Уявіть: на вулиці 1959 рік. Суми — невелике індустріальне місто, в якому живе близько 98 тисяч людей. За останні кілька десятиліть встигли запрацювати машинобудівний, рафінадний, авторемонтний заводи та кілька фабрик. Щороку список індустріальних гігантів збільшується, і цей рік — не виняток — «6 липня дав першу продукцію завод електронних мікроскопів та електроавтоматики». Саме так, згідно «Короткої довідкової книги. Суми», починається життя заводу електронних мікроскопів, що за роки свого існування встигне двічі змінити ім'я — спочатку на «Електрон», а потім на «Selmi».
Завод електронних мікроскопів побудували у Сумах через потребу: тих приладів, що виготовляли в науково-дослідному інституті Москви та Академії наук союзних республік, було замало для «технічного прогресу СРСР», а в Сумах на той час була зосереджена велика кількість кваліфікованих спеціалістів. «У грудні 1959 року колектив заводу випустив перший електронний мікроскоп, що в 90 разів збільшував предмет дослідження» — згадується в «Короткій довідковій книзі».
За чотири роки — у 1963-му — нове досягнення: «Створений у червні мікроскоп з газовою мікрокамерою дозволив уперше в світовій практиці побачити живі мікроорганізми».
Проходить ще рік, і виготовлені у Сумах мікроскопи починають експортувати до 24 країн світу, серед яких НДР, Югославія, Італія, Франція та Чехословацька Республіка.
У 1967 році на заводі створили мікроскоп ЕМВ-В50, що давав збільшення у 2.5 мільйони разів. А ще розробили прилад «Лупа часу», що дозволяв проводити дослідження слабоосвітлених явищ, які відбуваються в одну десятимільйонну долю секунди.
У період з 1976 до 1980 років на заводі відбулося багато «вперше»: вперше виготовили електронний мікроскоп ЕММА, що мав приставку для рентгенівського мікроаналізу, вперше розробили растровий мікроскоп для вивчення поверхонь масивних об’єктів і вперше презентували медичні мас-спектрометри для вивчення дихальних органів людини.
Саме в цей період — період десятої п’ятирічки — було розроблено «спосіб відбору газових проб при мас-спектрометричних вимірах складу атмосфери Землі та інших планет Сонячної системи». Згодом цей спосіб використали на космічних апаратах «Венера-11» та «Венера-14», за допомогою яких вимірювали хімічний та ізотопний склад атмосфери Венери.
У 1983 році завод електронних мікроскопів було перекваліфіковано у виробниче об’єднання «Електрон», який після шести років роботи в новому статусі отримав право на самостійну зовнішню економічну діяльність. Таке право, до слова, того року надали лише ста «найбільш гідним» підприємствам СРСР. Загалом, за радянський період завод електронних мікроскопів виробив 7200 мас-спектрометрів та близько 4700 мікроскопів.
У 1994 році «Електрон» приватизували й перейменували у відкрите акціонерне товариство «Selmi». Як писали на офіційній сторінці «Selmi» — після здобуття Україною незалежності багато звичних зв'язків було втрачено, тож завод почав набувати досвіду міжнародного співробітництва з компаніями на кшталт японської «Hitachi», французької «Cameca» та німецької «Carl Zeiss».
Проте суто українським «Selmi» пробув недовго: з 1994 по 2001 роки відбувався розпродаж акцій: власниками близько 48% цінних паперів стали працівники заводу, а контрольний пакет — 51.96% — придбало виробниче об’єднання «Електрохімічний завод», що входить до російської державної монопольної корпорації «Росатом».
З 2002 року підприємство почали визнавати збитковим, а з вересня 2009 року воно припинило роботу.
У 2017 році «Selmi» остаточно визнали банкрутом.
10 січня 2022 року відбувся аукціон, на якому підписали договір про продаж «Selmi» за 19 мільйонів гривень. Покупцем стало «Луксор лімітед» — зареєстроване у Києві підприємство, що надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.
