За останні кілька років сум’яни подали п’ять електронних петицій до міськради стосовно збільшення кількості громадських вбиралень у Сумах. Необхідну кількість голосів набрали чотири з них. У 2019 та 2020 роках у бюджеті не було на це грошей. У 2021-му міська рада звітувала про встановлення громадської вбиральні на території «Студентського пляжу». Щодо встановлення туалетів в інших місцях відпочинку — не було фінансування.
Цукр зібрав досвід інших міст, що знайшли розв'язання цієї проблеми. Тож розповідаємо, скільки коштує встановити громадську вбиральню, якою вона може бути й на чому можна зекономити.
Громадські вбиральні в Сумах
Ще раніше, у 2017-му, влада обіцяла розробити проєкт реконструкції парку Кожедуба, який би передбачав встановлення нових туалетів. І таки розробила. У 2020 році було оголошено відповідний тендер на майже 25 мільйонів гривень. Переможець, ТОВ «СФЕРА АВ», обіцяв до вересня 2021 року завершити роботи з облаштування парку. І реконструкція розпочалася: з’явилися нові лавки та смітники, два дитячих майданчики.
Майданчики в парку Кожедуба, збудовані в рамках реконструкції
Але спершу зменшилося фінансування. Потім була затримка з оплатою з боку замовника. Далі — початок повномасштабної війни. Тож кінцевий термін виконання робіт постійно переносили. Зрештою, наприкінці 2023 року сторони вирішили розірвати договір. Замість 25 мільйонів виконавець отримав 7,5 мільйонів гривень. На туалети грошей забракло.
Скільки ж потрібно громадських туалетів? Арифметика проста: згідно з державними будівельними нормами, на кожну тисячу жителів населеного пункту потрібен один санвузол у громадській вбиральні.
За даними Укрстату, на 1 січня 2022 року у Сумах проживало майже 256,6 тисяч людей. Тобто у місті мало бути щонайменше 257 санвузлів. Якщо вважати, що одна вбиральня розрахована на п’ять людей, це означає, що у місті їх має бути близько півсотні.
У ДБН вказано, що громадські вбиральні треба облаштовувати зокрема на площах, у садах, парках, на пакованнях, АЗС, торговельних підприємствах.
У відповідь на запит Цукру в Департаменті інфраструктури Сум повідомили, що за генпланом у місті є 200 придатних для використання громадських вбиралень. Сюди входять туалети у громадських будівлях. Відповідно до розрахунку потреб на 01.03.2031 року треба буде збудувати ще 70 громадських вбиралень.
На 13 вересня 2024 року гроші на будівництво туалетів у бюджеті Сумської МТГ не передбачені. Зараз коштом громади утримують два туалети: у дитячому парку Казка та в районі зони відпочинку у парку імені Кожедуба.
Майже всі відмови міськради на прохання містян збільшити кількість вбиралень аргументовані тим, що на це немає грошей.
Екологічні чи технологічні — якими можуть бути громадські туалети: досвід інших міст
Але громадські вбиральні — це не завжди дорого. Щобільше, сучасні технології дозволяють зробити туалети архітектурною родзинкою міста. Як от дзеркальна вбиральня у Хмельницькому. Вона має дві кабінки, є доступною для маломобільних людей. Всередині є пеленальна стійка, сушарки, раковини для миття рук. У 2021-му на її будівництво витратили 350 тисяч гривень.
Дзеркальна вбиральня в центральному парку Хмельницька. Фото: Василь Камінський
Роком раніше у тому ж таки Хмельницькому відкрили ще один громадський туалет. Будівля має спеціальну цегляну кладку та підсвітку. Це змінює її вигляд залежно від часу доби. Вбиральня має 10 окремих кабінок, одна — для людей з інвалідністю. Також є кімната матері та дитини.
Громадська вбиральня, місто Хмельницький. Фото: Василь Камінський
Цьогоріч у травні, у хмельницького дзеркального туалету з’явився конкурент у місті Южному, що на Одещині. Одна кабінка доступна для маломобільних людей, до неї веде пандус. Всередині є бойлер, унітаз, дзеркало, сушарка для рук. Варто зазначити, що цю вбиральню місцеві називають «золотою», адже її будівництво, разом із розробкою проєкту, електроживленням, водою та каналізацією вартувало три мільйони гривень. Скористатися цим туалетом можна безплатно.
Дзеркальний туалет, місто Южне, Одеська область. Фото: Суспільне Одеса
Є варіанти дешевші та екологічніші. Наприклад безводний туалет. Такий торік встановили у Львові. Замість водяного змиву відходи компостуються. Вбиральня має спеціальну форму вмонтованого сидіння, яка дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Завдяки цьому зменшується кількість відходів і зникають неприємні запахи. Такий девайс коштує від 70 до 100 євро. Саму будівлю звели з уживаних дощок.
Безводний туалет у Львові. Фото: Рубрика
У столиці автоматизовані туалети мають форму колон. 11 таких вбиралень розташовані на популярних туристичних маршрутах. На вході автоматична система оплати, яка приймає картки. У туалеті є вентиляційна система, підігрів та охолодження повітря. Після кожного відвідувача проходить автоматичне прибирання та дезінфекція.
Автоматизовані вбиральні-колони. Київ. Фото: КМДА
А вбиральня на Контрактовій площі стала переможцем конкурсу BEST WC-2021 (так, є й така премія). Вона має той самий функціонал як і туалети-колони, але нею можуть скористатися особи з інвалідністю та люди з дітьми — в середині є пеленальний столик. Зовні виглядає як звичайний модульний туалет. Такий, наприклад, встановили у Пирятині на Чернігівщині. Вартує він 313 000 грн, ще близько 7 500 грн витратили на облаштування прилеглої території.
Автоматизований туалет на Контрактовій площі у Києві. Ними можуть скористатися люди з інвалідністю, батьки з маленькими дітьми.
Загалом модульні вбиральні досить надійний і порівняно бюджетний варіант. Такі працюють у Житомирі, Золотоноші на Черкащині й Острі на Чернігівщині. Ціни на ринку стартують від 90 000 грн за одномісну кабінку та 160 000 за двомісну. За ці гроші, крім самої будівлі та унітазу, продавець пропонує бойлер на 15 літрів, витяжку, умивальник та керамічну підлогу.
Ми живемо у сучасному світі, в якому можна купити що завгодно не виходячи з дому, роздрукувати на принтері будинок, поїхати в інше місто чи країну маючи лише паспорт.
Суми теж претендують на статус сучасного міста — у місті, принаймні до війни, регулярно проходили фестивалі, концерти, виставки, квести, стендапи. А згадайте «Сурми України», а «Ніч музеїв». У Сумах класні ТРЦ, ресторани, кав'ярні, виставкові центри, хаби для молоді.
Але є у місті й інше життя, далеке від цивілізації. Де ти маєш водити дитину «в кущики» та мити руки вологими серветками.
Так, проблема недостатньої кількості громадських вбиралень є мало не в кожному українському місті. Особливо це стосується туристичних Львова чи Одеси. Водночас ми ж маємо нести в наше місто позитивні рішення та зміни й рівнятися на кращих.
Щоби за кілька років хтось розповідав про наш досвід розміщення туалетів. Хочеться, щоб він був позитивним.
