🔥 Шкода для здоров’я і гаманця: чим небезпечне спалювання сухої трави

Один виїзд на гасіння сухостою коштує 55 тисяч гривень

167844230_5625779644106556_2825286772862322928_n (1)

Діяльність, яка викликає онкозахворювання, пришвидшує зміни клімату та робить дірки у кишенях платників податків. Звідкіля взявся звичай влаштовувати пал трави, якої шкоди він завдає людям і екосистемам та які фінансові збитки тягне за собою? Цукр розпитав про все це у еко активіста Сергія Шапаренка та в рятувальника Олега Стрілки.

image003

Сергій Шапаренко

Голова екологічної групи «Печеніги» у місті Харків

Звичай спалювати сухостої прийшов до нас ще з кам’яного віку. Люди запускали пали під час полювання й вогнем заганяли свою здобич у пастки, а близько тисячі років тому в нашій лісовій зоні зародилося підсічно-вогневе землеробство. Наші предки випалювали ділянку лісу, а на згарищі висаджували сільськогосподарські культури. А ще вони зрозуміли, що сухе бадилля простіше спалити, ніж викосити, плюс, коли на попелищі з’являлася зелена травичка, людям здавалося, що вона і росте швидше, і виглядає краще.

Чому так: просто на згарищі її краще видно і вона видається зеленішою, ніж є насправді

Чому пали шкодять екосистемам

Перш за все у вогні гине все живе. Після такої діяльності лишаються живими тільки птахи й тварини, які встигли втекти, а також комахи, що знаходяться глибоко в землі. У вогні залишаються маленькі звірята, разом з ними — їхні мами, які захищають своє потомство. Шансів на порятунок також не мають метелики й павуки. Популяція останніх, до речі, дуже довго відновлюється. Їхня відсутність на якійсь ділянці вказує на те, що тут рік або два тому була пожежа.

Фото: Головне управління ДСНС України у Сумській області

Спалювання сухої рослинності прискорює кліматичні зміни. Ви ж помітили, що зараз ми маємо дуже сухі весни? Я вже третій рік спостерігаю, що на деревах розгортається листя не тоді, коли потеплішало, а тоді, коли дощ пройшов. Розумієте, вода лімітує розвиток рослин. Та й раніше не було у нас стільки сухостою, бо села мали багато худоби й вона його виїдала.

Перетворюється на шкідливі хімічні сполуки

Пали навколо міста забруднюють повітря. Їхня шкідливість близька до викидів коксохімічного виробництва. При спалюванні трави у повітря потрапляє вуглекислий газ, який сприяє парниковому ефекту, чадний газ, котрий в закритих приміщеннях викликає ядуху, а на відкритих територіях — головний біль.

Також ми вдихаємо пил, що може спричинити онкологічні захворювання, адже у вогні часто горить поліетилен, гума, фанера, а вони при згорянні вивільняють цілі букети отруйних речовин

Наприклад, звичайний пакет у полум’ї перетворюється на декілька десятків шкідливих для людини хімічних сполук. А найстрашніше — від такої діяльності горять людські будівлі.

Фото: Головне управління ДСНС України у Сумській області
foto_strilka (1)

Олег Стрілка

Начальник сектору зв’язків та роботи з громадськістю головного управління ДСНС у Сумській області

Минулого року у вогні загинуло четверо громадян, які спалювали суху рослинність у себе на обійсті. Усі були похилого віку. Розумієте, вони завжди так робили й навіть не задумувалися, що ця діяльність несе смертельну небезпеку.

Часто буває так, що людина кинула сірник у купу сміття й пішла у своїх справах, а коли надворі суха погода, то розповсюдити вогонь може кожен порив вітру

Так само це працює й під час випалів стерні: з десяти квадратних метрів полум’я швидко розповсюджується на десятки, а то й на сотні гектарів. А якщо поблизу проходить ще й лісовий масив, то ситуація стає ще більш загрозливою, такою, яка потребує залучення величезного людського і технічного потенціалу.

Фото: Головне управління ДСНС України у Сумській області

У нас нещодавно біля «Сумихімпрому» горіло поле сухої рослинності. Вогонь розповсюдився на 5 гектарів. Ситуація була дуже серйозною, бо з одного боку знаходилася автозаправна станція, а з іншого боку — «Сумихімпром».

Якби це трапилося вночі й люди не побачили пожежу, наслідки були б катастрофічними. Ще один показовий приклад трапився минулого року — це охоплені вогнем ліси Чорнобильської зони. Тоді на боротьбу були кинуті співробітники ДСНС з усієї України, а ще безліч техніки та авіація.

Хтось може подумати: ну, що там такого, залишити багаття, спалити сміття чи підпалити траву, а відгукується потім ця недбалість величезними втратами, в тому числі фінансовими

У 2020 році один виїзд чергового караулу на ліквідацію пожеж в екосистемах складав близько 55 тисяч гривень. Загальний збиток державі склав понад 150 мільйонів гривень, отже палії буквально роблять дірки у наших кишенях.

Які штрафи очікують на паліїв

У 2020 році Верховна Рада прийняла законопроєкт, який посилює відповідальність за забруднення повітря, спалювання трави й листя. До цього спонукали пожежі в лісових масивах Чорнобильської зони. Документ забороняє випалювати суху рослинність уздовж річок, навколо водойм та на островах, уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.

Виросли також і штрафи за таку діяльність:

  • За випалювання стерні, луків, пасовищ, та іншої рослинності на землях сільськогосподарського призначення громадяни заплатять від 3060 гривень до 6120 гривень. Посадові особи — від 15 300 гривень до 21 420 гривень;
  • За спалювання сухостою в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду громадяни заплатять від 6120 до 12 240 гривень, а посадові особи — від 21 420 гривень до 30 600 гривень;
  • За порушення вимог пожежної безпеки в лісах громадяни заплатять від 1530 гривень до 4590 гривень, а посадові особи — від 4590 до 15 300 гривень;
  • За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем громадяни заплатять від 4590 до 15 300 гривень, а посадові особи — від 10 710 гривень до 30 600 гривень;
  • За підпал, який спричинив загибель людей чи масову загибель тварин людині загрожує 5 років в’язниці.

Що буде заборонено у вогненебезпечний період

Під час високого рівня ймовірності пожеж на Сумщині буде заборонено:

  • Розведення багать у лісах, крім спеціально відведених місць;
  • Заїзд на територію лісових фондів, транспортних засобів та інших механізмів. Транзитними шляхами, звичайно, користуватися можна;
  • Відвідувати ділянки лісу з хвойними насадженнями при найвищому класі небезпеки.

Головне фото: Головне управління ДСНС

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.