Про дорожню інфраструктуру в Україні та Сумах говорять багато: ями, тендери, «великі будівництва», небезпечні пішохідні переходи тощо. Як її бачить новоспечений учень зі свіженьким водійським посвідченням? Коли настає момент отримання заповітного «досвіду», щоб бути впевненим за кермом? У блозі на Цукрі читайте про власний восьмирічний досвід керування авто в Сумах й поза ними та чому їзда в Україні схожа на виживання.
Повільне та спокійне місто
У Сумах, на відміну від мегаполісів, можна вважати, що трафік дуже спокійний та повільний. Як у Києві, у нас немає постійного швидкого потоку авто, в яке ти маєш «застрибнути» та рухатися з ними, або великої кількості складних перехресть та розв'язок. Відсутні трамваї з коліями та водії з вродженою агресивною манерою керування, яка відома у Харкові; немає вузьких вулиць з припаркованими одна на одній машинами, як у Львові.
Здебільшого сумські дороги достатньо просторі, як от Харківська, проспект Шевченка, Роменська; перехрестя зрозумілі та проглядаються, щоб бачити куди рухатися. На такій ноті можна було б сказати, що навчитися керувати авто у Сумах легко, але ні. Головними причинами усіх негараздів скрізь, включно з дорогами, є невпорядкованість та недбалість. Вони стосуються усього: безпеки вас, як водія; пішоходів, які є неодмінною частиною дорожнього руху, зручності та задоволення від керування вашим же авто. Дорожня інфраструктура бажає бути кращою, навіть попри нещодавні ремонти доріг, новеньку розмітку тощо.
Чи вистачить трьох місяців автошколи? Для кого як
Часто бачу, що автошколи пропонують навчання від двох до трьох місяців. За цей час ви вивчите усю теорію правил дорожнього руху та отримаєте навички для самостійного виїзду у місто. Щоб оцінити достатньо трьох місяців чи ні треба, як мінімум, згадати, що є чотири пори року, а умови їзди при кожній з них різні:
- влітку тепло та переважно сухо, тому найбільш комфортно
- весною та восени частіше дощить, вода довше залишається на нерівних дорогах: вона приховує глибокі ями та розбиті узбіччя
- взимку з'являється ожеледиця, до якої треба бути готовим: перевзути авто та вміти їздити плавно, щоб колеса не втрачали зчеплення з поверхнею; завжди у перші дні заморозків не обходиться без новин про аварії
З цього можна зробити висновок, що треба вміти їздити у кожній з цих природніх умов. За три місяці ви у принципі цьому не навчитеся, тому навчившись їздити влітку, зимова ожеледиця та неконтрольований занос автомобіля на вузькому повороті може стати неабияким сюрпризом. Однак такий короткий термін навчання породжений самим попитом: майбутні водії хочуть швидко отримати посвідчення та скоріше сісти за кермо. Варто сказати, що деякі автошколи пропонують додаткові уроки навчання, які будуть корисні для підвищення своєї майстерності або щоб відновити втрачені навички.
Головне - скласти іспит
Чому вчать в автошколах? По-перше, заводитися, зрушувати авто з місця, робити зупинки, показувати поворотники. Тривалий час це відбувається на навчальних майданчиках (якщо такі є) або на пустих великих територіях, наприклад, на аеропорті. Там спокійно і є багато часу на прийняття рішень. Все змінюється з виїздом у місто: приймати рішення треба швидко, бо вам будуть сигналити у спину, миттєво з'явиться відчуття страху когось зачепити боковим дзеркалом або не в'їхати в когось на світлофорі під гірку, наприклад з вулиці Прокоф'єва.
Пам'ятаю яким був мій перший виїзд у місто. Я навчався у ДОСААФі (біля ЦМЛ) на B, C, та «пощастило» вперше виїжджати на Уралі. Ніколи не забуду відчуття, коли під'їжджаю до вузького виїзду на Герасима Кондратьєва, при цьому сиджу у високій кабіні, з якої видно усіх, навіть дах маршруток. Потроху повертаю на оживлену вулицю та помічаю, як потік машин завмирає. Воно й не дивно, бо на дорогу виповзає здоровенна вантажівка зі значком «У» на даху, якій байдуже на подряпини та в принципі на все, а за кермом сидить непередбачуваний учень. Мені така машина точно додавала впевненості.
Головної речі, якої має навчити інструктор, це автоматизм механічних рухів: переключати передачі, поворотники та інші перемикачі - фактично знати їх наосліп. Навчившись цього автоматизму, припиняєш думати про складність, наприклад, виїзду на головну дорогу, а зосереджуєшся на траекторії руху та побудові маршруту до необхідної точки.
Під час здачі іспиту та кермування перевіряють заїзд на естакаду та з'їзд з неї. Це хороша вправа на точність рухів. Ще перевіряють «заїзд у двір» та «паралельне паркування» між навчальних конусів. Це непогано для навчання, бо конуси можна збити, але ж паркуватися прийдеться між автомобілями, а це зовсім інша справа. Уявіть поїздку за покупками до центру на «Мануфактуру» або до найближчого супермаркету, який не має свого паркінгу. Дуже сподіваюся, що сьогодні в автошколах акцентують на цьому увагу, але за три місяці навряд чи навчать упевненості під час паркування.
Звісно, що кожен інструктор викладає по різному та може якісно передати знання, але треба розуміти, що запорука їхньої впевненості - це десятки років досвіду у найрізноманітніших ситуаціях. Наприклад, я виїжджаю зі свого двору у справах. Вранці та ввечері у час пік, вдень, вночі, взимку, припаркована вантажівка посеред дороги, аварія на виїзді - усе це зовсім різні ситуації.
Зрештою багатьох студентів турбує не саме навчання, а як скласти сам іспит у сьогоднішніх жорсткіших умовах, а досвід прибуде з часом.
Поїхали на Аеропорт
Автошколи - не єдині, хто навчають практичної їзди. Багато сумчан користуються чи не єдиним місцем у місті, щоб підтягнути свої навички або ж тільки починають вчитися рухатися з місця. Мова йде про майданчик біля аеропорт. Це єдина локація, де можна хоч якось поїздити новачку та не створювати перешкод для інших. Після осіннього приїзду президента там пересунули бетонні блоки, які загороджували майданчик по центру. Тепер там більше можливостей для маневрів: поворотів, розворотів, зупинок тощо. Тамтешній асфальт розбитий, освітлення відсутнє як біля аеропорту, так і на круговому русі. Можна сказати, що цей майданчик готує вас до реальності - ви маєте самі про себе подбати.
Минулої зими я був нелегальним інструктором у мами. Протягом трьох місяців переважно по вечорах ми по два-три рази на тиждень займалися там, у суцільні темряві. І як я не старався пригадати інші локації для навчання, мені не вдалося. Головний плюс аеропорту - немаленька територія, на якій можуть розминутися новачки. Власне, окрім нас там постійно був ще хтось.
Кожен сам за себе
Отримавши посвідчення, ви можете законно та самостійно їздити за кермом. Одразу скажу, що легкість керування автомобілем напряму залежить від того, наскільки часто ви будете водити. Якщо повернутися до прикладу моєї мами, то в її ситуації без щотижневих поїздок можна дуже швидко втратити свої навички.
Як же вас зустріне місто Суми? Загалом цілком привітно, однак з часом ви почнете помічати, здавалося б, дрібниці, які впливатимуть на ваш комфорт за кермом. Двома головними помічниками на дорозі є розмітка та знаки. Завдяки ним уявляєш, що буде попереду, де можна зупинятися, яка траекторія повороту, у яку смугу ставати, щоб проїхати перехрестя. Якщо вдень орієнтуватися нескладно, то з настанням темряви, стає в рази складніше. Спробуйте доїхати на той самий аеропорт без вмикання дальнього світла: їдучи ввечері по широких двох смугах, здається, що ви їдете в безодню. Розмітка є, але не відблискує, знаки запилені та закриті гілками, а круговий рух біля аеропорту було взагалі не видно, тільки коли під'їжджаєте впритул. На щастя, зараз там є новий дорожній знак, який відблискує.
Тут я введу термін «виживання», оскільки розмітка та знаки не допомагатимуть вам. Освітлення доріг теж бажає кращого, тому водії, зрозумівши, що розраховувати треба на самих себе, ставлять потужніші лампи у фари. Хоч вони й будуть яскраво освічувати дорогу, але при неправильному встановленні будуть засліплювати зустрічні авто. Так і вас будуть сліпити. Це дуже відчувається у зимовий час, коли темрява починається з 16-ої години.
Класична ситуація для України - неправильно припарковані автомобілі. У той час, коли в Європі дивляться на кожен знак на предмет дозволу на зупинку, у нас ніби змагаються, хто кривіше чи нахабніше запаркується. Головна причина та відповідь таких людей це «мені треба». І тут байдуже на розмір та марку машини, бо треба фактично усім.
Дуже скоро розумієш ще дещо цікаве: пішоходи та пасажири теж мають знати правила дорожнього руху, які ви вчили в автошколі, та дотримуватися них. І, впевнений, вас буде дратувати, що пішоходи роблять щось не так: зненацька вибігають, переходять по одному, замість того, щоб згрупуватися, а ввечері вони перетворюються на привидів, яких не видно, але вони є - йдуть собі по узбіччю.
Інша річ, яка зустріне вас не лише в Сумах, це самі водії та їхня поведінка. На дорозі дуже багато як дрібних порушників, які не вмикають поворотники, паркуються під знаками заборони, так і тих, хто чхає на світлофор та їде собі на червоне світло, не пропускає пішоходів тощо. На щастя, сумський трафік не змушує бути агресивним, одна є категорія водіїв, які регулярно нехтують правилами та ведуть свою філософію - це водії маршруток. Вони постійно протискатимуться там, де хоч трохи влазитиме їхня «жовта коробка», не завжди показуватимуть поворотники тощо.
Порушників у Сумах шукати не треба - вони на кожному кроці, і за логікою їх би мали штрафувати поліцейські. Мені невідомо, наскільки натхненно виписуються штрафи або як багато грошей на їх покриття у порушників, але в цілому ситуація незмінна і ви це помітите.
Ідеальна траса вдень, безодня вночі
Трасу Суми - Київ відремонтовано! Звучить прекрасно, скажіть? Дійсно, новеньке покриття дозволяє їхати 90-110 км на годину та більше, якби дозволяли правила, та не перейматися за ями, але таке задоволення є лише вдень. Вночі траса перетворюється на суцільну темряву: розмітки ще не нанесли, знак «Напрямок повороту» теж не поставили. Моє авто можете їхати 100 км на годину, вмикаю дальній і стає хоч трохи зрозуміліше, що не несуся у дерево. Звісно, що завжди можна рухатися повільно, але ж вічність у 2020-ому. І не забуваємо, що цією трасою користуюся не лише я, тому на ній постійно засліплюють один одного. Тому з одного боку маємо ідеальну трасу, щоб звалити (жартую) з Сум вдень, та недостатньо безпечну вночі.
Перевір себе, наскільки ти досвідчений у Сумах
Щоб оцінити свої навички водіння у Сумах пропоную поглянути на п'ять ситуацій. Якщо уявивши їх, у вас не виникає складнощів, то вітаю, ви - досвідчений водій.
- Виїхати з вулиці Кооперативної біля універмагу «Київ», заїхати на Макдрайв та рухатися до перехрестя Покровської площі з Соборною.
- У неділю вдень запаркуватися на центральному ринку та виїхати після покупок.
- Ввечері запаркуватися на «Мануфактурі» біля дальнього входу та виїхати у напрямку Харківського мосту.
- Запаркуватися у дворі Податкової та виїхати у напрямку «ЦУМу».
- Виїхати ліворуч з дворових доріг на Іллінській або на Білопільському шляху у час пік.
- Не наїхати на жоден люк на Троїцькій.
Власний досвід
За вісім років я керував кількома різними легковушками, кросоверами, позашляховиком та навіть за сумнозвісними газелями. Географія моїх поїздок починається від мандрівок по околицях Сум та області, по Карпатських серпантинах, поїздок у подорожах по Україні до перегону автомобіля з Нідерландів, мандрах по Румунії та Іспанії за кермом.
Я був дуже здивований Румунією, про яку зверхньо думав, а виявилося, що дорожня інфраструктура така ж чудова, які у Чехії, наприклад. Катаючись там на невеликому седані, насолоджувався краєвидами гір, селищ та містечок, а коли повертався та перетнув кордон з Україною, то вся увага знову повернулася на дорогу, а режим «розглядання всього навкруги» змінився на звичний «виживання».
Ось кілька порад для тих, хто починає водити:
- використовуйте будь-яку нагоду сісти за кермо (будучи тверезим) та катайтеся чим більше, тим краще
- запрошуйте знайомих водіїв їздити з вами, поки не наберетеся досвіду; з часом ви самі захочете керувати самостійно без будь-якої допомоги
- користуйтеся онлайн-мапами чи навігаторами - вони допоможуть орієнтуватися на безликих трасах, бачити повороти тощо
- постійно оглядайтеся на предмет обгонів чи випереджень, особливо в Сумах, коли одна широка смуга (наприклад на Роменській), але поміщається дві машини та велосипедист