Результати опитувань перед виборами варто оцінювати так само, як і будь-яку іншу передвиборчу технологію. Такої думки притримується Дмитро Сінченко, політичний аналітик, якого ми попросили прокоментувати ситуацію з публічним використанням результатів досліджень. У цьому тексті пояснюємо чому не варто безумовно вірити рейтингам та як відрізнити коректне дослідження від маніпуляції. В темі допомагають також розібратися кандидат економічних наук Олександр Хмелевський та доктор історичних наук Андрій Мартинов.
Чому ми про це говоримо
Наприкінці вересня в онлайн-виданнях з'явилася інформація про результати соціологічного дослідження, згідно якого чинного міського голову міста Суми готові підтримати 43,5% мешканців. Згодом цей «рейтинг» з'явився на білбордах у вигляді графіку.
У соціальних мережах користувачі зауважили, що компанія «Ю.С.С.», що проводила дослідження, неодноразово завищувала рейтинги тих чи інших кандидатів на попередніх виборах. Видання Texty в спецпроєкті «Псевдосоціологи» навели вісім прикладів таких маніпуляцій, там же можна побачити хто стоїть за цими компаніями та яку публічну позицію займає.
Окрім цього зовнішня реклама була розміщена з порушеннями законодавства – на ній відсутні вихідні дані, тираж та замовник реклами. Натомість є лише логотип газети «Вечірні вісті», яка не виходить з січня 2020 року. Газету пов'язують із партією «Батьківщина», зазначає Укрінформ.
Як сприймати «рейтинги»
Насправді, майже всі оприлюднені опитування під час виборчих кампаній можна віднести до агітаційної передвиборчої технології – саме так виборцям і варто до них ставитись, – стверджує Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація Політичних Наук». Справжні результати опитувань – вони в основному для внутрішнього користування, їх дуже рідко оприлюднюють. Є кілька загальних правил, які можуть допомогти виявити грубо зроблену підробку, але більш-менш професійні організації легко їх обходять, тому виявити маніпуляції з результатами можуть лише фахівці, маючи на руках первинні матеріали – анкети та маршрутні листи.
Як «перевірити» опитування
По-перше, фахове опитування має містити інформацію про методологію опитування, вибірку та похибку. По-друге, будь-яке опитування, яке стосується виборчого процесу, має містити інформацію про замовника. По-третє, організація, яка проводить опитування, повинна реально існувати, вона повинна мати свій сайт, свою адресу, юридичну особу, якусь історію діяльності тощо. Адже дуже часто організацій, від імені яких оприлюднюються опитування, взагалі не існує, або існують виключно на папері.
Часто у ЗМІ зустрічається рекомендація вірити лише результатам 10-ти найавторитетніших в Україні соціологічних організацій (і далі може йти перелік), але як на мене, це більше схоже на антиконкурентні дії з боку десятка цих монополістів. Насправді ж, ці найавторитетніші організації теж маніпулюють даними, проте роблять це зазвичай професійніше, ніж нові компанії. А молодші організації можуть провести не менш професійне опитування, і навіть оприлюднити його результати, але конкуренція не всім, зрозуміло, подобається. Те саме стосується критерію щодо членства в міжнародних соціологічних асоціаціях – це жодним чином не гарантує професійності та об'єктивності опитувань, це лише збільшує ціну для замовника.
Ну і останнє, об'єктивне опитування повинне відповідати елементарній логіці. Наприклад, анкета повинна містити всіх суб'єктів виборчого процесу, бо якщо виключити якусь партію чи кандидата – це неодмінно відобразиться і на результатах. Питання в анкетах не можуть спонукати респондента до певної відповіді, тобто не можуть містити маніпуляцій.
Коректні опитування не проводяться за кілька тижнів до виборів
Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, в коментарі Цукру зазначив, що «Українська соціологічна асоціація» розробила кодекс професійної етики соціолога.
Цей документ передбачає відповідальність соціологів за достовірність опитувань. Підтвердженням достовірності опитувань є чітка фіксація способу проведення опитування (анонімне телефонне, особиста розмова, анкетування, опитування у соціальних мережах, тощо), дата проведення опитування, назва соціологічної фірми або служби, яка проводила опитування, кількість опитаних, можливий відсоток похибки у опитуванні. Без цих даних опитування не є правдивим.
Коректні опитування відрізняються від фейкових лонгітюдністю (тривалістю), тобто якісні опитування проводяться не за кілька тижнів до виборів, а впродовж певного проміжку часу (місяць, квартал, рік). Тоді видно динаміку зміни суспільних настроїв і намалювати будь-що та подати це як соціологічний факт буде неможливо.
Результати можуть бути спотворені навмисно
Незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, додає, що деякі соціологи за гроші спотворюють результати соціологічних досліджень. Кількість підробок особливо зростає під час виборчої кампанії. Проте, й в період між виборами випадки спотворення соціологічних досліджень трапляються.
Багато соціологів просто неналежним чином ставляться до проведення досліджень, порушують методологію, тому досить багато опитувань не відповідають реальним настроям в суспільстві. Зокрема, в масштабах України опитують, як правило 2000 осіб. Ця кількість дуже мала порівняно з кількістю виборців, тому кандидати до опитування мають бути дуже ретельно підібрані. Вони повинні представляти у відповідних пропорціях різні вікові, соціальні, національні групи, тощо. На практиці цього досягти дуже важко.
Також опитування проводяться, як правило, в телефонному режимі за телефонним довідником без враховувати віку, соціального стану та інших особливостей.
Значна частина людей відмовляється відповідати на запитання, тому соціологи збирають лише думку тих хто відповідає. Це також спотворює результати опитування
Як правило, кожен соціолог має список людей, яких він постійно опитує. Більш того, наприклад, соціологу треба опитати 100 людей. Але йому це ліньки робити. Тому він опитує лише 10 і видає це опитування за опитування 100 людей. Порушення, які припускають соціологи, значно спотворюють результати досліджень. Тому варто дуже обережно ставитися до результатів опитувань – вони можуть суттєво відрізнятися від реальності.
Читайте також: Таємничі піарники та фанати «Гри престолів»: як почалася передвиборча гонка у Сумах
Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Телеграм ЦукруФото головної: Олег Кривцов