Відмова від радянських символів і свят стала однією з реакцій на збройну агресію Росії. День захисника Вітчизни, який святкували 23 лютого — скасували у 2014-му. Натомість з 2015 року 14 жовтня відзначають День захисника України. Яким має бути святкування цього дня і про що не варто забувати — Цукр розпитав у тих, кого це свято стосується безпосередньо.
Вперше його відзначили під гаслом: «Сила нескорених». Метою свята є вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу.
Дату обрали не випадково, адже на цей день також припадає:
- День Українського козацтва
- Покрова Пресвятої Богородиці
- День створення Української повстанської армії
Олександр Гаврилюк
«Люди почали забувати, що 14 жовтня — це не тільки день захисника України»
Люди почали забувати, що 14 жовтня — це не тільки день захисника України, а ще день створення УПА, церковне свято Святої Покрови та день Українського козацтва. А потім вже день захисника України. Це важлива дата і треба її пам'ятати. Раніше в цей день ходив на смолоскипну ходу та й зараз військовим потрібне свято, але вони не завжди можуть його відзначити там де хочуть
Андрій Букін
«Це день боротьби та відзначення героїв»
Ми святкували Покрову ще тоді, коли це було непопулярно, небезпечно, коли це був ще андеграунд. Відповідно, для мене — це день боротьби, день відзначення героїв. Дуже круто, що цей обрали для святкування Дня захисника, це свідчить про зв’язок поколінь.
Власне святкування має бути схоже на День Незалежності: з маршами, парадами, піднесенням духу. Це має бути активний день, коли згадуємо тих, хто брав безпосередню участь в різних бойових діях. Всіх тих хто боровся за вільну і незалежну Україну. Є різні військові, є люди які ходять просто на роботу, а є ті, хто щиро вірять в свою справу і воюють точно не зарплату. Тому у кожного військового своя потреба в святкуванні.
Мені б хотілося, щоб держава на рівні Києва більш активно брала участь у святкуванні. Буде хода на Покрову в Києві, думаю, що і Сумах вона теж буде, але її організовують громадські об’єднання, але саме держава має очолювати це святкування
Дмитро Євдокимов:
«Для мене 14 жовтня — це свято, яке ще має ним стати»
Не говоритиму про тяглість традицій та історії, я все це бачив до армії, однак поки не бачу в армії. На курсі молодого бійця нас всіх виводили на центральний прохід і один із солдатів читав нам про Жукова і про доблесть радянської армії.
Військовим хочеться свята, бо тут всі події стають вагомішими, ніж на гражданці. Та згадуючи як тут святкують свята, коли всіх заводять в клуб і солдати мають дивитися якийсь фільм, чи концерт, незалежно від того хочуть вони цього чи ні, якось не надто оптимістично сприймаю такі події.
14 жовтня для мене — це свято, яке ще має ним стати, особливо тут, в армії. Яким воно буде, питання інше, але вже зараз я не бачу нічого спільного із старим радянським статутом і новими святами, вони набувають дещо збоченої форми
Олександра Мартиненко
«День захисника — нагадування мирному населенню про тих, хто обороняв і боронить нашу країну»
День захисника — дуже важлива дата для моїх товаришів. Чому? Бо вони йшли вбивати та помирали самі. Якщо сказати інакше: вони билися не на життя, а на смерть. У цей день зазвичай згадують загиблих товаришів, відпочивають з сім’ями. Якщо в зоні АТО, то працюють над тим, щоб ворог теж пам'ятав цей день.
Чи хочеться військовим свята? Ні, не хочеться. Якщо взяти державні та військові свята, то їх забагато, а працювати коли? Я думаю, що День захисника — це в першу чергу нагадування мирному населенню про тих людей, які боронять і боронили нашу країну. Людей, що відмовились від звичайного життя, теплого душу та зручностей, від можливості бачити свою родину кожного дня
Історична довідка
Покрова Пресвятої Богородиці — християнське та народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.
За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Царгород (Константинополь), намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1956 років.
Офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року, коли польовий командир Сергій Качинський (псевдо «Остап») сформував перший відділ УПА в місті Сарни.
Головним завданням УПА була підготовка потужного повстання в момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в війні та створення самостійної єдиної української держави.
