Цьогоріч на Сумщині коноплі вирощували на понад 450 гектарах землі. Це майже четверть від усіх посівів цієї культури в Україні. Близько половини з цих 450 га — наукомістка продукція або так звані дослідні посіви, адже в нашій області відразу два інститути займаються селекцією конопель: Інститут луб’яних культур у Глухові та Інститут сільського господарства Північного Сходу в селищі Сад.
Цукр поспілкувався із завідувачем відділу селекції та насінництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, кандидатом сільськогосподарських наук Віталієм Кабанцем про галузь коноплярства в Україні, конкурентоздатність українського насіння на міжнародному ринку та про потенціал використання конопель в оборонній та інших галузях.
Не всі коноплі однаково наркотичні
Існує три види конопель: Cannabis sativa L. або коноплі посівні, Cannabis indica L., індійські або наркотичні коноплі, та Cannabis ruderalis L. — дикі коноплі, які займають проміжне положення між посівними та наркотичними.
Сьогодні у коноплях відомо про вміст близько сотні різних канабіноїдів, але психотропний ефект має тільки тетрагідроканабінол (ТГК). Саме за вмістом цієї речовини й визначається, чи коноплі наркотичні, чи ні.
Посівні коноплі зазвичай зовсім не мають або мають дуже низький вміст наркотичних сполук. Наприклад, в Україні для промислового посіву допустимий вміст тетрагідроканабінолу в рослинах становить менше ніж 0.08%.
Цьогоріч площа посівів промислових конопель в Україні сягала понад дві тисячі гектарів. Левова частка цих площ була засіяна сортами, створеними на Сумщині — науковцями, що працюють у місті Глухів та селищі Сад
Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН — понад 110 років. Сьогодні тут працює п’ятдесят співробітників, а наукова робота проводиться на 287 гектарах землі. Тут займаються не лише коноплями. Інститут виробляє насіння зернових, олійних, круп’яних культур, вирощують трави та розвивають тваринницький напрямок.
У 80-х роках Інститут прославився створенням детермінантного сорту гречки. На відміну від індетермінантного (звичайного) морфотипу рослини цього сорту нижчі, мають коротший період цвітіння та вегетації і є більш продуктивними та технологічними.
У 2012 році Національна академія аграрних наук України провела реформу і визначила Інститут як основний у північно-східному регіоні науково-інноваційний центр. Тоді до нього увійшла і Дослідна станція луб’яних культур НААН та мережа з більш як десяти дослідних господарств у Сумській, Чернігівській, Полтавській, Київській та Харківській областях.
У 2016 році тут вперше отримали ліцензію на посів конопель Глухівської селекції й паралельно, того ж року, почали займатися створенням власних сортів конопель. Сьогодні Інститутом зареєстровано 8 сортів гречки, 3 сорти костриці, по одному сорту амаранту та конопель. Ще один сорт конопель подали на державну реєстрацію, інший — перебуває на фінальній стадії розробки.
Коноплепон та коноплепух
Коноплі цінні тим, що в переробній промисловості використовується уся рослина повністю: зерно, стебло і коріння. Якщо раніше вважалося, що з неї можна виготовити до 20 тисяч різноманітних виробів, то зараз вже говорять про понад 50 тисяч. Цілком вірогідно, що з подальшим розвитком науки й техніки, сфера використання промислових конопель буде тільки розширюватися.
Сьогодні, наприклад, з зерна конопель виготовляють безліч харчових продуктів: олію з високим вмістом омега-3 та омега-6, борошно, протеїн, солодощі, вегетаріанські котлети або просто знімають оболонку з зерна і вживають ядра як суперфуд. З конопляної олії виготовляють біопаливо та високоякісні фарби. Побічний продукт після її віджиму — макуху — додають до комбікормів для відгодівлі худоби та птахів або роблять принаджування для риби.
Стебло конопель має волокнистий шар зовні, деревну частину всередині й пусту серцевину. Волокнисту частину використовують для виготовлення тканин та одягу, канатів, мотузок та парусів, бо це єдине природне волокно, яке не псується у морській воді. Також з неї роблять різного роду композитні матеріали, в тому числі для автомобілебудівної промисловості.
На Сумській камвольно-прядильній фабриці з волокнистої частини стебла конопель роблять напівнатуральні наповнювачі для ковдр та подушок — коноплепон та коноплепух
Деревну частину або кострицю широко використовують у будівництві та для виготовлення паливних пелет. А завдяки високій гідрофобності у тваринництві її використовують на підстилку тваринам. Порівняно з соломою вона вбирає в кілька разів більше вологи й до того ж має бактерицидні властивості. Елітним арабським скакунам роблять підстилку саме з неї.
У світі також відомо про застосування конопель в оборонній галузі: проводилися випробування конопляних бронежилетів, гіпоалергенної вати, бинтів, джгутів, маскувальних сіток, які не будуть плавитися як сітки з синтетичних матеріалів
Є інформація, що з конопель можна робити порох, і ніби в Шостці кілька років тому навіть були його випробування.
Китайці повідомляли, що хочуть свою армію повністю «перевдягнути» в конопляний одяг, бо він гарно вбирає піт і не викликає подразнень. Та й ті ж самі сухпайки можна було б формувати з використанням конопляних ядер. Згідно з останніми даними, навіть коріння конопель має лікарські властивості й може використовуватись у фармакології. Це вже не кажучи про медичне та терапевтичне застосування, яке поки що не дозволене в Україні.
«Загалом коноплі дуже багатогранна культура, але це не зовсім наша спеціалізація — розповідати про її перероблення. Завдання науковців — створення сортів, вирощування високоякісного насіннєвого матеріалу, наукове забезпечення, технологічний супровід», — говорить Віталій Кабанець.
Можна закупити насіння, а дозвіл так і не отримати
Щоб займатися вирощуванням конопель в Україні, сільгоспвиробнику раз на п’ять років потрібно проходити процедуру ліцензування та кожного року замовляти квоту. Адже, хоч коноплі й промислові, їх у нас досі відносять до списку наркотичних речовин та прекурсорів.
Для отримання ліцензії виробник має знайти поле, що знаходитиметься далі ніж пів кілометра від населених пунктів, отримати дозвіл від поліції на використання об’єктів і приміщень для культивування, зберігання та доробки продукції, відправити співробітників на наркологічний огляд, зібрати довідки про відсутність у них непогашеної судимості та закупити насіння.
Загалом ця процедура не настільки важка, як тривала і дещо ризикова, адже можна закупити насіння, а дозвіл так і не отримати. Тому коноплі досі є менш привабливими для українського сільгоспвиробника ніж інші культури.
У країнах, де вирощування посівних конопель декриміналізували спостерігається стрімкий розвиток галузі й щорічний приріст посівних площ на десятки тисяч гектарів
Це можна спостерігати у Канаді чи США, де законодавчо чітко розмежували, що вважати промисловими коноплями, тобто Нemp, а що наркотичними — Marijuanas. Для усього, що Hemp, там тепер набагато менше перепон. А європейські фермери, наприклад, ще й дотації на вирощування конопель отримують.
«Коли до пандемії я консультував виробників конопель у Литві та Італії, вони мали 180 євро на гектар дотацій. Це досить суттєво. У нас також велися розмови про дотування галузі коноплярства з обласного бюджету, але очевидно, що в сучасних умовах перерозподіл коштів на цю галузь зовсім не на часі», — говорить Віталій Кабанець.
Українське насіння конопель у світі
Українці першими в світі створили безнаркотичні сорти конопель. Проте виробникам за кордоном наше насіння цікаве зовсім з іншої причини, адже щодо вмісту наркотичних сполук у промислових коноплях там вимоги лояльніші. У Європейському союзі допустимий вміст ТГК становить 0.2%, а в деяких країнах навіть більше. Наприклад, у Чехії цей рівень підняли до 0.3%, у Швейцарії — до 1%.
«У світі зрозуміли, що великої різниці між 0.08% та 1% немає, адже психотропний ефект паління такої коноплі однаково не викличе. Тому там підвищують вміст ТГК, щоб мати змогу отримувати інші канабіноїди, які знаходяться у прямій залежності від цієї речовини. Тобто при підвищенні ТГК, підвищується вміст інших речовин», — пояснює науковець.
Сорти української селекції відзначаються високим вмістом волокна і врожайністю насіння. Значно вищими, порівняно з іншими сортами. Наприклад, сорт конопель «Софія», який нещодавно зареєстрували селекціонери з селища Сад — універсального напрямку. Тобто він дозволяє одночасно отримувати високий урожай насіння — 2 тонни й вище, конопляної трести до 9 тонн та волокна — в межах 2.5 тонни. Натомість інші сорти менш врожайні або дозволяють збирати високий урожай лише одного виду продукції.
«Для порівняння, середня врожайність насіння конопель в Україні становить 5 центнерів з гектара. «Софії» цьогоріч ми зібрали 14.5-17 ц/га. Після доочистки та усушки плануємо вийти на урожайність 12 ц/га», — говорить Віталій Кабанець.
Сезон тому Інститут зробив пробне постачання 20 тонн свого насіння конопель до США. Цього мало б вистачити на посів 500 га поля. Оскільки цієї зими почалася повномасштабна війна, продажів насіння за кордон не було, але зацікавленість в ньому залишилася, тому Інститут планує активніше працювати з іноземними покупцями.
Зараз тривають перемовини з приводу постачання українського насіння конопель до Парагваю, Індії та Нової Зеландії
Цікаво, що у Парагваї, наприклад, діє державна програма, згідно з якою навіть у маленьких господарствах з посівами конопель на 2-3 гектарах держава гарантовано викуповує урожай за заздалегідь обумовленою ринковою ціною. Нашим же виробникам, попри отримання ліцензії, ще потрібно самостійно знайти ринок збуту для вирощеної продукції.
«Ми як науковці заклали міцне підґрунтя для розвитку конопляної галузі в Україні. Тепер потрібна підтримка держави й більш фундаментальний підхід, щоб створити ланцюжок від вирощування сировини до її перероблення та реалізації», — говорить Віталій Кабанець.
Надалі селекціонерам Інституту хотілося б займатися терапевтичним напрямком, але в нинішніх законопроєктах, що вносяться на голосування до Верховної Ради є цікава норма: щоб сіяти такі коноплі, має бути сорт насіння, внесений до державного реєстру. Але річ у тім, що він не зможе з’явитись, якщо науковцям попередньо не дати 3-5 років на його розробку.
Для більшого розуміння цієї культури та її цінності у 2018 році на базі Інституту започаткували фестиваль Hemp Fest, який складається з пізнавально-розважальної програми для широкої публіки та науково-практичної — для науковців, виробників та переробників. Цього року через воєнний стан він пройшов у спрощеному форматі, але щойно ми переможемо, організатори обіцяють повернути фестивальну частину.
