Site icon Цукр

⚡️ Росія готує новий наступ, а Сумщина в зоні ризику — переказуємо інтерв’ю аналітика Антона Муравейника

Керівник аналітичного відділу фонду «Повернись живим» Антон Муравейник дав інтерв’ю Суспільному. Зокрема, він прокоментував наслідки дій російських добровольчих формувань на кордоні Сумщини з Росією, а також оцінив можливості ворога піти у новий наступ. Цукр переказує слова Муравейника, які стосуються нашої області.

«Росіяни можуть почати наступ, імовірно, на північному чи північно-східному напрямку»

22 березня командувач сухопутних військ Олександр Павлюк казав, що Росія створює угруповання зі 100 тисяч солдатів і не виключено, що влітку вони спробують наступати на одному з напрямків. Майже за тиждень в інтерв'ю CBS News президент України Володимир Зеленський також говорив, що російські війська готуються наступати в кінці травня — червні.

Антон Муравейник вважає, що росіяни дійсно можуть створити нове угруповання для наступальної операції, ймовірно, на північному чи північно-східному напрямку.

— Це можливо, бо вписується в їхні стратегічні задачі. З одного боку ситуація схожа на початок 2023 року, коли вони також накопичували людей, створювали нові військові з'єднання. Тоді їм вдалося зібрати велику кількість ресурсів, проте це не було принципово нове наступальне угруповання. Врешті цих понад 300 тисяч людей, накопичену техніку й озброєння вони поділили по напрямках, де наступали. Тоді це були Бахмут, Кремінна, Куп’янськ, Вугледар. Відповідно вдалося лиш посилити напрямки наступу, але не створити нові, бо Сили оборони України завдавали втрат і росіяни потребували відновлення, — пояснює Муравейник.

Куди росіяни спрямують накопичені ресурси тепер

Аналітик пояснює, що фронт — це збалансована система, але це можуть змінити резервісти. Муравейник має кілька припущень, куди Росія тепер спрямує накопичені ресурси.

З одного боку стратегічно важливим і для росіян, і для нас лишається південний напрямок — біля Роботиного, Мелітополя. Теоретично вони можуть підсилювати саме його. Та, якщо росіяни кинуть 100-200 тисяч людей на північ, — ми, звісно, реагуватимемо, — каже аналітик

Позитивним він вважає те, що перегрупування неможливо зробити непомічено завдяки засобам розвідки, інформації від партнерів, повідомленням у соцмережах. Ще добра новина — на Сумщині та Чернігівщині будують укріплення. Та в цих спорудах має хтось бути, каже Муравейник. Чи зможемо забезпечити потрібну щільність військ на цьому напрямку — невідомо, додає він. Тому триває мобілізація, Україна також формує нові підрозділи, бригади.

«Російські добровольці дестабілізували ситуацію»

— Кордон Чернігівської й Сумської областей із Росією був збалансований довгий час. З обох сторін там перебували підрозділи, які виконували диверсійну роботу, щодня вели обстріли озброєнням піхотного рівня: міномети, гранатамоти тощо, але не йшлося про активні наступальні дії. Події на Білгородщині, біля Курської області, звісно, дестабілізували ситуацію. Росія підтягнула війська для опору цим атакам. Зараз є питання, наскільки ця ділянка збалансована, і що буде з резервами тепер, коли активні дії російських добровольців припинилися, — зауважує Антон Муравейник.

Аналітик каже, що через це Чернігівщина і Сумщина — в зоні ризику. І, якщо росіяни захочуть піти в наступ та зможуть швидше за нас розгорнути свої угруповання, то матимуть деяку перевагу через дисбаланс.

На запитання про користь Україні від дій російських добровольчих формувань на території Білгородської області Антон Муравейник відмовився прямо відповідати. Проте сказав, що ситуацію варто оцінювати з різних боків.

На тактичному рівні росіянам довелося перекинути частину резервів із одного напрямку на інший — це плюс. А стратегічно побачимо, що буде далі на цій ділянці. Конкретних задач я не знаю, але вважаю, що далеко не всі цілі були досягнуті, — говорить аналітик

У підсумку до цієї частини інтерв’ю Муравейник виокремлює кілька нагальних проблем.

— Наразі військо виснажене, ми не мобілізуємо достатньо людей, щоб замінити військових, які більше двох років знаходяться в зоні бойових дій. Державі не вистачає спроможностей зібрати потрібну кількість людей для ведення бойових дій. Ще проблема — багато людей досі не сприймають того, що життя, як раніше, вже не буде. Вони всіма силами тримаються за минуле й це заважає готовності. Якщо ми не вирішимо ці моменти, то можемо програти, наголошує керівник аналітичного відділу фонду «Повернись живим».

Як укріплюють кордон на Сумщині

Сумська обласна військова адміністрація періодично публікує фото з будівництва фортифікацій в області. В коментарі Суспільному 29 березня очільник ОВА Володимир Артюх казав, що віднедавна почали працювати на об'єктах цілодобово та у вихідні. Додавав, що для робіт достатньо грошей і техніки, лиш дещо не вистачає часу, але прогнозував, що будівництво завершать за кілька тижнів. Очільник ОВА наголошував, що Сили оборони відслідковують дії російської армії поблизу кордону, тому раптового наступу там не може бути.

DonbasFrontliner у репортажі з Сумщини 21 березня писав, що за словами військовослужбовців 117 бригади ТРО для укріплення лінії оборони не вистачає, зокрема, тракторів та екскаваторів. Але загалом підрозділи за чотири місяці звели сім кілометрів лінії оборони, що складається з 15 споруд, а поблизу першого рубежу заклали понад 15 тисяч протитанкових мін.

4 березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації, із них 1,8 мільярда — для Сумської області. 2 квітня Кабмін виділив додаткові 5,6 мільярда гривень на зведення захисних споруд, із них півтора мільярда гривень спрямують для будівництва на Сумщині, повідомляв Шмигаль.

Exit mobile version