Ділянка Сумки, поруч зі сквером «Дружба», все менше походить на річку, і все більше привертає цим увагу. Обурення вартий не лише зовнішній вигляд водойм, а й те, що відбувається всередині: порушення річкової заплави, скид зливових стоків в межах міста, зарегульованість водотоків. Розбиралися з експертами, як можна допомогти Сумці повернутися у природний стан і чи потрібно взагалі її чистити.
Що було раніше
Рослинності в річищі Сумки тільки додається, але робіт по її очищенню все ще чекають, і не один рік. У 2018 році сумчани написали петицію, аби міська влада домоглася приведення річки в природний стан, адже кількість сміття і стан водойми вже був недопустимим. У 2020 році петицію щодо очищення річок в Сумах пишуть в офіційне інтернет-представництво Президента України, але вона не набирає потрібної кількості підписів, тож петицію відхиляють.
У той же період начальник відділу санітарного очищення міста Олександр Іваненко розповів Суспільному, що розчищення на ділянці між мостами буде зроблено. На проєктну документацію витратили 600 000 гривень, але вже в наступному, 2021 році, на самі роботи грошей не вистачило. Крім цього екологи наголошують, що одним очищенням тут вже не обійдешся, проблеми набагато серйозніші, їх треба детально досліджувати та вирішувати.
Олена Вакарчук
Заступниця начальника регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області
П'ять років на план з очищення
Процес очищення річки не може обмежитися прибиранням рослинності з ділянки між мостами. Спершу треба дослідити причини такого стану: куди впадають стічні води, наслідки господарської діяльності та вплив водосховища. Роботи не можуть початися без детального плану, але щоб його зробити, потрібні дослідження, а на них — гроші.
На всі ці заходи піде мінімум п’ять років. Якщо не заручитися підтримкою громад, то навіть більше. Наступне засідання екологічної студії буде проходити восени, адже, що робити з річками, мають вирішувати люди, які живуть поблизу.
Міністерська програма, яка відтворює європейський досвід, має на меті повне відродження річки. Туди входять: очищення стоків, обмеження господарської діяльності поблизу річки, збільшення звивистості річок, перевірка наявності ставків, а також встановлення обладнання на точки дощової каналізації, аби в річку не потрапляло сміття з вулиць. Вода в річках Сум не може бути ідеально блакитною, але чистою, прозорою та не замуленою — цілком.
Олег Листопад
Експерт громадської організації «ЕкоПраво-Київ»
Тимчасовий захід, який не допоможе
Ніяке «очищення» річки не допоможе, це тимчасовий захід, вода через короткий час знову замулиться, і знову знадобляться гроші на земснаряд. Єдиний вихід — системна робота з відновлення річки: відновлення меандрів, заплави, суворе дотримання режиму прибережної захисної смуги, її залуження та заліснення. Те саме потрібно зробити із водоохоронною зоною. Важливо позбутися від усіх гребель, почавши з їх інвентаризації, адже зазвичай третина виявляється геть незаконними. Очисні споруди, безумовно, потрібні, але це доволі дорого. Хоча, аби було бажання, це теж вирішується.
Мар'яна Ґінзула
Кандидатка географічних наук, начальниця служби екологічного нагляду на землях водного фонду КП «Плесо» Київської міської ради
Води буде все менше
Вища водяна рослинність перетворила річку на місце, перекрите бетонними спорудами. Якщо в ній така мала кількість води, а відклади на дні річки накопичуються все більше, то обов'язково відбувається замулення. Стоки господарства, які не очищуються, призводять до потрапляння завислих речовин, які сідають на дно і нашаровуються роками.
Для усунення таких наслідків пишуться програми, виділяються кошти. У випадку із Сумкою, треба розчистити, видалити всю цю рослинність, знищити наноси, що утворилися. Без втручання та підтримки людей, води буде залишатися все менше, що може призвести річку взагалі до стану болота. Викорчовувати цю рослинність потрібно хоча б раз в 2-3 роки, тобто за нею треба регулярний догляд.
Тетяна Кузьміна
Кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету
Зарослі виділяють кисень
Зарослі, що утворилися між мостами в центрі міста, очерет, рогіз, лепешняк та стрілолист насправді потрібні річці для її очищення від забруднень. Вони виділяють кисень, а той протидіє органічному забрудненню та потрібен для дихання інших водних організмів. Також вони поглинають і накопичують сполуки азоту та фосфору, пригнічують розвиток нижчих водоростей. Тому, їх знаходження у водоймі природне і необхідне.
Але розростання дійсно надмірне, і це можна пояснити:
- У Сумку надходить велика кількість поживних речовин і те, що прибережну захисну смугу розкопали, і вода с Косівщинського водосховища та стічні води з приватних садиб потрапляють безпосередньо в річку;
- Знижена швидкість течії. Створена гідроспоруда під Шевченківським мостом спричиняє утворення мулу та заростання ділянки річища;
- Господарська діяльність: спрямлення, розкопування;
- Частина води затримується у Косівщинському водосховищі, і втрачається внаслідок випаровування.
Що можна зробити
Якщо просто видалити ці рослини з річки, це призведе до зниження процесу самоочищення, який намагається здійснювати екосистема річки в наявних умовах. Ті забруднювальні речовини, які затримувалися рослинами на цій ділянці, будуть транспортуватися річкою нижче за течією — у Псел. Але ділянка між мостами знов швидко замулиться і заросте, якщо не вжити дієвих заходів для усунення причин. Які є варіанти:
- Привести до належного стану прибережну захисну смугу річки. Для цього потрібно усунути самовільно розкопані городи й клумби в районі приватних будинків. Це допоможе відновити трав’яну і деревну рослинність, яка укріпляє ґрунт і тим самим захищає від забруднень, які належать до річки дощовими й талими снігами.
- Припинити відведення господарсько-побутових стоків до річки з територій приватних будинків. З територій садиб до річки прокопані канавки, по яких відводяться забруднені стоки. Винних треба притягнути до відповідальності.
- У воду потрапляє сміття зі зливової каналізації міста, а воно стає ще однією причиною замулення. Треба розв'язати це питання.
- Чистки річки проводяться застарілими методами, і це треба виправити.
- Гідроспоруда під Шевченківським мостом, яка спричиняє відкладання ґрунту, піску і сміття, що потрапляє в річку Сумку, саме на ділянці між Воскресенським і Шевченківським мостами. Її потрібно демонтувати.
- Ініціювати проєкт відновлення стану річки до природного стану її річища та приток. Для цього можна залучити кошти європейських природоохоронних фондів.
Як очищують водойми у світі
У Сеулі, що знаходиться в Південній Кореї, є така річка Чонгчхон. Вона є подібною до Сумки, бо теж знаходиться в центрі міста. Відмінністю є те, що вона тече і в неї не спускають каналізаційні стоки.
Річка була в жахливому стані: над нею збудували автостраду, бруд з якої опинявся прямо у водоймі, а саму Чонгчхон затиснули бетонні споруди. Місцеві бізнесмени створили фонд, який зайнявся ревіталізацією річки. Це проєкти, які спрямовані на повне відродження її стану, який був до діяльності людини. Автостраду зруйнували, річище почистили й посадили дерева вздовж берегів. Зараз на місці забрудненого струмка тече чиста і прозора річка.
Інший приклад — річка Ізар в Мюнхені. Вона була «упакована» в бетонний канал шириною 50 метрів. Аби захистити себе від повеней та збільшити біорізноманіття, бетонні споруди замінили на камені, заплаву річки розширили й розчистили дно від мулу. На цей проєкт пішло 11 років та 35 мільйонів євро.
Редакція. Ми також направили запит до Департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації, щоб з'ясувати план заходів з очищення річки. Щойно буде отримана відповідь, ми опублікуємо її на цій сторінці.
Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.
