🙋‍♀️ Закон про мову: у кафе, магазині й салоні краси говоритимуть українською

З 16 січня усі послуги будуть державною мовою

pexels-photo-4393533

Ще у 2019-му Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого українська мова – обов’язкова у всіх сферах життя, окрім приватної та релігійної. Потім був майже дворічний період адаптації, за який підприємці мали б звикнути вести справи, а споживачі отримувати послуги державною мовою.

Тож, «З 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів є українська» – нагадує уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Цукр дізнався, як місцеві підприємці, пов’язані зі сферою обслуговування, реагують на зміни та чи вплинуть вони на ведення бізнесу.

IMG_1163 (1)

Алла Зеленська

Власниця кондитерської «La Fit Bakery»

Я неоднозначно ставлюся до нового закону. З одного боку — підтримую ідею того, що у країні має бути єдина мова й нові покоління повинні зростати україномовними. З іншого — я не розумію, як бути тим, кого виховували у родині, де розмовляли виключно російською або суржиком. Очевидно, що їм буде складно переналаштуватися.

Ризикуємо якістю обслуговування

Насправді ми не були готові до цих нововведень й українську у спілкуванні з гостями майже не практикували. Як мінімум тому, що не всі співробітники досконало нею володіють. І одна з найбільших складностей полягатиме саме у тому, щоб після переходу на державну мову, обслуговування не стало якимись «корявими» спробами комунікації. Щодо інтернет-простору, то наші сторінки на фейсбуці та в інстаграм ведуться російською. Знаю, що з 16-го їх треба перекладати, але впритул цим ще не займалися.

Думаю, що вимушені мовні зміни призведуть до певних незручностей та непорозумінь у колективі

Але ми слідуватимемо простій схемі: вітаємо гостя українською, а продовжуємо розмову тією мовою, якою говорить він сам. Мені здається, що це толерантно до всіх.

120837064_3501681509891242_804019197048390613_o

Олексій Жолудь

Співзасновник аптеки «Твоя аптека» 

По суті, ми завжди були готові до цих змін — спілкувалися з клієнтами й вели онлайн-сторінки закладу українською. А до того, що з 16 січня це стане обов'язковим, ставлюся нейтрально.

«Лагідна українізація»

Хоча на місці законотворців вчинив би по-іншому: не примушував би сферу обслуговування користуватися державною мовою на постійній основі, надавши певну свободу вибору. Але запровадив би систему штрафів на випадок, якщо працівник відмовлятиметься переходити на українську навіть після прохання клієнта. Думаю, цей мовний закон має існувати, але я за «лагідну українізацію». Бо у людей, які звикли спілкуватися російською, можуть виникнути проблеми й великі незручності.

А я впевнений, що якою б мовою людина не говорила, це не визначає, патріот вона чи ворог держави

IMG_1483

Дар'я Васильченко

Засновниця SMM-агентства «Turbota.Online»

Я вважаю, що цей закон обмежує свободу. Кожен сам має вирішувати, якою мовою йому говорити, читати книги й спілкуватися з клієнтами. Це особистий вибір та репутаційні ризики.

Якщо вже українська – то професійна

А замість якоїсь позитивної мотивації користуватися українською, держава примушує до цього у насильницькій формі, викликаючи у підприємців лише негативну реакцію.

Ми готувалися до цих нововведень й одразу після введення закону почали перекладати сторінки найбільших інтернет-магазинів

Та наш адаптаційний період триває й досі. З командою вирішили, що якщо вже українською, то якісно й професійно. Тому й змінюємо формати роботи, намагаємося звіряти складні слова зі словником та шукаємо грамотного коректора.

Клієнтам новину про обов'язковий перехід онлайн-сторінок їх бізнесів на українську повідомляю як факт

Адже колись вже стикалася з тим, що компанії втрачали тисячі доларів на хвилях патріотизму, під час яких блокували сторінки через скарги, негативні відгуки й коментарі типу: «А чому пишете не українською?». Попри безліч нюансів, я бачу у цьому законі сенс, розуміючи важливість державної мови. Але з точки зору ведення справ з російськомовними клієнтами — це чергова перешкода від держави, яка змушує задуматися, чи варто продовжувати діяльність у цій країні.

Бо для пересічного підприємця зі Східної України нові правила можуть занадто дорого обійтися, адже тільки для перекладу сайту йому потрібно знайти копірайтера чи перекладача, технічного фахівця, додаткові гроші та час

137243531_832522283989194_5959838166581621670_n

Максим Ольховик

Співзасновник сервісного центру «Добрий майстер»

Звичайно я добре ставлюся до закону, що робить використання української обов’язковим. Бо ми живемо в Україні й маємо спілкуватися державною мовою.

Свідомо створювали все українською

В жодній країні Європи не розмовляють мовою своїх сусідів – якщо у польському магазині до вас звернуться німецькою, це буде нонсенсом. А у нас більшість сфер обслуговування й досі чомусь користуються російською.

Назва, онлайн-сторінки, скрипти для спілкування з клієнтами – з самого початку ми все це свідомо створювали українською

До того ж усі документи ведуться державною мовою, тож я просто не бачу сенсу постійно перемикатися між мовами й створювати собі зайві проблеми. У наших реаліях люди частіше розмовляють російською, вважаючи її більш статусною, напевно. А особливо у нашій сфері – коли мова йде про ремонт, сервісні центри, техніку й аксесуари. Спочатку, коли ми називали ці речі українською, люди сміялися й кидали дивні погляди.

Бо «чехлы, защитное стекло» – це нормально,  а «чохольчики й захисні плівки» – щось дивне

Та ми показали, що обслуговуємо українською краще, ніж дехто російською. Онлайн сторінки також ведемо державною мовою. Єдине, помітили тенденцію: більшість запитів у нашій сфері створюється російською, тому шапку профілю в інстаграм, наприклад, зробили російською. Доводиться адаптуватися до цих умов: наприклад ключові слова, за якими нас знаходять, дублювати двома мовами. Коли списуємося з клієнтами у месенджерах, це зручніше, адже там людина пише першою й ми просто відповідаємо тією мовою, якою отримали повідомлення. Історія про те, що з клієнтами треба розмовляти державною мовою, вже давно не новина.

16 січня настає вже крайній термін, а вперше про це повідомили ще у позаминулому році, здається. Ті, хто не перейшов на українську вчасно, то ж їх проблеми

Спочатку суржиком та невпевнено, а потім простіше

Наш головний принцип у цьому питанні – перший дотик до клієнта створюється українською. Тобто ми вітаємося: «Добрий день, чим вам допомогти?», –  а потім переходимо на ту мову, якою спілкується людина. У більшості працівників з українською проблем немає. Але бувають випадки, коли приходять стажери, нові майстри чи практиканти, яким складно перелаштуватися. Але хто хоче – тому вдається: спочатку суржиком та невпевнено, потім стає краще й звичніше. Рекламу також завжди створювали українською.

Мене взагалі дуже дивують ті, хто вже десятки років створює піар-контент російською, не дивлячись на закон «Про рекламу», де ще з 90-х вказано, що основна мова рекламних засобів – українська

Взагалі я підтримую всі ці реформи, що зараз відбуваються. Тому що не можна жити у країні та заробляти у ній гроші, розмовляючи чужою мовою. Вдома – як вам завгодно. У нас, наприклад, є клієнти у Варшаві, з якими спілкуємося виключно польською. І навіть персонал, який там працює, намагається між собою польською розмовляти. Чому? Бо поважаємо мову й країну, у якій надаємо певні послуги. А у нас виходить так, що ми, українці, живемо в Україні й нас не змусити перейти на рідну мову. Прикро.

А чому бізнес так протестує? Бо всі ці зміни потребують великих фінансових вливань

Коли це потрібно було зробити – більшість проігнорувала. Великі мережі давно вже перейшли на українську. Бізнеси менше чи не дуже серйозно до цього поставилися, чи ж просто не знайшли час на фоні постійних протестів, скандалу з касовими апаратами, фінансового моніторингу й такого іншого. Хоча можна було б виділити час й хоча б сайти та соціальні мережі перекласти.

Думаю, сьогодні люди вже звикли до того, що їм надають послуги українською. Це не те, що було п'ять чи десять років тому, коли почути державну мову у побуті було чимось дивним та другосортним

IMG_1480

Юлія Горунова

Керівниця клубу віртуальної реальності «Mr.VR»

Як ставлюся до нового закону? Переважно негативно, бо він не враховує певні історично-географічні передумови. Наприклад те, що у нашій області спілкуються як українською, так і російською.

Питатимемо, якою мовою зручніше спілкуватися

Я не володію статистичною інформацією, але з особистих спостережень помічаю, що більшість людей все ж є російськомовними. І примушувати розмовляти українською тих, кому це некомфортно — щось далеке від свободи особистості. До нововведень ми особливо не готувалися. Завжди спілкувалися з клієнтами тією мовою, якою вони до нас зверталися.

Внутрішні розмови й документацію ведемо російською, бо так зручніше і нам, і працівникам

Передбачаю, що буде багато незручностей. Як мінімум у співробітників, які звикли розмовляти російською у побуті і яким буде вкрай важко перелаштовуватися. Але правилам слідуватимемо, не звикли порушувати закони. Сприйматимемо це як таку собі розминку для мозку й просто трохи змінимо формат роботи.

Тепер одразу питатимемо людей, якою мовою їм зручніше спілкуватися

Онлайн-сторінки також доведеться перекладати. Але це більше для цікавості, щоб потім подивитися статистику й зрозуміти, який фідбек в україномовному контенті. Якщо говорити в цілому — я не бачу особливого сенсу у всіх цих змінах. Не думаю, що вони супернеобхідні й доречні, бо зараз у державі багато інших речей потребують уваги. І краще б чиновники не примушували сферу обслуговування переходити на українську, а спрямовували сили на більш важливі питання.

IMG_1481

Михайло Гринь

Засновник артплатформи «Tribuna Park»

Популяризація української — це круто і я звичайно її підтримую. Та й закон про мову вважаю цінним. Але, якщо бути чесним, мені не до кінця зрозумілі його механізми.

Закон крутий, але механізм незрозумілий

Коли почитав критерії, у мене виникло враження, що закони у нас приймають просто, аби приймати. Я не знайшов чітких відповідей на очевидні питання: що з себе представляють перевірки, хто їх буде проводити та як це взагалі відбуватиметься. Є ж імовірність того, що людина може прийти до закладу без відеофіксації та сказати, що його обслужили російською — як у такому випадку на суді доводитимуть його правоту?

Виходить, будь-хто може заявити про порушення, але нікому не відомо, як ці порушення фіксуються та регулюються

Що стосується персоналу, то за мову організаторів фестивалів та різних заходів, які проводяться на нашій території, ми відповідальності не несемо. Але всі інші працівники артплатформи — співробітники «Tribuna Park». І у нас завжди було правило: відповідати тією мовою, якою до нас звертаються.

Бо нас не тільки місцеві відвідують, а й багато іноземців, які говорять російською, англійською чи італійською

На скільки я знаю, закон дозволяє розмовляти тією мовою, про яку попросить клієнт. Тому не думаю, що це стане чимось новим для нас і тим більше, що створить зайві проблеми. Соціальні мережі вже почали перекладати. В інстаграмі у нас в принципі записів небагато, а історії чи повідомлення нещодавно почали писати українською.

Тих, хто обурюється, теж можна зрозуміти: перекласти сторінки, перевчити персонал — це все витрата енергії та фінансів

І невідомо, наскільки це актуально в теперішній час. Зараз, якщо взяти сферу послуг, у людей це питання взагалі не в пріоритеті. Більшість думає, як вижити, зберегти бізнес та відкритись після локдауну. А тут ще звідкись з'являється:  «Вам би сайт перевести!». Звичайно, люди шоковані й впевнені, що все це «не на часі». А з іншого боку, коли це буде «на часі» — не зрозуміло.

IMG_1482

Анна Волковська

Керівна партнерка «G.Bar»

Будь-які зміни даються складно. Для багатьох говорити російською — справа звички. Але я впевнена, що зможемо й українською, попрактикувавши її певний час.

Встигли морально підготуватися

Ми вміємо підлаштовуватися під умови, яких не здатні змінити. А інформацію щодо необхідності переходу на українську, отримали ще восени від нашого головного офісу. Тож, як мінімум, морально підготуватися встигли.

Усі стандарти й скрипти невдовзі перекладемо українською, змінимо їх трохи й перелаштуємо систему роботи

Деякі представники мережі — у Львові, Чернівцях та Івано-Франківську — пишуть українською в онлайн-просторі. Ми найближчим часом також перейдемо на державну мову у соціальних мережах. 

Практика показала, що «G.Bar» має суперздатність пристосовуватися майже до будь-яких умов

Тому скаржитися, обурюватися чи говорити про несправедливість, не збираємося. Наш фокус — на іншому. Ми не загадуємо, призведуть зміни до проблем чи ні. Впевнені, що незручності завжди можна перетворити на переваги. Тим паче, коли є крутий досвід україномовних колег. 

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.