Набережна Псла вздовж вулиці Заливної поступово перетворюється на місце торгівлі. Тут з’явилися альтанки, дерев’яні платформи на воді та інші прибудови, які заважають сум’янам дістатися річки. Збудували їх майже на прибережній смузі заклади «Ребробар» та «Стріха». Але відповідно до закону, зводити щось у прибережній зоні можна лише на відстані 50 метрів. Чому сумські заклади цього не дотримуються та як на це вплинути — запитали в архітекторів. Також пояснюємо, що будують на Заливній, чи знесуть незаконні альтанки та що про все думає їхній власник та міська рада.
«У 2010-х навмисно відсунули захисну смугу річки»
Набережна Псла поступово перетворюється на майданчик для закладів, а не місце, де сум’яни можуть насолодитися природою. Вздовж річки на вулиці Заливній працюють заклади «Стріха», «Ребробар» і кілька МАФів. Будівлі двох перших стоять на кам’яному фундаменті, мають облицювання із різних матеріалів і яскраві вивіски. А від МАФів часто смердить їжею, адже вентиляція звідти виходить просто на набережну.
Спільнота архітекторів «Суми майбутнього» називаює цю забудову «сумським Шанхаєм». Віднедавна їхня команда, а саме Маргарита Поцелуйко, Карина Капоріна та Владислав Дубина, досліджує, чи законно розмістили будівлі.
Набережна Псла є природоохоронною зоною. У Земельному Кодексі України йдеться, що вздовж річок та інших водойм створюють прибережні захисні смуги різної ширини. Архітектор Владислав Дубина говорить, що Псел — середня річка, тож ширина її прибережної смуги має бути 50 метрів. У такій зоні не можна будувати будь-які споруди, окрім майданчиків для спорту, дамб, гідроелектростанцій, маяків, причалів, мостів чи насосних станцій.
На мапі планувальних обмежень Сум є зелена лінія, що «обводить» прибережну захисну смугу, позначену засічками. Будувати у зоні між річкою і зеленою лінією не можна нічого, окрім тих споруд, які ми перелічили вище. Проте на мапі зелена лінія чомусь оминає територію «Здибанки», «Стріхи» й «Ребробару», пояснюють архітектори. У генеральному плані міста ці будівлі теж ніби «влізли» у захисну смугу. Позначки Г-1 і Г-2 — це зони ділові та загального міського центру, а Г-6 — зона торгівлі.
Ці мапи показують, що будівлі не розташовані в прибережній зоні, хоча їх мало б охороняти законодавство, говорить архітектор Владислав.
— Схоже на те, що захисну смугу навмисно «відсунули». Можливо, це сталося у 2010-х, коли розробляли містобудівні документи. Через кілька років на тій території запрацювали «Здибанка», «Ребробар» й «Стріха». Але насправді будівлі стоять ближче, ніж 50 метрів від смуги, — говорить архітектор.
Справді, за інформацією Держгеокадастру, у липні 2021 року одною з ділянок почав володіти власник «Ребробару» Андрій Луньов. Того ж місяця і року іншу ділянку отримала «Стріха».
Альтанки й тераси заважають гуляти набережною
Щоб дістатися набережної, треба спуститися бетонними сходами праворуч. Поруч з ними є пандус без поручнів, збудований під крутим нахилом. Користуватися ним людині на колісному кріслі небезпечно, говорить архітекторка Маргарита Поцелуйко.
Будівлі «Стріхи» й «Ребробару» облицьовані металом, деревом і профнастилом. На думку архітекторів, таке нашарування має неестетичний вигляд.
Внизу, на прибережній смузі, «Ребробар» встановив дерев'яну терасу просто на річці. Дістатися туди можна через альтанку закладу. У серпні на терасі стояли столики для відвідувачів, нині їх прибрали.
Фото: Владислава Гусєва
— Встановлювати тимчасову платформу можна. Проте «Ребробар» зробив це для більших продажів, а не для сум’ян. Адже дійти до платформи люди можуть лише, обійшовши столики закладу. Доступ до кладки огороджений їхньою альтанкою, — пояснює архітектор Владислав Дубина
Альтанки, навіси й столики перешкоджають сум’янам дістатися набережної, що заборонено Земельним Кодексом України. У статті 61 йдеться, що у прибережних захисних смугах не можна ставити огорожі чи інші конструкції, через які громадяни не можуть дістатися до берегів річок, водойм та островів. Такі огорожі чи конструкції власники мають демонтувати протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої влади.
Чи демонтують прибудову?
Формально будівлі двох закладів відповідно до генерального плану міста розміщенні законно, пояснює архітектор Владислав Дубина. Проте проблема в тому, що план 2010 року врахував потреби бізнесу, а не містян. А от альтанки, дерев’яні платформи та інші прибудови просто на березі річки не можуть там розміщуватися.
Працівники Департаменту забезпечення ресурсних платежів відповіли Цукру, що дозволів на розміщення таких тимчасових споруд «Ребробару» вони не надавали. Крім того, Господарський суд Сумської області розглядає справу Nº 920/744/24 про звільнення земельної ділянки водного фонду на березі річки Псел. Ділянка є комунальною власністю сумської громади, говорять у департаменті. «Ребробар» її орендував на певний період.
У деталях справи йдеться, що Сумська міськрада вимагає приватну фірму «Ордекс» звільнити набережну поруч із земельною ділянкою певного кадастрового номера. Ресурс kadastr.live показує, що це — «Ребробар». Також у справі йдеться, що приватній фірмі «Ордекс» дозволили збудувати магазин та літній майданчик лише на певній ділянці, не в прибережній зоні. Під час розслідування слідчі побачили, що частина споруд розміщена за межами орендованої території. У суді справу розглянуть 20 листопада.
За інформацією аналітичної системи YouControl власником фірми «Ордекс» є сум’янин Андрій Луньов. Цукр запитав у Луньова, що він думає про забудову набережної. Спершу чоловік сказав, що не знає що таке «Ребробар».
Що будують за «Ребробаром»
Також ми помітили, що вже кілька місяців за будівлею «Ребробару» знову щось будують. Там звели фундамент та кількаметрові стовпи. Архітектори спільноти «Суми майбутнього» жартують, що це схоже на універмаг «Київ» №2, а якщо серйозніше — на кількаповерхову будівлю якогось закладу. У Департаменті забезпечення ресурсних платежів нам відповіли, що нове будівництво затвердило Управління державного архітектурно-будівельного контролю.
Побачивши витяг з Реєстру будівельної діяльності, Цукр помітив: замовником нового будівництва є та ж приватна фірма Луньова «Ордекс». У документах йдеться, що на вулиці Заливній, 7/2 планують зробити торгово-розважальний центр. Його площа буде 484 м2, крім того, ТРЦ матиме підземний і наземний поверх.
Авторський нагляд будівництва проводить Юрій Дячук. Під час такого нагляду він має контролювати, чи відповідає будівництво і монтаж схемі проєкту. Дячук — засновник приватного підприємства «Суми-Южана», пише ресурс Опендатабот. Ця компанія пов’язана із реконструкцією сумського стадіону «Авангард» у 2017 році. Через кілька років Рахункова палата перевірила використання грошей на стадіон. У звіті пишуть, що «Суми-Южана» склала неправильну документацію й отримала за неї 650 тисяч гривень. Документацію працівники цього підприємства написали російською мовою, а в деяких розділах зазначили, що «обладнання відповідає стандартам, встановленим вимогами законодавства РФ».
Юрій Дячук відмовився коментувати будівництво нового ТРЦ на вулиці Заливній. Натомість ми зателефонували Андрію Луньову, власнику приватної фірми «Ордекс».
У відповідь на запит Управління забезпечення ресурсних платежів відповів, що законних підстав відмовити приватній фірмі у будівництві немає.
— Підстав для відмови замовнику у наданні містобудівних умов та обмежень, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» немає. Земельна ділянка площею 0,1100 га з кадастровим номером розташована в торгівельній зоні Г-6, поза межами прибережної захисної смуги Псла. Проєкт встановлення зони розробила «Сумигеодезкартографія» та затвердила рішенням Сумської міської ради від 2010 року.
Архітектор Владислав Дубина говорить, що вплинути на будівництво можна, змінивши генеральний план міста. Зробити це не просто, адже він затверджується і діє декілька років. Проте сум’яни мають право вносити пропозиції для змін у генеральному плані. Цукр пояснював, як це робити, в одному з текстів. Також сум’яни можуть писати звернення до Сумської міської ради, аби альтанки, платформи й зонтики, які заважають гуляти набережною, демонтували.
