Мурал Децла у Сумах: вшанування кумира чи необґрунтований прояв творчості?

Чому виникла суперечка навколо мурала Децла, і що у нього спільного з універмагом “Київ”?

detsl-01

До дня народження російського репера Децла (Кирила Толмацького) у Сумах на території «Зеленого театру» зобразили його портрет. Багато сумчан негативно відгукнулися на цю подію. Активісти ж, що взялися за відновлення літньої естради, натомість говорять, що мали повне право зобразити улюбленого виконавця, адже на мурал пішли виключно кошти фанатів.

Так чому ж виникла суперечка, і що спільного в універмагу «Київ» та муралу Децла?

Площа муралу склала 52 кв.м. Роботу виконав місцевий художник Олексій Лін, а всі витрати на нього між собою розділили кілька фанатів співака та громадська організація «Зелений театр», яка збирала на цей мурал добровільні пожертви. Загальна вартість роботи — 20 тис. грн.

Підготовка стіни, грунтування та безпосередньо художня робота тривали близько трьох тижнів з перервами на погодні умови.

Що кажуть організатори?

Один з активістів ГО «Зелений Театр» Олесь Лук’яненко пояснює, що Децла вони вирішили малювати через те, що він та його творчість були дуже симпатичними ініціаторам муралу. Тим більше, за його словами, репер останнім часом дуже критикував Росію.

Олесь Лук’яненко, активіст «Зеленого театру»

Чому ми обрали саме Толмацького?

Насправді, відповідь дуже проста. Для нас Кирило Толмацький є символом сучасного андеграундного репу. Окрім того, що нам подобається його музика, нам він близький по духу. Послухайте його останні треки «Сине красные огни» або «Пробки, стройка, грязь», де він жорстко критикував сьогодення своєї країни. Його тексти наскрізь пронизує бажання свободи, якої йому так не вистачало.

lukjanenko

Насправді ніякої суперечливості в його постаті немає для тих, хто знайомий з його творчістю. Просто у людей 30+ він асоціюється з «Вечеринкой у Децла дома», але це те ж саме, що судити письменника за його творами в 16 років. Кирило подорослішав та навіть змінив псевдонім на Lе Truk. Можливо, щоб позбутися цього амплуа. Але воно переслідувало його за житття, а тепер переслідує від недалеких людей і після смерті.

Єдина фактова претензія, яка звучала проти нього — це його національність. На мій погляд, це взагалі нонсенс, що у 2019 році хтось судить людину не за вчинками, словами, творчістю, а за паспортом або кольором шкіри. Це шлях деструктивний та тупиковий. «Зелений театр» точно цим шляхом не піде. Ми будуємо його максимально подалі від політики і максимально ближче до творчості та людей.

Гроші на мурал зібрали ми за допомогою містян. Десь 75% відсотків профінансувала людина, яка захотіла лишитися в тіні. До речі, ще одна риса, яка подобалася в Толмацькому — відсутність жадібності. Кирило відмовився від грошей батька та будував свою дорослу кар'єру самостійно.

Найбільшим здивуванням було, коли в Instagram написав коментар його батько, назвавши сумський мурал найкращою роботою.

Щодо законності: ми консультувалися з сумським архітектором та з'ясували, що право користування — у орендарів, з якими у нас договір, а отже дозвіл потрібно отримувати лише на фасадні стіни, а ця стіна — внутрішня.

Чесно кажучи, я пам'ятаю цю стіну в травні. Її за бур'яном та сміттям видно не було. Аж навіть дивно, чому це тоді нікого окрім нас не хвилювало.

Ми і надалі будемо малювати мурали. Наступний, як і було заплановано, буде присвячений Скрябіну.

detsl-02

Олексій Лін, який малював мурал, зізнається, що з творчістю репера не знайомий, але сподівається, що його малюнок приверне увагу до постаті та ідей цієї людини.

«Я розумію замовників цієї роботи, оскільки, так само як я маю власні смаки та кумирів, які мене надихають своєю творчістю, так само для когось важлива творчість та погляд на світ цієї людини. Тому мені не потрібно пояснювати, навіщо малювати портрет саме цього виконавця. Я не чув нічого поганого про нього. Це не політик, який розділяв народи чи народжував якісь суперечливі погляди, тому я вважаю, що він цілком достойний, щоб бути тут зображеним», — говорить Олексій.

У одному зі своїх коментарів на Facebook архітектор Олег Кривцов зазначив, що на зображення саме цього муралу дозвіл не потрібен.

Що стосується мурала «Децл», то, наскільки я розумію, його намальовано на внутрішній поверхні стіни літньої естради, тому ніяких погоджень і дозволів автор цього муралу не повинен був брати.

Що кажуть сумчани?

Наталія Завгородня, організаторка створення кількох муралів у Сумах

З точки зору людини, яка має стосунок до створення інших муралів у місті, у мене нормальне ставлення до муралу у «Зеленому театрі». Чому б ні? Усі висловлюють свої емоції та творчість у різному вигляді.

Але з точки зору мешканки міста я дещо спантеличена і не зовсім розумію, чому вибрали саме цей образ. Яке відношення він має до Сум?

zavgorodnja

Ті мурали, які робили ми, ми намагалися зробити такими, щоб вони несли якесь смислове навантаження, щоб там було про що подумати і замислитися. У цьому випадку, я не розумію, яке відношення має ця людина до Сум чи взагалі України. Наскільки мені відомо, це російський репер чи співак. І, чесно кажучи, я навіть не знайома з його творчістю. Менше з тим, у нього знайшлися прихильники, які вирішили таким чином висловити йому свою шану.

Для створення муралів ми брали дозволи, узгоджували макети з Управлінням архітектури, розмовляли з мешканцями будинків, на яких зображували малюнки. У нас було все погоджено. Наскільки законний цей мурал, мені невідомо, але я не думаю, що хтось на нього поскаржиться і його доведеться замальовувати.

Ольга Ковалевська, засновниця Майстерні творчих ідей Urban Lys

kovalevska

Відразу хочу зазначити, що у плані художньої майстерності це високоякісна робота. Хороший ескіз, небанальний та цікавий. Питання у іншому: наскільки це актуально у Сумах? Ми ж усі намагаємося бути урбаністами та дбати про обличчя нашого міста, а це значить, що кожен об'єкт, який з’являється у просторі міста, має бути виправданим, обгрунтованим, зрозумілим його мешканцям та має вписуватися у загальну концепцію. Він має або розповідати про місто, або мати обгрунтування, чому він тут знаходиться.

Наскільки мені відомо, Децл ніколи не був у Сумах: він тут не народився, не помер і жодним іншим чином не пов'язаний з Сумами.

Крім того, наше місто знаходиться на прикордонній території, і фактично є північно-східним форпостом української державності. А тут на одній зі стін з’являється портрет російського співака. Виникає багато питань, чому саме він став героєм муралу. Оскільки того, що він подобається авторам, замало, аби його портрет з'явився у просторі міста, де знаходяться й інші люди. А у авторів немає цьому обгрунтування. Вони не готові відповісти на запитання, чому реалізували саме цей проект.

Зараз, вже по факту, коли мурал існує, виникла ідея принаймні додати до малюнку якусь цитату з його творчості, яка можливо би пояснювала його позицію, його опозиційну точку зору щодо режиму в Росії, і яка б виправдала його портрет в Україні.

Більше того, цей мурал — приклад безнаказанного самоуправства, яке виправдовується вкладенням власних коштів. Але мало там що? Будівельні компанії так само можуть захопити якусь територію, вкласти у неї свої кошти і побудувати химеру, яка псуватиме все місто. Власне, ми це зараз бачимо на прикладі універмагу «Київ». Теж ніби приватна територія, вкладені приватні кошти, і що? При цьому усе місто ходить і обурюється, оскільки порушені усі можливі стандарти забудови у старій частині міста, взагалі архітектурні принципи та правила архітектурного ансамблю. Хоча у цьому випадку, я впевнена, що вони навіть мають дозволи від Управління архітектури.

Автори муралу могли знайти багато інших варіантів зображень, які були б актуальними. Врешті-решт можна було намалювати когось з українських музикантів, чиє зображення було б зрозумілим і актуальним, і його би підтримала громадськість. Вибір, який зробили ці активісти, говорить зокрема і про їхні погляди. Ми маємо задуматися, чому саме цей співак їм подобається, чому українські музиканти не є героями для сумських муралістів. Можливо тому, що державна політика у сфері культури не досягає до таких віддалених міст як Суми? Тут також виникає питання, чи винні ці активісти в тому, що не знають української культури, і в тому, що не знають, як не порушуючи правил намалювати у місті мурал. Я думаю, що і винні, і не винні.

Нам бракує якісної культурної політики в регіоні. А вона має йти від Президента, через міністерство культури до обласного управління, де наразі ми бачимо величезну прогалину. Від цього й виникають такі недоречні мурали. І хоч робота зроблена якісно, і грошей вкладено купу, суть муралу є незрозумілою та необдуманою.

Тому, з точки зору урбаністики, я б тут поставила «двійку». А от з точки зору майстерності автора — робота хороша.