підвального приміщення вже готовий, повідомили «Цукру» в Управлінні капітального будівництва СМР. 

Попередньо, укриття зможе вмістити 1000 людей. Розташування дозволить охопити частину центру міста. Орієнтовна вартість будівництва  — 40 мільйонів гривень.

Загалом цьогоріч Управління спроєктувало сім укриттів. Відповідні пропозиції передали до Департаменту фінансів. У 2025 році оголосять тендери на будівництво, якщо в бюджет міста надійде субвенція.

Щодо паркінгів, за словами начальника Управлінні капітального будівництва Віталія Шилова, вони подавали пропозиції щодо облаштування укриттів подвійного призначення на так званих «муніципальних парковках» — автостоянках КП «Паркінг».

Вони є на 12 мікрорайоні й на згаданій раніше вулиці Матюшенка. У воєнний час вони працюватимуть як укриття, після війни — парковкою. Поки управління не отримало грошей й на проєктування, тому про будівництво говорити зарано, каже Шилов.

Скільки може вартувати будівництво — досвід приватних забудовників

В умовах війни підземні паркінги в українських містах стали спорудами подвійного призначення. Вони не лише захищають автівки від сонця, снігу та дощу, але й рятують їх від уламків російських ракет та вибухових хвиль.

У 2022 році набрав чинності закон відповідно до якого кожна новобудова повинна мати бомбосховище або споруду подвійного призначення. Інакше — забудовник не отримає сертифікат про готовність будівлі до експлуатації. 

Водночас саме досвід приватних забудовників показує, що будувати паркінги, особливо підземні — дорого. А інколи це коштує дорожче за саму житлову нерухомість. 

Собівартість надземного відкритого паркінгу $7 000-10 000 за паркомісце. Підземного — $10 000 – 12 000. Про це Ліга.нет розповіла девелоперська компанія «Інтергал-Буд». 

Тобто, будівництво одного підземного паркомісця в середньому дорожче на $2000, ніж надземного. Відповідно зведення підземного паркінгу на 100 місць обійдеться на $200 000 дорожче, на 1000 паркомісць —  на $1 мільйон.

Комунальні паркінги: київський «Зоопаркінг» та війна за будівництво об'єкта на Оболоні

Торік під час інвестиційного форуму у Брюсселі мер Києва Віталій Кличко закликав європейців інвестувати в будівництво підземних паркінгів у столиці. За його словами, це дуже прибутковий бізнес. Як приклад, він навів «Зоопаркінг» — триповерхову парковку на території київського зоопарку. Комплекс розрахований на майже 500 автівок. Є зарядні станції для електроавтомобілів, сучасна охоронна система, автомати для безготівкового розрахунку, кімната матері й дитини. Немає лише окупності.

Як пише видання «Вечірній Київ», за 2021-2023 роки через каси паркінгу пройшло майже 45 мільйонів гривень. Але вони приймають кошти не лише за паркування, а й за вхід до зоопарку. 

З усіх зароблених грошей лише 13,6 мільйона — це оплата за паркування. Тоді як сама будівля обійшлася місту у 210 мільйонів. Виходить, що у середньому паркінг заробив 4,5 мільйони на рік. Тобто, щоб вийти в нуль потрібно аж 46 років!

У 2023 році у громадській організації «Пасажири Києва» заявили: паркінг не окупиться ніколи й буде дотаційним. Перші два роки були збитковими —  при заробітку у 7,5 мільйонів, зарплати співробітникам та інші витрати обійшлися у 9,2 мільйона гривень. Дефіцит бюджету склав майже 2 мільйони гривень.

Пояснюють — задум міської влади був у тому, щоб зробити відвідування зоопарку зручнішим для тих, хто приїжджає на авто. Адже водії були змушені паркуватися на прилеглих вулицях, часто з порушеннями правил. Проте «Пасажири Києва» зауважують, що сезон відвідування зоопарку тільки шість місяців теплої пори року і найбільше людей туди приїжджає лише у вихідні. Тобто до 60 днів на рік. 

За підрахунками організації, замість паркінгу місто могло б придбати 30 нових тролейбусів. Кожен такий тролейбус працював би понад 300 днів на рік і перевозив би понад 10 тисяч пасажирів щодня.

В організації вважають, так само буде з підземно-наземним паркінгом на Оболоні, проєкт якого Кличко презентував торік. Місцеві кілька разів збирали підписи проти цього, пропонували також інші варіанти де можна було розмістити об’єкт. Зрештою, через брак паркувальних місць і «запакованість» дворів житлових будинків, влітку 2024 року створили нову петицію з проханням «повернутися до питання створення паркінгу в цій частині району». Його будівництво коштуватиме 120 мільйонів гривень. 

zobrazhennia 2024 12 07 140755598
Фото: Telegram Віталія Кличка

Це ціна 15 нових тролейбусів, порахували «Пасажири Києва». Додали, що при низькому тарифі за паркування об’єкт не окупиться, а користуватимуться ним переважно мешканці сусідніх будинків. А якщо встановити високий цінник, водії цей паркінг оминатимуть — лишати автівки на газонах, тротуарах можна й безоплатно. 

Ядерні бомбосховища часів «совєтів» та ізраїльські мамаки — які укриття можуть убезпечити сум’ян

Від справ столичних повернімося до Сум. Наскільки доцільним є розбудова двох укриттів-паркінгів на 8,5 тисяч людей кожен? 

Архітектор спільноти «Суми майбутнього» Ігор Титаренко каже, що потрібно розуміти першочергову функцію укриття подвійного призначення. Це буде бомбосховище, яке можна буде використовувати як паркінг? Чи навпаки, підземний паркінг без посиленого арматурного каркаса?

Ілюстративне фото. Будівництво підземного паркінгу. Фото: osnova group

«Паркінги під дворами багатоповерхівок — це добре. Особливо, якщо поєднати з функцією найпростішого подвійного укриття. Тоді ще й з’явиться можливість ревіталізувати (створити нову функцію) двори: озеленити, розвантажити від машин. Також можна поєднати підвали в одну систему, щоб можна було потрапити в укриття, не покидаючи будинок», — каже Ігор Титаренко.

Він додає, що більшість мікрорайонів міста стоять буквально на піску ним засипали ґрунтові води. Тому будувати такі укриття буде складно з інженерного погляду. 

Архітектор розповідає, що за часів Михайла Лушпи майже пів міста, зокрема 12 мікрорайон вздовж вулиці Івана Сірка, звели на заливних лугах та річці Бистра. Тобто копати вглиб тут не вийде. Краще встановити наземні укриття посилені насипами. Але в інших частинах міста можна будувати підземні укриття.

На вулиці Бориса Матюшенка укриттів немає. Здебільшого є приватна забудова. За однією з будівельних норм, радіус пішохідної доступності до захисних споруд у будинках до 5 поверхів не має перевищувати 500 метрів та 300 метрів — для багатоповерхівок. 

— Чи є для кого будувати таке велике укриття та чи є де? Виходячи з містобудівної ситуації та щільності забудови не зрозуміло де там можна розмістити паркінг-укриття на 8,5 тисяч людей, — каже Ігор Титаренко.

Архітектор додає, що у місті є радянські бомбосховища. Вони розраховані й на ядерну небезпеку. Ці укриття знаходяться на території підприємств, більшість з яких приватні або закинуті.

Титаренко пропонує ще одне рішення, яке допоможе сум'янам вберегтися від уламків ракет та ударних хвиль — ізраїльські мамаки та мамади. Це безпечні кімнати на кожному поверсі будівлі та у квартирі. Стіни таких укриттів залізобетонні, ширина — від 25-30 сантиметрів, двері — герметичні металеві. Також обов’язковим елементом є фільтри для захисту від атак хімічною зброєю. 

Скільки укриттів у Сумах: ситуація на початку та в кінці року

У лютому 2024 року жоден з районів міста не був забезпечений укриттями на 100%, розповідав Дрозденко Українському радіо. «Наразі в Сумській громаді є укриття для 30 000 з 274 000 жителів», — зазначав ексголова МВА. Яка ж ситуація зараз?

На листопад — у 12 укриттях проводять капітальний ремонт, розробляють проєктно-кошторисну документацію на проведення таких робіт ще у 20. Також будують три нових укриття.

Загалом у Сумській громаді майже 380 об’єктів цивільного захисту. З них 37 додали до списку цьогоріч. Вони можуть вмістити 6 500 людей.

Крім того, підземний перехід біля фонтана «Садко» планують визнати найпростішим укриттям. У міській раді кажуть, що працюють з власниками торгівельних та торгівельно-розважальних закладів стосовно будівництва укриттів їхнім коштом

Вас може зацiкавити

upscalemedia transformed (12)
🎥 «Навіть німці такого не робили». На телеканалі «ДІМ» показали наслідки війни в Охтирці й Миропіллі
На телеканалі «ДІМ» вийшов випуск програми «Тревел нашого часу». Цього разу ведучий Денис Христов побував на Сумщині. Зі знімальною командою він поїхав в Охтирку, а потім відвідав Миропілля для евакуації людей. Повний випуск можна подивитися нижче або за цим посиланням. Як живе місто-фортеця У випуску Денис показав сліди війни в Охтирці, зокрема зруйновані хлібзавод і […]
DSC05356
🏄 Сапборди підкорюють Суми — від страху впасти до терапії на воді
Якщо суботнім ранком пройтися Харківським мостом і глянути на Псел, побачите десятки людей, які стоять на дошках посеред річки. Вони тримають весла, неспішно йдуть водою зі своїми SUP-дошками. Ще кілька років тому це заняття не було таким популярним, а зараз сапборди можна орендувати від Баранівського мосту до озера Чеха. Вʼячеслав Олейніченко, засновник і керівник Sup […]
Знімок екрана (263)
🪖 Ліній оборони на Сумщині немає, тому російський наступ продовжується, — Юрій Бутусов
Зупинити російський наступ на Сумщині можливо виключно на заздалегідь підготовлених оборонних позиціях. Тому він продовжується, оскільки в області немає ліній оборони. Це буде тривати до того часу, поки ворог не просунеться до лісових масивів на відстані приблизно 15-20 кілометрів від Сум. Про це в ефірі «Радіо Свобода» сказав військовослужбовець 13 бригади оперативного призначення «Хартія» і […]
photo 2025 06 11 16 42 12 (2)
💸 Аукціон із продажу «Сумихімпрому» зірвався через відсутність учасників
11 червня мав відбутися аукціон із продажу ПАТ «Сумихімпром», однак його скасували через відсутність учасників. Про це повідомляє Фонд державного майна України. Підприємство виставляли на продаж за стартовою ціною близько 1,2 мільярда гривень. Якими були умови аукціону «Сумихімпром» — публічне акціонерне товариство, яке спеціалізується на виробництві добрив та азотних сполук. До продажу пропонували пакет розміром […]
original
🛡 Нацгвардія скасувала тендер на закупівлю протиударних щитів для Сумщини після розголосу
11 червня після розголосу в мережі Нацгвардія скасувала тендер на закупівлю протиударних щитів для військової частини в Охтирському районі на Сумщині. Їх планували закупити за 30,7 мільйона гривень. Про це йдеться на сайті Prozorro. «Немає подальшої потреби» Сьогодні на сайті з'явився протокол скасування тендеру. Підставою для цього вказали відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт […]
Знімок екрана 2025 06 11 134700
📖 Дивитися з келихом вина, горнятком кави чи відерком морозива. Сум’янка створила курс-серіал «УкрЛіт»
Сум'янка Рената Валюх створила курс з української літератури у форматі серіалу. У 20 серіях ви зможете дізнатися історії письменників і контексти створення їхніх творів. Усю інформацію подають з мемами, жартами й цікавими фан-фактами. Авторка розказала Цукру про наповнення курсу, любов до Сум, а продюсерка Катерина Смачило поділилася ексклюзивними літературними фактами. «УкрЛіт» у форматі Netflix Рената […]