Пам’ятаєте цю незручну тишу на першій роботі, коли ви розумієте, що реальність трохи не така, як у підручниках? Сумський державний університет розповів Освіторії, як позбавити своїх випускників цього досвіду. Вони залучають представників ринку до навчального процесу. Ще під час здобуття освіти студенти працюють на реальному обладнанні, розробляють справжні IT-проєкти й асистують на операціях. А допомагають їм у цьому сумські компанії та організації — від лікарень до представництв німецьких виробників. Переповідаємо текст Освіторії про рішення СумДУ, які підтримує бізнес.
Коли бізнес каже «ні» застарілим програмам
Сумський державний університет, почав співпрацювати з бізнесами набагато раніше, ніж це стало обов’язковим для всіх вишів. «Для освітнього закладу — це не формальність, а можливість покращуватися, розуміти, фахівці з якими навичками потрібні на ринку», — пояснює Альона Євдокимова, яка налагоджує контакти з роботодавцями.
Як це працює? До кожної спеціальності СумДУ долучили експертну раду — щонайменше п’ять фахівців з різних компаній однієї сфери. Це люди, які реально впливають на рішення у своїх компаніях і точно знають, що зараз потрібно на ринку.
За рішенням ради університет може збільшити години конкретної дисципліни або замінити її на сучаснішу. Буває, роботодавці спонукають частково змінити освітню програму. Практики добре розуміють, що в професії вже не потрібне, а що варто додати, розповідає Альона.
Але теорія без практики — це лише половина успіху. Тому університет створив філії кафедр просто на підприємствах: майбутні фінансисти навчаються у страховій компанії, управлінці — у міській раді, а для медиків створили понад 40 клінічних баз у лікарнях. Це означає, що студенти практикуються в реальних умовах: бачать робочі процеси, користуються сучасним обладнанням, спілкуються з клієнтами. Результат — частина медиків починають працювати вже після третього курсу.
Поєднують навчання з реальними проєктами
Курсова робота може стати реальним проєктом, а робочі завдання — частиною навчання. Університет підлаштовується під студентів, які вже знайшли роботу.
— Можна оформити індивідуальний графік і відвідувати пари, коли зручно. Головне — вчасно здавати роботи й виконувати періодичні контролі через платформу онлайн-навчання. Робочі проєкти можуть зараховувати як навчальні завдання. Як це працює на практиці? Наші студенти брали участь у конкурсі до Міжнародного дня проєктного менеджменту. Свої проєктні заявки та їхній захист учасники зможуть здати як курсову роботу з дисципліни, — пояснює Альона.
Також СумДУ активно співпрацює з міжнародними компаніями. Навіть під час повномасштабного вторгнення кафедра технології машинобудування почала працювати з німецькою WAGO — світовим лідером у сфері роз’ємних технологій та автоматизації.
— Можна чекати, коли студенти закінчать університет і потім доведеться їх довчати. А інша річ, коли студент на другому чи третьому курсі й навчається, й працює в компанії. До випуску він знатиме всі практичні процеси, підсумовує фахівчиня.
Як айтівці змінюють університет
Сумська IT-компанія MindK співпрацює із СумДУ вже вісім років. «Нам потрібні класні розробники, а їх треба виростити», — пояснює засновник компанії Олег Нестеров, чия команда спочатку теж складалася переважно з випускників СумДУ.
У 2016 році компанія створила в університеті сучасну лабораторію веб та мобільної розробки — відремонтувала приміщення й закупила понад десять комп’ютерів. У аудиторії проводили курси з веброзробки, а у звичайний час — пари. До речі, схожі навчальні центри в СумДУ відкривали й інші IT-компанії.
— Коли в мене з’явилася ідея проводити курси з програмування на базі університету, то хвилювався, що в державній установі мене не почують, не зрозуміють. У мене не було спеціальних зв’язків, а компанію на той момент майже ніхто не знав. Але в керівництві факультету я зустрів сучасних айтівців. Ми швидко знайшли спільну мову, — згадує керівник MindK.
Двічі на рік компанія проводила курси з веброзробки. «Студенти приходили на першу роботу й не завжди були готові до процесів, які відбуваються. Ми почали курси, щоб випускники приходили на робоче місце й мали справжнє уявлення про те, як працюють проєкти, люди в командах, що від них вимагають», — пояснює Олег Нестеров. На кожен курс реєструвалося понад сто людей, серед яких відбирали 30 найкращих. П’ятеро з них зазвичай отримували роботу в компанії.
Хоча через повномасштабне вторгнення курси довелося призупинити, MindK продовжує брати студентів на практику. «Це класична виробнича практика: студенти весь місяць можуть ходити в офіс, виконувати завдання, які ми делегуємо. Стараємося максимально занурити їх в атмосферу реальної роботи. За кожним практикантом закріплюємо ментора з нашої команди. Успішних студентів додаємо в наш резерв і за потреби долучаємо до проєктів», — пояснює Олег.
Олег входить до ради роботодавців спеціальностей «Комп’ютерні науки» та «Прикладна математика». Разом із представниками інших IT-компаній він допомагає оновлювати освітні програми.
— Ми завжди за те, щоб прибрати з програми застарілі практики й зосередитися на сучасних потребах ринку. Приємно бачити результат: наші пропозиції враховують, студенти працюють із сучасними технологіями й інструментами, — каже Олег Нестеров.
Керівник IT-компанії помічає, як змінюються підходи до роботи у різних поколінь. «Коли ми випускалися, всі розуміли — треба працювати день і ніч, щоб здобути досвід і авторитет. Зараз молоді люди почуваються на роботі впевненіше, вони цінують себе. Тому нам, роботодавцям, важче завойовувати їхню увагу. Треба створювати умови, де їм буде не нудно працювати», — розповідає про виклики айтівець.
Реальна медицина замість конспектів
Марина Кузьоменська завідує відділенням репродуктивного здоров’я Сумської обласної клінічної лікарні й уже 20 років викладає в СумДУ. Разом з іншими керівниками медзакладів вона входить до експертної ради університету, яка допомагає оновлювати навчальні програми під сучасні виклики.
— У медицині все постійно змінюється. Наприклад, нещодавно ми додали дисципліну про контрацепцію та планування сім’ї, співпрацюємо із фармацевтичними компаніями для презентацій. А зараз узгоджуємо нову дисципліну про роботу із хронічним стресом — онкогінекологи б’ють на сполох, бо їхні пацієнти молодшають. Спочатку це пов’язували з ковідом, тепер з війною, — розповідає Марина.
У 40 сумських лікарнях створили клінічні бази СумДУ. Університет забезпечує ці приміщення всім необхідним: від ремонту до найсучаснішого обладнання. «Маємо лапароскопічні стійки для вивчення операцій, які не залишають розрізів. Для навчання використовуємо спеціальні фантоми — наприклад, реалістичну модель вагітної жінки. Бо перед тим, як потрапити у справжню пологову, студенти мають чітко розуміти, що робити», — пояснює лікарка.
А далі — реальна практика. Студенти ходять на обходи з лікарями, асистують під час малих операцій. Інтерни часто віддають перевагу додатковим чергуванням у вихідні замість поїздок додому. «Вони працюють в операційній разом із досвідченими лікарями, приймають пацієнтів під керівництвом старших колег, ведуть електронну документацію. Це вже сучасні лікарі — не те покоління, що писало в паперових картках», — розповідає Марина.
— Мені цікаво працювати з молоддю, бо вони часто розповідають щось нове, — додає лікарка. — Коли бачу в очах студентів бажання вчитися, розумію — з них будуть тямущі лікарі. Часто вони «ходять за мною хвостиком», і я показую різні клінічні випадки, навіть якщо їх немає в програмі. Для тих, хто хоче розвиватися — всі відділення відчинені. Бо це наша майбутня зміна, і їхній професіоналізм залежить від того, наскільки ми допоможемо їм зараз.
Коли випускники повертаються як роботодавці
«В університеті можна вчити теорію, а можна готувати реальних фахівців», — кажуть у СумДУ. На практиці це: 40 клінічних баз у лікарнях, навчальні центри від IT-компаній, філії кафедр у банках та міській раді.
Досвід сумського університету показує кілька важливих речей. По-перше, не варто чекати ідеальних умов — MindK починали співпрацю, коли були невеликою компанією, а зараз мають власну лабораторію в університеті. По-друге, важливо залучати до експертних рад людей, які ухвалюють рішення в компаніях — вони знають, які фахівці потрібні просто зараз. По-третє, студентам треба дати можливість поєднувати навчання з роботою — так вони отримують досвід ще до випуску.
Але найголовніше — така співпраця має бути вигідною всім. Університет отримує сучасні навчальні програми й обладнання, студенти — реальну практику, а бізнес — можливість виростити фахівців під свої потреби. І навіть в умовах повномасштабного вторгнення ця модель працює, бо побудована на реальних потребах, а не на формальних вимогах.
