Діяльність, яка викликає онкозахворювання, пришвидшує зміни клімату та робить дірки у кишенях платників податків. Звідкіля взявся звичай влаштовувати пал трави, якої шкоди він завдає людям і екосистемам та які фінансові збитки тягне за собою? Цукр розпитав про все це у еко активіста Сергія Шапаренка та в рятувальника Олега Стрілки.
Сергій Шапаренко
Голова екологічної групи «Печеніги» у місті Харків
Звичай спалювати сухостої прийшов до нас ще з кам’яного віку. Люди запускали пали під час полювання й вогнем заганяли свою здобич у пастки, а близько тисячі років тому в нашій лісовій зоні зародилося підсічно-вогневе землеробство. Наші предки випалювали ділянку лісу, а на згарищі висаджували сільськогосподарські культури. А ще вони зрозуміли, що сухе бадилля простіше спалити, ніж викосити, плюс, коли на попелищі з’являлася зелена травичка, людям здавалося, що вона і росте швидше, і виглядає краще.
Чому так: просто на згарищі її краще видно і вона видається зеленішою, ніж є насправді
Чому пали шкодять екосистемам
Перш за все у вогні гине все живе. Після такої діяльності лишаються живими тільки птахи й тварини, які встигли втекти, а також комахи, що знаходяться глибоко в землі. У вогні залишаються маленькі звірята, разом з ними — їхні мами, які захищають своє потомство. Шансів на порятунок також не мають метелики й павуки. Популяція останніх, до речі, дуже довго відновлюється. Їхня відсутність на якійсь ділянці вказує на те, що тут рік або два тому була пожежа.
Спалювання сухої рослинності прискорює кліматичні зміни. Ви ж помітили, що зараз ми маємо дуже сухі весни? Я вже третій рік спостерігаю, що на деревах розгортається листя не тоді, коли потеплішало, а тоді, коли дощ пройшов. Розумієте, вода лімітує розвиток рослин. Та й раніше не було у нас стільки сухостою, бо села мали багато худоби й вона його виїдала.
Перетворюється на шкідливі хімічні сполуки
Пали навколо міста забруднюють повітря. Їхня шкідливість близька до викидів коксохімічного виробництва. При спалюванні трави у повітря потрапляє вуглекислий газ, який сприяє парниковому ефекту, чадний газ, котрий в закритих приміщеннях викликає ядуху, а на відкритих територіях — головний біль.
Також ми вдихаємо пил, що може спричинити онкологічні захворювання, адже у вогні часто горить поліетилен, гума, фанера, а вони при згорянні вивільняють цілі букети отруйних речовин
Наприклад, звичайний пакет у полум’ї перетворюється на декілька десятків шкідливих для людини хімічних сполук. А найстрашніше — від такої діяльності горять людські будівлі.
Олег Стрілка
Начальник сектору зв’язків та роботи з громадськістю головного управління ДСНС у Сумській області
Минулого року у вогні загинуло четверо громадян, які спалювали суху рослинність у себе на обійсті. Усі були похилого віку. Розумієте, вони завжди так робили й навіть не задумувалися, що ця діяльність несе смертельну небезпеку.
Часто буває так, що людина кинула сірник у купу сміття й пішла у своїх справах, а коли надворі суха погода, то розповсюдити вогонь може кожен порив вітру
Так само це працює й під час випалів стерні: з десяти квадратних метрів полум’я швидко розповсюджується на десятки, а то й на сотні гектарів. А якщо поблизу проходить ще й лісовий масив, то ситуація стає ще більш загрозливою, такою, яка потребує залучення величезного людського і технічного потенціалу.
У нас нещодавно біля «Сумихімпрому» горіло поле сухої рослинності. Вогонь розповсюдився на 5 гектарів. Ситуація була дуже серйозною, бо з одного боку знаходилася автозаправна станція, а з іншого боку — «Сумихімпром».
Якби це трапилося вночі й люди не побачили пожежу, наслідки були б катастрофічними. Ще один показовий приклад трапився минулого року — це охоплені вогнем ліси Чорнобильської зони. Тоді на боротьбу були кинуті співробітники ДСНС з усієї України, а ще безліч техніки та авіація.
Хтось може подумати: ну, що там такого, залишити багаття, спалити сміття чи підпалити траву, а відгукується потім ця недбалість величезними втратами, в тому числі фінансовими
У 2020 році один виїзд чергового караулу на ліквідацію пожеж в екосистемах складав близько 55 тисяч гривень. Загальний збиток державі склав понад 150 мільйонів гривень, отже палії буквально роблять дірки у наших кишенях.
Які штрафи очікують на паліїв
У 2020 році Верховна Рада прийняла законопроєкт, який посилює відповідальність за забруднення повітря, спалювання трави й листя. До цього спонукали пожежі в лісових масивах Чорнобильської зони. Документ забороняє випалювати суху рослинність уздовж річок, навколо водойм та на островах, уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.
Виросли також і штрафи за таку діяльність:
- За випалювання стерні, луків, пасовищ, та іншої рослинності на землях сільськогосподарського призначення громадяни заплатять від 3060 гривень до 6120 гривень. Посадові особи — від 15 300 гривень до 21 420 гривень;
- За спалювання сухостою в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду громадяни заплатять від 6120 до 12 240 гривень, а посадові особи — від 21 420 гривень до 30 600 гривень;
- За порушення вимог пожежної безпеки в лісах громадяни заплатять від 1530 гривень до 4590 гривень, а посадові особи — від 4590 до 15 300 гривень;
- За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем громадяни заплатять від 4590 до 15 300 гривень, а посадові особи — від 10 710 гривень до 30 600 гривень;
- За підпал, який спричинив загибель людей чи масову загибель тварин людині загрожує 5 років в’язниці.
Що буде заборонено у вогненебезпечний період
Під час високого рівня ймовірності пожеж на Сумщині буде заборонено:
- Розведення багать у лісах, крім спеціально відведених місць;
- Заїзд на територію лісових фондів, транспортних засобів та інших механізмів. Транзитними шляхами, звичайно, користуватися можна;
- Відвідувати ділянки лісу з хвойними насадженнями при найвищому класі небезпеки.
Головне фото: Головне управління ДСНС
