💆🏻‍♂️ «Масаж тривав 25 годин»: Андрій Кравцов про рекорд України та тонкощі професії

Від салону краси до відкриття реабілітаційного центру

4756

Сумський масажист Андрій Кравцов – один із засновників реабілітаційного центру «VIDNOVA». Він практикує вже вісім років, за які встиг попрацювати у салоні краси, лікарні та спортивному клубі. А 13 грудня 2020 року Андрій встановив рекорд України з безперервного масажу, що тривав 25 годин й три хвилини. Цукр поцікавився, що передувало успіху, навіщо встановлювати подібні рекорди та як це – робити масаж більше ніж добу.

Не зміг вступити до медичного

Я завжди хотів допомагати людям. Ще у школі непогано знав біологію та мріяв стати лікарем. Але шалений конкурс на бюджетні місця не дав вступити до медичного у СумДУ, а в інститути Полтави та Донецька я просто не встиг подати документи. Вирішив йти до педагогічного й вчитися на викладача біології та практичного психолога. Спеціальність крута, але хотілося більшого. Під кінець навчання дізнався про курси, що проводилися на кафедрі фізичної реабілітації. Потрапити на них з іншого факультету було майже неможливо, але через знайомих та вміння схитрувати — зміг.

Мені настільки подобалася спеціальність реабілітолога, що інколи приходив на пари не зі своєю групою та називався чужим ім’ям, аби просто слухати лекції

За чотири місяці після закінчення навчання влаштувався працювати масажистом. Одразу полюбив цю справу й вирішив саме у ній розвиватися. Паралельно з роботою продовжив навчатися заочно й отримав ступінь магістра фізичної реабілітації. Сьогодні вже впевнено можу сказати, що основи й базові знання з фізіології, анатомії та психології, які щодня допомагають у роботі з людьми, отримав саме під час навчання в інституті.

IMG_6091

Починав із салону краси

Моя перша робота була у салоні краси. Тоді мав зовсім небагато клієнтів і робив переважно антицелюлітні та розслаблюючі масажі. Я був починаючим спеціалістом без досвіду роботу та великої бази знань. Тому не дивно, що працювати з проблемами спини чи хворобами опорно-рухового апарату мені довгий час не доводилося.

З часом я заробив певну репутацію й мав свою базу клієнтів. Та чим більше людей до мене ходило, тим частіше думав: «Хочу допомагати не тільки візуально ставати гарнішими, а й здоров’я покращувати»

Сьогодні, паралельно з роботою у центрі, практикую у спортивному комплексі «B-tone», де орендую кілька кабінетів і роблю переважно спортивний масаж. У «VIDNOVA» я працюю не як масажист. Можу лише при потребі допомогти з курсами реабілітації на спеціальному обладнанні. Але думаю, що принесу центру більшу користь, якщо керуватиму й працюватиму над його розвитком.

Не масажем єдиним

У певний момент почав відчувати, що знань, отриманих в університетські роки, становиться недостатньо. За допомогою почали звертатися люди, проблемам яких не міг знайти вирішення. Прийшов час, коли необхідність «підвищити левел» здалася надто гострою і я вирішив розвиватися далі. Тоді повчився у кращих сумських спеціалістів та пройшов усі можливі місцеві курси. Їздив до Києва, Харкова та інших міст, щоб перейняти досвід викладачів зі всього світу й опанувати нові техніки масажу.

Але про які б круті методики я не дізнавався, все одно впирався у певну стіну, яка сигналізувала: неможливо повноцінно відновити організм одним лише масажем

Для цього треба бути реабілітологом й мати не тільки знання, а й потрібні інструменти під рукою. Саме у цьому була ідея створення «VIDNOVA». Ми хотіли зібрати команду професіоналів та однодумців, створивши сучасний інструментарій для вирішення більшості проблем опорно-рухового апарату людини. Перед тим, як відкрити центр, я довго їздив Україною, дивився на те, як працюють інші центри, відмічав їх плюси та мінуси, дізнавався про нові технології й набирався досвіду. Той набір послуг, техніки та спеціалістів, який ми сьогодні маємо – це результат довгого аналізу й тривалої розробки комфортного, професійного простору для реабілітації

Для мене дуже важлива репутація. А вона буде гідною, тільки якщо ми знаходитимемо баланс між «заробити» й «допомогти»

Бо з однієї сторони ми маємо місію: відновлювати здоров’я та повертати людям можливість рухатися. А з іншої – є бізнес, у який багато вкладено коштів. Тому сьогодні маємо зосередити увагу на отриманні хорошої репутації, а матеріальну винагороду отримати у якості приємного другорядного бонусу.

IMG_6099

Ставив рекорд, щоб привернути увагу

Я не хотів доводити, що кращий за когось, не хотів самостверджуватись чи щось типу того. Головна мета цього рекорду – привернути увагу до центру. Я розумів: щоб люди помітили нас, необхідно їх чимось зацікавити. Нам є чим похвалитися у плані послуг, сучасного обладнання та крутих спеціалістів. Але як розповісти про це людям?

Кричати й розказувати, які ми класні – не наш варіант. Хотіли довести це ділом

Подумав, що конкретно я можу допомогти центру тим, що вмію робити найкраще – масажем. З’ясував, що кілька років тому люди ставили неймовірні рекорди, пов’язані з тривалістю сеансів та різноманітними техніками. Останній зафіксували у 2018 році й тривав він 18 з половиною годин.

Почав аналізувати: я протягом років проводив на роботі по 12 годин з понеділка по суботу, бувало, що й 70 годин на тиждень працював

То невже не зможу проводити масаж понад 18 годин? Перспектива здалася цілком реальною.

IMG_6138

25 годин масажу без перерв?

Вирішив: якщо відпочину день перед встановленням рекорду та день після, то все пройде легко. Подали заявку й поки чекали на відповідь, я почав готуватися. Мав невеликі проблеми з ключицею, тож за тиждень до початку кожні два дні ходив на масаж. Став регулярно відвідувати різні процедури центру й ретельніше слідкувати за розпорядком.

Попросив дієтолога розробити мені нормальний добовий раціон, щоб у процесі не виникло дефіциту якогось з елементів і я не відчув раптової спраги чи нестримного бажання сходити до туалету

Не пив енергетиків чи кави, щоб не спровокувати зворотний ефект та раптово не захотіти спати. На вміст у організмі наркотиків та допінгу мене перевірили експерти ще до початку роботу. Тож, встановлював рекорд я чесно, спираючись лише на власні сили та підготовку. У всіх рекордах на витривалість існують певні правила: щогодини ти маєш п’ять хвилин на відпочинок та можливість випити води, сходити до вбиральні чи просто посидіти. Але цей час можна використати й по-іншому.

Якщо відмовитись від відпочинку шість разів, то можна перетворити п’ять хвилин кожної години на тридцять хвилин перерви, після шести годин роботи

Я розробив певну стратегію. Мав два масажних столи, щоб закінчивши роботу з однією людиною, одразу починати з іншою. Працював без перерв по шість годин поспіль, що мало б забезпечити мені чотири відпочинки. Але останньою перервою я знехтував на користь збільшення тривалості масажу.

4749

По факту, із 25 зафіксованих годин я працював 23 з половиною

Мушу визнати: як би я не готувався та скільки сил, знань і вмінь не мав, встановлення рекорду було б неможливим без допомоги. Люди – це справді найбільший ресурс, найцінніша допомога. Саме працівники центру, мої колеги, витирали столи, стелили простирадла, шукали людей, інструктували їх та розв'язували несподівані питання. Одним словом – усе, без чого масаж би не відбувся, але все, що не ввійшло «у кадр», робили саме вони.

Не хотіли приходити о третій ранку

Я завжди намагався працювати на совість й не прагнув комусь подобатися. Викладався з кожним, не дивлячись на фінансові можливості чи марку машини, на якій приїхала людина. Роки роботи показали мені, наскільки важливі не всі ці статуси, а максимально точне володіння технікою та вміння правильно побудувати процес. Коли ставив рекорд, навіть подякував собі подумки, що маю усі необхідні знання.

Люблю порівнювати технічність проведення масажу із заняттями в автошколі

Там говорять, що знати будову автомобіля – важливо, але по-справжньому ти усвідомлюєш цю важливість, тільки коли застряєш у безлюдному полі й маєш сам лагодити двигун. І наскільки ж ти стаєш собі вдячний, якщо не проґавив ту лекцію від інструктора й маєш потрібні знання.

Ті, хто приходив уже під кінець, очікували побачити у мене петлі замість рук, якими я ледве вожу по тілу

Але я почувався повним сил як на першій, так і на останній годині масажу. Згодом у соцмережах почали навіть дописи з’являтися від тих, хто був на сеансі вже на 23-й годині моєї роботи. Писали: «Дуже сильно робить масаж!» та дивувалися, що якість роботи не залежить від рівня моєї втомленості.

Задовго до початку почали шукати добровольців. Нам потрібні були 34 людини, деякі з них – на ніч. Проблем з охочими на ранковий, денний та вечірній масаж не було. А от вночі люди не дуже хотіли приходити.

Найскладнішим виявився період із третьої до шостої ранку, тож просив на цей час приходити друзів, колег та сусідів

Були й ті, що записувалися та просто не приходили. Так сталося на самому початку. Пам’ятаю, була десята година ранку, я вже мав починати й виявилося, що двох перших людей немає. Довелося швидко шукати вихід й просити про допомогу відвідувачку центру, у якої тоді щойно закінчилося тренування, та одного з працівників. Взагалі ми передбачали подібні ситуації, тому той, хто був на чергуванні, знав, що у будь-яку хвилину може лягти на масажний стіл.

Стало так нудно, що попросив увімкнути телевізор

Час тягнувся дуже повільно. Під кінець мені стало так нудно, що я навіть попросив увімкнути телевізор й встиг подивитися кілька фільмів. Чому 25, а не 24 години, як я анонсував? Бо відчув у собі неочікувані силу й енергію.

Хотів продовжувати й безперечно зробив би це, якби не три вагомих «але»

По-перше, довелося б умовляти залишитися суддів, які планували у той же день повернутися до Києва. По-друге, якби я заявив, що працюватиму другу добу поспіль, довелося б проводити повторну перевірку мого організму на вміст допінгу, а до цього ніхто не був готовий. По-третє, у голові звучало питання: «Який сенс продовжувати?». Я не мав наміру комусь щось довести, лише хотів звернути увагу на центр й продемонструвати професійність його спеціалістів.

Я б з легкістю міг дійти до 30 годин. Але нехай у когось буде стимул й побиття мого рекорду не видаватиметься чимось нереальним

IMG_6146

Не раз мав шанс поїхати за кордон й будувати кар’єру там. Але я залишився. Вирішив, поки є можливість допомагати, розвивати й створювати тут, вдома, я це робитиму. У планах – професійний ріст та розвиток центру, підвищення рівня спеціалістів й нові, більші й кращі проєкти. Ми багато у чому першопроходці, ще не вміємо будувати досконалі бізнес-моделі та провадити кризовий менеджмент. Але маємо мету допомагати людям, заради чого продовжуємо розвиватися й ставати кращими.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.