Люди, які змінили кілька місць і міст проживання і мають з чим порівнювати, бачать місто Суми по-своєму. Як їм живеться тут, що вони думають про місто й чи бачать у ньому перспективи?
У Сумах зручно ходити пішки
Володимир Якименко, 22 роки, Чернігівська область
Чому приїхав?
Ще в школі вирішив, що однозначно вступатиму на юридичний. Знайомі навчалися в Українській академії банківської справи й говорили, що там непогано. Мене привабила і академія, і ціна навчання.
Як жилося?
Суми вразили й сподобалися відразу, адже приїхав з невеликого селища. Але з часом зрозумів, що не все так чудово, адже крім центру є ще Хіммістечко, район аеропорту, Баранівка, Баси. Суми почали здаватися розтягнутими і нелогічно побудованими. Але великий плюс в тому, що тут зручно ходити пішки й добиратися кудись. А ще немає заторів, навіть якщо перекривають рух. Маршрутки завжди швидко рухаються. Багато природи й парків, є де відпочити навіть біля центру. Але в основному місця відпочинку захаращені й ніхто за ними не доглядає.
Суми — місто хороше і, наскільки я бачу, зараз воно активно розбудовується. З'являються житлові комплекси, значить люди сюди їдуть і бачать тут перспективи. І я впевнений, що вони є. Суми асоціюються з чимось теплим і рідним, з початком, тут я почав пізнавати світ.
Майбутнє тут
З першого курсу думав залишатися в Сумах, але потім побував у Києві, вступив там на магістратуру і передумав. Довго роздумував, але твердо вирішив у Сумах не залишатися. Усі шукають для себе кращого. У Києві більше можливостей і більше клієнтів. Але у Сумах менша конкуренція і є де розвиватися.
Усі лякали, що тут мене називатимуть «бандерою»
Віталій Нагайовський, 24 роки, Тернопільська область
Чому в Сумах?
Одного разу я сидів в Польщі, не мав чим зайнятись і зареєструвався в Badoo. Познайомився з дівчиною із Сум. Приїхав сюди і одружився. Живу тут вже трішки більше, ніж півроку.
Як живеться?
У Сумах подобається. Мене лякали, що приїду і всі називатимуть "бандерою", тикатимуть пальцями, що російських дітей їм, по криївках ховаюся... Нічого такого не спостерігав. Тут максимально приємні люди. Якщо порівняти з Тернополем, абсолютно те саме. Навіть клімат той самий.
Не вистачає трішки цивілізації, але цього не вистачає всій Україні. У Польщі я знав, що я можу заробити собі на продукти й привезти грошей додому. А тут, щоб сходити в кафе потрібно витратити половину зарплати. Місто зручне, дуже багато маршруток і кожна друга їде туди, куди мені треба. Хоча мої Суми – це Сотня і Харківська. Я не часто гуляю містом. Уже два рази була ситуація, коли я просто заблукав. У мене ніколи не було причин відбувати тут себе в небезпеці. Суми тихенькі, але вночі на Сотні буває весело.
Я жив у Києві, Львові та області, Чорткові, Черкасах. Порівняно з цими містами Суми нічим не відрізняються. Як і в кожному місті, тут є пам’ятник Шевченку, бруківка й люди. Хіба сніг взимку не прибирають.
Майбутнє тут
Поняття не маю, чи буду тут залишатися. У планах хотів би залишитися, але скоріше за все ще раз поїду до Польщі, щоб підзаробити. Але там залишатися я точно не хочу.
У Сумах дешевше жити, але важче заробляти
Яна Горбунова, 32 роки, Луганськ
Чому в Сумах?
У Суми потрапила 2014 року. Це місто вибрали через бюджет, який на той час був доступний. Перший час потрібно було розраховувати лише на власні фінансові збереження, бо треба було знайти роботу й винайняти квартиру.
Як живеться?
Враховуючи те, що ми вирвались майже з-під бомбардування, то Суми були раєм на землі. Тут навіть річка в центрі міста. Зелено й чисто. Місто справило гарне враження. Тут затишно, компактно, все на відстані години ходьби. Суми – це місто шикарне для старості й дитинства. Щоб молоді тут чогось досягти, то це важче, якщо порівнювати з Луганськом.
Дитячої інфраструктури тут також не дуже багато. Моїй дочці 10, і їй вже не цікаві батути, халабуди, дитячі майданчики. Місто доступне у плані дитячих гуртків і секцій. У Сумах є що показати гостям. Луганськ – місто заводів та урбанізації. А Суми більш мистецькі: тут є театральний фестиваль, багато виставок та інших цікавих заходів. Особливо зараз, коли молодь почала це просувати.
У Сумах є гарні об'єкти, які покинуті й нікому не потрібні. Наприклад, парк «Казка» і закинутий кінотеатр. А ще у місті, де на кожному кроці водойми, немає жодного міського пляжу. Тут також дуже багато мостів і якщо трапляється аварія, то рух транспорту зупиняється.
Середній рівень життя сумчанина відрізняється від рівня жителя інших міст. Коли я приїхала, середньостатистична зарплата була меншою відсотків на 40. У Сумах дешевше жити, але й важче заробляти.
Найчастіше не вистачає спілкування та друзів. У місті, де ти народився набагато більше коло спілкування.
Майбутнє тут
Усе буде залежати від того, що буде в Луганську. Повернутися туди й вдруге починати життя заново дуже важко. З'являється зовсім інше світобачення та ставлення до всього. Не відомо, скільки триватиме ця ситуація вдома. Люди там вже звикли до неї і до тієї кількості зброї, техніки та обмежень. Мені ж некомфортно, коли я ніхто. Я їхала на територію України, щоб у мене як мінімум були соціальні гарантії. Мене не влаштовувала комендантська година і те, що я не можу пересуватися по місту, де мені начебто не можна. Якщо все це зникне, то, можливо, я повернусь. Ще не впевнена.
Тут спокійні, гостинні і добрі люди
Аля Хафаджа, 39 років, Палестина
Чому в Сумах?
Приїхав сюди після школи і вступив до медичного інституту СумДУ. Коли я закінчив школу, була можливість їхати тільки в Україну.
Як живеться?
Суми для мене — друге рідне місто. Я живу тут майже 25 років. Тут спокійні, гостинні й добрі люди. Мене тут все влаштовує: я освоївся, працюю, проводжу вільний час у спортзалі чи відпочиваю на природі.
Хотілося б, щоб лікарні Сум були оснащені більш сучасною апаратурою, а люди тут отримували нормальні зарплати. Щоб лікарі не їхали за кордон й почувалися добре тут.
Майбутнє тут
Я не планував тут залишатися. Я мріяв закінчити тут інститут і повернутися додому працювати. Але оскільки у нас іде війна, то я не затримався вдома. Тому я почав влаштовувати своє життя тут. З 2010 року я працюю у Сумах і хочу тут залишитися. Якби мені не подобалося, я думаю, що вже б поїхав. А так у мене є робота, дім, друзі, підтримка. Тут добре. І я думаю, буде ще краще.
Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.