Вже майже рік група активістів займається прибиранням та благоустроєм лісу на Басах. Висаджують дерева, борються зі збирачами березового соку та щосереди прибирають сміття за відпочивальниками й дачниками. Однак більшість питань так і залишаються відкритими. Про основні проблеми басівського лісу Цукру розповіли Євгеній Шевчук та Надія Алейникова.
11 квітня Цукр організовує толоку на цій території. Приєднуйтесь!
Активістів небагато, але вони є
Десь рік тому ми почали проводити практики йоги на відкритому повітрі. Виходили з місцевими до лісу й стали помічати кругом величезну кількість сміття. Прибрали раз, другий, потім зрозуміли, що треба частіше. Так сформувалася група активістів, з якими виходимо кожної середи на прибирання.
Але не до всіх людей просто донести ідею. Велика кількість місцевих — пенсіонери, які бояться брати на себе будь-яку відповідальність
Добре, що є ініціативна група. Але як би ми з активістами не збиралися прибирати, садити дерева й облагороджувати територію, рук все одно не вистачає.
Лісник не впорається сам
Щоб лісник міг впровадити якусь ініціативу, він має пройти через шалену бюрократію. А лісником у нас працює дідусь, якому доводиться давати раду 800 гектарам лісу й порушникам. Коли помічає людину за крадіжкою, пилянням дерева чи викорчовуванням саджанця, то може скласти протокол. Але питання тут у тому, що неможливо помітити кожного.
А якщо говорити про незаконний видобуток березового соку — то людям практично неможливо пояснити, чому більше не можна займатися тим, що вони роблять споконвіку
Та ми все ж не самі від себе ось так прийшли, почали прибирати, будувати паркани, ставити лавки біля річки й вішати годівнички. Усе відбувається після узгодження з лісовим господарством. Воно ж, до речі, дає нам техніку і привозить саджанці, які потім всіма силами захищаємо від квадроциклістів, яким «по гілочках навіть прикольніше ганяти!».
Перша проблема — сміття
Баси дуже довго були всіма забуті. Сюди приїжджали хіба що посидіти біля вогнища і, як наслідок, лишити по собі купу сміття.
Нещодавно зібрали людей 30, цілий день прибирали й вивезли чотири величезних машини сміття
Сміття, до речі, залишається не тільки після відпочивальників. Окрема історія — дачники: вони турбуються про чистоту своєї ділянки, а все зайве відправляють за огорожу, ні про що не хвилюючись.Через те, що регулярно прибираємо, на цій ділянці лісу вже більш-менш чисто. Раніше тут взагалі жах був – крім відпочиваючих і дачників, сміття завозили ще й з округи: будівельні відходи, стару плитку тощо.
Людям – сік, березі — помирати
Березовий сік збирали постійно. Але дійшло вже до того, що люди не просто пляшки підставляють до дерев, а цілі столітрові мішки й «БМВ-пакети». Ставлення до природи у деяких людей настільки споживче, що скоро від березового гаю взагалі нічого не залишиться.
А у нас як весна — так на кожному дереві по пляшці
І скільки ми не боремося, людям ніби все одно. Якщо щорічно в кожному стовбурі довбати по кілька отворів, то залишаються величезні рани. Берези потім і намагаються відновитися, але часто засихають через брак часу й сил.
А можна ж і не по-варварськи: зцідилии собі одну невелику пляшку — одразу замазали спеціальною фарбою або садовим варом, і пішли
Проблема у відсутності регулювання. По-хорошому лісник має приходити, знаходити людей, які точать сік, й інструктувати: кількість пляшок — мінімальна, отвір — спеціальний, після збору — садовий вар. А так виходить, що збільшується тільки кількість пеньків, банок з-під пива й залишених багать, а здорових дерев і лісу залишається все менше й менше.
По кущах — закладки й ексгібіціоністи
Помічаю, як все більше школярів бігають розкладають закладки з наркотиками. На околиці лісу, біля Хіммістечка і Садів, там де дуже багато сухостою й кущів розміром з дерева, взагалі багато страшних речей відбувається. Все закинуто, купа сміття і мало людей. Як наслідок — там і наркомани, і навіть ексгібіціоністи трапляються, коли діти йдуть повз ліс зі школи.
Зайві відходи до річки
Місцеві очисні споруди — конструкції радянських часів. Будуються нові будинки, з'являється більше відходів, а системи з ними вже не можуть впоратися. Як наслідок — усе скидається до річки. І запахи каналізації, буває, настільки сильні, що їх чутно навіть у районі Хіммістечка
А бруд — всілякі коржики, сміттєві відходи й екскременти — просто пливуть річкою. Недалеко від цих очисних споруд знаходяться джерела, в яких люди, які не знають про сумнівне сусідство, набирають воду. І рибалять тут, бо вода піниться і риба в ті місця пливе. Міський голова колись переконував нас, що то мул каламутить воду. Дивний мул якийсь виходить.
Триметрові ями посеред лісу
Люди у нас приїжджають великими машинами, наставляють мішки й копають пісок для господарства і будівництва. Ось тільки копають прямо під коріннями дерев, залишаючи посеред лісу ями, ніби після роботи кількох екскаваторів. А потім у ці ями для повного набору ще й сміття скидається.
А пісок то хороший — річковий, білий, чистий. Чого не взяти? Про виживання лісу хтось інший подумає
