Сумчанин Сергій Полковніков чотири роки тому переїхав в іншу країну. Спочатку він жив у Нідерландах, а зараз мешкає у Німеччині. Спеціально для Цукру Сергій поділився досвідом, як працює медична система в Україні та за кордоном. У цьому тексті про контракт з аптекою, сімейних лікарів, медичне страхування та спеціальні сейфи для ліків.
Трішки бекграунду
Коли Цукр попросив мене написати статтю про медицину в Європі, я спочатку подумав, що мені не особливо є що розповісти. Я не працюю у медичній сфері, не навчаюся на лікаря і не перетинаюся із системою дуже часто. Але подумавши, я зрозумів, що це не так. За останні 4 роки проживання в Європі: спочатку в Амстердамі, а зараз в Берліні, я мав досвід користування медичною системою тою чи іншою мірою в обох країнах.
Тож в розрізі вируючої пандемії, отруєння Навального і подальшого його лікування в Шаріте міста Берлін, може і вам буде цікаво почитати про те, як там у них і як могло би бути у нас. Щоб все було супер прозоро, одразу зроблю дисклеймер — все, що я написав, будується на інформації, яку отримав з відкритих джерел, власного досвіду і пропущено через призму мого розуміння.
Страховка є обов’язковою для кожного
Якщо ми говоримо про медицину в Німеччині або Нідерландах, то в першу чергу говоримо про страховку. Саме на ній побудована медична система обох країн. Кожна людина тут має бути застрахована за законом і у випадку проблем зі здоров’ям, саме страхова займається оплатою вашого лікування. Страховка є обов’язковою для кожного.
Мало того, коли я переїхав у Нідерланди, оформлення страхової зайняло кілька місяців і, як виявилося, я був застрахований з першої хвилини мого перебування у країні, навіть всупереч тому, що не мав контракту зі страховою. Коли я підписав контракт, а на це дається 4 місяці з моменту в’їзду до країни, з мене одразу списали кошти за страховку з першого дня перебування у Нідерландах.
З Німеччиною було трохи інакше, сюди я в принципі не міг переїхати без страховки. Тож роботодавець, котрий опікувався моїм перевезенням з Нідерландів, одразу дав мені контакти страхової та попросив укласти з ними контракт.
Люди в Нідерландах і Німеччині набагато здоровіші, ніж в Україні. А ще вони довіряють лікарям і в більшості випадків не займаються самолікуванням, хоч це і важко зробити через специфіку функціонування аптек
Також лікарі у цих країнах набагато обережніші в тому, що вони виписують людям. Коли щось трапиться, то фінансову відповідальність нести будуть вони або лікарня. Тому тут майже ніколи не виписують антибіотиків або сильних лікарських засобів, якщо в цьому немає реальної потреби. Тож, читаючи про медичну систему тут, тримайте в голові, що люди здоровіші, їхній імунітет міцніший, бо вони не заліковують застуди, а дають організму сформувати імунітет, борючись із ними. Люди живуть в такій системі з дитинства.
Картка страхування
В обох країнах система медицини — страхова, але має свої відмінності. Страхова медицина означає, що кожен житель країни платить щомісячний грошовий внесок страховій компанії, з якою він має договір. Компанія дає вам картку страхування, яка і є пропуском до отримання медичних послуг. При будь-якому контакті з медичною системою, перше, що у вас запитають, це страхову картку.
Страхова компанія буде оплачувати ваші візити до лікарів та все, що пов’язане з лікуванням
У Нідерландах всі страхові компанії приватні. Кожен має підписати контракт з однією із компаній. Щомісячна вартість страховки обходиться приблизно в 120 євро на дорослу людину — цю суму оплачуєш повністю ти. Діти до певного віку включені до страховки своїх батьків. У подружжі обидва партнери мають купувати страховку в незалежності від того, чи вони працевлаштовані. Я думаю, що є якась державна підтримка у випадку відсутності доходу або низької зарплати, але я не в темі.
Страховка покриває походи до лікарів, лікування, перебування у лікарні, екстрену допомогу та майже всі медикаменти
Страхова не покриває нічого, що пов’язано з дантистами. Зуби — це болюча тема для будь-якого мігранта у Нідерландах. Фішка в тому, що послуги дантиста в Нідерландах безкоштовні до 18 років, тому зазвичай в цей період проблеми із зубами вирішуються. Далі страхова оплачує 2 щорічні візити до дантиста на огляд, але не оплачує лікування зубів, бо зазвичай лікувати нічого і не потрібно. Якщо є потреба провести лікування зубів — пломбування, протезування, чистка — плати гроші… багато грошей.
Але, щоб «багато грошей» не стали «неймовірно багато грошей» — Нідерланди ввели державне регулювання на максимальну суму, яку дантисти можуть брати за свої послуги. Ціни та цей список оновлюються щороку.
Чим більша зарплатня, тим більше платиш
У Німеччині діє солідарна система страхування. Це означає, що незалежно від свого доходу, всі отримують рівний доступ до однакових медичних послуг. Простіше кажучи, люди з різним доходом платять різну суму грошей. Вартість страховки тут – це відсоток від зарплати, й усі ці кошти потім накопичуються в одному «грошовому казані», з якого і фінансується лікування людей. Тож ніяких привілеїв багаті люди не отримують.
Плата за страховку входить у так званий соціальний податок, котрий кожен платить зі своєї зарплати. Стандартна ставка за медичне страхування близько 15% від зарплати, половину з цієї суми сплачує роботодавець. Тому, чим більша ваша зарплатня, тим більше коштів ви платите за страховку.
У Німеччині є два типи страховки: державна і приватна. На приватну можна перейти лише тоді, коли твоя зарплатня більше, ніж 55000 євро на рік. І майже неможливо перейти назад у державну, лише коли твій дохід падає менше цієї суми.
Незалежно від типу страховки, ви отримуєте одну й ту саму якість послуг і доступ до одних й тих же лікарень. Різниця полягає в системі оплати за страховку
Приватна – вигідна здоровим молодим людям, але стає дуже невигідною, якщо ви починаєте хворіти багато і довго. Вартість для людей похилого віку може доходити до тисяч євро, у той час, як молода людина може платити близько 100 — 200 євро, що значно менше, ніж державна страховка.
Страховка тут, як і в Нідерландах, покриває походи до лікарів, лікування, перебування в лікарні, екстрену допомогу, майже всі медикаменти. І майже не покриває нічого, що пов’язано з дантистами: лише просте видалення зубів і металеві пломби, які майже ніде не використовуються. Ситуація дуже схожа з Нідерландами — за красиві зуби необхідно багато платити. На відміну від Нідерландів, тут немає державного регулювання цін. Тому вартість деяких послуг є набагато більшою, ніж там, інколи у 5 — 6 разів.
Медична система
Медична система в обох країнах влаштована схожим чином. Є кілька основних складових:
- Сімейні лікарі — більшість лікарів працюють саме на цій сходинці
- Лікарні — це саме те, як ви уявляєте лікарню в Європі або Америці (те, що ми всі бачили у кіно, типу як у серіалі «Доктор Хаус» або «Анатомії Грей»). Тут ви можете отримати спеціалізовану допомогу з серйозних проблем зі здоров’ям
- Невідкладна екстрена допомога — сюди ви звертаєтесь, коли є загроза життю
- Університетські лікарні — тут проводяться наукові досліди, відбуваються важливі відкриття, а також вони надають допомогу як звичайні лікарні
У залежності від країни, те, куди ви можете звертатися за допомогою, різниться.
Знайти сімейного лікаря — той ще челендж
У Нідерландах сімейні лікарі є першою сходинкою, до якої ви маєте звертатися у випадку хвороби. Захворіли на застуду, болить шлунок, погано чуєте? Йдіть до сімейного лікаря (називаються huisarts). У Нідерландах ви не маєте можливості звернутися до спеціалізованого лікаря оминувши ланку сімейного лікаря. Лише він має право виписати направлення до спеціалізованого лікаря.
Зазвичай сімейні лікарі групуються у маленькі медичні кабінети та працюють разом під однією назвою. В Амстердамі такі приватні кабінети розташовуються у будинках, де живуть люди. Сімейні лікарні орендують квартири на перших поверхах і перетворюють їх на свої кабінети. Виглядають вони досить дружньо, адже сюди приходять як діти, так і дорослі. А ще мають гарний ремонт. На моєму районі було три-чотири такі лікарні у 15-хвилинній доступності. Кожна людина має обрати собі сімейного лікаря і підписати з ним контракт. Це насправді не так просто, особливо в Амстердамі, адже лікарі можуть вести лише певну кількість клієнтів і знайти вільного — той ще челендж.
Свого першого сімейного лікаря я знайшов на спеціальному сайті, де можна подивитися лікарів, які знаходяться близько до твого району, а ще почитати про них відгуки
Коли ви приходите до сімейного лікаря, перше що ви робите — це даєте свою картку медичного страхування на ресепшн. До цієї картки прив’язана вся історія лікування і без неї ви не отримаєте медичної допомоги. Всі сімейні лікарі у Нідерландах під'єднані до єдиної системи, де зберігається ваша медична картка. Тому, якщо вирішите змінити сімейного лікаря — вся історія хвороб і лікування буде доступна новому сімейному лікарю.
До речі, про зміну сімейного лікаря. Все дуже просто: ви шукаєте нового і підписуєте з ним контракт. Ваша нова лікарня бере на себе всю бюрократію по переводу. Вони інформують попередню лікарню, що ви переходите до них, отримують доступ до вашої електронної історії хвороб і реально роблять все необхідне. З вас лише підписати контракт.
Змінювати сімейного лікаря можна коли завгодно і скільки завгодно
Сімейні лікарі у Нідерландах працюють зазвичай з понеділка до п'ятниці з 8 ранку до 5 або 6 години вечора. Якщо вам необхідна медична допомога у неробочі години, ви завжди можете звернутися до чергової лікарні. Їх зазвичай працює кілька у вихідні та вночі. Нідерландці майже всі неймовірно володіють англійською мовою і сімейні лікарі не виключення.
До речі, окрім сімейного лікаря, вам також необхідно підписати договір з аптекою. Ви будете отримувати ліки лише в аптеці, з якою у вас підписаний договір. У моєму випадку, навпроти мого сімейного лікаря була аптека, з якою я і підписав контракт. Це набагато легше, ніж знайти лікаря, бо там немає ніяких черг і квот. Просто йдеш і подаєш заяву.
Будете помирати, тоді й приходьте
Тож, повернемося до сімейних лікарів. При будь-якій проблемі зі здоров’ям, яка не загрожує вашому життю в цю секунду, ви йдете до свого сімейного лікаря. У більшості випадків стандартною допомогою буде рекомендація відпочити та випити кілька таблеток парацетамолу. Вам не прочиталося... У 95% випадків саме таку допомогу ви й отримаєте.
Пам'ятаєте, трохи вище я писав, що нідерландці дуже здорова нація? Так от, їхня медична система і підхід влаштований таким чином, що більшість недугів організм може побороти сам. І це посилює імунітет для боротьби зі схожою хворобою у майбутньому. Тому сімейні лікарі, у випадку звичайної застуди, мігреней, болі у шлунку, здебільшого рекомендують прийняти кілька таблеток парацетамолу та перечекати. Організм з усім впорається. Будете помирати, тоді й приходьте.
Парацетамол тут наче панацея від будь-якої хвороби. Його виписують від всього, єдине, що варіюється — це доза (1 таблетка чи 5). Причина у тому, що він особливо не допомагає, але і не шкодить, а пацієнта наявність пігулки заспокоює.
Парацетамол був моєю стандартною пігулкою під час застуд і головних болей
Якщо ж у вас є хронічні хвороби, котрі потребують спеціалізованого лікування, то вам все одно необхідно спочатку йти до сімейного лікаря. На жаль чи на щастя, я можу розказати й про такий досвід.
З аптеками ситуація відрізняється від української. Там не можна купити що завгодно. Без рецепта там можна купити лише базові речі: парацетамол, протизастудне, ібупрофен, засоби гігієни й тому подібне. Будь-які серйозні ліки — заспокійливе, антибіотики, антидепресанти, снодійне — можна купити лише по рецепту від спеціалізованого або сімейного лікаря.
Якщо можете дихати, вам до сімейного лікаря
Ну і кілька слів про екстрену допомогу. Якщо є пряма загроза життю людини — вам потрібно телефонувати в екстрену допомогу. У Нідерландах, як і в більшості країн Європи, номер екстреної допомоги спільний. Тобто оператор вирішує, кого посилати по вашому кейсу: швидку, поліцію, пожежну чи всіх одразу.
Тож, телефонувати туди треба лише якщо є пряма загроза життю. У всіх інших випадках слід телефонувати сімейному лікарю або їхати в «emergency room» у лікарні (медична кімната) — це місце, де у порядку живої черги приймає чергова бригада лікарів.
В екстрену службу люди не телефонують, якщо в них температура 39, болить живіт або щось середньої тяжкості
Базове правило — якщо ви можете дихати та ходити — вам до сімейного лікаря або у медичну кімнату. У випадках прямої та реальної загрози життю — вам в екстрену службу.
Екстрена служба тут дійсно екстрена
Якщо ви викличете екстрену службу і вони вирішать, що ваш кейс не ніс загрози життю, вам можуть виставити рахунок за хибний виклик, який може складати кілька тисяч євро, і платити їх доведеться з власної кишені. Якщо виклик мав сенс, то страхова заплатить за нього і лікування.
Екстрена служба тут дійсно екстрена. Вона приїздить реально за хвилини. У них норматив по місту до 10 хвилин, у селах трішки більше. Вони носяться по місту з неймовірною швидкістю і дуже гучно. Звичайно всі дають їм дорогу і пропускають. Нормальна ситуація, коли машини стоять у заторах, чують сирену і відразу починають створювати коридор для екстрених служб, з’їжджаючи з дороги на пішохідну зону.
Колись у мене за вікном сталася аварія — моторолер в'їхав в автомобіль на перехресті. Я почув удар, виглянув у вікно, побачив що сталося. У цей момент люди вже телефонували у швидку, котра з'явилася разом з поліцією за 4 хвилини
У наступні два роки у мене за вікном трапилося кілька схожих кейсів. І кожного разу швидка з поліцією прибували за кілька хвилин. Це реально працює, як годинник.
У Німеччині не обов'язково підписувати договір із лікарем
Німецька система чимось подібна до нідерландської, але є свої відмінності. Інститут сімейних лікарів також є первинною ланкою медичної допомоги. Але на відміну від Нідерландів, у Німеччині не обов'язково підписувати контракт із сімейним лікарем — це можна зробити за бажанням. Коли ви хворієте, можна просто обрати собі будь-який лікарський кабінет, забронювати прийом і прийти в призначену годину.
У цієї системи є свої плюси — можна ходити по різних кабінетах сімейних лікарів, поки не знайдете той, котрий вам сподобається і з яким захочете підписати договір
Також, на відміну від Нідерландів, у Німеччині можна напряму записуватися до спеціалізованих лікарів. Тобто не обов’язково проходити через ланку сімейних лікарів. Але, як і в Нідерландах, у спеціалізованих лікарів черга зазвичай в кілька місяців, тож якщо у вас ситуація не критична, доведеться почекати.
Для тих, у кого є приватна страховка, час очікування може значно зменшитися — з кількох місяців до тижнів або днів. Але таке можливо і з державною страховкою — у них є гаряча лінія, куди можна зателефонувати, пояснити свою ситуацію і страхова спробує знайти вільного лікаря з мінімальною чергою очікування.
Грошей за прийом я не платив
У Німеччині у мене був досвід візиту до сімейного лікаря під час пандемії та відвідування медичної кімнати у лікарні, тож про ці два досвіди я і розповім, щоб на реальному прикладі пояснити, як це працює.
Навесні 2020 року, у самий розпал першої хвилі коронавірусу в Берліні, у мене з’явилися симптоми застуди: температура, біль у горлі, кашель. Через те, що самолікуванням займатися не хотілося, я почав шукати кабінет, куди можна звернутися. Запитав у кількох колег з роботи, бо мені потрібен англомовний лікар, і мені порекомендували Praxis am Planetarium (що перекладається як лікарня біля планетарію, і це була правда). У Німеччині є онлайн-ресурс jameda, де можна почитати відгуки про лікарні, забронювати собі прийом, або навіть отримати консультацію в онлайні.
Тож я почитав про лікарню, все було ок, і через сайт вирішив забронювати прийом. Там був варіант відеоконсультації або відповідно офлайн візит у лікарні. Враховуючи, що вирував коронавірус, я вирішив спочатку проконсультуватися онлайн, щоб не наражати на небезпеку оточення.
Тож я обрав час, бо там був доступний цей день, і пішов займатися своїми справами, чекаючи на дзвінок. За 10 хвилин до прийому в мене у кабінеті на сайті стало доступне посилання на відеозустріч. За кілька хвилин до мітингу я під'єднався до дзвінка і став чекати.
Рівно в призначений час у мене на екрані з’явилася лікарка. Вона почала ідеальною англійською запитувати про симптоми (у Нідерландах і Німеччині всі лікарі вільно володіють не лише розмовною англійською, але і спеціалізованою, себто лікарською термінологією). Я все чесно розповів про свій кашель і температуру, а вона запропонувала мені наступного дня прийти до їх праксісу (приватний кабінет сімейного лікаря).
Виявилося, що через пандемію, людей, що мають симптоми респіраторної хвороби, приймають у спеціально виділену годину. Лікарка проінструктувала мене про те, що я маю ні з ким не розмовляти на своєму шляху, постійно бути у масці та намагатися нічого не чіпати
Наступного ранку я взяв лікарняний на роботі й пішов до лікарні. Прийшовши до лікарні, а вона виявилась біля планетарію, я зателефонував у домофон і піднявся на поверх, де знаходився кабінет. Вийшовши з ліфта я побачив стільці на відстані та антисептик. На щастя нікого не було, тож я обрав стілець найближчий до дверей і став чекати часу свого прийому. За кілька хвилин через двері вийшла медсестра і попросила пройти всередину. Там на вході виявився ресепшн, я дав їм картку страхування, вони ввели дані до комп’ютера і сказали проходити до кабінету номер чотири та чекати, коли мене покличе лікар.
Лікарські кабінети у Німеччині дуже схожі на кабінети сімейних лікарів у Нідерландах. Це зазвичай приватні кабінети кількох лікарів, які мають 5-6 кабінетів для лікарів і процедур
Тож я пройшов до кабінету і став чекати. Враховуючи, що у місті вирував коронавірус, я бачив кілька лікарів взагалі без масок, котрі переходили з кабінету до кабінету. Про себе тоді подумав, що це досить невідповідально з їх боку.
За кілька хвилин з кабінету вийшов молодий чоловік у масці та пішов до ресепшену. Ну і за хвилину з кабінету вийшла молода дівчина без маски й покликала мене. Я пройшов у кабінет і ця дівчина, котра виявилась лікарем, попросила мене сісти на стілець. Я присів, і одразу випереджаючи моє питання, вона сказала, що їй маска не потрібна, бо вона вже перехворіла на коронавірус. Стало зрозуміло, чому всі лікарі були без масок.
Вона запитала про симптоми, послухала дихання і сказала, що судячи з симптомів — це скоріше за все коронавірус. Вона дістала тест, котрий виглядав наче гігантська вушна паличка, взяла мазок з горла і сказала, що результати будуть у понеділок (того дня була п’ятниця).
Також вона повідомила мене, що з цієї хвилини я маю пробути 2 тижні на карантині, моя дружина автоматично вважається хворою і має просидіти вдома той самий час. Ми не можемо покидати свою квартиру і навіть відчиняти двері для отримання посилок. Для доставки продуктів маємо попросити друзів чи родичів і вони можуть залишати продукти під дверима.
Поліція може зателефонувати у будь-який час і сказати, що вони зараз піднімуться для перевірки, чи притримуємося ми карантину. Якщо ні, то буде штраф
Я вислухав, погодився і пішов додому. Ніяких ліків вона не виписувала і попередила, що якщо будуть проблеми з диханням, я маю зателефонувати у праксіс, або в залежності від ступеня проблем — в екстрену допомогу.
Наступні 3 дні я трішки нервував, було одночасно цікаво і страшно за результати. Тоді інфи про коронавірус було не так багато і не зрозуміло, які ризики він несе. У понеділок з лікарні мені не зателефонували, а от наступного дня прийшов очікуваний дзвінок. Телефонувала лікарка, яка сказала, що результат тесту негативний і всі обмеження можна вважати знятими. Але вона рекомендувала посидіти вдома хоча б тиждень, доки симптоми застуди не минуть.
Ніяких грошей за тест чи прийом я не платив, усім займалася страхова
У такій лікарні розумієш, що тебе будуть рятувати
Інший мій досвід пов’язаний з «emergency room»: якось моїй дружині стало зле в суботу, тобто всі лікарні були зачинені. Наш досвід життя у Нідерландах підказував, що мають бути чергові лікарі. Гугл показав карту з черговими лікарнями та аптеками. Обравши лікарню, що була до нас найближче, ми поїхали туди на метро.
Черговою лікарнею виявилася медична кімната у здоровенному кардіологічному госпіталі. Знову все як у фільмах: красива будівля, багато корпусів, зелений парк навколо
По навігаційним вказівникам ми знайшли медичну кімнату. Це була окрема будівля з під’їздом для швидкої. Наша черга прийшла десь хвилин за 55, з динаміку прохрипіло прізвище моєї дружини й вона пішла до ресепшену, звідки її провели в кімнату, де було кілька лікарів. За кілька хвилин один з лікарів звернувся до дружини, запитав про симптоми й одразу зробив необхідні тести, а потім виписав рецепт.
Сумарно прийом зайняв хвилин 20. За цей час я встиг прогулятися по лікарняному крилу до вбиральні, заодно половивши гав навколо. Лікарня була дуже схожа на кіношну нідерландську: широкі коридори, білі стіни, багато медичної апаратури, високі стелі та багато зелені навколо. У такій лікарні розумієш, що тебе будуть рятувати. В українську завжди було стрьомно йти, бо вона виглядає так, наче тут ти залишишся назавжди.
Повертаючись до рецепта, це виявилась картка з твердого картону, на якій написана назва препарату, кому виписаний і скільки необхідно дати. Також там було щось на кшталт серійного номера.
Ми знову відкрили мапу чергових лікарень / аптек і знайшли найближчу до нашого будинку. На відміну від Нідерландів, тут не потрібно мати контракту з аптекою, можна прийти в будь-яку та отримати свої ліки. Ми так і зробили: прийшли в аптеку, відстояли у черзі та віддали рецепт фармацевту.
Фармацевт взяв наш рецепт та айді, щоб перевірити ім’я, і переконавшись, що все ок, почав вводити щось у комп’ютері. Після того, як він перевірив чи є у них необхідні ліки, він взяв рецепт і засунув його в якийсь пристрій, що стояв на столі. Пристрій видав певний звук і наш рецепт зник всередині.
За кілька секунд ми почули звук, який пролунав з-за спини фармацевта. Лише у цей момент я звернув увагу, що у нього за спиною стояла металева стіна, в два метри заввишки, з отвором для випадання рецептурних ліків. Наші ліки випали з отвору, фармацевт віддав їх нам, ми заплатили та шоковані пішли додому. Наскільки я зрозумів, у фармацевтів не має прямого доступу до рецептурних ліків. Той девайс був на кшталт сейфу ліків, котрий видає ліки лише після того, як фармацевт засуне в нього рецепт.
У Німеччині система працює трошки інакше — ти одразу платиш за ліки, але потім посилаєш запит до страхової й вона повертає або всю суму, або її частину (зазвичай більшу), в залежності від ліків
Про університетські шпиталі особливо розказати нічого не можу, лише те, що вони дуже схожі по системі до нідерландських — там і лікують, і проводять досліди. У Берліні знаходиться Шаріте, котре об’єднує на своїй базі десятки лікарень і університетів, в якому працює більша частина всіх німецьких лауреатів Нобелівської премії у сфери медицини. Саме тут лікувався Навальний після отруєння, і сюди ж приїхав лікуватися Кернес від коронавірусу. Це одна з найвідоміших світових організацій, котрі займаються лікуванням, експериментами та науковими дослідженнями.
Екстрена служба працює ідентично до нідерландської. Туди необхідно телефонувати у випадку небезпеки для життя. Вони приїздять швидко, їм поступаються на дорозі, а їх головна задача — швидко доставити вас до лікарні.
Якщо кейс вимагає дуже швидкого транспортування до лікарні — за вами може прилетіти гелікоптер
Незалежно від того, як відбувається транспортування, платить за це страхова компанія. З вас за транспортування авто або гелікоптером візьмуть номінальні 5-10 євро. За перебування в лікарні так само платить страхова. З вас знову можуть брати номінальні 5-10 євро за кожен день перебування у лікарні, але за рівень лікування, котрий ви отримуєте, це копійки.
Епілог
Цією статтею я не мав на меті розповісти усі деталі функціонування медичної системи в Німеччині чи Нідерландах. Це лише спроба передати свій досвід контактування з системою. Висновки робити вам. На мій упереджений і суб’єктивний погляд, рівень медичної системи в Європі набагато кращий, ніж в Україні. Порівнюючи свій досвід, на жаль, наша рідна країна застрягла у совку.
Коли Уляна Супрун презентувала концепцію медичної реформи в Україні, ознайомившись із ключовими пунктами я побачив дуже багато спільного з європейськими системами. І це вселяло надію. Після першої фази реформи я чув багато позитивного про трансформацію сімейних лікарень і підвищення якості сервісу. Тому зараз дуже сумно спостерігати, як усе це потроху зупиняється і знову розвертається назад у корупцію і совок. Сподіваюся, що працівники системи та користувачі зможуть відстояти рух у напрямку якості, а не популізму.
Бажаю вам критично аналізувати все, що ви бачите, підтримувати незалежні ЗМІ та звичайно не хворіти!
Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
