Українську православну церкву супроводжує скандал за скандалом: виправдовування збройної агресії Росії проти України, випадки колабораціонізму. Останній трапився в Хмельницькому, коли священники побили в храмі військового. Реакція суспільства не забарилася — за кілька годин містяни проголосували за перехід собору від Української православної церкви до Православної церкви України. Згодом Хмельницька міська рада ухвалила рішення про припинення дозволу громадам на користування земельними ділянками.
Схожу пропозицію підтримали депутати Сумської обласної ради під час сесії, а міська рада 19 квітня має розглянути петицію з подібним закликом. Цукр вирішив розібратися, чи законні подібні рішення Хмельницької ОВА та чи можливе таке рішення на Сумщині. Для цього ми поспілкувалися з громадським активістом Максимом Корнієнко, архієреєм ПЦУ Мефодієм, секретарем Сумської єпархії УПЦ Георгієм Тарабаном та юристкою Іннессою Мальованою.
Сумщина на сайті РПЦ
Майже рік тому громадський активіст Максим Корнієнко на своїй фейсбук-сторінці порушив питання незалежності УПЦ від Російської православної церкви. Тоді на офіційному сайті РПЦ Максим знайшов розділ «Організації», обрав підрозділ «Русская церковь» та знайшов в ньому Сумську Єпархію та навіть актуальні новини.
― Мене передусім чіпляє брехня УПЦ про те, що вони не є частиною московської патріархії. Було б чесно, якби вони на своїх вивісках писали про цю належність. Тоді б у мене до них не було б питань, адже кожен має право ходити туди, куди хоче, ― розповідає Максим.
Він додає, що для цього, після прийняття Томосу, Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який змушував філії РПЦ змінити свою назву юридично та вказати, що вони є російською церквою. Цей закон мав запрацювати з 2019 року, але почалися судові процеси. До того ж держава не прагла його імплементувати — комісія з питань етики однозначно виступала на боці УПЦ. Лише під час повномасштабної війни на цей законопроєкт знову звернули увагу.
«Сумська єпархія більше не згадує Кирила»
За рік ми вирішили перевірити, чи сталися зміни на офіційному ресурсі Московського патріархату. Для цього відкрили головну сторінку сайту РПЦ через VPN. Він має українськомовну версію з актуальними новинами з тимчасово окупованих територій та про допомогу українським біженцям.
Також на сайті є кілька розділів, присвячених життю УПЦ. Наприклад, на сторінці з назвою «Переслідування віруючих Української православної церкви» збирають всі новини про «скандальні» переходи релігійних громад до ПЦУ, а у розділі «На захист єдності Руської православної церкви» російські та українські священники, різноманітні експерти коментують ситуацію навколо Києво-Печерської лаври та «тиск» на церкву з боку української влади.
Окрім цього, на сайті знайшли Сумську, Роменську та Конотопську єпархії ― актуальні адреси та кількість храмів, номери телефонів, сторінку з біографією митрополита УПЦ Сумського та Охтирського Євлогія.
Наступним ми перевірили сайт Сумської єпархії Української православної церкви. Тут регулярно оновлюється новинна стрічка з текстами про життя єпархії, благодійні ярмарки та свята. Також час від часу з’являються звіти про збори на потреби української армії ― наприклад, про відправку автомобіля на фронт, закупівлю бронежилетів та допомогу воїнам, що перебувають у госпіталі.
Щоб з’ясувати, чому на офіційному сайті РПЦ вказано, що Сумська єпархія належить до Московського патріархату, ми звернулися за коментарем до її секретаря, протоієрея Георгія Тарабана. Також запитали в нього про загальну ситуацію з релігійними громадами у місті.
У приватній розмові протоієрей зазначив, що УПЦ ніяк не пов’язана з Росією, а священники навіть не згадують російського патріарха Кирила у молитві. Саме Георгій був автором звернення, опублікованого на сайті єпархії про те, що духовенство більше не згадуватиме Московського патріарха під час богослужінь.
Щодо інформації на сайті РПЦ про приналежність Сумської єпархії до їх митрополії, протоієрей Георгій зауважив, що живучи в Сумах, не може впливати на те, що публікують представники російської церкви.
На думку Георгія, скандальні ситуації у Хмельницьку або Києво-Печерській лаврі мали провокативний характер, а на Сумщині подібного зараз не відбувається. За його словами, парафіяни сумських храмів УПЦ знають, у що вірять та можуть підтвердити, що їхня церква не має нічого спільного з Москвою. А люди, які відвідують церкву раз на рік, не можуть вирішувати долю собору.
Про те, скільки зараз релігійних громад є у Сумській єпархії УПЦ, та чи фіксують вони останнім часом випадки переходу до ПЦУ, протоієрей відмовився розповідати.
Кому належать храми у Сумах?
Юристка Інесса Мальована розповідає, що рішення Хмельницької, Волинської та Рівненської ОВА про заборону діяльності УПЦ на території областей вірогідно не мають під собою юридичної сили.
― Треба зрозуміти, що є об’єкти нерухомого майна, які належать релігійним організаціям на праві приватної власності. В Україні право власності є непорушним, і власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, ― вказує Інесса.
Земельні ділянки хоч і є комунальними, але право постійного користування ними належить релігійним організаціям. Наразі місцева влада своїми рішеннями намагається позбавити релігійні організації такого права. Однак, це так не працює
Інесса додає, що законодавством дійсно передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою і для кожної є чіткі процедури такого припинення. Проте органи місцевого самоврядування не можуть позбавити будь-кого права користуватися землею.
― Релігійні організації можуть оскаржити це рішення у суді, який скоріше за все, буде на їхньому боці. Або церква може взагалі проігнорувати подібне рішення місцевої влади та не понести за це жодних негативних юридичних наслідків, ― розповідає Інесса.
Юристка вказує, що на практиці власники земельної ділянки та нерухомості, яка на ній розташована, мають узгоджувати їх використання у договорі. Якщо власник землі почав заперечувати проти такого використання, то релігійна організація може звернутися до суду, щоб вимагати встановлення права на користування, які прописані у договорі.
Поки на законодавчому рівні не буде передбачено спеціальних обмежень для релігійних організацій УПЦ, вони й надалі володітимуть та користуватимуться своєю нерухомістю
Щоб з’ясувати, у чиїй власності зараз знаходяться типові храми у місті, ми зробили запит до Сумської міської ради. Представники Управління комунальним майном відповіли, що Сумській міській територіальній громаді не належать релігійні споруди, які є пам’ятками архітектури.
І справді, звернувшись до відкритих даних з Держгеокадастру, ми бачимо, що земля, на якій збудовано, наприклад, Спасо-Преображенський кафедральний собор, знаходиться у комунальній власності. Проте зареєстрована релігійна громада має право постійного користування цією ділянкою. Також ми звірилися з даними на сайті Kadastr.live, адже цей ресурс відображає інформацію з відкритого реєстру станом на 16 лютого 2023 року. Тут вказано, що у власність міста ця територія перейшла тільки на початку 2022 року, а до цього перебувала у приватній.
Тоді як земля, на якій збудовано Свято-Воскресенський кафедральний собор, що є головною спорудою Сумської єпархії ПЦУ, знаходиться у державній власності та має історико-культурне призначення.
Максим Корнієнко розповідає, що у листопаді 2022 року Сумська міська рада підтримала звернення до Верховної Ради щодо підтримки законопроєкту про офіційну заборону УПЦ, а у квітні 2023 року з’явилася петиція, яка набрала 351 голос та має розглянутися міською радою.
Максим переконаний, якщо петиція так швидко набрала необхідну кількість голосів, то цей рух має суспільний запит. На його думку, якщо міська влада долучиться до цієї ініціативи, її приклад наслідуватимуть інші місцеві ради.
― Така масовість стане поштовхом для керівників країни. Всі ці рухи максимально корисні, бо Верховна Рада боїться приймати рішення, побоюючись народного спротиву, ― ділиться активіст.
Справжній перехід у підпорядкування ПЦУ може здійснити лише громада, бо в державі все вирішують звичайні люди. Це дійсно серйозний крок від суспільства — зібратися і проголосувати за перехід у ПЦУ
― Хмельничани зібралися і понад тисяча людей проголосували за перехід. Сум’яни теж на це спроможні, але якщо з’явиться якийсь тригер. Хочу помилятися, але без нього, на жаль, народ не просуватиме це питання. Нині більш реальною я бачу ситуацію, коли це питання вирішить Верховна Рада, ― додає Максим.
Об’єднання має бути мирним
Архієпископ Православної церкви України Мефодій розповідає, що зараз Сумська єпархія нараховує близько 300 релігійних громад. Серед них ті, що вже пройшли перереєстрацію, а також ті, що перебувають у процесі.
― За цей час, що я перебуваю на кафедрі, збудували близько 100 приміщень. Усі типові храми ще до мого призначення були передані Українській Православній Церкві Московського патріархату за сумнівних обставин. У результаті нам довелося будувати храми за копійки пенсіонерів та пожертви людей, ― розповідає владика Мефодій.
За його словами, останнім часом процес об’єднання прискорився ― до Сумської єпархії ПЦУ на сьогодні перейшло вже близько трьох десятків громад. На його думку, це пов’язано з тим, що у людей відкриваються очі на співпрацю УПЦ з Російською православною церквою.
― Разом з інтелігенцією та громадськими організаціями зробили звернення, щоб на Сумщині скоріше сталося об’єднання та перехід до ПЦУ. Ми маємо єднатися, а ті священники скоріше повинні переходити, а не чванитися та показувати себе, ― ділиться архієпископ.
За його словами, деякі військовослужбовці, що побували на фронті прагнуть більш радикальних дій, тож щоб не допустити гучних суперечок, йому доводиться їх стримувати. Місцева влада теж зверталася до архієпископа з проханням не допустити конфліктів.
― Запит на заборону УПЦ у суспільстві є рішучим і вже давно. Проте Сумщина завжди відрізнялася від інших областей відносно мирним вирішенням суперечок. Майдан, наприклад, теж пройшов безкровно. Так приблизно і зараз місцева влада хоче, щоб об’єднання пройшло мирно.
Тому там зараз представники районних та міських рад з'ясовують, як юридично правильно вирішити цю ситуацію. Нещодавно Сумська міська рада оприлюднила проєкт рішення про припинення права користування землею. Ці храми є спадком не тільки сум'ян, але і всього українського народу. Тож вони повинні обов’язково повернутися та думаю, що найближчим часом це відбудеться, ― розповідає владика Мефодій.
― Представники УПЦ кажуть, що перейшли, що вони українська церква та не пов’язані з Москвою, проте абревіатура вже нікого не врятує. Треба спитати, хто їхній патріарх, бо кожна церква має свого патріарха-настоятеля.
Ми відносимося до Вселенського патріарха, а їхній настоятель до кого? До Кирила, який є першим членом священного синоду російської церкви. Наприклад, він варить святе миро. Наша церква отримує його з Константинополя, а УПЦ ― від Кирила, до якого вони нібито не мають ніякого відношення, ― додає владика Мефодій.
Архієпископ розповідає, якщо громада хоче зараз перейти до ПЦУ, то має звернутися до єпархіального управління та провести збори громади, де шляхом голосування приймається відповідне рішення. Єпархіальне управління тим часом теж проводить засідання, на якому створюється заява довільної форми з проханням прийняти громаду до Православної церкви України.
Також парафіяни мають ухвалити рішення, чи хочуть вони, щоб їх настоятель здійснив перехід. Якщо священник не проти приєднатися до ПЦУ, то може продовжувати пасторську працю у цій або перевестися до іншої громади. Головна вимога до нього ― відсутність політизованих та шовіністичних висловлювань.
